Луї́с Хосе́ де ла Пе́нья (ісп. Luis José de la Peña; 26 жовтня 1796, Буенос-Айрес — 3 лютого 1871, Буенос-Айрес) — аргентинський політик, багаторазовий міністр закордонних справ Аргентинської Конфедерації в уряді Хусто Хосе де Уркіси.
Луїс Хосе де ла Пенья | |
---|---|
ісп. Luis José de la Peña | |
Народився | 26 жовтня 1796 Буенос-Айрес, Аргентина |
Помер | 1871 Буенос-Айрес, Аргентина |
Країна | Аргентина |
Діяльність | політик |
Alma mater | Національний університет Кордови |
Знання мов | іспанська |
|
Біографія
Син іспанця і аргентинки, закінчив престижний коледж Сан-Карлос в Буенос-Айресі, потім Національний університет Кордови (в 1818), отримавши звання доктора філософії і теології.
Повернувшись в Буенос-Айрес, працював професором і проректором в Colegio de la Unión (1826—1830).
Підтримав грудневий переворот в грудні 1828 року, але вже в наступному році емігрував до Уругваю і жив в Мерседесі.
Президент Мануель Орібе вигнав його з Уругваю в 1837 році, але він повернувся після перемоги Ф. Рівери на початку 1839 року. Оселився в Монтевідео, де довгий час відповідав за організацію середньої освіти в столиці Уругваю і брав участь в створенні уругвайського Республіканського університету, в якому завідував кафедрою філософії, а пізніше став проректором.
Під час подій 1852 року рушив спочатку до Парани, потім в Монтевідео і Ріо-де-Жанейро, щоб переконати уряди Уругваю і Бразилії в тому, що єдиний законний уряд — це уряд Уркіси, з чим впорався.
Незабаром після битви під Касеросом (1852 рік) повернувся в Буенос-Айрес і в жовтні 1858 був призначений міністром закордонних справ спочатку в новому уряді генерала Х. Уркіси, а після цього в уряді Сантьяго Деркі.
Його головна місія полягала в тому, щоб отримати підтримку проти заколотників, а також зусилля по їх мирної реінтеграції.
Вів переговори з президентом Парагваю Карлосом Лопесом про прикордонні проблеми і взаємне визнання. Він був головним підписантом Пакту Сан-Хосе де Флорес, який припинив багаторічне протистояння в Аргентині.
Підписав від імені президента Уркіси мирний договір з Іспанією, в якому Іспанія нарешті визнала незалежність Аргентини за умови, що діти іспанців, які народилися в країні, будуть вважатися громадянами Іспанії (пізніше президент Бартоломе Мітре підписав новий договір, в якому цей пункт був відсутній).
Коли до влади прийшов президент Сантьяго Деркі, де ла Пенья повернувся в Буенос-Айрес і спробував знову зайняти позицію посередника в аргентинській міжусобиці, коли в 1861 році знову почалася війна, але його спроби не мали успіху.
Після битви під Павоном, що завершила громадянську війну в Аргентині 17 вересня 1861 року й поразки військ Уркіси, розпуску уряду Аргентинської конфедерації і об'єднання Аргентинської Республіки під керівництвом провінції Буенос-Айрес як домінуючого члена держави, присвятив себе консультуванню нових національних органів влади (до 1862 року, коли перейшов від політичної до педагогічної діяльності).
У 1865 році зайняв посаду директора шкіл в провінції Буенос-Айрес і члена Національної ради громадської освіти, продовжуючи викладати філософія і літературу в Університеті Буенос-Айреса.
Помер 4 лютого 1871 року, ставши одним з перших жертв епідемії жовтої лихоманки в Буенос-Айресі.
Посилання
- Луїс Хосе де ла Пенья
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Luyi s Hose de la Pe nya isp Luis Jose de la Pena 26 zhovtnya 1796 Buenos Ajres 3 lyutogo 1871 Buenos Ajres argentinskij politik bagatorazovij ministr zakordonnih sprav Argentinskoyi Konfederaciyi v uryadi Husto Hose de Urkisi Luyis Hose de la Penyaisp Luis Jose de la PenaNarodivsya26 zhovtnya 1796 1796 10 26 Buenos Ajres ArgentinaPomer1871 Buenos Ajres ArgentinaKrayinaArgentinaDiyalnistpolitikAlma materNacionalnij universitet KordoviZnannya movispanska Mediafajli u VikishovishiBiografiyaSin ispancya i argentinki zakinchiv prestizhnij koledzh San Karlos v Buenos Ajresi potim Nacionalnij universitet Kordovi v 1818 otrimavshi zvannya doktora filosofiyi i teologiyi Povernuvshis v Buenos Ajres pracyuvav profesorom i prorektorom v Colegio de la Union 1826 1830 Pidtrimav grudnevij perevorot v grudni 1828 roku ale vzhe v nastupnomu roci emigruvav do Urugvayu i zhiv v Mersedesi Prezident Manuel Oribe vignav jogo z Urugvayu v 1837 roci ale vin povernuvsya pislya peremogi F Riveri na pochatku 1839 roku Oselivsya v Montevideo de dovgij chas vidpovidav za organizaciyu serednoyi osviti v stolici Urugvayu i brav uchast v stvorenni urugvajskogo Respublikanskogo universitetu v yakomu zaviduvav kafedroyu filosofiyi a piznishe stav prorektorom Pid chas podij 1852 roku rushiv spochatku do Parani potim v Montevideo i Rio de Zhanejro shob perekonati uryadi Urugvayu i Braziliyi v tomu sho yedinij zakonnij uryad ce uryad Urkisi z chim vporavsya Nezabarom pislya bitvi pid Kaserosom 1852 rik povernuvsya v Buenos Ajres i v zhovtni 1858 buv priznachenij ministrom zakordonnih sprav spochatku v novomu uryadi generala H Urkisi a pislya cogo v uryadi Santyago Derki Jogo golovna misiya polyagala v tomu shob otrimati pidtrimku proti zakolotnikiv a takozh zusillya po yih mirnoyi reintegraciyi Viv peregovori z prezidentom Paragvayu Karlosom Lopesom pro prikordonni problemi i vzayemne viznannya Vin buv golovnim pidpisantom Paktu San Hose de Flores yakij pripiniv bagatorichne protistoyannya v Argentini Pidpisav vid imeni prezidenta Urkisi mirnij dogovir z Ispaniyeyu v yakomu Ispaniya nareshti viznala nezalezhnist Argentini za umovi sho diti ispanciv yaki narodilisya v krayini budut vvazhatisya gromadyanami Ispaniyi piznishe prezident Bartolome Mitre pidpisav novij dogovir v yakomu cej punkt buv vidsutnij Koli do vladi prijshov prezident Santyago Derki de la Penya povernuvsya v Buenos Ajres i sprobuvav znovu zajnyati poziciyu poserednika v argentinskij mizhusobici koli v 1861 roci znovu pochalasya vijna ale jogo sprobi ne mali uspihu Pislya bitvi pid Pavonom sho zavershila gromadyansku vijnu v Argentini 17 veresnya 1861 roku j porazki vijsk Urkisi rozpusku uryadu Argentinskoyi konfederaciyi i ob yednannya Argentinskoyi Respubliki pid kerivnictvom provinciyi Buenos Ajres yak dominuyuchogo chlena derzhavi prisvyativ sebe konsultuvannyu novih nacionalnih organiv vladi do 1862 roku koli perejshov vid politichnoyi do pedagogichnoyi diyalnosti U 1865 roci zajnyav posadu direktora shkil v provinciyi Buenos Ajres i chlena Nacionalnoyi radi gromadskoyi osviti prodovzhuyuchi vikladati filosofiya i literaturu v Universiteti Buenos Ajresa Pomer 4 lyutogo 1871 roku stavshi odnim z pershih zhertv epidemiyi zhovtoyi lihomanki v Buenos Ajresi PosilannyaLuyis Hose de la Penya