Городи́ще Львів — городище VII—Х століть у межах пагористої гряди Замкова гора — Великі Кривчиці (частина Львівського плато).
Розташоване в межах Личаківського району міста Львова, на північний схід від центру міста.
Історія
В районі Знесіння було поселення з дитинцем на Род-горі, капищем «Святовитове поле» і датоване попередньо між VII та XI століттями. Існування цього поселення було тісно пов'язане з обслуговуванням складної розвиненої системи язичницьких святинь.
Пізніше поселення існувало дещо на схід (район Підзамча), під захистом замку на горі Лева. Ця міграція була зумовлена прийняттям християнства і перенесенням, у зв'язку з цим, оборонної функції з язичницького капища на князівський замок. Попередньо датовано XI — початок XIII століттями.
За наказом Бурундая замок на горі Лева було розібрано, а поселення зазнало серйозних збитків. У1270 році король Лев Данилович будує новий замок — на Замковій горі, а поселення переноситься на протилежний бік гряди (місце сучасного центру Львова з площею Ринок). Швидше за все, саме перенесення поселення, його планомірна розбивка та укріплення третього міста і ввійшли в історію як «заснування Львова».
Дослідження
Олександр Овчинніков у 1990—1993 роках в межах гряди Замкова гора — Великі Кривчиці провів дослідження, під час яких виявлено добре збережені залишки давньослов'янського городища культового характеру. Комплекс датовано VII—X століттями, а збережені топоніми «Святовитове поле» — класифікувати як капище ймовірного верховного бога центральних та західних слов'ян Святовита.
У Кривчицях, на схід від локалізованого капища, під стінами кам'яної церкви св. Іллі було виявлено культурний шар X—XIII століть, та фрагменти поселення XI—XV століть. Враховуючи лінґвістичні та історичні дані, релегійні паралелі, дослідники припустили, що тут було капища слов'янського бога Перуна.
Від капища Святовита майже точно на північ розташована Род-гора (гора Баба — центр колишнього села Знесіння), біля якої збудована церква Вознесіння Господнього. За місцевими переказами (записані А. Шнайдером), на цьому місці розташовувалось давнє слов'янське капище Рода та Рожаниці. Пагорб на якому зараз стоїть церква, в давні часи називали «Бабою», тобто тут стояла фігура кам'яного болвана у вигляді жінки. А на сусідньому пагорбі стояв другий болван, званий «Дідом». Обидва ті болвани, — розповідає легенда, — часто сварилися, з чого нераз починалася сильна буря і злива, особливо тоді, коли «Баба» плакала. Хоча й були ці болвани серед місцевого люду у великій пошані, однак в часи розбудови Знесіння їх було знищено, а остаточно довершено їх руйнацію у XVII столітті. У 1985 році львівський археолог Орес Корчинський проводив на Род-горі археологічні розкопки та виявив рештки давньослов'янського городища житлового характеру.
Від Святовитового поля на південь є пагорб, де стояла церква Воздвиження Чесного Хреста. Використовуючи бінарних опозицій, дослідники припустили, що давньослов'янське капище, яке було тут ще до закріплення християнства, було пов'язане з культом смерті.
Також науковці припускають, що на захід від Святовитового поля на пагорбі біля гори Лева, де у XVI столітті був цвинтар нехрещених дітей, а на початку XVII століття збудовано костел Святого Войцеха, названий так на честь християнського проповідника, що загинув від рук язичників, існувало капище Велеса.
Ромб, який утворюється чотирма святинями із центром у Світовитовому полі, чітко зорієнтований за сторонами світу і первісно був пов'язаний комплексом доріг (як діагональних, так і периметральних), вимощених вапняковими плитками. Таким чином, на теренах прадавнього Львова, існував язичницький культовий центр.
Світлини
- Плато гори Рід (Баба Рід)
- Краєвид з гори на Львів
- Хрест та прапор України на горі
- Дерево бажань
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 5 січня 2019.
Джерела
- Космолінська Н., Космолінський О. Святилища Львова [ 5 вересня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gorodi she Lviv gorodishe VII H stolit u mezhah pagoristoyi gryadi Zamkova gora Veliki Krivchici chastina Lvivskogo plato Roztashovane v mezhah Lichakivskogo rajonu mista Lvova na pivnichnij shid vid centru mista IstoriyaV rajoni Znesinnya bulo poselennya z ditincem na Rod gori kapishem Svyatovitove pole i datovane poperedno mizh VII ta XI stolittyami Isnuvannya cogo poselennya bulo tisno pov yazane z obslugovuvannyam skladnoyi rozvinenoyi sistemi yazichnickih svyatin Piznishe poselennya isnuvalo desho na shid rajon Pidzamcha pid zahistom zamku na gori Leva Cya migraciya bula zumovlena prijnyattyam hristiyanstva i perenesennyam u zv yazku z cim oboronnoyi funkciyi z yazichnickogo kapisha na knyazivskij zamok Poperedno datovano XI pochatok XIII stolittyami Za nakazom Burundaya zamok na gori Leva bulo rozibrano a poselennya zaznalo serjoznih zbitkiv U1270 roci korol Lev Danilovich buduye novij zamok na Zamkovij gori a poselennya perenositsya na protilezhnij bik gryadi misce suchasnogo centru Lvova z plosheyu Rinok Shvidshe za vse same perenesennya poselennya jogo planomirna rozbivka ta ukriplennya tretogo mista i vvijshli v istoriyu yak zasnuvannya Lvova DoslidzhennyaOleksandr Ovchinnikov u 1990 1993 rokah v mezhah gryadi Zamkova gora Veliki Krivchici proviv doslidzhennya pid chas yakih viyavleno dobre zberezheni zalishki davnoslov yanskogo gorodisha kultovogo harakteru Kompleks datovano VII X stolittyami a zberezheni toponimi Svyatovitove pole klasifikuvati yak kapishe jmovirnogo verhovnogo boga centralnih ta zahidnih slov yan Svyatovita U Krivchicyah na shid vid lokalizovanogo kapisha pid stinami kam yanoyi cerkvi sv Illi bulo viyavleno kulturnij shar X XIII stolit ta fragmenti poselennya XI XV stolit Vrahovuyuchi lingvistichni ta istorichni dani relegijni paraleli doslidniki pripustili sho tut bulo kapisha slov yanskogo boga Peruna Vid kapisha Svyatovita majzhe tochno na pivnich roztashovana Rod gora gora Baba centr kolishnogo sela Znesinnya bilya yakoyi zbudovana cerkva Voznesinnya Gospodnogo Za miscevimi perekazami zapisani A Shnajderom na comu misci roztashovuvalos davnye slov yanske kapishe Roda ta Rozhanici Pagorb na yakomu zaraz stoyit cerkva v davni chasi nazivali Baboyu tobto tut stoyala figura kam yanogo bolvana u viglyadi zhinki A na susidnomu pagorbi stoyav drugij bolvan zvanij Didom Obidva ti bolvani rozpovidaye legenda chasto svarilisya z chogo neraz pochinalasya silna burya i zliva osoblivo todi koli Baba plakala Hocha j buli ci bolvani sered miscevogo lyudu u velikij poshani odnak v chasi rozbudovi Znesinnya yih bulo znisheno a ostatochno doversheno yih rujnaciyu u XVII stolitti U 1985 roci lvivskij arheolog Ores Korchinskij provodiv na Rod gori arheologichni rozkopki ta viyaviv reshtki davnoslov yanskogo gorodisha zhitlovogo harakteru Vid Svyatovitovogo polya na pivden ye pagorb de stoyala cerkva Vozdvizhennya Chesnogo Hresta Vikoristovuyuchi binarnih opozicij doslidniki pripustili sho davnoslov yanske kapishe yake bulo tut she do zakriplennya hristiyanstva bulo pov yazane z kultom smerti Takozh naukovci pripuskayut sho na zahid vid Svyatovitovogo polya na pagorbi bilya gori Leva de u XVI stolitti buv cvintar nehreshenih ditej a na pochatku XVII stolittya zbudovano kostel Svyatogo Vojceha nazvanij tak na chest hristiyanskogo propovidnika sho zaginuv vid ruk yazichnikiv isnuvalo kapishe Velesa Romb yakij utvoryuyetsya chotirma svyatinyami iz centrom u Svitovitovomu poli chitko zoriyentovanij za storonami svitu i pervisno buv pov yazanij kompleksom dorig yak diagonalnih tak i perimetralnih vimoshenih vapnyakovimi plitkami Takim chinom na terenah pradavnogo Lvova isnuvav yazichnickij kultovij centr SvitliniPlato gori Rid Baba Rid Krayevid z gori na Lviv Hrest ta prapor Ukrayini na gori Derevo bazhanDiv takozhZbruchanskij kultovij centr Arkona StilskoPrimitki Arhiv originalu za 7 sichnya 2019 Procitovano 5 sichnya 2019 DzherelaKosmolinska N Kosmolinskij O Svyatilisha Lvova 5 veresnya 2012 u Wayback Machine