Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Людвік Ба льдвін Ра мулт пол Ludwik Baldwin Ramułt 6 липня 1857 Тарнів 22 травня 1929 Львів польський архітектор військо

Людвік Балдвін Рамулт

Людвік Балдвін Рамулт

Людвік Ба́льдвін-Ра́мулт (пол. Ludwik Baldwin-Ramułt; 6 липня 1857, Тарнів — 22 травня 1929, Львів) — польський архітектор, військовий та громадський діяч, автор низки споруд у стилі історизму та сецесії у Львові та інших населених пунктах України та Польщі.

Людвік Бальдвін-Рамулт
пол. Ludwik Baldwin-Ramułt
image
Народження6 липня 1857(1857-07-06)
Смерть22 травня 1929(1929-05-22) (71 рік)
ПохованняЛичаківський цвинтар
Країна
(підданство)		image Долитавщина
image Польська Республіка
НавчанняНаціональний університет «Львівська політехніка»
Діяльністьархітектор
Праця в містахЛьвів
Архітектурний стильісторизм, сецесія
ЧленствоПольське політехнічне товариство у Львові
Нагороди
image
image Людвік Бальдвін-Рамулт у Вікісховищі

Біографія

Народився в галицькому місті Тарнів (нині Підкарпатське воєводство) у родині землевласника Броніслава і Софії з Рупневських.

Навчався в гімназії в Тарнові, а потім закінчив Академію артилерії. Служив поручником у 40 піхотному полку. Покинув службу і поступив на архітектурний відділ Львівської політехніки. Закінчив 1882 року із відзнакою. Отримав першу нагороду на конкурсі проектів шкіл, після чого став асистентом професора Промислової школи у Львові. Працював у будівельному управлінні міської ради Львова. 1890 року отримав концесію на будівництво. Утворив будівельну спілку разом з Юліаном Цибульським. Спілка керувала спорудженням львівських будівель головної пошти та греко-католицької семінарії (проекти Сильвестра Гавришкевича), палацу Потоцьких (архітектор Луї д'Овернь, проект модифікований спілкою).

1910 року входив до складу журі конкурсу на проекти прибуткових будинків у Львові на вулицях Коперника і Банківській. Кілька років був депутатом міської ради Львова. До Першої світової війни виконував обов'язки президента Кола літературно-артистичного у Львові. У 1881—1922 роках був членом Політехнічного товариства у Львові. У 1903—1904 роках обирався до правління товариства. Був одним із засновників створеного в рамках товариства в червні 1908 року «Кола архітекторів польських у Львові». Тоді ж був обраний заступником голови правління. 1912 року обраний головою Кола. Від 1891 року член Товариства наукової допомоги для Князівства цешинського. Входив до Державної ради з будівництва водних шляхів у Відні, був делегатом Краківського товариства взаємного страхування. 1912 року був у складі «ширшого» комітету архітектурної виставки у Кракові.

Обраний на посаду маршалка Ліського повіту, де пропрацював близько 14 років. Протягом цього часу споруджував у повіті громадські споруди та елементи інфраструктури за власними проектами. 1902 року отримав звання почесного громадянина міста Устрики Долішні. Під час війни організував та очолив комітет вихідців із Польщі у місті Грац. Брав участь в українсько-польській війні як офіцер штабу. Виконував обов'язки заступника коменданта Львова. Нагороджений відзнаками «Орлята» та «Хрестом оборони Львова з мечами». 1922 року призначений головою Вищої державної контрольної палати. Незабаром по цьому став президентом міжвідомчої комісії з дослідження державного лісового господарства.

Помер у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі (поле 14). Перша дружина — Людвіка з дому Стшелецька. Від першого шлюбу народились син Броніслав і донька Софія. Овдовів, після чого одружився вдруге на Марії з родини Гейдлів. Діти — сини Фелікс (інженер), Людвік (директор Музичного товариства в Любліні), донька — Марія, в шлюбі Смоленська.

Реалізовані проєкти

  • image
    Власна вілла архітектора на вулиці Вербицького, 4
  • image
    Дім на вулиці Вербицького, 6
  • image
    Ансамбль сецесійних будинків на вулиці Франка
  • image
    Школа сліпих на вулиці Франка

Примітки

  1. Rozmaitości // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 13. — S. 192; Konkurs na szkice domów czynszowych we Lwowie // Architekt. — 1910. — № 6—7— 8. — S. 126.
  2. Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 94.
  3. Księga pamiątkowa… — S. 74.
  4. Ruch budowlany i rozmaitości // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 30. — S. 376.
  5. Kronika // Architekt. — 1912. — № 3—4. — S. 34; Kronika // Architekt. — 1912. — № 5. — S. 55.
  6. Srawozdanie Towarzystwa Naukowej Pomocy dla Księstwa Cieszyńskiego za rok obrotowy 1903. — Nakładem Towarzystwa Naukowej Pomocy w Cieszynie. — S. 6.
  7. Katalog wystawy architektury i wnętrz w otoczeniu ogrodowem pod parkiem dra Jordana w Krakowie: czerwiec-październik 1912 r. — Kraków : Drukarnia Uniwersytetu Jagiell., 1912. — S. 18.
  8. Nicieja S. Lwów. Ogród snu i pamięci. Dzieje Cmentarza Łyczakowskiego oraz ludzi tam spoczywających w latach 1786—2010. — Opole: Wydawnictwo MS, 2011. — S. 407. — .
  9. Слободян В. М. Церкви України. Перемиська єпархія. — Львів, 1998. — С. 661. — .; Betlej A. Kościół parafialny p.w. Św. Katarzyny w Milczycach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Drukarnia Narodowa, 1995. — Т. 3. — S. 123, 126—127. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — . (пол.)
  10. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 351. — .
  11. Adamski J. Dawny kościół p.w. Św. Agnieszki i klasztor SS. Karmelitanek Trzewiczkowych (później gmach Ossolineum) // Kościoły i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego. — Kraków: Antykwa, 2011. — Т. 19. — S. 272. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — .
  12. Бірюльов Ю. О. 100-ліття архітектурного спектаклю // Галицька брама. — 1994. — № 2. — С. 8.
  13. Архітектура Львова… — С. 329.
  14. Архітектура Львова… — С. 460.
  15. Архітектура Львова… — С. 479.
  16. Харчук Х. Формування Стрийського цвинтаря у Львові (друга половина XVII — кінець ХІХ ст.) // Народознавчі зошити. — 2012. — № 6 (108). — С. 1232. — ISSN 1028-5091.

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Lyudvik Ba ldvin Ra mult pol Ludwik Baldwin Ramult 6 lipnya 1857 Tarniv 22 travnya 1929 Lviv polskij arhitektor vijskovij ta gromadskij diyach avtor nizki sporud u stili istorizmu ta secesiyi u Lvovi ta inshih naselenih punktah Ukrayini ta Polshi Lyudvik Baldvin Ramultpol Ludwik Baldwin RamultNarodzhennya6 lipnya 1857 1857 07 06 TarnivSmert22 travnya 1929 1929 05 22 71 rik LvivPohovannyaLichakivskij cvintarKrayina piddanstvo Dolitavshina Polska RespublikaNavchannyaNacionalnij universitet Lvivska politehnika DiyalnistarhitektorPracya v mistahLvivArhitekturnij stilistorizm secesiyaChlenstvoPolske politehnichne tovaristvo u LvoviNagorodi Lyudvik Baldvin Ramult u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v galickomu misti Tarniv nini Pidkarpatske voyevodstvo u rodini zemlevlasnika Bronislava i Sofiyi z Rupnevskih Navchavsya v gimnaziyi v Tarnovi a potim zakinchiv Akademiyu artileriyi Sluzhiv poruchnikom u 40 pihotnomu polku Pokinuv sluzhbu i postupiv na arhitekturnij viddil Lvivskoyi politehniki Zakinchiv 1882 roku iz vidznakoyu Otrimav pershu nagorodu na konkursi proektiv shkil pislya chogo stav asistentom profesora Promislovoyi shkoli u Lvovi Pracyuvav u budivelnomu upravlinni miskoyi radi Lvova 1890 roku otrimav koncesiyu na budivnictvo Utvoriv budivelnu spilku razom z Yulianom Cibulskim Spilka keruvala sporudzhennyam lvivskih budivel golovnoyi poshti ta greko katolickoyi seminariyi proekti Silvestra Gavrishkevicha palacu Potockih arhitektor Luyi d Overn proekt modifikovanij spilkoyu 1910 roku vhodiv do skladu zhuri konkursu na proekti pributkovih budinkiv u Lvovi na vulicyah Kopernika i Bankivskij Kilka rokiv buv deputatom miskoyi radi Lvova Do Pershoyi svitovoyi vijni vikonuvav obov yazki prezidenta Kola literaturno artistichnogo u Lvovi U 1881 1922 rokah buv chlenom Politehnichnogo tovaristva u Lvovi U 1903 1904 rokah obiravsya do pravlinnya tovaristva Buv odnim iz zasnovnikiv stvorenogo v ramkah tovaristva v chervni 1908 roku Kola arhitektoriv polskih u Lvovi Todi zh buv obranij zastupnikom golovi pravlinnya 1912 roku obranij golovoyu Kola Vid 1891 roku chlen Tovaristva naukovoyi dopomogi dlya Knyazivstva ceshinskogo Vhodiv do Derzhavnoyi radi z budivnictva vodnih shlyahiv u Vidni buv delegatom Krakivskogo tovaristva vzayemnogo strahuvannya 1912 roku buv u skladi shirshogo komitetu arhitekturnoyi vistavki u Krakovi Obranij na posadu marshalka Liskogo povitu de propracyuvav blizko 14 rokiv Protyagom cogo chasu sporudzhuvav u poviti gromadski sporudi ta elementi infrastrukturi za vlasnimi proektami 1902 roku otrimav zvannya pochesnogo gromadyanina mista Ustriki Dolishni Pid chas vijni organizuvav ta ocholiv komitet vihidciv iz Polshi u misti Grac Brav uchast v ukrayinsko polskij vijni yak oficer shtabu Vikonuvav obov yazki zastupnika komendanta Lvova Nagorodzhenij vidznakami Orlyata ta Hrestom oboroni Lvova z mechami 1922 roku priznachenij golovoyu Vishoyi derzhavnoyi kontrolnoyi palati Nezabarom po comu stav prezidentom mizhvidomchoyi komisiyi z doslidzhennya derzhavnogo lisovogo gospodarstva Pomer u Lvovi Pohovanij na Lichakivskomu cvintari pole 14 Persha druzhina Lyudvika z domu Stshelecka Vid pershogo shlyubu narodilis sin Bronislav i donka Sofiya Ovdoviv pislya chogo odruzhivsya vdruge na Mariyi z rodini Gejdliv Diti sini Feliks inzhener Lyudvik direktor Muzichnogo tovaristva v Lyublini donka Mariya v shlyubi Smolenska Realizovani proyektiNeogotichno neoromanskij kostel svyatoyi Katerini v seli Milchici Gorodockogo rajonu 1886 1887 spilno z Yulianom Cibulskim Teper cerkva svyatogo Dmitriya Korpus Silskogospodarskoyi akademiyi Dublyanah pid Lvovom 1888 spivavtor Adolf Minasevich Tyutyunova fabrika u Vinnikah 1890 ti Dvi villi na ninishnij vulici Verbickogo u Lvovi Pid 4 vlasna villa arhitektora iz fasadami z elementami nimeckogo narodnogo stilyu 1890 6 osobnyak pismennika Ya K Zelinskogo u stili francuzkogo neorenesansu 1891 Rekonstrukciya budinku biblioteki Ossolinskih na vulici Stefanika 2 u Lvovi Zdijsnena spilno z Lukashem Bodashevskim Bulo zokrema vikonano novi obramuvannya vikon i dekoraciyu inter yeriv knigoshovisha 1891 1892 roki Paviljon Raclavickoyi panorami na Galickij krayevij vistavci 1894 Likarnyanij kompleks u Lvovi dlya nevilikovno hvorih na ninishnij vulici Smal Stockogo fundaciyi Antona i Valeriyi Bilinskih Zbudovanij u 1891 1897 rokah u spivavtorstvi iz Ignatiyem Brunekom Ivanom Levinskim Yuzefom Kaetanom Yanovskim Zhitlovi budinki u Lvovi na vulici Banderi 9 1889 i 91 93 1897 Budinok shkoli slipih na vulici Franka 119 u Lvovi 1899 spivavtor Yu K Yanovskij Rozbudova fabriki Karolya Pitcha na ninishnij vulici Zhovkivskij 11 u Lvovi 1900 nini radioremontnij zavod Secesijni pributkovi budinki Stefana Michkovskogo na ninishnij vulici Franka 124 132 u Lvovi zbudovani 1907 roku Skulpturne ozdoblennya jmovirno Yu Shebesta Zhitlovij budinok na prospekti Shevchenka 23 u Lvovi 1909 Proekt grobivcya na Strijskomu cvintari u Lvovi dlya pohovannya avstrijskih soldativ zagiblih pid chas Pershoyi svitovoyi vijni 1916 Vlasna villa arhitektora na vulici Verbickogo 4 Dim na vulici Verbickogo 6 Ansambl secesijnih budinkiv na vulici Franka Shkola slipih na vulici FrankaPrimitkiRozmaitosci Czasopismo Techniczne 1910 13 S 192 Konkurs na szkice domow czynszowych we Lwowie Architekt 1910 6 7 8 S 126 Ksiega pamiatkowa wydana przez komisje wybrana z lona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie 1877 1927 Pod red dr Maksymiljana Matakiewicza Lwow Nakladem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie 1927 S 94 Ksiega pamiatkowa S 74 Ruch budowlany i rozmaitosci Przeglad Techniczny 1908 30 S 376 Kronika Architekt 1912 3 4 S 34 Kronika Architekt 1912 5 S 55 Srawozdanie Towarzystwa Naukowej Pomocy dla Ksiestwa Cieszynskiego za rok obrotowy 1903 Nakladem Towarzystwa Naukowej Pomocy w Cieszynie S 6 Katalog wystawy architektury i wnetrz w otoczeniu ogrodowem pod parkiem dra Jordana w Krakowie czerwiec pazdziernik 1912 r Krakow Drukarnia Uniwersytetu Jagiell 1912 S 18 Nicieja S Lwow Ogrod snu i pamieci Dzieje Cmentarza Lyczakowskiego oraz ludzi tam spoczywajacych w latach 1786 2010 Opole Wydawnictwo MS 2011 S 407 ISBN 978 83 61915 07 2 Slobodyan V M Cerkvi Ukrayini Peremiska yeparhiya Lviv 1998 S 661 ISBN 966 02 0362 4 Betlej A Kosciol parafialny p w Sw Katarzyny w Milczycach Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego Krakow Drukarnia Narodowa 1995 T 3 S 123 126 127 Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej Cz 1 ISBN 83 85739 25 4 pol Arhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st Lviv Centr Yevropi 2008 S 351 ISBN 978 966 7022 77 8 Adamski J Dawny kosciol p w Sw Agnieszki i klasztor SS Karmelitanek Trzewiczkowych pozniej gmach Ossolineum Koscioly i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego Krakow Antykwa 2011 T 19 S 272 Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej Cz 1 ISBN 978 83 89273 92 5 Biryulov Yu O 100 littya arhitekturnogo spektaklyu Galicka brama 1994 2 S 8 Arhitektura Lvova S 329 Arhitektura Lvova S 460 Arhitektura Lvova S 479 Harchuk H Formuvannya Strijskogo cvintarya u Lvovi druga polovina XVII kinec HIH st Narodoznavchi zoshiti 2012 6 108 S 1232 ISSN 1028 5091 DzherelaPortal Mistectvo Baldvin Ramult Lyudvik Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik Uporyadniki M G Labinskij V S Murza Za redakciyeyu A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya 1992 S 45 ISBN 5 88500 042 5 Baldvin Ramult Lyudvik Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik Uporyadniki A V Kudrickij M G Labinskij 2 ge vid K Ukrayinska enciklopediya 1997 S 39 ISBN 588500 042 5 Biryulov Yu O Baldvin Ramult Lyudvig Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini K Nacionalna akademiya nauk Ukrayini Naukove tovaristvo imeni Shevchenka 2003 T 2 S 180 ISBN 966 02 2681 0 Grankin P E Arhitektor Yulian Cibulskij Buduyemo inakshe 2000 6 S 46 Timofiyenko V I Baldvin Ramult Lyudvik Zodchi Ukrayini kincya XVIII pochatku XX stolit Biografichnij dovidnik K NDITIAM 1999 S 22 23 ISBN 966 7452 16 6 Brzozowski S Ramult Baldwin Ramult Ludwik Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz PAN 1987 T XXX 3 zesz 126 S 553 554 ISBN 83 04 02733 X Loza S Baldwin Ramult Ludwik Slownik architektow i budowniczych polakow oraz cudzoziemcow w Polsce pracujacych Warszawa Wydawnictwo im Mianowskiego Instytutu popierania nauki 1931 S 25 Sp inz Ludwik Baldwin Ramult Ilustrowany Kuryer Codzienny 1929 159 S 8

Дата публікації:
Топ