Мико́ла Васи́льович Ляхо́вич (30 травня 1926, Бояни, Румунія (нині Новоселицького району Чернівецької області) — 22 грудня 1996, Чернівці, Україна) — український історик, діяч освіти і науки, дослідник історії Румунії, міжнародного робітничого руху, зовнішньої політики країн Південно-Східної Європи, доктор історичних наук, професор.
Ляхович Микола Васильович | |
---|---|
Народився | 30 серпня 1926 Бояни |
Помер | 22 грудня 1996 (70 років) Чернівці, Україна |
Місце проживання | м. Чернівці |
Країна | Румунія, СРСР, Україна |
Діяльність | історик |
Alma mater | ЧНУ імені Юрія Федьковича |
Галузь | історія, педагогіка |
Заклад | ЧНУ імені Юрія Федьковича |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор історичних наук |
Нагороди | |
Почесний професор Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича |
Біографія
У 1940—1941 рр. навчався у Боянській середній школі. У 1941—1944 рр.працював різноробом та допомагав у господарстві батькам.
Після звільнення Чернівецької області у 1944 році працював у Боянськії сільській раді помічником секретаря, а потім секретарем. З березня 1946 р. працював вчителем Боянської середньої школи.
1949—1953 рр.навчався на історичному факультеті Чернівецького університету. Одночасно 1949—1953 на комсомольській роботі: брав участь у освоєнні цілинних земель Кустанайської області, куди їздив з молоддю, у будівництві шахти «Чернівецька комсомольська» у Свердловському районі Луганської області та в інших важливих суспільних і господарських заходах.
З 1957 р. по 1961 р. вчився в аспірантурі при Академії суспільних наук при ЦК КПРС у м. Москва, де підготував та захистив кандидатську дисертацію «Економічне, політичне й ідеологічне співробітництво Румунії з соціалістичними країнами».
1945—1956 рр., 1957—1967 рр. — на партійній роботі. З березня 1967 р. працював у Чернівецькому державному університеті на посаді проректора по заочному та вечірньому навчанню, а у 1974—1992 рр. — проректором з навчальної роботи. Роботу проректора суміщав з викладанням на кафедрі нової та новітньої історії історичного факультету.
1987 р. в Інституті історії АН УРСР захистив докторську дисертацію «Робітничий рух у Румунії в роки світової економічної кризи 1929—1933 рр.», отримав вчене звання професора. Ляховичем Миколою Васильовичем було написано 3 монографії і близько 170 наукових і політичних статей з питань робітничого і профспілкового руху Румунії у 20—40 рр. XX ст., економічних і політичних взаємовідносин Румунії і Радянського Союзу та ін. Підготував 7 кандидатів наук.
Обирався депутатом обласної і міської Рад народних депутатів, брав участь у суспільній роботі. Протягом 8 років був головою Чернівецького обласного правління товариства пам'ятників історії і культури. Протягом 22 років — головою обласного відділення товариства радянсько-румунської дружби. Обирався заступником голови і членом президії республіканського і членом правління всесоюзного товариства радянсько-румунської дружби. Працював позаштатним лектором товариства «Знання», брав участь у підготовці окремих документів з питань радянсько-румунських відносин і історії Буковини і у проведенні інших важливих політичних заходів в області.
Відзнаки і нагороди
За 47 років праці був нагороджений орденами і медалями, почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР. Указом Президента України № 3/97-рп від 14 лютого 1996 р. Ляховичу Миколі Васильовичу призначено державну стипендію як видатному діячу науки та освіти.
Публікації Миколи Ляховича
- На подъеме.— М., 1957
- Социалистический интернационализм —незыблемая основа взаимоотношений между социалистическими странами.— Фрунзе, 1961
- Экономическая ситуация в Румынии в годы мирового экономического кризиса 1929—1933.— М., 1978
- Борьба железнодорожников и нефтяников Румынии в феврале 1933 г.— М., 1983
- Против наступления капитала и реакции: Революционная борьба пролетариата Румынии в годы мирового экономического кризиса 1929—1933 г.— Львів, 1987
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lyahovich Miko la Vasi lovich Lyaho vich 30 travnya 1926 Boyani Rumuniya nini Novoselickogo rajonu Cherniveckoyi oblasti 22 grudnya 1996 Chernivci Ukrayina ukrayinskij istorik diyach osviti i nauki doslidnik istoriyi Rumuniyi mizhnarodnogo robitnichogo ruhu zovnishnoyi politiki krayin Pivdenno Shidnoyi Yevropi doktor istorichnih nauk profesor Lyahovich Mikola VasilovichNarodivsya30 serpnya 1926 1926 08 30 BoyaniPomer22 grudnya 1996 1996 12 22 70 rokiv Chernivci UkrayinaMisce prozhivannyam ChernivciKrayinaRumuniya SRSR UkrayinaDiyalnististorikAlma materChNU imeni Yuriya FedkovichaGaluzistoriya pedagogikaZakladChNU imeni Yuriya FedkovichaVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor istorichnih naukNagorodiMedal Za vidznaku v ohoroni derzhavnogo kordonu SRSR Medal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Pochesnij profesor Cherniveckogo nacionalnogo universitetu imeni Yuriya FedkovichaBiografiyaU 1940 1941 rr navchavsya u Boyanskij serednij shkoli U 1941 1944 rr pracyuvav riznorobom ta dopomagav u gospodarstvi batkam Pislya zvilnennya Cherniveckoyi oblasti u 1944 roci pracyuvav u Boyanskiyi silskij radi pomichnikom sekretarya a potim sekretarem Z bereznya 1946 r pracyuvav vchitelem Boyanskoyi serednoyi shkoli 1949 1953 rr navchavsya na istorichnomu fakulteti Cherniveckogo universitetu Odnochasno 1949 1953 na komsomolskij roboti brav uchast u osvoyenni cilinnih zemel Kustanajskoyi oblasti kudi yizdiv z moloddyu u budivnictvi shahti Chernivecka komsomolska u Sverdlovskomu rajoni Luganskoyi oblasti ta v inshih vazhlivih suspilnih i gospodarskih zahodah Z 1957 r po 1961 r vchivsya v aspiranturi pri Akademiyi suspilnih nauk pri CK KPRS u m Moskva de pidgotuvav ta zahistiv kandidatsku disertaciyu Ekonomichne politichne j ideologichne spivrobitnictvo Rumuniyi z socialistichnimi krayinami 1945 1956 rr 1957 1967 rr na partijnij roboti Z bereznya 1967 r pracyuvav u Cherniveckomu derzhavnomu universiteti na posadi prorektora po zaochnomu ta vechirnomu navchannyu a u 1974 1992 rr prorektorom z navchalnoyi roboti Robotu prorektora sumishav z vikladannyam na kafedri novoyi ta novitnoyi istoriyi istorichnogo fakultetu 1987 r v Instituti istoriyi AN URSR zahistiv doktorsku disertaciyu Robitnichij ruh u Rumuniyi v roki svitovoyi ekonomichnoyi krizi 1929 1933 rr otrimav vchene zvannya profesora Lyahovichem Mikoloyu Vasilovichem bulo napisano 3 monografiyi i blizko 170 naukovih i politichnih statej z pitan robitnichogo i profspilkovogo ruhu Rumuniyi u 20 40 rr XX st ekonomichnih i politichnih vzayemovidnosin Rumuniyi i Radyanskogo Soyuzu ta in Pidgotuvav 7 kandidativ nauk Obiravsya deputatom oblasnoyi i miskoyi Rad narodnih deputativ brav uchast u suspilnij roboti Protyagom 8 rokiv buv golovoyu Cherniveckogo oblasnogo pravlinnya tovaristva pam yatnikiv istoriyi i kulturi Protyagom 22 rokiv golovoyu oblasnogo viddilennya tovaristva radyansko rumunskoyi druzhbi Obiravsya zastupnikom golovi i chlenom prezidiyi respublikanskogo i chlenom pravlinnya vsesoyuznogo tovaristva radyansko rumunskoyi druzhbi Pracyuvav pozashtatnim lektorom tovaristva Znannya brav uchast u pidgotovci okremih dokumentiv z pitan radyansko rumunskih vidnosin i istoriyi Bukovini i u provedenni inshih vazhlivih politichnih zahodiv v oblasti Vidznaki i nagorodiZa 47 rokiv praci buv nagorodzhenij ordenami i medalyami pochesnoyu gramotoyu Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Ukazom Prezidenta Ukrayini 3 97 rp vid 14 lyutogo 1996 r Lyahovichu Mikoli Vasilovichu priznacheno derzhavnu stipendiyu yak vidatnomu diyachu nauki ta osviti Publikaciyi Mikoli LyahovichaNa podeme M 1957 Socialisticheskij internacionalizm nezyblemaya osnova vzaimootnoshenij mezhdu socialisticheskimi stranami Frunze 1961 Ekonomicheskaya situaciya v Rumynii v gody mirovogo ekonomicheskogo krizisa 1929 1933 M 1978 Borba zheleznodorozhnikov i neftyanikov Rumynii v fevrale 1933 g M 1983 Protiv nastupleniya kapitala i reakcii Revolyucionnaya borba proletariata Rumynii v gody mirovogo ekonomicheskogo krizisa 1929 1933 g Lviv 1987