Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Люблінське (Люблинське) воєводство — одне з 16 воєводств Польщі. Розташоване на сході країни. Адміністративним центром воєводства є місто Люблін.
Люблінське воєводство | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Województwo lubelskie | ||||||||||
 |  | |||||||||
| Прапор | ||||||||||
 | ||||||||||
| На мапі Польщі | ||||||||||
| Адміністративний центр | Люблін | |||||||||
| Населення: | 2 103 342 | |||||||||
| Площа: | 25 122,46 | |||||||||
| Густота: | 84 | |||||||||
| Урбанізація: | 46,6 | |||||||||
| Номери автомобілів: | L | |||||||||
| TERYT: 06 | Код ISO: PL-LU | |||||||||
| | ||||||||||
| Адмніністративний поділ | ||||||||||
| ||||||||||
| Влада | ||||||||||
| Уряд | ||||||||||
| Воєвода: | Лех Справка | |||||||||
| Маршалок: | Ярослав Тавярський | |||||||||
| Адреса: | ul. Spokojna 4 20-914 Lublin (воєвода) ul. Artura Grottgera 4 | |||||||||
| Лого воєводства: |  | |||||||||
| Мапа | ||||||||||
| Офіційна сторінка | ||||||||||
Воєводство було утворено 1 січня 1999 року внаслідок адміністративної реформи. Об'єднало колишні Люблінське, Замойське та Холмське воєводства, а також частини колишніх Білопідляського, Тарнобжезького та Седлецького воєводств.
Історія
У 1815 році після рішення Віденського конгресу Люблін відійшов до Російської імперії. У 1877 році була запущена залізниця сполученням Варшава — Ковель. Правління Російської імперії закінчилося в 1915 році, коли місто було окуповане німецькою та австро-угорською арміями. Наприкінці жовтня 1918 року після проголошення створення Української держави на території колишніх австрійських володінь в Галичині, Володимерії, Буковині український синьо-жовтий штандарт був піднятий над українізованою військовою частиною в місті. Польська влада при допомозі підрозділів польських легіоністів змогла захопити її. 14 серпня 1919 року було утворене Люблінське воєводство з адміністративним центром у Любліні.
За офіційним переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року населення воєводства становило 2 087 951 особа (1 003 592 чоловіків та 1 084 359 жінок), налічувався 283 331 будинок (274 431 житловий та 8900 інших). Розподіл за релігією: 1 619 755 римо-католиків (77,58 %), 287 639 юдеїв (13,78 %), 152 598 православних (7,31 %), 17 065 євангельських християн (0,82 %), 6560 маріявітів (0,31 %), 3256 греко-католиків (0,16 %), 950 християн інших конфесій (0,05 %), 14 осіб мусульманів, 100 нерелігійних та 14 не вказало релігію. Офіційний розподіл за національністю: 1 782 221 поляк (85,36 %), 227 902 євреї (10,92 %), 63 079 українців (3,02 %), 10 933 німців (0,52 %), 3794 осіб інших національностей (0,18 %).
Під час німецької окупації в 1939 році було утворено Люблінський дистрикт. На початку листопада 1939 року гітлерівці почали підготовку до широкомасштабної репресійної акції, спрямованої проти соціальної та інтелектуальної еліти Любліна. Було заарештовано бл. 250 осіб. Бл. 70 поляків було розстріляно, а ще кілька десятків — вивезено до концентраційних таборів. Решту згодом було відпущено. У січні 1940 року створено Юденрат, який очолив Марк Альтен (пол. Mark Alten). У березні 1941 року було створене Люблінське гетто на території єврейського кварталу. В ньому перебували 34 тисячі євреїв. Крім того, у місті діяли ще 6 менших таборів, а в передмісті — величезний концтабір Майданек.
Внаслідок заборони на масові богослужіння в синагозі Магаршала знаходився притулок для убогих і переселенців, а також їдальня для бідняків. В Єшиві розмістилася штаб-квартира військової жандармерії. Більшість книг із багатої колекції Єшиви були у 1940 році публічно спалені нацистами. Найдорожчі видання вони перенесли до міської бібліотеки ім. Лопачинського і музею. Подальша доля тих книг маловідома.
На межі березня та квітня 1942 року близько 30 тисяч осіб було вивезено до Белжецького табору смерті, а 4 тисячі — до Майдану Татарського. У вересні 1942 року німці розстріляли на місці близько 2000 людей, а в жовтні ще 1800 осіб. Останніх люблінських євреїв було вивезено до Майданку в листопаді 1942 року. Того ж року гітлерівці підірвали синагогу Магаршала, від якої залишилися одні руїни та біма.
24 липня 1944 року до Любліна увійшли радянські війська, створивши в місті тимчасову столицю польського комуністичного уряду. Згодом столицю було перенесено до Лодзя, а в 1950 до Варшави. З 21 серпня 1944 року Люблінське воєводство було відновлене і існує по-сьогодні з певними територіальними змінами.
З жовтня 1944 по липень 1946 року, відповідно до Люблінської угоди від 9 вересня 1944 року про польсько-український обмін населенням, з Люблінського воєводства до Української РСР було депортовано 190 734 українців. Втім, як пізніше з'ясувалося деяким українцям вдалося уникнути переселення, тому в 1947 році польська комуністична влада почала готувати вже нову депортацію, відому як операція «Вісла». За польськими даними, у рамках операції «Вісла» з 20 червня по 5 липня 1947 року з Люблінського воєводства виселено 9094 родин.
Останні територіальні зміни відбулися у 1998 році, після об'єднання колишніх Люблінського, Замойського та Холмського воєводств, а також частин колишніх Білопідляського, Тарнобжезького та Седлецького воєводств.
Географія
Розміщення
Люблінське воєводство розміщене у східній Польщі. Межує:
- на заході з Мазовецьким та Свентокшиським воєводствами,
- на півдні з Підкарпатським воєводством,
- на сході з Україною (Львівська та Волинська області) та Білоруссю (Берестейська область),
- на півночі з Мазовецьким та Підляським воєводствами.
| на півночі (північна географічна широта) | 52°17′ |
| на півдні (північна географічна широта | 50°15′ |
| на заході (східна географічна довгота) | 21°37′ |
| на сході (східна географічна довгота) | 24°09′ |
| Протяжність (км) |
| з півдня на північ | 225 |
| із заходу на схід | 175 |
| ЗЕМЕЛЬНА ПЛОЩА ЗА НАПРЯМКАМИ ВИКОРИСТАННЯ У 2006 Р. | Люблінське Воєводство | |
|---|---|---|
| га | % | |
| ВСЬОГО | 2512249 | 100,0 |
| Сільськогосподарські угіддя | 1714157 | 68,2 |
| орні землі | 1344407 | 53,5 |
| сади | 32474 | 1,3 |
| луки | 256616 | 10,2 |
| пасовища | 80660 | 3,2 |
| Ліси | 565190 | 22,5 |
| Води | 26831 | 1,1 |
| Інші | 206071 | 8,2 |
| у тому числі: | ||
| забудовані та зурбанізовані землі | 144654 | 5,8 |
| пустища | 40951 | 1,6 |
Демографія
Населення станом на 2002 рік:
Адміністративний поділ
- міста з правами повіту (міські повіти):
- :
- Більський повіт => Біла Підляська
- Білгорайський повіт => Білгорай
- Холмський повіт => Холм
- Грубешівський повіт => Грубешів
- Янівський повіт => Янів-Любельський
- Красноставський повіт => Красностав
- Красницький повіт => Красник
- Любартівський повіт => Любартів
- Люблінський повіт => Люблін
- Ленчинський повіт => Ленчна
- Луківський повіт => Луків
- Опольський повіт => Ополе-Любельське
- Парчівський повіт => Парчів
- Пулавський повіт => Пулави
- Радинський повіт => Радинь-Підляський
- Рицький повіт => Рики
- Свідницький повіт => Свідник
- Томашівський повіт => Томашів
- Володавський повіт => Володава
- Замостський повіт => Замостя
Міста з населенням від 30 000
| Місто | Населення | Площа |
|---|---|---|
 Люблін | 354 967 | 147,50 км² |
 Холм | 72 560 | 35,26 км² |
 Замостя | 66 802 | 30,48 км² |
 Біла | 58 082 | 49,41 км² |
 Межиріччя | 17 300 | 19,75 км² |
Комунікації
Економіка
Туризм
Література
- Tadeusz Mencel: Galicja Zachodnia 1795—1809, Wydawnictwo Lubelskie, Lublin 1976
- Władysław Ćwik, Jerzy Reder: Lubelszczyzna. Dzieje rozwoju terytorialnego, podziałów administracyjnych i ustroju władz, Wydawnictwo Lubelskie, Lublin 1977
- Tadeusz Mencel (red.): Dzieje Lubelszczyzny. Tom I, Państwowe Wydawnictwo Naukowe, Warszawa 1974
- Aleksander Kierek (red.): Dzieje Lubelszczyzny. Tom II, Państwowe Wydawnictwo Naukowe, Warszawa 1979
Примітки
- Wyniki badań bieżących - Baza Demografia - Główny Urząd Statystyczny. demografia.stat.gov.pl. Процитовано 26 листопада 2020.
- Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. VIII. Tablica wojewódzka. (пол.)
- Репатріація чи депортація. Переселення українців з Польщі до УРСР / за ред. Є. Місила; пер. з пол. І. Сварника. — Львів : Каменяр, 2007. — С. 20.
- Kolasa A. Ukraincy w powiecie Biala Podlaska w latach 1918-1948. — Toruń : Wydawnictwo Adam Marszałek, 2007. — С. 171. (пол.)
- Ethnic[недоступне посилання][[Категорія:Статті з нечинними посиланнями]] composition of Poland. pop-stat.mashke.org. Процитовано 4 травня 2016.
{{}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання ()
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (вересень 2013) |
 Мазовецьке воєводство |  Підляське воєводство |  Білорусь |
| Мазовецьке воєводство |  |  Україна |
 Свентокшиське воєводство |  Люблінське воєводство | Україна |
 | Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lyublinske voyevodstvo znachennya Lyublinske Lyublinske voyevodstvo odne z 16 voyevodstv Polshi Roztashovane na shodi krayini Administrativnim centrom voyevodstva ye misto Lyublin Lyublinske voyevodstvoWojewodztwo lubelskiePraporNa mapi PolshiAdministrativnij centr LyublinNaselennya 2 103 342Plosha 25 122 46Gustota 84Urbanizaciya 46 6Nomeri avtomobiliv LTERYT 06 Kod ISO PL LUAdmninistrativnij podilpoviti grodski zemski 4 20gmini miski misko silski silski 20 21 172VladaUryadVoyevoda Leh SpravkaMarshalok Yaroslav TavyarskijAdresa ul Spokojna 4 20 914 Lublin voyevoda ul Artura Grottgera 4 20 029 Lublin marshalok Logo voyevodstva MapaOficijna storinka Voyevodstvo bulo utvoreno 1 sichnya 1999 roku vnaslidok administrativnoyi reformi Ob yednalo kolishni Lyublinske Zamojske ta Holmske voyevodstva a takozh chastini kolishnih Bilopidlyaskogo Tarnobzhezkogo ta Sedleckogo voyevodstv IstoriyaU 1815 roci pislya rishennya Videnskogo kongresu Lyublin vidijshov do Rosijskoyi imperiyi U 1877 roci bula zapushena zaliznicya spoluchennyam Varshava Kovel Pravlinnya Rosijskoyi imperiyi zakinchilosya v 1915 roci koli misto bulo okupovane nimeckoyu ta avstro ugorskoyu armiyami Naprikinci zhovtnya 1918 roku pislya progoloshennya stvorennya Ukrayinskoyi derzhavi na teritoriyi kolishnih avstrijskih volodin v Galichini Volodimeriyi Bukovini ukrayinskij sino zhovtij shtandart buv pidnyatij nad ukrayinizovanoyu vijskovoyu chastinoyu v misti Polska vlada pri dopomozi pidrozdiliv polskih legionistiv zmogla zahopiti yiyi 14 serpnya 1919 roku bulo utvorene Lyublinske voyevodstvo z administrativnim centrom u Lyublini Za oficijnim perepisom naselennya Polshi 10 veresnya 1921 roku naselennya voyevodstva stanovilo 2 087 951 osoba 1 003 592 cholovikiv ta 1 084 359 zhinok nalichuvavsya 283 331 budinok 274 431 zhitlovij ta 8900 inshih Rozpodil za religiyeyu 1 619 755 rimo katolikiv 77 58 287 639 yudeyiv 13 78 152 598 pravoslavnih 7 31 17 065 yevangelskih hristiyan 0 82 6560 mariyavitiv 0 31 3256 greko katolikiv 0 16 950 hristiyan inshih konfesij 0 05 14 osib musulmaniv 100 nereligijnih ta 14 ne vkazalo religiyu Oficijnij rozpodil za nacionalnistyu 1 782 221 polyak 85 36 227 902 yevreyi 10 92 63 079 ukrayinciv 3 02 10 933 nimciv 0 52 3794 osib inshih nacionalnostej 0 18 Pid chas nimeckoyi okupaciyi v 1939 roci bulo utvoreno Lyublinskij distrikt Na pochatku listopada 1939 roku gitlerivci pochali pidgotovku do shirokomasshtabnoyi represijnoyi akciyi spryamovanoyi proti socialnoyi ta intelektualnoyi eliti Lyublina Bulo zaareshtovano bl 250 osib Bl 70 polyakiv bulo rozstrilyano a she kilka desyatkiv vivezeno do koncentracijnih taboriv Reshtu zgodom bulo vidpusheno U sichni 1940 roku stvoreno Yudenrat yakij ocholiv Mark Alten pol Mark Alten U berezni 1941 roku bulo stvorene Lyublinske getto na teritoriyi yevrejskogo kvartalu V nomu perebuvali 34 tisyachi yevreyiv Krim togo u misti diyali she 6 menshih taboriv a v peredmisti velicheznij konctabir Majdanek Vnaslidok zaboroni na masovi bogosluzhinnya v sinagozi Magarshala znahodivsya pritulok dlya ubogih i pereselenciv a takozh yidalnya dlya bidnyakiv V Yeshivi rozmistilasya shtab kvartira vijskovoyi zhandarmeriyi Bilshist knig iz bagatoyi kolekciyi Yeshivi buli u 1940 roci publichno spaleni nacistami Najdorozhchi vidannya voni perenesli do miskoyi biblioteki im Lopachinskogo i muzeyu Podalsha dolya tih knig malovidoma Na mezhi bereznya ta kvitnya 1942 roku blizko 30 tisyach osib bulo vivezeno do Belzheckogo taboru smerti a 4 tisyachi do Majdanu Tatarskogo U veresni 1942 roku nimci rozstrilyali na misci blizko 2000 lyudej a v zhovtni she 1800 osib Ostannih lyublinskih yevreyiv bulo vivezeno do Majdanku v listopadi 1942 roku Togo zh roku gitlerivci pidirvali sinagogu Magarshala vid yakoyi zalishilisya odni ruyini ta bima 24 lipnya 1944 roku do Lyublina uvijshli radyanski vijska stvorivshi v misti timchasovu stolicyu polskogo komunistichnogo uryadu Zgodom stolicyu bulo pereneseno do Lodzya a v 1950 do Varshavi Z 21 serpnya 1944 roku Lyublinske voyevodstvo bulo vidnovlene i isnuye po sogodni z pevnimi teritorialnimi zminami Z zhovtnya 1944 po lipen 1946 roku vidpovidno do Lyublinskoyi ugodi vid 9 veresnya 1944 roku pro polsko ukrayinskij obmin naselennyam z Lyublinskogo voyevodstva do Ukrayinskoyi RSR bulo deportovano 190 734 ukrayinciv Vtim yak piznishe z yasuvalosya deyakim ukrayincyam vdalosya uniknuti pereselennya tomu v 1947 roci polska komunistichna vlada pochala gotuvati vzhe novu deportaciyu vidomu yak operaciya Visla Za polskimi danimi u ramkah operaciyi Visla z 20 chervnya po 5 lipnya 1947 roku z Lyublinskogo voyevodstva viseleno 9094 rodin Ostanni teritorialni zmini vidbulisya u 1998 roci pislya ob yednannya kolishnih Lyublinskogo Zamojskogo ta Holmskogo voyevodstv a takozh chastin kolishnih Bilopidlyaskogo Tarnobzhezkogo ta Sedleckogo voyevodstv GeografiyaRozmishennya Lyublinske voyevodstvo rozmishene u shidnij Polshi Mezhuye na zahodi z Mazoveckim ta Sventokshiskim voyevodstvami na pivdni z Pidkarpatskim voyevodstvom na shodi z Ukrayinoyu Lvivska ta Volinska oblasti ta Bilorussyu Berestejska oblast na pivnochi z Mazoveckim ta Pidlyaskim voyevodstvami Krajni tochki na pivnochi pivnichna geografichna shirota 52 17 na pivdni pivnichna geografichna shirota 50 15 na zahodi shidna geografichna dovgota 21 37 na shodi shidna geografichna dovgota 24 09 Protyazhnist km Protyazhnist km z pivdnya na pivnich 225iz zahodu na shid 175ZEMELNA PLOShA ZA NAPRYaMKAMI VIKORISTANNYa U 2006 R Lyublinske Voyevodstvoga VSOGO 2512249 100 0Silskogospodarski ugiddya 1714157 68 2orni zemli 1344407 53 5sadi 32474 1 3luki 256616 10 2pasovisha 80660 3 2Lisi 565190 22 5Vodi 26831 1 1Inshi 206071 8 2u tomu chisli zabudovani ta zurbanizovani zemli 144654 5 8pustisha 40951 1 6DemografiyaNaselennya stanom na 2002 rik Polyaki 2 171 415 Ukrayinci 694Administrativnij podilmista z pravami povitu miski poviti Lyublin Bila Holm Zamostya Bilskij povit gt Bila Pidlyaska Bilgorajskij povit gt Bilgoraj Holmskij povit gt Holm Grubeshivskij povit gt Grubeshiv Yanivskij povit gt Yaniv Lyubelskij Krasnostavskij povit gt Krasnostav Krasnickij povit gt Krasnik Lyubartivskij povit gt Lyubartiv Lyublinskij povit gt Lyublin Lenchinskij povit gt Lenchna Lukivskij povit gt Lukiv Opolskij povit gt Opole Lyubelske Parchivskij povit gt Parchiv Pulavskij povit gt Pulavi Radinskij povit gt Radin Pidlyaskij Rickij povit gt Riki Svidnickij povit gt Svidnik Tomashivskij povit gt Tomashiv Volodavskij povit gt Volodava Zamostskij povit gt ZamostyaMista z naselennyam vid 30 000 Misto Naselennya PloshaLyublin 354 967 147 50 km Holm 72 560 35 26 km Zamostya 66 802 30 48 km Bila 58 082 49 41 km Mezhirichchya 17 300 19 75 km KomunikaciyiFragment vulichnogo ruhu v LyubliniEkonomikaTurizmLiteraturaTadeusz Mencel Galicja Zachodnia 1795 1809 Wydawnictwo Lubelskie Lublin 1976 Wladyslaw Cwik Jerzy Reder Lubelszczyzna Dzieje rozwoju terytorialnego podzialow administracyjnych i ustroju wladz Wydawnictwo Lubelskie Lublin 1977 Tadeusz Mencel red Dzieje Lubelszczyzny Tom I Panstwowe Wydawnictwo Naukowe Warszawa 1974 Aleksander Kierek red Dzieje Lubelszczyzny Tom II Panstwowe Wydawnictwo Naukowe Warszawa 1979PrimitkiWyniki badan biezacych Baza Demografia Glowny Urzad Statystyczny demografia stat gov pl Procitovano 26 listopada 2020 Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wynikow pierwszego powszechnego spisu ludnosci z dn 30 wrzesnia 1921 r i innych zrodel urzedowych T Tom IV Wojewodztwo Lubelskie Warszawa Glowny Urzad Statystyczny 1924 s VIII Tablica wojewodzka pol Repatriaciya chi deportaciya Pereselennya ukrayinciv z Polshi do URSR za red Ye Misila per z pol I Svarnika Lviv Kamenyar 2007 S 20 Kolasa A Ukraincy w powiecie Biala Podlaska w latach 1918 1948 Torun Wydawnictwo Adam Marszalek 2007 S 171 pol Ethnic nedostupne posilannya Kategoriya Statti z nechinnimi posilannyami composition of Poland pop stat mashke org Procitovano 4 travnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nazva URL mistit vbudovane vikiposilannya dovidka Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno veresen 2013 Mazovecke voyevodstvo Pidlyaske voyevodstvo Bilorus Mazovecke voyevodstvo Ukrayina Sventokshiske voyevodstvo Lyublinske voyevodstvo UkrayinaCe nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi