Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Па́ртія конституці́йних рефо́рм (яп. 立憲改進党, りっけんかいしんとう, ріккен кайсін-то) або Реформістська партія (яп. 改進党, かいしんとう, кайсін-то) — японська політична партія. Заснована 16 квітня 1882 року. Очолювалася політичним діячем Окумою Сіґенобу. Перебувала на позиціях британського парламентаризму і еволюційного реформізму. Брала участь в , який вимагав від японського уряду скликання Парламенту. Розпущена 1 березня 1896 року в зв'язку з утворенням Прогресивної партії.
| Партія конституційних реформ | |
| Дата створення / заснування | 16 квітня 1882 |
|---|---|
| Коротка назва | PRC |
| Засновник | Окума Сіґенобу |
| Країна |  Японська імперія |
| Політична ідеологія | Концепція градуалістичної еволюції, прогресивізм, реформізм і конституційна монархія |
| Розташування штаб-квартири | Токіо |
| Наступник | d |
| Замінений на | d |
| Шістнадцятковий триплет кольору | D71345 |
| Час/дата припинення існування | 1 березня 1896 |
| Категорія членів | d |
Короткі відомості
Партія конституційних реформ була сформована 16 квітня 1882 року після . Її засновником і першим головою став Окума Сіґенобу. До керівництва також увійшли його соратники: , й . Партія була сформована шляхом злиття наступних громадсько-політичних організацій:
- Товариства перелітних чайок (яп. 鴎渡会, ото-кай) під проводом Оно Адзуси.
- Товариства «Бесіда» (яп. 嚶鳴社, омей-ся) під проводом .
- Товариства східного парламентаризму (яп. 東洋議政会, тойо ґісей-кай) під проводом .
- Товариства вдосконалення і прогресу (яп. 修進社, сюсінся) під проводом .
Партія конституційних реформ прагнула запровадити в Японії систему двопалатного Парламенту та кабінету міністрів британського зразка. Організація бачила своїми завданнями (1) забезпечення процвітання конституційної монархії та щастя народу, (2) реформування внутрішнього управління, (3) розвиток місцевого самоврядування, (4) поступове надання виборчого права усім категоріям населення, (5) сприяння розвитку комерції та комунікацій, (6) запровадження твердої валюти.
Початково соціальною основою партії були промислова буржуазія, міські капіталісти, підприємці і землевласники з провінції, а також інтелігенція. Проте після виходу у світ партійних газет «Токійсько-Йокогамський щоденник» і «Поштовий вісник» ця база розширилися за рахунок селян і робітників.
1882 року кількість членів партії становила 116 осіб, в лютому 1883 року — 1272 осіб, а в квітні 1884 року — 1729 осіб. Найчисленнішими були партійні осередки префектур Ісікави, Хьоґо, Сайтами, Тотіґі, Фукусіми, Осаки, Наґано й Ехіме, які нараховували більше сотні членів.
Радикалізація учасників руху за волю і народні права, репресії влади і розпуск Ліберальної партії в жовтні 1884 року, спричинили розкол всередині Партії конституційних реформ, в результаті якого в грудні того ж року провідники Окума, Оно і Коно вийшли зі складу організації. Для відновлення організаційної солідарності реформісти створили новий керівний орган — партійний секретаріат, до якого обрали нових керівників: , , , , , Інукаї Цуйосі, Нуму Морікадзу і . Центральні посади дісталися членам Товариства східного парламентаризму і Товариства «Бесіда». З часом Окума повернувся до партії, відновив свій вплив і повторно очолив організацію.
1890 року, після відкриття загальнояпонського Парламенту, депутати від Партії конституційних реформ отримали 46 місць в Палаті представників. На парламентських засіданнях вони увійшли в протистояння з урядом, вимагаючи скорочення державних видатків на військові потреби. У відповідь на виборах до Парламенту 1892 року уряд провів репресивну кампанію проти членів і симпатиків реформістів. З іншого боку партія підтримувала урядовий зовнішньополітичний курс щодо перегляду нерівноправних міжнародних договорів, у зв'язку 1888 року з чим її лідер Окума увійшов до складу уряду. Так само реформісти підтримали владу під час японсько-китайської війни 1894—1895 років.
16 лютого 1896 року на з'їзді Партії конституційних реформ було прийнято рішення розпустити партійну організацію задля створення Прогресивної партії. Остання виникла 1 березня того ж року шляхом злиття колишніх реформістів із членами та Клубом великих підприємців.
Див. також
Примітки
Джерела та література
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — .
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — .
- Рубель В. А. Нова історія Азії та Африки: Постсередньовічний Схід (XVIII — друга половина XIX ст.). — К. : Либідь, 2007. — 560 с. —
Посилання
- (яп.)
- (яп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pa rtiya konstituci jnih refo rm yap 立憲改進党 りっけんかいしんとう rikken kajsin to abo Reformistska partiya yap 改進党 かいしんとう kajsin to yaponska politichna partiya Zasnovana 16 kvitnya 1882 roku Ocholyuvalasya politichnim diyachem Okumoyu Sigenobu Perebuvala na poziciyah britanskogo parlamentarizmu i evolyucijnogo reformizmu Brala uchast v yakij vimagav vid yaponskogo uryadu sklikannya Parlamentu Rozpushena 1 bereznya 1896 roku v zv yazku z utvorennyam Progresivnoyi partiyi Partiya konstitucijnih reform Data stvorennya zasnuvannya16 kvitnya 1882 Korotka nazvaPRC ZasnovnikOkuma Sigenobu Krayina Yaponska imperiya Politichna ideologiyaKoncepciya gradualistichnoyi evolyuciyi progresivizm reformizm i konstitucijna monarhiya Roztashuvannya shtab kvartiriTokio Nastupnikd Zaminenij nad Shistnadcyatkovij triplet koloruD71345 Chas data pripinennya isnuvannya1 bereznya 1896 Kategoriya chlenivd Liberalna partiya sprava i Partiya konstitucijnih reform zliva garchat na uryadovcivKorotki vidomostiPartiya konstitucijnih reform bula sformovana 16 kvitnya 1882 roku pislya Yiyi zasnovnikom i pershim golovoyu stav Okuma Sigenobu Do kerivnictva takozh uvijshli jogo soratniki j Partiya bula sformovana shlyahom zlittya nastupnih gromadsko politichnih organizacij Tovaristva perelitnih chajok yap 鴎渡会 oto kaj pid provodom Ono Adzusi Tovaristva Besida yap 嚶鳴社 omej sya pid provodom Tovaristva shidnogo parlamentarizmu yap 東洋議政会 tojo gisej kaj pid provodom Tovaristva vdoskonalennya i progresu yap 修進社 syusinsya pid provodom Partiya konstitucijnih reform pragnula zaprovaditi v Yaponiyi sistemu dvopalatnogo Parlamentu ta kabinetu ministriv britanskogo zrazka Organizaciya bachila svoyimi zavdannyami 1 zabezpechennya procvitannya konstitucijnoyi monarhiyi ta shastya narodu 2 reformuvannya vnutrishnogo upravlinnya 3 rozvitok miscevogo samovryaduvannya 4 postupove nadannya viborchogo prava usim kategoriyam naselennya 5 spriyannya rozvitku komerciyi ta komunikacij 6 zaprovadzhennya tverdoyi valyuti Pochatkovo socialnoyu osnovoyu partiyi buli promislova burzhuaziya miski kapitalisti pidpriyemci i zemlevlasniki z provinciyi a takozh inteligenciya Prote pislya vihodu u svit partijnih gazet Tokijsko Jokogamskij shodennik i Poshtovij visnik cya baza rozshirilisya za rahunok selyan i robitnikiv 1882 roku kilkist chleniv partiyi stanovila 116 osib v lyutomu 1883 roku 1272 osib a v kvitni 1884 roku 1729 osib Najchislennishimi buli partijni oseredki prefektur Isikavi Hogo Sajtami Totigi Fukusimi Osaki Nagano j Ehime yaki narahovuvali bilshe sotni chleniv Radikalizaciya uchasnikiv ruhu za volyu i narodni prava represiyi vladi i rozpusk Liberalnoyi partiyi v zhovtni 1884 roku sprichinili rozkol vseredini Partiyi konstitucijnih reform v rezultati yakogo v grudni togo zh roku providniki Okuma Ono i Kono vijshli zi skladu organizaciyi Dlya vidnovlennya organizacijnoyi solidarnosti reformisti stvorili novij kerivnij organ partijnij sekretariat do yakogo obrali novih kerivnikiv Inukayi Cujosi Numu Morikadzu i Centralni posadi distalisya chlenam Tovaristva shidnogo parlamentarizmu i Tovaristva Besida Z chasom Okuma povernuvsya do partiyi vidnoviv svij vpliv i povtorno ocholiv organizaciyu 1890 roku pislya vidkrittya zagalnoyaponskogo Parlamentu deputati vid Partiyi konstitucijnih reform otrimali 46 misc v Palati predstavnikiv Na parlamentskih zasidannyah voni uvijshli v protistoyannya z uryadom vimagayuchi skorochennya derzhavnih vidatkiv na vijskovi potrebi U vidpovid na viborah do Parlamentu 1892 roku uryad proviv represivnu kampaniyu proti chleniv i simpatikiv reformistiv Z inshogo boku partiya pidtrimuvala uryadovij zovnishnopolitichnij kurs shodo pereglyadu nerivnopravnih mizhnarodnih dogovoriv u zv yazku 1888 roku z chim yiyi lider Okuma uvijshov do skladu uryadu Tak samo reformisti pidtrimali vladu pid chas yaponsko kitajskoyi vijni 1894 1895 rokiv 16 lyutogo 1896 roku na z yizdi Partiyi konstitucijnih reform bulo prijnyato rishennya rozpustiti partijnu organizaciyu zadlya stvorennya Progresivnoyi partiyi Ostannya vinikla 1 bereznya togo zh roku shlyahom zlittya kolishnih reformistiv iz chlenami ta Klubom velikih pidpriyemciv Div takozhLiberalna partiya Yaponiyi 1881 1884 Primitkiyap 東京横浜毎日新聞 yap 郵便報知新聞Dzherela ta literaturaRubel V A Yaponska civilizaciya tradicijne suspilstvo i derzhavnist K Akvilon Pres 1997 256 s ISBN 966 7209 05 9 Rubel V A Istoriya serednovichnogo Shodu Kurs lekcij Navch posibnik K Libid 1997 462 s ISBN 5 325 00775 0 Rubel V A Nova istoriya Aziyi ta Afriki Postserednovichnij Shid XVIII druga polovina XIX st K Libid 2007 560 s ISBN 966 06 0459 9Posilannya yap yap