Луїс де Рекесенс-і-Сун'їга (ісп. Luis de Requesens y Zúñiga; 25 серпня 1528, Мулінс-да-Рей або Барселона— 5 березня 1576, Габсбурзькі Нідерланди) — середньовічний державний і військовий діяч, дипломат Іспанії, губернатор Нідерландів в 1573—1576 роках.
Луїс де Рекесенс-і-Сун'їга | |
---|---|
Ім'я при народженні | кат. Lluís de Requesens i Zúñiga[1] |
Народився | 25 серпня 1528 Мулінс-да-Рей або Барселона, Іспанія |
Помер | 5 березня 1576 (47 років) Брюссель[d] |
Країна | Арагонське королівство |
Діяльність | дипломат, військовослужбовець |
Знання мов | іспанська і каталанська |
Учасник | Битва при Лепанто (1571) |
Титул | d |
Посада | d, d і d |
Військове звання | генерал |
Батько | d |
Мати | d |
Діти | d[3] |
|
Життєпис
Походив з кастильського шляхетського роду Сун'їга. Син Хуана де Сун'їга-і-Авелланеди, лицаря ордена Сантьяго, та Естефанії де Рекесенс, що мала родинні зв'язки з впливовим арагонським родом де Кардона. Народився в Барселоні 1528 року. Спочатку з огляду на впливовий статус матері носив прізвище Рекесенс. Був доволі хворобливим юнаком.
1535 року, коли його батька було призначено вихователем інфанта Філіппа, то Луїс став компаньйоном останнього, отримавши освіту при королівському дворів Мадриді. Водночас затоваришував з інфантом. 1537 року стає кавалером ордену Сантьяго.
1543 року супроводжував інфанта Філіппа, що тоді отримав титул принца Астурійського, на весілля до нареченої Марії Португальської. 1546 року після смерті батька отримав від короля посаду голови ордену Сантьяго в Кастилії. 1547 року супроводжував короля Карла I та принца Філіппа до Нідерландів (їх шлях пролягав через Францію). 1549 року після смерті матері повернувся до Барселони.
1552 року оженився на представниці роду де Гралла. Того ж року брав участь в облозі Мецу, що була невдалою для імператорського війська. По поверненню до Барселони очолив ескадру галер. Водночас успішно захистив свої спадкові права по матері й батькові на численні маєтності.
1561 року призначено послом до Попського престолу з зарплатою 8 тис. золотих дукатів та одноразовою виплатою 10 тис. дукатів. Втім через хворобу зміг прибути до Риму лише 1563 року. Поновив боротьбу за статус Іспанії перед Францією, оскільки померлий папа римський Павло IV надав французькому посланцеві першість при своєму дворі, а іспанського зробив другим за гідністю. Він навіть планував залишити Рим, але через хворобу папи римського Пія IV залишився. 1566 року сприяв обранню проіспанського Пія V.
1568 року повертається до Мадрида, де призначається помічником Хуана Австрійського на посаду генерал-капітана морів. Фактично керував галерним флотом, поліпшивши його якості. Внаслідок цього вдалося організувати захист іспанського узбережжя від нападів алжирських піратів.
1569 року знову стає посланцем у Римі. У 1570—1571 роках брав участь в придушенні Альпухарського повстання морисків. Слідом за цим стає генерал-лейтенантом іспанського флоту, розпочавши підготовку до війни проти Османської імперії. 1571 року був одним з провідних командувачем християнським флотом в битві при Лепанто. 1572 року призначено губернатором Мілану. 1573 року допоміг Хуану Австрійському захопити Туніс.
1573 року призначено губернатором Нідерландів. Він вирішив дипломатичними заходами приборкати повсталі провінції. Протягом невеликого часу ліквідував ненависну населенням репресивну «Раду з питань заворушень», скасував алькабалу, оголосив загальну амністію. Разом з тим проти затятих повсталих вирішив діяти зброєю. 1574 року в битві біля Мооку завдав останнім тяжкої поразки, в якій загинули брати Вільгельма Оранського — Генріх і Людвиг. Того ж року відправив війська проти Лейдена, але після того як голландці зламали дамби, тим самим викликаючи велику повінь, наказав зняти облогу.
У 1576 році Луїс де Рекесенс опинився у вкрай складній ситуації через нестачу коштів. Утримання більш ніж 80-тисячного війська в Нідерландах потребувало значних коштів. При цьому провінції були економічно виснажені, торгівлі завдано істотного удару через дії морських гезів. За цих обставин за посередництва імператора Максиміліана II губернатор Нідерландів розпочав перемовини з Вільгельмом Оранським в м. Бреда. Втім через небажання йти на компроміси з релігійних питань нічого не вдалося досягти. Слідом за цим іспанські війська зайняли практично усю Зеландію. Невдовзі іспанський король Філіпп II оголосив про банкрутство, внаслідок чого зарплатня війську в Нідерландах в 6 млн дукатів не була сплачена. В результаті почалися численні заколоти. В розпал цих подій Луїс де Рекесенс-і-Сун'їга помер 1576 року в Брюселлі.
Родина
Дружина — Жероніма Естерліх, донька Франциско де Гралла, головного фінансового контролера Каталонії.
Діти:
- Менсія (1557 — після 1582), дружина Хуана Алонсо Піментел де Ерера, 5-го герцога Бенавенте
Джерела
- Cajal Valero, Arturo. Revista General de Marina. Noviembre de 2006, pp. 601 a 608.
- Ricci, Vittorio. La Monarchia Cattolica nel governo degli Stati Italiani. Il ruolo dei fratelli Luis de Requesens e Juan de Zúñiga. Francesco Ciolfi Editore, Cassino, mayo de 2011
Примітки
- https://www.enciclopedia.cat/ec-gec-0054995.xml
- (unspecified title)
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Luyis de Rekesens i Sun yiga isp Luis de Requesens y Zuniga 25 serpnya 1528 Mulins da Rej abo Barselona 5 bereznya 1576 Gabsburzki Niderlandi serednovichnij derzhavnij i vijskovij diyach diplomat Ispaniyi gubernator Niderlandiv v 1573 1576 rokah Luyis de Rekesens i Sun yigaIm ya pri narodzhennikat Lluis de Requesens i Zuniga 1 Narodivsya25 serpnya 1528 Mulins da Rej abo Barselona IspaniyaPomer5 bereznya 1576 47 rokiv Bryussel d Krayina Aragonske korolivstvoDiyalnistdiplomat vijskovosluzhbovecZnannya movispanska i katalanskaUchasnikBitva pri Lepanto 1571 TituldPosadad d i dVijskove zvannyageneralBatkodMatidDitid 3 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z kastilskogo shlyahetskogo rodu Sun yiga Sin Huana de Sun yiga i Avellanedi licarya ordena Santyago ta Estefaniyi de Rekesens sho mala rodinni zv yazki z vplivovim aragonskim rodom de Kardona Narodivsya v Barseloni 1528 roku Spochatku z oglyadu na vplivovij status materi nosiv prizvishe Rekesens Buv dovoli hvoroblivim yunakom 1535 roku koli jogo batka bulo priznacheno vihovatelem infanta Filippa to Luyis stav kompanjonom ostannogo otrimavshi osvitu pri korolivskomu dvoriv Madridi Vodnochas zatovarishuvav z infantom 1537 roku staye kavalerom ordenu Santyago 1543 roku suprovodzhuvav infanta Filippa sho todi otrimav titul princa Asturijskogo na vesillya do narechenoyi Mariyi Portugalskoyi 1546 roku pislya smerti batka otrimav vid korolya posadu golovi ordenu Santyago v Kastiliyi 1547 roku suprovodzhuvav korolya Karla I ta princa Filippa do Niderlandiv yih shlyah prolyagav cherez Franciyu 1549 roku pislya smerti materi povernuvsya do Barseloni 1552 roku ozhenivsya na predstavnici rodu de Gralla Togo zh roku brav uchast v oblozi Mecu sho bula nevdaloyu dlya imperatorskogo vijska Po povernennyu do Barseloni ocholiv eskadru galer Vodnochas uspishno zahistiv svoyi spadkovi prava po materi j batkovi na chislenni mayetnosti 1561 roku priznacheno poslom do Popskogo prestolu z zarplatoyu 8 tis zolotih dukativ ta odnorazovoyu viplatoyu 10 tis dukativ Vtim cherez hvorobu zmig pributi do Rimu lishe 1563 roku Ponoviv borotbu za status Ispaniyi pered Franciyeyu oskilki pomerlij papa rimskij Pavlo IV nadav francuzkomu poslancevi pershist pri svoyemu dvori a ispanskogo zrobiv drugim za gidnistyu Vin navit planuvav zalishiti Rim ale cherez hvorobu papi rimskogo Piya IV zalishivsya 1566 roku spriyav obrannyu proispanskogo Piya V 1568 roku povertayetsya do Madrida de priznachayetsya pomichnikom Huana Avstrijskogo na posadu general kapitana moriv Faktichno keruvav galernim flotom polipshivshi jogo yakosti Vnaslidok cogo vdalosya organizuvati zahist ispanskogo uzberezhzhya vid napadiv alzhirskih pirativ 1569 roku znovu staye poslancem u Rimi U 1570 1571 rokah brav uchast v pridushenni Alpuharskogo povstannya moriskiv Slidom za cim staye general lejtenantom ispanskogo flotu rozpochavshi pidgotovku do vijni proti Osmanskoyi imperiyi 1571 roku buv odnim z providnih komanduvachem hristiyanskim flotom v bitvi pri Lepanto 1572 roku priznacheno gubernatorom Milanu 1573 roku dopomig Huanu Avstrijskomu zahopiti Tunis 1573 roku priznacheno gubernatorom Niderlandiv Vin virishiv diplomatichnimi zahodami priborkati povstali provinciyi Protyagom nevelikogo chasu likviduvav nenavisnu naselennyam represivnu Radu z pitan zavorushen skasuvav alkabalu ogolosiv zagalnu amnistiyu Razom z tim proti zatyatih povstalih virishiv diyati zbroyeyu 1574 roku v bitvi bilya Mooku zavdav ostannim tyazhkoyi porazki v yakij zaginuli brati Vilgelma Oranskogo Genrih i Lyudvig Togo zh roku vidpraviv vijska proti Lejdena ale pislya togo yak gollandci zlamali dambi tim samim viklikayuchi veliku povin nakazav znyati oblogu U 1576 roci Luyis de Rekesens opinivsya u vkraj skladnij situaciyi cherez nestachu koshtiv Utrimannya bilsh nizh 80 tisyachnogo vijska v Niderlandah potrebuvalo znachnih koshtiv Pri comu provinciyi buli ekonomichno visnazheni torgivli zavdano istotnogo udaru cherez diyi morskih geziv Za cih obstavin za poserednictva imperatora Maksimiliana II gubernator Niderlandiv rozpochav peremovini z Vilgelmom Oranskim v m Breda Vtim cherez nebazhannya jti na kompromisi z religijnih pitan nichogo ne vdalosya dosyagti Slidom za cim ispanski vijska zajnyali praktichno usyu Zelandiyu Nevdovzi ispanskij korol Filipp II ogolosiv pro bankrutstvo vnaslidok chogo zarplatnya vijsku v Niderlandah v 6 mln dukativ ne bula splachena V rezultati pochalisya chislenni zakoloti V rozpal cih podij Luyis de Rekesens i Sun yiga pomer 1576 roku v Bryuselli RodinaDruzhina Zheronima Esterlih donka Francisko de Gralla golovnogo finansovogo kontrolera Kataloniyi Diti Mensiya 1557 pislya 1582 druzhina Huana Alonso Pimentel de Erera 5 go gercoga BenaventeDzherelaCajal Valero Arturo Revista General de Marina Noviembre de 2006 pp 601 a 608 Ricci Vittorio La Monarchia Cattolica nel governo degli Stati Italiani Il ruolo dei fratelli Luis de Requesens e Juan de Zuniga Francesco Ciolfi Editore Cassino mayo de 2011Primitkihttps www enciclopedia cat ec gec 0054995 xml unspecified title d Track Q19457489 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326