Карлос Антоніо Лопес (ісп. Carlos Antonio López, 4 листопада 1790 — 10 вересня 1862) — парагвайський політик, займав пост президента та фактично був диктатором Парагваю з 1844 до 1862 року. Він дещо ослабив ізоляцію країни, прагнув модернізувати Парагвай і втянув Парагвай у кілька міжнародних суперечок.
Карлос Антоніо Лопес Carlos Antonio López | |
---|---|
1-й президент Парагваю | |
14 березня 1844 — 10 вересня 1862 | |
Попередник | Маріано Роке Алонсо |
Наступник | Франсиско Солано Лопес |
| |
Народився | 4 листопада 1790 Асунсьйон, Ріо-де-ла-Плата |
Помер | 10 вересня 1862 (71 рік) Асунсьйон, Парагвай |
Похований | d |
Відомий як | політик, адвокат |
Країна | Парагвай |
У шлюбі з | d |
Діти | Франсиско Солано Лопес |
Нагороди | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Лопес був сином бідних батьків, індіанського та іспанського походження. Після закінчення семінарії Сан-Карлос в Асунсьйоні, він викладав там, поки її не закрив диктатор Хосе Гаспар Родрігес де Франсія, який намагався ліквілувати вищу освіту країни. Лопес, який оженився на дівчині з однієї з найбагатіших родин країни, виїхав на своє ранчо (estancia). У 1841 році, через рік після смерті Хосе Франсії, Лопес став одним з двох консулів, що управляли країною. Він управляв Парагваєм згідно з конституцією до 1844 року, коли тимчасово скасував конституцію і звільнив другого консула, зробивши себе диктатором. Він був надзвичайно корумпованим правителем і фактично володів половиною країни й ніколи не розрізняв державне та власне майно, та сконцентрував майже всю торговлю країни в руках своєї родини.
Не зважаючи на свою нелюбов до іноземців Лопес пробував модернізувати економіку країни, заохочуючи імміграцію європейських ремісників і професіоналів, з метою розвитку промисловості та армії. Він був також дещо м'якішим щодо своїх політичних супротивників, ніж його попередник, і в 1844 році випустив усіх політичних ув'язнених. Він офіційно скасував рабство і тортури, хоча те й інше були все ще поширені навіть після його смерті. Жорсткий щодо духівництва, він, проте, спробував поліпшити початкову освіту.
Лопес встановив дипломатичні стосунки з багатьма європейськими та американськими державами, але під час його правління міжнародні відносини Парагваю ніколи не були гладкими. Проблеми із США майже привели до війни, крім того, Лопес втрутився в аргентинську громадянську війну 1845—1846 років, коли аргентинський президент Хуан Мануель де Росас відмовився визнати незалежність Парагваю.
Примітки
- Лопес // Малый энциклопедический словарь — 2 — СПб: 1909. — Т. 2.
Посилання
- . Encyclopedia Britannica. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 9 червня 2007.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lopes Karlos Antonio Lopes isp Carlos Antonio Lopez 4 listopada 1790 10 veresnya 1862 paragvajskij politik zajmav post prezidenta ta faktichno buv diktatorom Paragvayu z 1844 do 1862 roku Vin desho oslabiv izolyaciyu krayini pragnuv modernizuvati Paragvaj i vtyanuv Paragvaj u kilka mizhnarodnih superechok Karlos Antonio Lopes Carlos Antonio Lopez1 j prezident Paragvayu14 bereznya 1844 10 veresnya 1862Poperednik Mariano Roke AlonsoNastupnik Fransisko Solano LopesNarodivsya 4 listopada 1790 1790 11 04 Asunsjon Rio de la PlataPomer 10 veresnya 1862 1862 09 10 71 rik Asunsjon ParagvajPohovanij dVidomij yak politik advokatKrayina ParagvajU shlyubi z dDiti Fransisko Solano LopesNagorodi Mediafajli u Vikishovishi Lopes buv sinom bidnih batkiv indianskogo ta ispanskogo pohodzhennya Pislya zakinchennya seminariyi San Karlos v Asunsjoni vin vikladav tam poki yiyi ne zakriv diktator Hose Gaspar Rodriges de Fransiya yakij namagavsya likviluvati vishu osvitu krayini Lopes yakij ozhenivsya na divchini z odniyeyi z najbagatishih rodin krayini viyihav na svoye rancho estancia U 1841 roci cherez rik pislya smerti Hose Fransiyi Lopes stav odnim z dvoh konsuliv sho upravlyali krayinoyu Vin upravlyav Paragvayem zgidno z konstituciyeyu do 1844 roku koli timchasovo skasuvav konstituciyu i zvilniv drugogo konsula zrobivshi sebe diktatorom Vin buv nadzvichajno korumpovanim pravitelem i faktichno volodiv polovinoyu krayini j nikoli ne rozriznyav derzhavne ta vlasne majno ta skoncentruvav majzhe vsyu torgovlyu krayini v rukah svoyeyi rodini Ne zvazhayuchi na svoyu nelyubov do inozemciv Lopes probuvav modernizuvati ekonomiku krayini zaohochuyuchi immigraciyu yevropejskih remisnikiv i profesionaliv z metoyu rozvitku promislovosti ta armiyi Vin buv takozh desho m yakishim shodo svoyih politichnih suprotivnikiv nizh jogo poperednik i v 1844 roci vipustiv usih politichnih uv yaznenih Vin oficijno skasuvav rabstvo i torturi hocha te j inshe buli vse she poshireni navit pislya jogo smerti Zhorstkij shodo duhivnictva vin prote sprobuvav polipshiti pochatkovu osvitu Lopes vstanoviv diplomatichni stosunki z bagatma yevropejskimi ta amerikanskimi derzhavami ale pid chas jogo pravlinnya mizhnarodni vidnosini Paragvayu nikoli ne buli gladkimi Problemi iz SShA majzhe priveli do vijni krim togo Lopes vtrutivsya v argentinsku gromadyansku vijnu 1845 1846 rokiv koli argentinskij prezident Huan Manuel de Rosas vidmovivsya viznati nezalezhnist Paragvayu PrimitkiLopes Malyj enciklopedicheskij slovar 2 SPb 1909 T 2 d Track Q24717970d Track Q24762060d Track Q24718039d Track Q656Posilannya Encyclopedia Britannica Arhiv originalu za 29 veresnya 2007 Procitovano 9 chervnya 2007