Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Любомир Любо Мілош хорв Ljubomir Ljubo Miloš 25 лютого 1919 1919лютого25 Шамац 20 серпня 1948 Загреб хорватський військо

Любо Мілош

Любо Мілош

Любомир «Любо» Мілош (хорв. Ljubomir "Ljubo" Miloš; 25 лютого 1919(1919лютого25), Шамац — 20 серпня 1948, Загреб) — хорватський військовий, усташ, комендант концтабору Ясеновац, винний у низці воєнних злочинів Другої світової війни. У травні 1945 року він утік з Югославії до Австрії, у 1947 році повернувся до Хорватії з метою організації антикомуністичного виступу, був заарештований, засуджений югославським судом за воєнні злочини та повішений у серпні 1948 року.

Любо Мілош
image
Народився25 лютого 1919(1919-02-25)
Босанські-Шамаць, Королівство Сербів, Хорватів і Словенців
Помер20 серпня 1948(1948-08-20) (29 років)
Загреб, Соціалістична Республіка Хорватія, ФНРЮ
·повішення
Країнаimage Незалежна Держава Хорватія
Діяльністьвійськовослужбовець
Військове званнямайор

Ранні роки

Народився 25 лютого 1919 року у містечку Босанські-Шамац (нині Шамац). Навчався у початкових школах містечок Ораш'є і Босанськи-Брод, закінчив середню школу у Суботиці та працював там муніципальним клерком.

Друга світова війна

6 квітня 1941 року війська країн блоку «осі» вторглися у Югославію, і слабо підготовлена Югославська королівська армія була вщент розбита. Югославія була розділена, і тим самим з'явилася Незалежна держава Хорватія, головою якої став хорватський націоналіст і фашист Анте Павелич, який раніше перебував у Королівстві Італія. Павелич, лідер руху усташів, отримав титул поглавника. Незалежна держава Хорватія займала всю територію сучасної Хорватії, Боснії та Герцеговини та частково Сербії, залишаючись де-факто німецьким й італійським квазіпротекторатом. Збройні сили та поліція нової держави займалися переслідуванням і винищенням сербського, єврейського та циганського населення.

Мілош прибув до Загреба у червні 1941 року, зустрівши свого двоюрідного брата, усташського командира В'єкослава Лубурича, та став його правою рукою. Лубурич підіймався кар'єрними сходами в Усташській наглядовій службі. У жовтні Мілош отримав призначення комендантом концтабору Ясеноваць й отримав звання надпоручика (старшого лейтенанта). Він також особисто відповідав за безпеку хорватського політика Владко Мачека, який перебував у в'язниці з 15 жовтня 1941 року до 15 березня 1942 року. Мачек помітив, що Мілош дуже часто молився, та запитав його, чи не боїться той покарання за ті злочини, які той скоїв у таборі як комендантом. Мілош відповів:

image Не кажи мені нічого. Я знаю, що буду горіти в пеклі за те, що я зробив і зроблю. Але я буду горіти за Хорватію. image

На початку 1942 року Мілоша перевели у концтабір Джяково, але навесні вже повернувся в Ясеновац на колишню посаду коменданта. Неодноразово він змагався з іншими офіцерами охорони у здатності катувати та вбивати якомога більше ув'язнених. Часто він одягався у білий халат, зображуючи лікаря перед хворими в'язнями, а також забирав їх під приводом того, щоб відправити у госпіталь, потім ставив у лінію до стіни та перерізав усім горлянки ножем, чим дуже пишався. Розправи над єврейськими в'язнями він називав «ритуальним вбивством». Свідок убивств Мілан Флуміані писав:

image Як тільки сімнадцять з нас прибули у Ясеновац, усташі побили нас прикладами гвинтівок і відвели на цегельний завод, де Любо Мілош вже вишикував дві групи, а ми прибували як особлива третя. Маричич запитав Любо Мілоша: «У кого мені стріляти першим?» Той відповів: «Ось ще прибули». Обидва направили свої автомати на 40 осіб з перших двох груп і розстріляли усіх. Потім він запитав першого з нашої групи, навіщо він сюди прибув, і той відповів, що винен у тому, що є сербом за народженням, після чого він вистрілив у того впритул. Потім він схопив лойфера, юриста із Загреба, і запитав про його рід занять. Коли той відповів, він вигукнув щось типу «юристи мені дуже подобаються, підійди ближче» і тут же його вбив. Потім він дізнався, що третій був лікарем із Загреба і наказав йому перевірити перших двох і підтвердити, що вони мертві. Коли лікар підтвердив, він повернувся до четвертої людини, але дізнавшись, що і цей є лікарем «помилував» усю групу. image

Мілош також завів вовкодава, спускав його з ланцюга та дозволяв йому загризати до смерті в'язнів. Влітку 1942 року він прибув до Італії, щоб пройти курси юриспруденції у Турині, але повернувся через 10 днів до Хорватії. У вересні він знову прибув до Ясенівця та став помічником коменданта. Війська під командуванням Мілоша спалили кілька сіл у жовтні 1942 року, розграбувавши будинки, заарештувавши сотні сербських селян і заславши їх у табори. Незабаром влада заарештувала Мілоша, але 23 грудня 1942 року Лубурич, що поклопотався, добився його звільнення. У січні 1943 року Мілош вступив у Хорватське домобранство та був зарахований до частини з Мостара. У Загреб він повернувся у квітні 1943 року, де залишався до наступної весни. У вересні отримав призначення комендантом Лепоглавської в'язниці.

Арешт і смерть

До кінця війни Мілош дослужився до звання майора. У травні 1945 року він втік з Югославії через Північну Італію за підтримки Римо-католицької церкви до Австрії, встановивши зв'язок з хорватською міграцією. У 1947 році він таємно перетнув югославсько-угорський кордон з метою надання допомоги «крижарам», проте 20 липня 1947 року був заарештований югославською владою. Мілоша звинуватили у воєнних злочинах, суд над ним відбувся через рік. На суді той зізнався у вбивстві ув'язнених Ясеноваця та підтвердив, що усташі ще до початку війни готували плани знищення сербського населення. 20 серпня 1948 року Верховний суд Народної Республіки Хорватія визнав Мілоша винним за всіма статтями, і його повісили того ж дня.

Примітки

  1. Dizdar, Grčić, Ravlić, Stuparić, 1997, с. 276.
  2. Tomasevich, 2001, с. 272.
  3. Tomasevich, 2001, с. 397—409.
  4. Hoare, 2007, с. 20—24.
  5. Goldstein, 2013, с. 365.
  6. Burds, 2007, с. 467.
  7. Mojzes, 2011, с. 57.
  8. Cymet, 2012, с. 337.
  9. Aaron, Loftus, 1998, с. 111.
  10. Zemaljska komisija, 1946, с. 30.
  11. Sidnik, 1972, с. 154.
  12. Dizdar, Grčić, Ravlić, Stuparić, 1997, с. 276—277.
  13. Dizdar, Grčić, Ravlić, Stuparić, 1997, с. 277.
  14. Yeomans, 2013a, с. 16.
  15. Yeomans, 2013b, с. 212.
  16. Jasenovac Memorial Site.

Література

  • Aaron, Mark; Loftus John. Unholy Trinity: The Vatican, the Nazis, and the Swiss Banks. — New York : Pan Macmillan, 1998. — .
  • Burds, Jeffrey. Ethnicity, Memory and Violence: Reflections on Special Problems in Soviet and East European Archives // Archives, Documentation, and Institutions of Social Memory: Essays from the Sawyer Seminar / Blouin, Francis X.; Rosenberg, William G. — Ann Arbor, Michigan : University of Michigan Press, 2007. — .
  • Cymet, David. History vs. Apologetics: The Holocaust, the Third Reich, and the Catholic Church. — Lanham, Maryland : Lexington Books, 2012. — .
  • Dizdar, Zdravko; Grčić, Marko; Ravlić, Slaven; Stuparić, Darko. Tko je tko u NDH. — Zagreb : Minerva, 1997. — .
  • Goldstein, Slavko. 1941: The Year That Keeps Returning. — 3. — New York : New York Review Books, 2013. — .
  • Hoare, Marko Attila. The History of Bosnia: From the Middle Ages to the Present Day. — London : Saqi, 2007. — .
  • Mojzes, Paul. Balkan Genocides: Holocaust and Ethnic Cleansing in the 20th Century. — Lanham, Maryland : Rowman & Littlefield, 2011. — .
  • Sidnik, Dušan. Sećanja Jevreja na logor Jasenovac. — Beograd : Savez jevrejskih opština Jugoslavije, 1972.
  • Zemaljska komisija. Zemaljska komisija Hrvatske za utvrđivanje zločina okupatora i njihovih pomagača. — Zagreb, 1946. — ISBN HR-HDA/S - 1350.
  • Tomasevich, Jozo. War and Revolution in Yugoslavia, 1941–1945: Occupation and Collaboration. — Stanford, California : Stanford University Press, 2001. — .
  • Yeomans, Rory. Visions of Annihilation: The Ustasha Regime and the Cultural Politics of Fascism, 1941–1945. — Pittsburgh, Pennsylvania : University of Pittsburgh Press, 2013a. — .
  • Yeomans, Rory. Eradicating "Undesired Elements" // Racial Science in Hitler's New Europe, 1938–1945 / Yeomans, Rory; Weiss-Wendt, Anton. — Lincoln, Nebraska : University of Nebraska Press, 2013b. — .

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Lyubomir Lyubo Milosh horv Ljubomir Ljubo Milos 25 lyutogo 1919 1919lyutogo25 Shamac 20 serpnya 1948 Zagreb horvatskij vijskovij ustash komendant konctaboru Yasenovac vinnij u nizci voyennih zlochiniv Drugoyi svitovoyi vijni U travni 1945 roku vin utik z Yugoslaviyi do Avstriyi u 1947 roci povernuvsya do Horvatiyi z metoyu organizaciyi antikomunistichnogo vistupu buv zaareshtovanij zasudzhenij yugoslavskim sudom za voyenni zlochini ta povishenij u serpni 1948 roku Lyubo MiloshNarodivsya25 lyutogo 1919 1919 02 25 Bosanski Shamac Korolivstvo Serbiv Horvativ i SlovencivPomer20 serpnya 1948 1948 08 20 29 rokiv Zagreb Socialistichna Respublika Horvatiya FNRYu povishennyaKrayina Nezalezhna Derzhava HorvatiyaDiyalnistvijskovosluzhbovecVijskove zvannyamajor Mediafajli u VikishovishiRanni rokiNarodivsya 25 lyutogo 1919 roku u mistechku Bosanski Shamac nini Shamac Navchavsya u pochatkovih shkolah mistechok Orash ye i Bosanski Brod zakinchiv serednyu shkolu u Subotici ta pracyuvav tam municipalnim klerkom Druga svitova vijna6 kvitnya 1941 roku vijska krayin bloku osi vtorglisya u Yugoslaviyu i slabo pidgotovlena Yugoslavska korolivska armiya bula vshent rozbita Yugoslaviya bula rozdilena i tim samim z yavilasya Nezalezhna derzhava Horvatiya golovoyu yakoyi stav horvatskij nacionalist i fashist Ante Pavelich yakij ranishe perebuvav u Korolivstvi Italiya Pavelich lider ruhu ustashiv otrimav titul poglavnika Nezalezhna derzhava Horvatiya zajmala vsyu teritoriyu suchasnoyi Horvatiyi Bosniyi ta Gercegovini ta chastkovo Serbiyi zalishayuchis de fakto nimeckim j italijskim kvaziprotektoratom Zbrojni sili ta policiya novoyi derzhavi zajmalisya peresliduvannyam i vinishennyam serbskogo yevrejskogo ta ciganskogo naselennya Milosh pribuv do Zagreba u chervni 1941 roku zustrivshi svogo dvoyuridnogo brata ustashskogo komandira V yekoslava Luburicha ta stav jogo pravoyu rukoyu Luburich pidijmavsya kar yernimi shodami v Ustashskij naglyadovij sluzhbi U zhovtni Milosh otrimav priznachennya komendantom konctaboru Yasenovac j otrimav zvannya nadporuchika starshogo lejtenanta Vin takozh osobisto vidpovidav za bezpeku horvatskogo politika Vladko Macheka yakij perebuvav u v yaznici z 15 zhovtnya 1941 roku do 15 bereznya 1942 roku Machek pomitiv sho Milosh duzhe chasto molivsya ta zapitav jogo chi ne boyitsya toj pokarannya za ti zlochini yaki toj skoyiv u tabori yak komendantom Milosh vidpoviv Ne kazhi meni nichogo Ya znayu sho budu goriti v pekli za te sho ya zrobiv i zroblyu Ale ya budu goriti za Horvatiyu Na pochatku 1942 roku Milosha pereveli u konctabir Dzhyakovo ale navesni vzhe povernuvsya v Yasenovac na kolishnyu posadu komendanta Neodnorazovo vin zmagavsya z inshimi oficerami ohoroni u zdatnosti katuvati ta vbivati yakomoga bilshe uv yaznenih Chasto vin odyagavsya u bilij halat zobrazhuyuchi likarya pered hvorimi v yaznyami a takozh zabirav yih pid privodom togo shob vidpraviti u gospital potim staviv u liniyu do stini ta pererizav usim gorlyanki nozhem chim duzhe pishavsya Rozpravi nad yevrejskimi v yaznyami vin nazivav ritualnim vbivstvom Svidok ubivstv Milan Flumiani pisav Yak tilki simnadcyat z nas pribuli u Yasenovac ustashi pobili nas prikladami gvintivok i vidveli na cegelnij zavod de Lyubo Milosh vzhe vishikuvav dvi grupi a mi pribuvali yak osobliva tretya Marichich zapitav Lyubo Milosha U kogo meni strilyati pershim Toj vidpoviv Os she pribuli Obidva napravili svoyi avtomati na 40 osib z pershih dvoh grup i rozstrilyali usih Potim vin zapitav pershogo z nashoyi grupi navisho vin syudi pribuv i toj vidpoviv sho vinen u tomu sho ye serbom za narodzhennyam pislya chogo vin vistriliv u togo vpritul Potim vin shopiv lojfera yurista iz Zagreba i zapitav pro jogo rid zanyat Koli toj vidpoviv vin viguknuv shos tipu yuristi meni duzhe podobayutsya pidijdi blizhche i tut zhe jogo vbiv Potim vin diznavsya sho tretij buv likarem iz Zagreba i nakazav jomu pereviriti pershih dvoh i pidtverditi sho voni mertvi Koli likar pidtverdiv vin povernuvsya do chetvertoyi lyudini ale diznavshis sho i cej ye likarem pomiluvav usyu grupu Milosh takozh zaviv vovkodava spuskav jogo z lancyuga ta dozvolyav jomu zagrizati do smerti v yazniv Vlitku 1942 roku vin pribuv do Italiyi shob projti kursi yurisprudenciyi u Turini ale povernuvsya cherez 10 dniv do Horvatiyi U veresni vin znovu pribuv do Yasenivcya ta stav pomichnikom komendanta Vijska pid komanduvannyam Milosha spalili kilka sil u zhovtni 1942 roku rozgrabuvavshi budinki zaareshtuvavshi sotni serbskih selyan i zaslavshi yih u tabori Nezabarom vlada zaareshtuvala Milosha ale 23 grudnya 1942 roku Luburich sho poklopotavsya dobivsya jogo zvilnennya U sichni 1943 roku Milosh vstupiv u Horvatske domobranstvo ta buv zarahovanij do chastini z Mostara U Zagreb vin povernuvsya u kvitni 1943 roku de zalishavsya do nastupnoyi vesni U veresni otrimav priznachennya komendantom Lepoglavskoyi v yaznici Aresht i smertDo kincya vijni Milosh dosluzhivsya do zvannya majora U travni 1945 roku vin vtik z Yugoslaviyi cherez Pivnichnu Italiyu za pidtrimki Rimo katolickoyi cerkvi do Avstriyi vstanovivshi zv yazok z horvatskoyu migraciyeyu U 1947 roci vin tayemno peretnuv yugoslavsko ugorskij kordon z metoyu nadannya dopomogi krizharam prote 20 lipnya 1947 roku buv zaareshtovanij yugoslavskoyu vladoyu Milosha zvinuvatili u voyennih zlochinah sud nad nim vidbuvsya cherez rik Na sudi toj ziznavsya u vbivstvi uv yaznenih Yasenovacya ta pidtverdiv sho ustashi she do pochatku vijni gotuvali plani znishennya serbskogo naselennya 20 serpnya 1948 roku Verhovnij sud Narodnoyi Respubliki Horvatiya viznav Milosha vinnim za vsima stattyami i jogo povisili togo zh dnya PrimitkiDizdar Grcic Ravlic Stuparic 1997 s 276 Tomasevich 2001 s 272 Tomasevich 2001 s 397 409 Hoare 2007 s 20 24 Goldstein 2013 s 365 Burds 2007 s 467 Mojzes 2011 s 57 Cymet 2012 s 337 Aaron Loftus 1998 s 111 Zemaljska komisija 1946 s 30 Sidnik 1972 s 154 Dizdar Grcic Ravlic Stuparic 1997 s 276 277 Dizdar Grcic Ravlic Stuparic 1997 s 277 Yeomans 2013a s 16 Yeomans 2013b s 212 Jasenovac Memorial Site LiteraturaAaron Mark Loftus John Unholy Trinity The Vatican the Nazis and the Swiss Banks New York Pan Macmillan 1998 ISBN 978 0 31218 199 4 Burds Jeffrey Ethnicity Memory and Violence Reflections on Special Problems in Soviet and East European Archives Archives Documentation and Institutions of Social Memory Essays from the Sawyer Seminar Blouin Francis X Rosenberg William G Ann Arbor Michigan University of Michigan Press 2007 ISBN 978 0 4720 3270 9 Cymet David History vs Apologetics The Holocaust the Third Reich and the Catholic Church Lanham Maryland Lexington Books 2012 ISBN 978 0 7391 3295 1 Dizdar Zdravko Grcic Marko Ravlic Slaven Stuparic Darko Tko je tko u NDH Zagreb Minerva 1997 ISBN 978 953 6377 03 9 Goldstein Slavko 1941 The Year That Keeps Returning 3 New York New York Review Books 2013 ISBN 978 1 59017 673 3 Hoare Marko Attila The History of Bosnia From the Middle Ages to the Present Day London Saqi 2007 ISBN 978 0 86356 953 1 Mojzes Paul Balkan Genocides Holocaust and Ethnic Cleansing in the 20th Century Lanham Maryland Rowman amp Littlefield 2011 ISBN 978 1 4422 0665 6 Sidnik Dusan Secanja Jevreja na logor Jasenovac Beograd Savez jevrejskih opstina Jugoslavije 1972 Zemaljska komisija Zemaljska komisija Hrvatske za utvrđivanje zlocina okupatora i njihovih pomagaca Zagreb 1946 ISBN HR HDA S 1350 Tomasevich Jozo War and Revolution in Yugoslavia 1941 1945 Occupation and Collaboration Stanford California Stanford University Press 2001 ISBN 978 0 8047 3615 2 Yeomans Rory Visions of Annihilation The Ustasha Regime and the Cultural Politics of Fascism 1941 1945 Pittsburgh Pennsylvania University of Pittsburgh Press 2013a ISBN 978 0 8229 7793 3 Yeomans Rory Eradicating Undesired Elements Racial Science in Hitler s New Europe 1938 1945 Yeomans Rory Weiss Wendt Anton Lincoln Nebraska University of Nebraska Press 2013b ISBN 978 0 8032 4605 8 Posilannya

Дата публікації:
Топ