Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (жовтень 2015) |
Луїза Буржуа (фр. Louise Bourgeois; 25 грудня 1911 — 31 травня 2010) — американська скульпторка, живописець і графік французького походження. Найбільш знана за масштабною скульптурою та інсталяціями, Буржуа була також плідною художницею та принт-мейкеркою. Протягом довгої кар"єри досліджувала розмаїття тем, включаючи дім та родину, сексуальність і тіло, смерть та підсвідоме. Хоча Буржуа виставлялася з абстрактними експресіоністами, а її робота має багато спільного з сюрреалізмом та феміністичним мистецтвом, формально до конкретного мистецького напрямку вона не приєднувалась.
Ранні роки
Луїза народилася 25 грудня 1911 року в досить заможній родині реставраторів та торговців гобеленами. Дитинство пройшло у французькій провінції, в Обюссоні за домальовуванням фрагментів, яких бракувало в гобеленах, що потребували реставрації. Утім, вона ніколи не мала справи з тканиною та голкою, та й мати її не хотіла, щоби донька займалася шиттям чи ткацтвом. У інтерв’ю для журналу Sculpture 2005 року Буржуа стверджує, що дитячий досвід роботи з гобеленами мав значення, радше, для її розуміння мистецтва як реставрації пошкоджених частин життя, перетворення фрагметованого на цілісне. Крім того, для неї ці старовинні ткані картини були першими контактами з історією мистецтва.
Освіта
- 1921—1927 Lycée Fénelon, Париж
- 1932—1935 Вивчала математику в Сорбоні, Париж
- 1935—1936 , Париж
- 1936—1937 Atelier Roger Bissière de l‘Académie Ranson
- 1936—1937 Académie d‘Espagnat
- 1936—1938 École des Beaux-Arts with Devambez and Colarossi, Париж
- 1937—1938 Académie de la Grande Chaumière with Othon Friesz and Wlérick, Париж
- 1938 Académie Julian, Париж
- 1938 Académie Scandinavie with Charles Despiau.
Луїза Буржуа – колекціонер просторів та спогадів
Як зізнається Луїза Буржуа (Louis Bourgeois, b. 1911), вся її творчість - це всього лише спроба впоратися з емоціями і досягти ментального здоров'я. «Мої емоції неспіврозмірні з моїми габаритами, - говорить мініатюрна художниця. - Не самі емоції, а їх сила - вона просто нестерпна для мене. Тому я віддаю їх енергію скульптурам». Ось уже сім десятиліть, як Луїза займається аутопсихоаналізом, а мистецтвознавці аналізують її досліди над власною душею, втілені в потужні, захоплюючі для уяви пластичні формули.
Дитинство
При зовнішньому благополуччі відносини між батьками не були ідеальними: батько практично відкрито зраджував матір з англійською гувернанткою, найнятою ним же для Луїзи, її брата і сестри. Жінка жила з родиною протягом десяти років, мати ж сприймала тривалий адюльтер як данність, беручи участь в існуванні сімейного подвійного стандарту, що обтяжував дітей. Ця ситуація стала для Луїзи драмою, яку вона переживала все життя і переосмислювала у творчості. Вона вважала батька зрадником, а після смерті матері намагалася накласти на себе руки. Вона досі згадує, як одного разу батько за столом почистив мандарин, зробив з нього маленьку безглузду фігурку і, сміючись, показував всім зі словами: «Це Луїза». Мати Луїзи, Жозефіна Буржуа, після повоєнної епідемії грипу лишилася майже інвалідом, і донька піклувалася про неї та возила на південно-французькі спа. Художниця називала матір дуже мудрою особою, захисницею та найкращим другом. Померла Жозефіна в 1932-му, того ж року Луїза вступила до Сорбонни вивчати філософію, алгебру та геометрію, також відвідала Радянський Союз. У пізніх інтерв’ю Буржуа стверджувала, що геометрія давала впевненість на противагу емоційній плутанині, яку вона відчувала, — її бакалаврська кваліфікаційна робота стосувалася Канта і Паскаля (останнього вона відзначала також як індивіда, що відійшов від математики в бік релігії після «містичного досвіду» нещасного випадку).
З 1936 року починає займатися в паризьких художніх школах та студіях, включаючи Ecole des Beaux-Arts і Академію de la Grande-Chaumiere. Художниця-початківиця відвідувала майстерню скульптора Костянтина Бранкузі, культової постаті паризького авангарду; брала уроки у кубіста Фернана Леже, котрий повідомив Буржуа про те, що її чуттєве сприйняття близьке до виражальних засобів скульптури. Фернан Леже оцінив обдарованість Буржуа та спонукав її зайнятися скульптурою. Буржуа оселилася в будинку, де знаходилася галерея Андре Бретона «Gradiva» — так відбулося її детальне знайомство з роботами Арпа, Міро, Дюшана, Далі, де Кіріко, Пікассо, Ман Рея. У 1938 році Луїза одружилася з випускником Гарварда, американським мистецтвознавцем Роберто Голдуотером і переїхала до Нью-Йорка, де він став першим директором Музею первісного мистецтва. Оскільки на Францію насувалися німецькі війська (американське громадянство вона отримала тільки в 1955-му). Аж до смерті чоловіка в 1974 році тривав зразковий союз двох творчих і люблячих людей, що віддають сили і час мистецтву і вихованню трьох синів. Буржуа - приклад художниці, що «полюбила свій симптом», міфологізувала факти власного дитинства, нав'язливі ідеї і кошмари.
Творчість
На початку творчої кар'єри Буржуа займалася графікою і живописом. В Америці Голдвотер і Буржуа мали тісні контакти з гуртком французьких експатів-сюрреалістів (також і з багатьма представниками мистецького та інтелектуального середовища, включаючи Жака Лакана). Вплив перших на подальшу творчість художниці неоднозначний, оскільки, попри деякі схожі мотиви й форми, — скажімо, зображення розрізаного тіла чи графіки «Femme Maison» («жінко-будинків») (1945-1947) і «Fallen Women» (1946-1947) — Буржуа завжди відхрещувалася від будь-яких паралелей із сюрреалізмом, досить зневажливо та критично ставилася до представників течії, особливо до Сальвадора Далі. Ці роботи - роздуми художниці про роль жінки в сім'ї, яку багато визначають виключно як підтримання домашнього вогнища. Сама скульпторка стверджує, що це пародія на сюрреалізм, який намагався представляти жінку як конструкцію. Автори офіційної рецензії до фільму «Louise Bourgeois. The Spider, the Mistress and the Tangerine» побачили тут привид Фрейда й пояснили ворожість Буржуа до сюрреалістів тим, що вони були для неї «батьківськими фігурами». Але ці висновки, вочевидь, безпідставні: таке ставлення було типовим для тогочасної нью-йоркської школи. Слід взяти до уваги й твердження художниці про повну байдужість до сновидінь як джерела образів. Крім того, Буржуа була схильна розглядати свою творчість окремо від мистецьких течій: в інтерв’ю Sculpture вона назвала себе «самотнім бігуном на довгу дистанцію» — і якби це було інакше, навряд чи її роботи зберігали б сучасність у середовищі «актуального мистецтва» останніх років.
У 40-х роках Буржуа сконцентрувала свою увагу на скульптурі, в якій вона нині визнана одним з провідних майстрів XX століття. Її перші пластичні досліди несуть у собі формальний вплив архаїчної давньогрецької, африканської, давньоамериканської скульптури. У цих роботах чітко простежується вплив найбільших скульпторів минулого століття Костянтина Бранкузі, Генрі Мура, Альберто Джакометті, які також спиралися на архаїчну пластику. На початку скульптури Буржуа складалися з груп абстрактних і органічних форм, що часто були вирізані з дерева.Одна з найвідоміших робіт «Сліпий, провідний сліпого» (1947), напряму споріднюється з шедевром Пітера Брейгеля-старшого «Притча про сліпих». Конструкція з двадцяти довгих рожевих дерев'яних підпор, що звужуються донизу, а вгорі з'єднуються чимось на зразок нетривкого містка-стягування. Луїза заявляє, що скульптура - ремінісценція дитячого бажання сховатися під столом під час обідніх сімейних скандалів. «Femme Maison» теж з’явилися в 1940-х. Мотив дому має безліч конотацій, пов’язаних із дитячим досвідом та з ностальгією, Буржуа неодноразово вербалізувала цю тему сама, мимохіть убезпечивши себе в такий спосіб від психоаналізу з боку дослідників мистецтва. Пізніші її роботи часто були побудовані на відтворенні ключових «місць пам’яті»: власної дитячої кімнати та батьківської спочивальні — зокрема «Red Room (Child)» і «Red Room (Parents)», інсталяції 1994 року. Ще один мотив, що з’явився в сорокових, — трактування людського тіла в серії скульптур «Персонажі», що становлять собою довгасті металеві фігури на постаментах — деякі з них парні, деякі з видозміненими грудьми, — покликані репрезентувати індивідів із реальності Луїзи Буржуа. Деформоване, фрагментоване, багатофункціональне тіло є чи не основним елементом її творчості. На «Документі», 1992, та Венеційському бієнале, 1993, художниця представляла в одній із «Кліток» показову в цьому плані роботу «Істеричний вигин» («Arch of Hysteria») — спазматично випнуту фігуру без голови та рук, цього разу чоловічу. В інтерв’ю, що його Буржуа давала стосовно вищезгаданих мистецьких заходів (Pat Steir Talks with Louise Bourgeois. Mortal Elements. Artforum International. Summer 2003), вона підкреслює свою індиферентність до статі істеричної скульптури й робить акцент на жесті відрізання. Цей акт також часто фігурував у її роботах — згадаймо хоча б неймовірно ніжну складану ляльку-ножик «Femme Couteau» (2002).
Перші скульптури Буржуа були виставлені в 1949 році в галереї Перідо в Нью-Йорку.
Творчість періоду п’ятдесятих не надто активна — зокрема це пов’язано з депресією через смерть батька в 1951-му та перехід до вчительської діяльності й роботи над книжковою крамницею. Втім, її роботи регулярно брали участь у різноманітних групових виставках у галереях Нью-Йорка та багатьох інших американських міст, хоча персональних виставок пройшло лише дві.
У 1960-х почала працювати з гіпсом, латексом, смолою та, після відвідання Італії, з бронзою і мармуром. Із-під її рук виходять псевдоорганічні об’єкти, а також творіння, основою яких були жіночі й чоловічі статеві органи, — довгостроковий і дуже впізнаваний лейтмотив її творчості. Цей зсув у мистецькому підході критики відносять до постмінімалізму, тобто символістської опозиції до гегемонії художньої мови мінімалізму. Він яскраво виражений у знаковій скульптурі «Собака»/«Nature Study» (1984—1994), що зображує тварину-гермафродита. Робота ілюструє також ту тенденцію мистецтва Буржуа, яку сама художниця називає «передгендерністю», — зосередження на тілесному вимірі без уваги до позатілесного виміру статі. Це варто розглядати в полі не самодостатньої андрогінності, а, швидше, ваги для Буржуа міфічного співіснування чоловіка та жінки — серед її скульптур та малюнків різних років дуже багато сплетених пар, мотивів кохання та чуттєвого обміну.
Буржуа можна віднести до числа художниць-постсюрреалісток, що заявили про себе головним чином у 30-40-ві, вже після того, як сюрреалістичний рух у Франції прийшов в занепад. Художники цього кола ніколи не утворювали згуртованих груп, не були схильні до декларативних заяв, широкомовних програмам й маніфестів. У той же час серед них можна виділити групу, об'єднану не тільки романтичним інтересом до «темної сторони» психічного та інтелектуального життя, а й до тіла як маніфестації цієї «темної сторони». Сексуальність для Буржуа пов'язана з травмою і болісним пошуком своєї ідентичності, ролі в міжстатевих стосунках. У 1968 році Луїза Буржуа створила дві скульптури, одночасно іронічні і шокуючі: «Fillette» («Дівчинка») і «Janus Fleuri» («Квітучий Янус»).
"Дівчинка" являє собою гігантський фалос з латексу, що розгойдується на гаку м'ясника. Ця скульптура - перш за все, критичний погляд на іконографію фалоса і чоловічого статусу, з ним пов'язаного. Підстава скульптури читається і як жіночі груди, і чоловічі сім'яники, і округлі початки жіночих стегон. З'єднання протилежностей, а також захмарені сексуальні чоловічі веселощі - збуджений пеніс піднявся лише для того, щоб бути підвішеним на металевий гак подібно до м'ясної туші, готової до нарізання скибками.
Бронзовий «Квітучий Янус» відображає вічне з'єднання гендерних форм, що злилися і взємно перетікають. Янус в латинській означає арку, прохід. Але Янус - це ще й дволикий бог, одна особа якого звернене в минуле, інша - у майбутнє, до божественних воріт (janua), які були відкриті під час миру і закривалися під час війни. Монолітна і жорстка основа скульптури зображує два млявих пеніса, з'єднаних з центральним, майже безформним елементом, що нагадує статеву щілину і лобкове волосся. Прикметник «квітучий» в назві вказує на візуальну метафору геніталій як цвітіння і аромату. Чоловіче і жіноче, як дві особи, злилися воєдино. Два пеніса схожі одночасно на жіночі груди, стегна і сідниці.
У 1974 році Буржуа створює першу інсталяцію, що відкрила новий етап в її творчій біографії. У роботі «Руйнування Батька» в складній пластичній формі вона реалізує тяжкі спогади та інстинкти, які живуть у підсвідомості та були викликані конфліктними відносинами з батьком. Інсталяція являє собою схожу на печеру структуру, в якій фігури, подібні до каміння, оточують жертовну плиту, де розкидані частини тіла (у тому числі шматки ягняти, куплені в м'ясній крамниці). Це дуже тривожна робота, яка нагадує творчість одного з улюблених художників Буржуа, Франсиско Гойї.
У 1974-му, якраз коли Буржуа «знищила Батька», помер її чоловік. Місце опікуна та асистента зайняв пізніше Джеррі Горовой, що залишався з художницею до кінця днів. Він і допоміг здійснити першу ретроспективу її робіт у МОМА, з якою до Буржуа прийшли розуміння і слава, що так само лишилися з нею до кінця.
На 1990-ті припав новий період у творчості Буржуа - період «клітки». Однією із цілей художниці було створення самодостатнього енвайронменту, незалежного від музейного середовища, в який можна увійти. Ці конструкції являють собою своєрідну ізоляцію минулого досвіду. У Cell (Choisy) (1990-1993) клітка містить мармурову скульптуру будинку, що розміщений під великою гільйотиною, нагадуючи сцену з нічного кошмару. Приміщення, захисне сховище в роботах Луїзи Буржуа є відчуженим або відгородженим, втраченим, однак це дає змогу досліджувати його ззовні, відтворювати, а отже перетворювати на мистецький об’єкт. Те, що втрачає свою початкову функцію та місце, отримує право стати елементом поля естетики. А естетику Буржуа використала як приватний санаторій, однокореневий із «sanity».
З іншого боку, акт замикання в будинку носить загрозу ув’язнення, як і ув’язнення у власному тілі, що повертає нас до формального змісту зрощених «жінко-будинків». У іронічний спосіб Луїз Буржуа демонструє таку лінію в «Femme Maison» 1982 року — цього разу це лялька Барбі, голову й тіло якої заклеєно в глиняний макет дому, а ноги, руки та синтетичне волосся безпорадно стирчать із нього.
Також в дев’яностих у одній з інсталяцій серії «Клітки» виплив назовні і педагогічний досвід, в цій роботі на стільцях були розміщені великі скляні сфери — на знак непроникності та водночас крихкості співрозмовника. Робота ця була також символом родини Буржуа. Це яскравий приклад значення, що його художниця надавала матеріалам, застосовуючи їх асоціативно до різновидів емоцій та психологічних явищ, вважаючи, що «будь-який матеріал менш крихкий, ніж людські стосунки». Для іншої інсталяції «Кліток», що включала макет будинку, Буржуа відшукувала й замовляла рідкісний рожевий мармур без зелених прожилок — доволі тривіальна базова символіка кольорів для неї також багато означала. В дев’яностих та двотисячних Буржуа почала активно використовувати текстиль, включаючи використання власного одягу, збереженого з різних періодів життя. Одяг мав для неї вагу як річ, здатна і приховувати, й експонувати, а також як один із носіїв пам’яті, збереження та сортування якої багато означало для художниці в останні десятиліття. Пізніші роботи включають серію голів і фігур з тканини, що зображують різні стадії болю і відчаю. Наприклад, в Couple IV (1997), те, що виглядає старомодним дисплеєм з провінційного музею, демонструє дві безголові ганчіркові фігури, які намагаються займатися любов'ю.
Скульптор Луїза Буржуа розробила серію робіт для музею мистецтв у Вільямстауні (штат Массачусетс, США). Античні часи вже минули і стоокого грецького Аргуса, який уособлює зоряну далечінь замінив земної Аргус, якого втілила у своїх блискучих роботах Луїза Буржуа.
Скульптури Луїзи Буржуа не тільки незвичайні, але вони також можуть бути оригінальним архітектурним ансамблем та гармонійно вливатися в навколишнє середовище американського Вільямстауна. Неподалік від скульптур знаходиться старовинна будівля, що поросла плющем, і це робить загальну картину злитою воєдино. У нічний час очі-скульптури світяться. Проект «Eyes» наочно ілюструє метафоричне вираження «очі землі».
Раніше в старовину, так називали бездонні сині озера. Сучасний житель сприймає картину інакше. Сяючі очі - немов віддзеркалення зоряного простору. Скульптури зроблені з бронзи і граніту і розташовані по всьому американському континенту. Лавочки з парку скульптури "Олімпік" (Сієтл).
Символом пізньої творчості Луїзи Буржуа стала інсталяція «Павук», як зразок досконалої, створеної природою раціональної й виразної конструкції. Мотив павука з’являється у двох роботах 1947 року — монументальні та хисткі металеві зображення цих комах 1990-х Буржуа назвала «одою матері». Для художниці, за її словами, вони були носіями охорони й тендітності, вразливості водночас. Аналогічно, ці павуки — а в такому разі, радше, павучихи, — мають аспект нетутешньо-моторошної, Unheimlich, фемінності. Ці акти творення є досконалим свідченням того, що Луїз Буржуа — це адепт приватного тотемізму та побутової магії. Вона навряд чи хоч раз виходила за рамки створення профілактично-терапевтичних об’єктів до створення Мистецтва з такої ж великої «М», як і метанаратив. Іншими словами, Буржуа завжди була таким собі тихим нарцисом-анархістом, що використовував первіснообщинні мистецькі методи для задоволення власних психологічних потреб. Саме тому, мабуть, постать Луїз Буржуа так привабила панків 1970-х, які з нею активно дружили. І саме тому єдині ідеології, з вигодою для себе схильні апропріювати Буржуа, — це фемінізм (тому що вона жінка, яка мала проблеми з татом) та ринок (тому що її художні твори можна продавати).
Павук в особистому символічному словнику скульптора не несе в собі негативну конотацію і асоціюється у неї з матір'ю, "врівноваженою, розумною, терплячою, розсудливою, витонченою, проникливою, незамінною, акуратною і корисною, як павук», з її працьовитістю і досвідченою майстерністю ткача - реставратора шпалер. Таким же чином, швейні голки не є агресивними символами, а використовуються для позначення відновлення втрат. Будинки зображені не як притулок, а як камери або клітини, де є небезпека втратити себе. Одна з найбільших скульптур на цю тему так і називається - «Мама». Монументальна пластична форма, відлита з бронзи, її геометрична простота і лаконічність демонструють дивне почуття гармонійної врівноваженості, властиве мистецтву Буржуа.
Останній проект, над яким працювала Луїз (окремо від численної графіки), — «Тканинні малюнки». Якраз під час підготовки виставки у Венеції, в «Magazzino del Sale», 31 травня, надійшла звістка про смерть художниці. «Тканинні малюнки» — це прості перехресні сплетіння кольорових текстильних стрічок, що зображують на пастельному тлі рожево-червоні об’єкти: вагітну жінку, фортецю, долоню Луїз (на кшталт того, як діти прикладають до паперу та обводять олівцем власні руки). Робота з гобеленоподібною технікою, хоч якою примітивною, була для Буржуа багатозначним кроком.
«Я роблю, я знищую, я переробляю» - так називалася перша велика виставка Луїзи Буржуа в лондонській галереї Tate Modern, що пройшла в 2000 році. Саме цією експозицією Державний національний музей заявив про своє існування, а Буржуа стала першим художником, представленим в новому бастіоні contemporary art. Виставка мала величезний успіх, і вибір майстра не випадковий, адже творчість Луїзи Буржуа, по суті, є антологією сучасного мистецтва.
У Києві одну з робіт Луїз Буржуа можна було побачити в закутку на другому поверсі Pinchukartcentre в рамках виставки «Сексуальність і трансцендентність» — це невелика срібляста скульптура у формі ніжної спіралі, напіврозкритого бутона чи тілесної складки, виготовлена із суміші металу та подрібненого одягу художниці, такий собі самотній фетиш від чутливої поетичної жінки, яка, втім, на фотографії Мепплторпа хуліганисто сміється, тримаючи під пахвою величезний пеніс «Fillette».
Луїза Буржуа померла 31 травня 2010 року в Нью-Йорку на 98 році життя через два дні після серцевого нападу. Вона продовжувала працювати до кінця свого життя, і можливо, тому прожила таке довге життя: відомо, що активна розумова діяльність допомагає людям значно довше існувати в повній свідомості, не втрачаючи здатності мислити.
Гігантські павуки, створені скульптором, виставлялися по всьому світу, подарувавши їй прізвисько «Спайдервумен» (Spiderwoman). Деякі з цих павуків досягають висоти в три поверхи. Вперше вони були виставлені в галереї сучасного мистецтва Tate Modern в Лондоні, Велика Британія. Абстрактні зображення Луїзи Буржуа, присвячені таким темам, як народження, сексуальність і смерть, зробили її однією з найвпливовіших скульпторів сучасності. Тим не менш, незважаючи на високу оцінку критиків, популярність прийшла до неї лише після 70-ти років.
Творчість Луїз Буржуа можна назвати енциклопедією сучасного мистецтва. У ньому можна відшукати сліди впливу всіх провідних художніх напрямків 20 століття - кубізму, футуризму, сюрреалізму, конструктивізму, абстракціонізму та концептуалізму, але в той же час скульптура, живопис, графіка художника відрізняються підкреслено особистісним виразом її творчої індивідуальності. Всі роботи Луїз Буржуа створені під враженням її життєвих вражень, глибоко сягають корінням в дитинство майстра. Сама Луїз Буржуа образно визначила себе "як колекціонера просторів і спогадів".
Численні виставки Луїз Буржуа стали справжніми культурними подіями для визнаних світових столиць сучасного мистецтва - Нью-Йорка, Парижа, Лондона, Токіо, Берліна, Венеції, Мадрида. Роботи Луїз Буржуа представлені в найвідоміших зборах мистецтва XX століття - Музеї Сучасного мистецтва (МОМА) і Музеї Соломона Р. Гуггенхайма в Нью-Йорку, Галереї Тейт у Лондоні, Центрі Помпіду в Парижі.
Визнання
У 1999 художниця отримала «Золотого лева» 48-й Венеціанській бієннале.
- Премія Вольфа в галузі мистецтв (2002 / 3).
- Імператорська Премія Японії (1999). 1 [ 11 червня 2012 у Wayback Machine.]
Документальні фільми, присвячені Луїзі Буржуа
- «Ніжна річка» (La Rivière Gentille), 2007 року. В цьому фільмі дев’яностоп’ятирічна Луїз Буржуа в перерві між згадуванням і прослуховуванням дитячих пісеньок про маму говорить: «Усе, що спадає на думку, повертається — до барана». Її співрозмовниця, шокована «маразмом», вигукує: «Якого барана?!!» — на що Буржуа безапеляційно й розважливо відповідає: «Барана на ім’я Зигмунд». Хотілось би бачити в цьому твердженні тонку самоіронію щодо конкретного Зигмунда — проголошеного й аксіоматичного факту фрейдистської підкладки всіх робіт Луїзи Буржуа.
- «Луїз Буржуа. Павук, коханка та мандаринка» (Louis Bourgeois. The Spider, the Mistress and the Tangerine»), 2008 року. Ця стрічка містить матеріали, зібрані протягом дев’яностих-двотисячних, та фіксує практично всі твори художниці від 1938-го до 2007-го.
Виставки (1990-2010)
- 2009 Hirshhorn Museum and Sculpture Garden, Вашингтон
- 2008 «Diana + Actaeon, Der Verbotene Blick auf die Nacktheit», Museum Kunst Palast, Дюссельдорф
- 2008 «Луїза Буржуа», Музей сучасного мистецтва, Лос-Анджелес
- 2008 Museo Nazionale di Capodimonte, Ніаполь
- 2008 La Rivière Gentille, Галерея Hauser & Wirth, Цюрих
- 2008 «Recent Drawings», Inverleith House, Единбург
- 2007 «Луїза Буржуа», Marlborough Gallery, Лондон
- 2007 Луїза Буржуа: ретроспектива, Tate Modern, Лондон; Musée National d’art moderne, Центр Помпиду; Музей Гуггенхайма, Нью-Йорк, Музей сучасного мистецтва, Лос-Анджелес; The Hirshhorn Museum, Вашингтон
- 2007 Луїза Буржуа: нові роботи, Hauser & Wirth, Лондон
- 2007 «Буржуа в Бостоні», Інститут сучасного мистецтва, Бостон
- 2007 «Луїза Буржуа», Christine König Galerie, Вена
- 2007 «Луїза Буржуа: абстракція», Kukje Gallery, Сеул
- 2007 «Луїза Буржуа», Storm King Art Center, Нью-Йорк
- 2007 «Луиза Буржуа: Crouching Spider», Филадельфийский музей искусства, Филадельфия
- 2007 «Луиза Буржуа: The Woven Child», Worcester Art Museum, Вустер
- 2007 «Fugue», Kunstmuseum Bern, Graphisches Kabinett, Берн
- 2006 «Луиза Буржуа», Christine Bader, Лугано
- 2006 «Works on Paper from the 1940s and 1950s», Peter Blum, Нью-Йорк
- 2006 Roni Horn, Hauser & Wirth, Цюрих
- 2006 Goya Contemporary, Балтимор
- 2006 Galerie Lelong, Париж
- 2006 Greg Kucera Gallery, Сиэтл
- 2006 Walters Art Museum, Балтимор
- 2006 Kunsthalle Bielefeld, Билефельд
- 2006 Butler Gallery, Килкенни
- 2005 Galerie Karsten Greve, Кельн
- 2005 Kunsthalle Wien, Вена
- 2005 Gallery Paule Anglim, Сан Франциско
- 2005 Neue Galerie im Höhmannhaus, Аугсбург
- 2005 Galleri Stefan Andersson, Умео
- 2005 Sublimation, Hauser & Wirth, Лондон
- 2005 Museum of Contemporary Art, Північні Маямі
- 2005 Wifredo Lam Centre, Гавана
- 2005 Kukje Gallery, Сеул
- 2004 Karsten Greve, Париж
- 2004 Cheim & Read Gallery, Нью-Йорк
- 2004 CAC Màlaga, Малага
- 2004 Daros Collection, Цюрих
- 2004 Akira Ikeda Gallery Muranchi, Йокосука
- 2004 The Fruitmarket Gallery, Эдинбург
- 2004 Peter Blum, Нью-Йорк
- 2004 Galleri Stefan Andersson, Умео
- 2004 Galerie Scheffel, Бад Хомбург
- 2003 Sigmund Freud Museum, Вена
- 2003 Aspen Art Museum, Аспен
- 2003 Zacheta Gallery of Art, Варшава
- 2003 Paule Anglim Gallery, Сан Франциско
- 2003 Akademie der Künste, Берлин
- 2003 Louisiana Museum for Moderne Kunst, Хумлебек
- 2003 Xavier Hufkens Gallery, Брюссель
- 2003 Shiraishi Contemporary Art, Токіо
- 2003 Dia Center for the Arts, Beacon, Нью-Йорк
- 2003 Frederik Meijer Gardens and Sculpture Park, Гранд Рапидс, Мичиган
- 2003 Galerie Karsten Greve, Кельн
- 2003 The Whitney Museum of American Art, Нью-Йорк
- 2003 Irish Museum of Modern Art, Дублін
- 2003 White Cube Gallery, Лондон
- 2002 Helsinki City Art Museum, Хельсінки
- 2002 Palais de Tokyo, Париж
- 2002 Galería Soledad Lorenzo, Мадрид
- 2002 Galerie Karsten Greve, Мілан
- 2002 Kukje Gallery, Сеул
- 2002 Fine Arts Work Center, Масачусець
- 2002 Playhouse Square’s Star Plaza, Клівленд
- 2002 The Ace Gallery, Гамільтон
- 2002 Kulturhuset, Стокгольм
- 2002 Beaumontpublic + Königbloc, Люксембург
- 2002 Ars TEOR / Ética Fundacion, Сан-Хосе
- 2002 Museet for Samtidskunst, Осло
- 2002 Hauser & Wirth, Цюрих
- 2002 Kunsthaus Bregenz, Брегенц; Bunkier Sztuki Gallery of Contemporary Art, Краков; Akademie der Künste, Берлін
- 2002 Krannert Art Museum, Шампейн; Madison Art Center, Мэдисон
- 2002 David Floria Galllery, Аспен
- 2001 Galerie Karsten Greve, Париж
- 2001 C&M Arts, Нью-Йорк
- 2001 Cheim & Read Gallery, Нью-Йорк
- 2001 Guggenheim Museum Bilbao, Більбао
- 2001 Akademie der bildenden Künste, Вена
- 2001 Kunstraum Innsbruck, Інсбрук
- 2001 The State Hermitage Museum, Санкт-Петербург
- 2001 Peter Blum, Нью-Йорк
- 2001 Rockefeller Center / Public Art Fund, Нью-Йорк
- 2001 Galerie Fahnemann, Берлин
- 2001 Miriam and Ira D. Wallach Art Gallery, Columbia University, Нью-Йорк
- 2001 Musée d’Art Américain, Giverny/FR
- 2001 Williams College Museum of Art, Williamstown MA
- 2000 Hauser & Wirth Zürich, Цюрих
- 2000 Galleria Karsten Greve, Мілан
- 2000 Galerie Lelong, Париж
- 2000 Kappatos Gallery Athens, Афіни
- 2000 National Museum of Contemporary Art, Kyungki-do/KS
- 2000 Tate Modern, Лондон
- 2000 Grafiska Sallskapet, Стокгольм; Norrköpings Konstmuseum, Norrköping
- 2000 Göteborg Museum of Art, Гетеборг
- 2000 Jardin des Tuileries, Париж
- 1999 Minneapolis Institute of Arts, Мінеаполіс
- 1999 Galerie Lelong, Нью-Йорк
- 1999 Wexner Center for the Visual Arts, Колумбус
- 1999 Remba Gallery, Західний Голівуд
- 1999 Piece Unique, Париж
- 1999 Museo Nacional, Centro de Arte Reina Sofìa, Мадрид
- 1999 Kunsthalle Bielefeld, Bielefeld
- 1999 Jaffe-Friede & Strauss Galleries, Hopkins Center, Dartmouth College, Ганновер
- 1999 Maier Museum of Art, Randolph-Macon Woman’s College, Lynchburg
- 1999 Galerie Karsten Greve, Кельн
- 1999 Galerie Paula Böttcher, Берлин
- 1999 Galerie Seitz-von Werder, Берлин
- 1999 Ernst-Museum, Будапешт
- 1998 Serpentine Gallery, Лондон
- 1998 Centro Cultural de Belém, Лиссабон
- 1998 Barbara Krakow Gallery, Бостон
- 1998 Wood Street Galleries, Пітсбург
- 1998 The Art Gallery of Ontario, Торонто
- 1998 The Whitney Museum of American Art, Нью-Йорк
- 1998 Galerie Lars Bohman, Стокгольм
- 1998 Malmö Konsthall, Мальме
- 1998 Espace Saint-François, Лозанна
- 1998 Musée d’Art Contemporain, Бордо
- 1998 North Carolina Museum of Art, Рейлі
- 1998 The Art Gallery of Ontario, Торонто
- 1998 The Lotos Club, Нью-Йорк
- 1997 The Arts Club of Chicago, Чикаго
- 1997 Xavier Hufkens Gallery, Брюссель
- 1997 Prada Foundation, Мілан
- 1997 Rhona Hoffman Gallery, Чикаго
- 1997 Cheim & Read Gallery, Нью-Йорк
- 1997 The Contemporary Arts Center, Цинцінаті
- 1997 Centro Cultural da Light, Ріо-де-Жанейро
- 1997 Marion Locks Gallery, Філадельфія
- 1997 Centro Cultural Banco Cultural do Brasil, Ріо-де-Жанейро
- 1997 Galerie Karsten Greve, Париж
- 1997 Galerie Karsten Greve, Кельн
- 1997 Brooklyn Academy of Music, Бруклін
- 1997 Robert Miller Gallery, Нью-Йорк
- 1997 Yokohama Museum of Art, Йокогама
- 1996 Hauser & Wirth Zürich, Цюрих
- 1996 Galerie Soledad Lorenzo, Мадрид
- 1996 University Art Museum, University of California, Берклі
- 1996 The Drawing Center, Нью-Йорк
- 1996 The List Visual Art Center, Massachusetts Institute of Technology, Кембридж
- 1996 The Art Gallery of Ontario, Торонто
- 1996 Fundacão Cultural de Curitaba/Museu da Gravura, Куритиба
- 1996 Gallery Paule Anglim, Сан Франциско
- 1996 Ville de Choisy, Service municipal d’arts plastiques, Choisy le Roi
- 1996 Galerie Karsten Greve, Кельн
- 1996 Deichtorhallen, Гамбург
- 1996 Musée d’art contemporain de Montréal, Монреаль
- 1996 Baumgartner Galleries, Вашингтон
- 1996 Rupertinum, Зальцбург
- 1996 Galerie Samuel Lallouz, Монреаль
- 1996 Gallery Josedoff / Harry Jack Gray Center, University of Hartford, Westford
- 1996 Centro Andaluz de Arte Contemporaneo, Севілья
- 1996 Museo Rufina Tamayo, Мехіко
- 1996 ORIEL, The Arts Council of Wales Gallery, The Friary, Кардифф
- 1996 Bonnefanten Museum, Маастрихт
- 1995 Museo del Arte Contemporanéo, Монтеррей
- 1995 Museum of Modern Art, Оксфорд
- 1995 Barbara Mathes Gallery, Нью-Йорк
- 1995 National Gallery of Victoria, Melbourne
- 1995 Museum of Contemporary Art, Сідней
- 1995 Galerie Piece Unique, Париж
- 1995 Galerie Karsten Greve, Кельн
- 1995 Galerie Karsten Greve, Париж
- 1995 Galeria Rudolfinum, Прага
- 1995 Théâtre du Vieux Colombier, Париж
- 1995 Walker Hill Art Center, Сеул
- 1995 Mitsubishi-Jisho Artium, Fukuoka
- 1995 École Nationale des Beaux-Art de Bourges, Bourges
- 1995 Центр Помпиду, Париж
- 1995 Helsinki City Art Museum, Хельсинки
- 1995 Musée d’Art moderne de la Ville de Paris, Париж
- 1995 Musée du Dessin et de l’Estampe Originale, Гравелін
- 1995 Bibliothèque Nationale, Париж
- 1994 «The Locus of Memory», The Corcoran Gallery of Art, Вашингтон
- 1994 Museum of Modern Art, Нью-Йорк
- 1994 Galerie Karsten Greve, Кельн
- 1994 Galerie Karsten Greve, Мілан
- 1994 Kestner-Gesellschaft, Hanover
- 1994 Archives of American Art, Нью-Йорк
- 1994 Marion Locks Gallery, Філадельфія
- 1994 Peter Blum, Нью-Йорк
- 1994 Galleria Karsten Greve, Мілан
- 1994 Galerie Espace, Амстердам
- 1994 The Saint Louis Art Museum, St. Louis
- 1994 Nelson-Atkins Museum of Art, Канзас
- 1994 Brooklyn Museum of Art, Бруклін
- 1993 Венеціанська бієнале, американський павільйон
- 1993 Ginny Williams Family Foundation, Денвер
- 1993 Galerie Ramis Barquet, Monterrey
- 1993 Laura Carpenter Fine Art, Санта Фе
- 1993 Jan Weiner Gallery, Topeka
- 1993 Linda Cathcart Gallery, Санта Моніка
- 1992 Galerie Karsten Greve, Париж
- 1992 National Gallery of Art, East Wing, Вашингтон
- 1992 Barbara Krakow Gallery, Бостон
- 1992 The Fabric Workshop, Філадельфія
- 1992 Second Floor, Reykjavik
- 1992 Milwaukee Art Museum, Milwaukee
- 1992 Ydessa Hendeles Art Foundation, Торонто
- 1992 Parrish Art Museum, Southampton
- 1991 Galerie Lelong, Цюрих
- 1991 Kunstmuseum Bern, Берн
- 1991 Kröller-Müller Museum, Otterlo
- 1991 Robert Miller Gallery, Нью-Йорк
- 1991 Ydessa Hendeles Art Foundation, Торонто
- 1990 Galerie Karsten Greve, Кельн
- 1990 Barbara Gross Galerie, Мюнхен
- 1990 Fondación Tàpies, Барселона
- 1990 Galerie Krinzinger, Вена
- 1990 Linda Cathcart Gallery, Санта Моніка
- 1990 Ginny Williams Gallery, Денвер
- 1990 Monica Sprüth Galerie, Кельн
- 1990 Riverside Studios, Лондон
- 1990 Städtische Galerie im Lenbachhaus, Мюнхен
- 1990 Musée d’art contemporain, Lyon
- 1990 Karsten Schubert, Лондон
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- http://americanabstractartists.org/current-members/past/
- Doornbusch E. Louise Bourgeois // hedendaagsesieraden.nl — 2018.
- http://www.moma.org/collection/works/10114
- https://hedendaagsesieraden.nl/2018/01/15/louise-bourgeois/
- https://hedendaagsesieraden.nl/2023/12/24/say-hello-wave-goodbye/#
- zonder titel — 1948.
- https://hedendaagsesieraden.nl/2021/02/13/deedie-potter-rose/
- Artists + Artworks
- https://hedendaagsesieraden.nl/2021/08/18/louisa-guinness/
- https://americanart.si.edu/collections/search/artist/?id=530
- https://webapps.cspace.berkeley.edu/
- https://hedendaagsesieraden.nl/2022/07/20/rotasa-collection-trust/
- https://bard.emuseum.com/people/788/louise-bourgeois
- . Архів оригіналу за 24 лютого 2013. Процитовано 8 листопада 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - http://rupo.ru/m/2428/luiz_burzhua._...freydizma.html[недоступне посилання з липня 2019]
- . Архів оригіналу за 11 червня 2012. Процитовано 8 листопада 2011.
- . Архів оригіналу за 26 квітня 2015. Процитовано 8 листопада 2011.
- . Архів оригіналу за 23 листопада 2011. Процитовано 8 листопада 2011.
- . Архів оригіналу за 2 червня 2010. Процитовано 8 листопада 2011.
- . Архів оригіналу за 1 березня 2011. Процитовано 8 листопада 2011.
Посилання
- Виставка 2008 року [ 14 червня 2008 у Wayback Machine.] в Центрі Жоржа Помпіду, Париж
- в Музеї Гуггенхайма, Нью-Йорк
- Xavier Hufkens - Louise Bourgeois: сайт присвячений Луїзі Буржуа: виставки, роботи, біографія [ 12 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- Некролог в газеті New York Times [ 3 червня 2010 у Wayback Machine.]
- Некролог у газеті Independient, Лондон [ 2 червня 2010 у Wayback Machine.]
- Некролог у газеті Guardian, Лондон [ 3 червня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti zhovten 2015 Luyiza Burzhua fr Louise Bourgeois 25 grudnya 1911 31 travnya 2010 amerikanska skulptorka zhivopisec i grafik francuzkogo pohodzhennya Najbilsh znana za masshtabnoyu skulpturoyu ta instalyaciyami Burzhua bula takozh plidnoyu hudozhniceyu ta print mejkerkoyu Protyagom dovgoyi kar yeri doslidzhuvala rozmayittya tem vklyuchayuchi dim ta rodinu seksualnist i tilo smert ta pidsvidome Hocha Burzhua vistavlyalasya z abstraktnimi ekspresionistami a yiyi robota maye bagato spilnogo z syurrealizmom ta feministichnim mistectvom formalno do konkretnogo misteckogo napryamku vona ne priyednuvalas Luyiza BurzhuaLouise Bourgeois Premiyi Pri narodzhenniLouise BourgeoisNarodzhennya25 grudnya 1911 1911 12 25 Parizh FranciyaSmert31 travnya 2010 2010 05 31 98 rokiv Nyu Jork SShA infarkt miokarda PohovannyadNacionalnistfrancuzhenkaKrayina SShA z 1955 rokuZhanrasamblyazh 1 figurativizm 1 i abstrakcionizm 1 NavchannyaLycee Fenelon Sorbona Ecole du Louvre Atelier Roger Bissiere de l Academie Ranson Academie d Espagnat Ecole des Beaux Arts with Devambez and Colarossi Academie de la Grande Chaumiere with Othon Friesz and Wlerick Academie Julian Academie Scandinavie with Charles Despiau Diyalnistskulptorka hudozhnicya ilyustrator dizajnerka prikras fotografka risuvalnicya hudozhnicya instalyacij hudozhnicya graverka performerkaNapryamokkubizm syurrealizm futurizm postsyurrealizm konstruktivizm abstrakcionizm konceptualizmRoki tvorchosti1945 2010VchiteldPracivnikBruklinskij koledzhChlenAmerikanska akademiya mistectv ta literaturi Amerikanska akademiya mistectv i nauk i d 2 TvoriMaman skulptura d i dU shlyubi zdRoboti v kolekciyiNacionalnij muzej Centr mistectv imeni korolevi Sofiyi d Hudozhnij institut Chikago d Finska nacionalna galereya Muzej suchasnogo mistectva Nyu Jork 4 Nacionalna galereya Viktoriyi Tejt Nacionalna galereya mistectv Muzej amerikanskogo mistectva Vitni Muzej mistectv Filadelfiyi Muzej mistectva Metropoliten d 5 6 7 Nacionalna galereya Kanadi d d d d 8 d Muzej Guggengajma v Bilbao Muzej Kreller Myuller Nacionalnij muzej suchasnogo mistectva Tejt Modern Budinok muzej Balzaka d Muzej suchasnogo mistectva San Francisko 9 d 10 Smitsonivskij muzej amerikanskogo mistectva 11 d 12 d 13 d d 14 d 15 i dNagorodiPraemium Imperiale 1999 Nacionalna zala slavi zhinok 2009 Laureati premiyi Volfa 2003 d 1980 Chlen Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk d d 2009 pochesnij doktor d 2005 Sajtpeoples ru art sculpture louise bourgeois Luyiza Burzhua u VikishovishiRanni rokiLuyiza narodilasya 25 grudnya 1911 roku v dosit zamozhnij rodini restavratoriv ta torgovciv gobelenami Ditinstvo projshlo u francuzkij provinciyi v Obyussoni za domalovuvannyam fragmentiv yakih brakuvalo v gobelenah sho potrebuvali restavraciyi Utim vona nikoli ne mala spravi z tkaninoyu ta golkoyu ta j mati yiyi ne hotila shobi donka zajmalasya shittyam chi tkactvom U interv yu dlya zhurnalu Sculpture 2005 roku Burzhua stverdzhuye sho dityachij dosvid roboti z gobelenami mav znachennya radshe dlya yiyi rozuminnya mistectva yak restavraciyi poshkodzhenih chastin zhittya peretvorennya fragmetovanogo na cilisne Krim togo dlya neyi ci starovinni tkani kartini buli pershimi kontaktami z istoriyeyu mistectva Osvita1921 1927 Lycee Fenelon Parizh 1932 1935 Vivchala matematiku v Sorboni Parizh 1935 1936 Parizh 1936 1937 Atelier Roger Bissiere de l Academie Ranson 1936 1937 Academie d Espagnat 1936 1938 Ecole des Beaux Arts with Devambez and Colarossi Parizh 1937 1938 Academie de la Grande Chaumiere with Othon Friesz and Wlerick Parizh 1938 Academie Julian Parizh 1938 Academie Scandinavie with Charles Despiau Luyiza Burzhua kolekcioner prostoriv ta spogadivYak ziznayetsya Luyiza Burzhua Louis Bourgeois b 1911 vsya yiyi tvorchist ce vsogo lishe sproba vporatisya z emociyami i dosyagti mentalnogo zdorov ya Moyi emociyi nespivrozmirni z moyimi gabaritami govorit miniatyurna hudozhnicya Ne sami emociyi a yih sila vona prosto nesterpna dlya mene Tomu ya viddayu yih energiyu skulpturam Os uzhe sim desyatilit yak Luyiza zajmayetsya autopsihoanalizom a mistectvoznavci analizuyut yiyi doslidi nad vlasnoyu dusheyu vtileni v potuzhni zahoplyuyuchi dlya uyavi plastichni formuli DitinstvoPri zovnishnomu blagopoluchchi vidnosini mizh batkami ne buli idealnimi batko praktichno vidkrito zradzhuvav matir z anglijskoyu guvernantkoyu najnyatoyu nim zhe dlya Luyizi yiyi brata i sestri Zhinka zhila z rodinoyu protyagom desyati rokiv mati zh sprijmala trivalij adyulter yak dannist beruchi uchast v isnuvanni simejnogo podvijnogo standartu sho obtyazhuvav ditej Cya situaciya stala dlya Luyizi dramoyu yaku vona perezhivala vse zhittya i pereosmislyuvala u tvorchosti Vona vvazhala batka zradnikom a pislya smerti materi namagalasya naklasti na sebe ruki Vona dosi zgaduye yak odnogo razu batko za stolom pochistiv mandarin zrobiv z nogo malenku bezgluzdu figurku i smiyuchis pokazuvav vsim zi slovami Ce Luyiza Mati Luyizi Zhozefina Burzhua pislya povoyennoyi epidemiyi gripu lishilasya majzhe invalidom i donka pikluvalasya pro neyi ta vozila na pivdenno francuzki spa Hudozhnicya nazivala matir duzhe mudroyu osoboyu zahisniceyu ta najkrashim drugom Pomerla Zhozefina v 1932 mu togo zh roku Luyiza vstupila do Sorbonni vivchati filosofiyu algebru ta geometriyu takozh vidvidala Radyanskij Soyuz U piznih interv yu Burzhua stverdzhuvala sho geometriya davala vpevnenist na protivagu emocijnij plutanini yaku vona vidchuvala yiyi bakalavrska kvalifikacijna robota stosuvalasya Kanta i Paskalya ostannogo vona vidznachala takozh yak individa sho vidijshov vid matematiki v bik religiyi pislya mistichnogo dosvidu neshasnogo vipadku Z 1936 roku pochinaye zajmatisya v parizkih hudozhnih shkolah ta studiyah vklyuchayuchi Ecole des Beaux Arts i Akademiyu de la Grande Chaumiere Hudozhnicya pochatkivicya vidviduvala majsternyu skulptora Kostyantina Brankuzi kultovoyi postati parizkogo avangardu brala uroki u kubista Fernana Lezhe kotrij povidomiv Burzhua pro te sho yiyi chuttyeve sprijnyattya blizke do virazhalnih zasobiv skulpturi Fernan Lezhe ociniv obdarovanist Burzhua ta sponukav yiyi zajnyatisya skulpturoyu Burzhua oselilasya v budinku de znahodilasya galereya Andre Bretona Gradiva tak vidbulosya yiyi detalne znajomstvo z robotami Arpa Miro Dyushana Dali de Kiriko Pikasso Man Reya U 1938 roci Luyiza odruzhilasya z vipusknikom Garvarda amerikanskim mistectvoznavcem Roberto Golduoterom i pereyihala do Nyu Jorka de vin stav pershim direktorom Muzeyu pervisnogo mistectva Oskilki na Franciyu nasuvalisya nimecki vijska amerikanske gromadyanstvo vona otrimala tilki v 1955 mu Azh do smerti cholovika v 1974 roci trivav zrazkovij soyuz dvoh tvorchih i lyublyachih lyudej sho viddayut sili i chas mistectvu i vihovannyu troh siniv Burzhua priklad hudozhnici sho polyubila svij simptom mifologizuvala fakti vlasnogo ditinstva nav yazlivi ideyi i koshmari TvorchistNa pochatku tvorchoyi kar yeri Burzhua zajmalasya grafikoyu i zhivopisom V Americi Goldvoter i Burzhua mali tisni kontakti z gurtkom francuzkih ekspativ syurrealistiv takozh i z bagatma predstavnikami misteckogo ta intelektualnogo seredovisha vklyuchayuchi Zhaka Lakana Vpliv pershih na podalshu tvorchist hudozhnici neodnoznachnij oskilki popri deyaki shozhi motivi j formi skazhimo zobrazhennya rozrizanogo tila chi grafiki Femme Maison zhinko budinkiv 1945 1947 i Fallen Women 1946 1947 Burzhua zavzhdi vidhreshuvalasya vid bud yakih paralelej iz syurrealizmom dosit znevazhlivo ta kritichno stavilasya do predstavnikiv techiyi osoblivo do Salvadora Dali Ci roboti rozdumi hudozhnici pro rol zhinki v sim yi yaku bagato viznachayut viklyuchno yak pidtrimannya domashnogo vognisha Sama skulptorka stverdzhuye sho ce parodiya na syurrealizm yakij namagavsya predstavlyati zhinku yak konstrukciyu Avtori oficijnoyi recenziyi do filmu Louise Bourgeois The Spider the Mistress and the Tangerine pobachili tut privid Frejda j poyasnili vorozhist Burzhua do syurrealistiv tim sho voni buli dlya neyi batkivskimi figurami Ale ci visnovki vochevid bezpidstavni take stavlennya bulo tipovim dlya togochasnoyi nyu jorkskoyi shkoli Slid vzyati do uvagi j tverdzhennya hudozhnici pro povnu bajduzhist do snovidin yak dzherela obraziv Krim togo Burzhua bula shilna rozglyadati svoyu tvorchist okremo vid misteckih techij v interv yu Sculpture vona nazvala sebe samotnim bigunom na dovgu distanciyu i yakbi ce bulo inakshe navryad chi yiyi roboti zberigali b suchasnist u seredovishi aktualnogo mistectva ostannih rokiv Mama U 40 h rokah Burzhua skoncentruvala svoyu uvagu na skulpturi v yakij vona nini viznana odnim z providnih majstriv XX stolittya Yiyi pershi plastichni doslidi nesut u sobi formalnij vpliv arhayichnoyi davnogreckoyi afrikanskoyi davnoamerikanskoyi skulpturi U cih robotah chitko prostezhuyetsya vpliv najbilshih skulptoriv minulogo stolittya Kostyantina Brankuzi Genri Mura Alberto Dzhakometti yaki takozh spiralisya na arhayichnu plastiku Na pochatku skulpturi Burzhua skladalisya z grup abstraktnih i organichnih form sho chasto buli virizani z dereva Odna z najvidomishih robit Slipij providnij slipogo 1947 napryamu sporidnyuyetsya z shedevrom Pitera Brejgelya starshogo Pritcha pro slipih Konstrukciya z dvadcyati dovgih rozhevih derev yanih pidpor sho zvuzhuyutsya donizu a vgori z yednuyutsya chimos na zrazok netrivkogo mistka styaguvannya Luyiza zayavlyaye sho skulptura reminiscenciya dityachogo bazhannya shovatisya pid stolom pid chas obidnih simejnih skandaliv Femme Maison tezh z yavilisya v 1940 h Motiv domu maye bezlich konotacij pov yazanih iz dityachim dosvidom ta z nostalgiyeyu Burzhua neodnorazovo verbalizuvala cyu temu sama mimohit ubezpechivshi sebe v takij sposib vid psihoanalizu z boku doslidnikiv mistectva Piznishi yiyi roboti chasto buli pobudovani na vidtvorenni klyuchovih misc pam yati vlasnoyi dityachoyi kimnati ta batkivskoyi spochivalni zokrema Red Room Child i Red Room Parents instalyaciyi 1994 roku She odin motiv sho z yavivsya v sorokovih traktuvannya lyudskogo tila v seriyi skulptur Personazhi sho stanovlyat soboyu dovgasti metalevi figuri na postamentah deyaki z nih parni deyaki z vidozminenimi grudmi poklikani reprezentuvati individiv iz realnosti Luyizi Burzhua Deformovane fragmentovane bagatofunkcionalne tilo ye chi ne osnovnim elementom yiyi tvorchosti Na Dokumenti 1992 ta Venecijskomu biyenale 1993 hudozhnicya predstavlyala v odnij iz Klitok pokazovu v comu plani robotu Isterichnij vigin Arch of Hysteria spazmatichno vipnutu figuru bez golovi ta ruk cogo razu cholovichu V interv yu sho jogo Burzhua davala stosovno vishezgadanih misteckih zahodiv Pat Steir Talks with Louise Bourgeois Mortal Elements Artforum International Summer 2003 vona pidkreslyuye svoyu indiferentnist do stati isterichnoyi skulpturi j robit akcent na zhesti vidrizannya Cej akt takozh chasto figuruvav u yiyi robotah zgadajmo hocha b nejmovirno nizhnu skladanu lyalku nozhik Femme Couteau 2002 Pershi skulpturi Burzhua buli vistavleni v 1949 roci v galereyi Perido v Nyu Jorku Tvorchist periodu p yatdesyatih ne nadto aktivna zokrema ce pov yazano z depresiyeyu cherez smert batka v 1951 mu ta perehid do vchitelskoyi diyalnosti j roboti nad knizhkovoyu kramniceyu Vtim yiyi roboti regulyarno brali uchast u riznomanitnih grupovih vistavkah u galereyah Nyu Jorka ta bagatoh inshih amerikanskih mist hocha personalnih vistavok projshlo lishe dvi U 1960 h pochala pracyuvati z gipsom lateksom smoloyu ta pislya vidvidannya Italiyi z bronzoyu i marmurom Iz pid yiyi ruk vihodyat psevdoorganichni ob yekti a takozh tvorinnya osnovoyu yakih buli zhinochi j cholovichi statevi organi dovgostrokovij i duzhe vpiznavanij lejtmotiv yiyi tvorchosti Cej zsuv u misteckomu pidhodi kritiki vidnosyat do postminimalizmu tobto simvolistskoyi opoziciyi do gegemoniyi hudozhnoyi movi minimalizmu Vin yaskravo virazhenij u znakovij skulpturi Sobaka Nature Study 1984 1994 sho zobrazhuye tvarinu germafrodita Robota ilyustruye takozh tu tendenciyu mistectva Burzhua yaku sama hudozhnicya nazivaye peredgendernistyu zoseredzhennya na tilesnomu vimiri bez uvagi do pozatilesnogo vimiru stati Ce varto rozglyadati v poli ne samodostatnoyi androginnosti a shvidshe vagi dlya Burzhua mifichnogo spivisnuvannya cholovika ta zhinki sered yiyi skulptur ta malyunkiv riznih rokiv duzhe bagato spletenih par motiviv kohannya ta chuttyevogo obminu The Blind Leading the Blind Burzhua mozhna vidnesti do chisla hudozhnic postsyurrealistok sho zayavili pro sebe golovnim chinom u 30 40 vi vzhe pislya togo yak syurrealistichnij ruh u Franciyi prijshov v zanepad Hudozhniki cogo kola nikoli ne utvoryuvali zgurtovanih grup ne buli shilni do deklarativnih zayav shirokomovnih programam j manifestiv U toj zhe chas sered nih mozhna vidiliti grupu ob yednanu ne tilki romantichnim interesom do temnoyi storoni psihichnogo ta intelektualnogo zhittya a j do tila yak manifestaciyi ciyeyi temnoyi storoni Seksualnist dlya Burzhua pov yazana z travmoyu i bolisnim poshukom svoyeyi identichnosti roli v mizhstatevih stosunkah U 1968 roci Luyiza Burzhua stvorila dvi skulpturi odnochasno ironichni i shokuyuchi Fillette Divchinka i Janus Fleuri Kvituchij Yanus Divchinka yavlyaye soboyu gigantskij falos z lateksu sho rozgojduyetsya na gaku m yasnika Cya skulptura persh za vse kritichnij poglyad na ikonografiyu falosa i cholovichogo statusu z nim pov yazanogo Pidstava skulpturi chitayetsya i yak zhinochi grudi i cholovichi sim yaniki i okrugli pochatki zhinochih stegon Z yednannya protilezhnostej a takozh zahmareni seksualni cholovichi veseloshi zbudzhenij penis pidnyavsya lishe dlya togo shob buti pidvishenim na metalevij gak podibno do m yasnoyi tushi gotovoyi do narizannya skibkami Bronzovij Kvituchij Yanus vidobrazhaye vichne z yednannya gendernih form sho zlilisya i vzyemno peretikayut Yanus v latinskij oznachaye arku prohid Ale Yanus ce she j dvolikij bog odna osoba yakogo zvernene v minule insha u majbutnye do bozhestvennih vorit janua yaki buli vidkriti pid chas miru i zakrivalisya pid chas vijni Monolitna i zhorstka osnova skulpturi zobrazhuye dva mlyavih penisa z yednanih z centralnim majzhe bezformnim elementom sho nagaduye statevu shilinu i lobkove volossya Prikmetnik kvituchij v nazvi vkazuye na vizualnu metaforu genitalij yak cvitinnya i aromatu Choloviche i zhinoche yak dvi osobi zlilisya voyedino Dva penisa shozhi odnochasno na zhinochi grudi stegna i sidnici U 1974 roci Burzhua stvoryuye pershu instalyaciyu sho vidkrila novij etap v yiyi tvorchij biografiyi U roboti Rujnuvannya Batka v skladnij plastichnij formi vona realizuye tyazhki spogadi ta instinkti yaki zhivut u pidsvidomosti ta buli viklikani konfliktnimi vidnosinami z batkom Instalyaciya yavlyaye soboyu shozhu na pecheru strukturu v yakij figuri podibni do kaminnya otochuyut zhertovnu plitu de rozkidani chastini tila u tomu chisli shmatki yagnyati kupleni v m yasnij kramnici Ce duzhe trivozhna robota yaka nagaduye tvorchist odnogo z ulyublenih hudozhnikiv Burzhua Fransisko Gojyi U 1974 mu yakraz koli Burzhua znishila Batka pomer yiyi cholovik Misce opikuna ta asistenta zajnyav piznishe Dzherri Gorovoj sho zalishavsya z hudozhniceyu do kincya dniv Vin i dopomig zdijsniti pershu retrospektivu yiyi robit u MOMA z yakoyu do Burzhua prijshli rozuminnya i slava sho tak samo lishilisya z neyu do kincya Na 1990 ti pripav novij period u tvorchosti Burzhua period klitki Odniyeyu iz cilej hudozhnici bulo stvorennya samodostatnogo envajronmentu nezalezhnogo vid muzejnogo seredovisha v yakij mozhna uvijti Ci konstrukciyi yavlyayut soboyu svoyeridnu izolyaciyu minulogo dosvidu U Cell Choisy 1990 1993 klitka mistit marmurovu skulpturu budinku sho rozmishenij pid velikoyu giljotinoyu nagaduyuchi scenu z nichnogo koshmaru Primishennya zahisne shovishe v robotah Luyizi Burzhua ye vidchuzhenim abo vidgorodzhenim vtrachenim odnak ce daye zmogu doslidzhuvati jogo zzovni vidtvoryuvati a otzhe peretvoryuvati na misteckij ob yekt Te sho vtrachaye svoyu pochatkovu funkciyu ta misce otrimuye pravo stati elementom polya estetiki A estetiku Burzhua vikoristala yak privatnij sanatorij odnokorenevij iz sanity Z inshogo boku akt zamikannya v budinku nosit zagrozu uv yaznennya yak i uv yaznennya u vlasnomu tili sho povertaye nas do formalnogo zmistu zroshenih zhinko budinkiv U ironichnij sposib Luyiz Burzhua demonstruye taku liniyu v Femme Maison 1982 roku cogo razu ce lyalka Barbi golovu j tilo yakoyi zakleyeno v glinyanij maket domu a nogi ruki ta sintetichne volossya bezporadno stirchat iz nogo Takozh v dev yanostih u odnij z instalyacij seriyi Klitki vipliv nazovni i pedagogichnij dosvid v cij roboti na stilcyah buli rozmisheni veliki sklyani sferi na znak neproniknosti ta vodnochas krihkosti spivrozmovnika Robota cya bula takozh simvolom rodini Burzhua Ce yaskravij priklad znachennya sho jogo hudozhnicya nadavala materialam zastosovuyuchi yih asociativno do riznovidiv emocij ta psihologichnih yavish vvazhayuchi sho bud yakij material mensh krihkij nizh lyudski stosunki Dlya inshoyi instalyaciyi Klitok sho vklyuchala maket budinku Burzhua vidshukuvala j zamovlyala ridkisnij rozhevij marmur bez zelenih prozhilok dovoli trivialna bazova simvolika koloriv dlya neyi takozh bagato oznachala V dev yanostih ta dvotisyachnih Burzhua pochala aktivno vikoristovuvati tekstil vklyuchayuchi vikoristannya vlasnogo odyagu zberezhenogo z riznih periodiv zhittya Odyag mav dlya neyi vagu yak rich zdatna i prihovuvati j eksponuvati a takozh yak odin iz nosiyiv pam yati zberezhennya ta sortuvannya yakoyi bagato oznachalo dlya hudozhnici v ostanni desyatilittya Piznishi roboti vklyuchayut seriyu goliv i figur z tkanini sho zobrazhuyut rizni stadiyi bolyu i vidchayu Napriklad v Couple IV 1997 te sho viglyadaye staromodnim displeyem z provincijnogo muzeyu demonstruye dvi bezgolovi ganchirkovi figuri yaki namagayutsya zajmatisya lyubov yu Skulptor Luyiza Burzhua rozrobila seriyu robit dlya muzeyu mistectv u Vilyamstauni shtat Massachusets SShA Antichni chasi vzhe minuli i stookogo greckogo Argusa yakij uosoblyuye zoryanu dalechin zaminiv zemnoyi Argus yakogo vtilila u svoyih bliskuchih robotah Luyiza Burzhua Skulpturi Luyizi Burzhua ne tilki nezvichajni ale voni takozh mozhut buti originalnim arhitekturnim ansamblem ta garmonijno vlivatisya v navkolishnye seredovishe amerikanskogo Vilyamstauna Nepodalik vid skulptur znahoditsya starovinna budivlya sho porosla plyushem i ce robit zagalnu kartinu zlitoyu voyedino U nichnij chas ochi skulpturi svityatsya Proekt Eyes naochno ilyustruye metaforichne virazhennya ochi zemli Ranishe v starovinu tak nazivali bezdonni sini ozera Suchasnij zhitel sprijmaye kartinu inakshe Syayuchi ochi nemov viddzerkalennya zoryanogo prostoru Skulpturi zrobleni z bronzi i granitu i roztashovani po vsomu amerikanskomu kontinentu Lavochki z parku skulpturi Olimpik Siyetl Simvolom piznoyi tvorchosti Luyizi Burzhua stala instalyaciya Pavuk yak zrazok doskonaloyi stvorenoyi prirodoyu racionalnoyi j viraznoyi konstrukciyi Motiv pavuka z yavlyayetsya u dvoh robotah 1947 roku monumentalni ta histki metalevi zobrazhennya cih komah 1990 h Burzhua nazvala odoyu materi Dlya hudozhnici za yiyi slovami voni buli nosiyami ohoroni j tenditnosti vrazlivosti vodnochas Analogichno ci pavuki a v takomu razi radshe pavuchihi mayut aspekt netuteshno motoroshnoyi Unheimlich feminnosti Ci akti tvorennya ye doskonalim svidchennyam togo sho Luyiz Burzhua ce adept privatnogo totemizmu ta pobutovoyi magiyi Vona navryad chi hoch raz vihodila za ramki stvorennya profilaktichno terapevtichnih ob yektiv do stvorennya Mistectva z takoyi zh velikoyi M yak i metanarativ Inshimi slovami Burzhua zavzhdi bula takim sobi tihim narcisom anarhistom sho vikoristovuvav pervisnoobshinni mistecki metodi dlya zadovolennya vlasnih psihologichnih potreb Same tomu mabut postat Luyiz Burzhua tak privabila pankiv 1970 h yaki z neyu aktivno druzhili I same tomu yedini ideologiyi z vigodoyu dlya sebe shilni apropriyuvati Burzhua ce feminizm tomu sho vona zhinka yaka mala problemi z tatom ta rinok tomu sho yiyi hudozhni tvori mozhna prodavati Pavuk v osobistomu simvolichnomu slovniku skulptora ne nese v sobi negativnu konotaciyu i asociyuyetsya u neyi z matir yu vrivnovazhenoyu rozumnoyu terplyachoyu rozsudlivoyu vitonchenoyu proniklivoyu nezaminnoyu akuratnoyu i korisnoyu yak pavuk z yiyi pracovitistyu i dosvidchenoyu majsternistyu tkacha restavratora shpaler Takim zhe chinom shvejni golki ne ye agresivnimi simvolami a vikoristovuyutsya dlya poznachennya vidnovlennya vtrat Budinki zobrazheni ne yak pritulok a yak kameri abo klitini de ye nebezpeka vtratiti sebe Odna z najbilshih skulptur na cyu temu tak i nazivayetsya Mama Monumentalna plastichna forma vidlita z bronzi yiyi geometrichna prostota i lakonichnist demonstruyut divne pochuttya garmonijnoyi vrivnovazhenosti vlastive mistectvu Burzhua Ostannij proekt nad yakim pracyuvala Luyiz okremo vid chislennoyi grafiki Tkaninni malyunki Yakraz pid chas pidgotovki vistavki u Veneciyi v Magazzino del Sale 31 travnya nadijshla zvistka pro smert hudozhnici Tkaninni malyunki ce prosti perehresni spletinnya kolorovih tekstilnih strichok sho zobrazhuyut na pastelnomu tli rozhevo chervoni ob yekti vagitnu zhinku fortecyu dolonyu Luyiz na kshtalt togo yak diti prikladayut do paperu ta obvodyat olivcem vlasni ruki Robota z gobelenopodibnoyu tehnikoyu hoch yakoyu primitivnoyu bula dlya Burzhua bagatoznachnim krokom Ya roblyu ya znishuyu ya pereroblyayu tak nazivalasya persha velika vistavka Luyizi Burzhua v londonskij galereyi Tate Modern sho projshla v 2000 roci Same ciyeyu ekspoziciyeyu Derzhavnij nacionalnij muzej zayaviv pro svoye isnuvannya a Burzhua stala pershim hudozhnikom predstavlenim v novomu bastioni contemporary art Vistavka mala velicheznij uspih i vibir majstra ne vipadkovij adzhe tvorchist Luyizi Burzhua po suti ye antologiyeyu suchasnogo mistectva U Kiyevi odnu z robit Luyiz Burzhua mozhna bulo pobachiti v zakutku na drugomu poversi Pinchukartcentre v ramkah vistavki Seksualnist i transcendentnist ce nevelika sriblyasta skulptura u formi nizhnoyi spirali napivrozkritogo butona chi tilesnoyi skladki vigotovlena iz sumishi metalu ta podribnenogo odyagu hudozhnici takij sobi samotnij fetish vid chutlivoyi poetichnoyi zhinki yaka vtim na fotografiyi Meppltorpa huliganisto smiyetsya trimayuchi pid pahvoyu velicheznij penis Fillette Luyiza Burzhua pomerla 31 travnya 2010 roku v Nyu Jorku na 98 roci zhittya cherez dva dni pislya sercevogo napadu Vona prodovzhuvala pracyuvati do kincya svogo zhittya i mozhlivo tomu prozhila take dovge zhittya vidomo sho aktivna rozumova diyalnist dopomagaye lyudyam znachno dovshe isnuvati v povnij svidomosti ne vtrachayuchi zdatnosti misliti Gigantski pavuki stvoreni skulptorom vistavlyalisya po vsomu svitu podaruvavshi yij prizvisko Spajdervumen Spiderwoman Deyaki z cih pavukiv dosyagayut visoti v tri poverhi Vpershe voni buli vistavleni v galereyi suchasnogo mistectva Tate Modern v Londoni Velika Britaniya Abstraktni zobrazhennya Luyizi Burzhua prisvyacheni takim temam yak narodzhennya seksualnist i smert zrobili yiyi odniyeyu z najvplivovishih skulptoriv suchasnosti Tim ne mensh nezvazhayuchi na visoku ocinku kritikiv populyarnist prijshla do neyi lishe pislya 70 ti rokiv Tvorchist Luyiz Burzhua mozhna nazvati enciklopediyeyu suchasnogo mistectva U nomu mozhna vidshukati slidi vplivu vsih providnih hudozhnih napryamkiv 20 stolittya kubizmu futurizmu syurrealizmu konstruktivizmu abstrakcionizmu ta konceptualizmu ale v toj zhe chas skulptura zhivopis grafika hudozhnika vidriznyayutsya pidkresleno osobistisnim virazom yiyi tvorchoyi individualnosti Vsi roboti Luyiz Burzhua stvoreni pid vrazhennyam yiyi zhittyevih vrazhen gliboko syagayut korinnyam v ditinstvo majstra Sama Luyiz Burzhua obrazno viznachila sebe yak kolekcionera prostoriv i spogadiv Chislenni vistavki Luyiz Burzhua stali spravzhnimi kulturnimi podiyami dlya viznanih svitovih stolic suchasnogo mistectva Nyu Jorka Parizha Londona Tokio Berlina Veneciyi Madrida Roboti Luyiz Burzhua predstavleni v najvidomishih zborah mistectva XX stolittya Muzeyi Suchasnogo mistectva MOMA i Muzeyi Solomona R Guggenhajma v Nyu Jorku Galereyi Tejt u Londoni Centri Pompidu v Parizhi ViznannyaU 1999 hudozhnicya otrimala Zolotogo leva 48 j Venecianskij biyennale Premiya Volfa v galuzi mistectv 2002 3 Imperatorska Premiya Yaponiyi 1999 1 11 chervnya 2012 u Wayback Machine Dokumentalni filmi prisvyacheni Luyizi Burzhua Nizhna richka La Riviere Gentille 2007 roku V comu filmi dev yanostop yatirichna Luyiz Burzhua v perervi mizh zgaduvannyam i prosluhovuvannyam dityachih pisenok pro mamu govorit Use sho spadaye na dumku povertayetsya do barana Yiyi spivrozmovnicya shokovana marazmom vigukuye Yakogo barana na sho Burzhua bezapelyacijno j rozvazhlivo vidpovidaye Barana na im ya Zigmund Hotilos bi bachiti v comu tverdzhenni tonku samoironiyu shodo konkretnogo Zigmunda progoloshenogo j aksiomatichnogo faktu frejdistskoyi pidkladki vsih robit Luyizi Burzhua Luyiz Burzhua Pavuk kohanka ta mandarinka Louis Bourgeois The Spider the Mistress and the Tangerine 2008 roku Cya strichka mistit materiali zibrani protyagom dev yanostih dvotisyachnih ta fiksuye praktichno vsi tvori hudozhnici vid 1938 go do 2007 go Vistavki 1990 2010 2009 Hirshhorn Museum and Sculpture Garden Vashington 2008 Diana Actaeon Der Verbotene Blick auf die Nacktheit Museum Kunst Palast Dyusseldorf 2008 Luyiza Burzhua Muzej suchasnogo mistectva Los Andzheles 2008 Museo Nazionale di Capodimonte Niapol 2008 La Riviere Gentille Galereya Hauser amp Wirth Cyurih 2008 Recent Drawings Inverleith House Edinburg 2007 Luyiza Burzhua Marlborough Gallery London 2007 Luyiza Burzhua retrospektiva Tate Modern London Musee National d art moderne Centr Pompidu Muzej Guggenhajma Nyu Jork Muzej suchasnogo mistectva Los Andzheles The Hirshhorn Museum Vashington 2007 Luyiza Burzhua novi roboti Hauser amp Wirth London 2007 Burzhua v Bostoni Institut suchasnogo mistectva Boston 2007 Luyiza Burzhua Christine Konig Galerie Vena 2007 Luyiza Burzhua abstrakciya Kukje Gallery Seul 2007 Luyiza Burzhua Storm King Art Center Nyu Jork 2007 Luiza Burzhua Crouching Spider Filadelfijskij muzej iskusstva Filadelfiya 2007 Luiza Burzhua The Woven Child Worcester Art Museum Vuster 2007 Fugue Kunstmuseum Bern Graphisches Kabinett Bern 2006 Luiza Burzhua Christine Bader Lugano 2006 Works on Paper from the 1940s and 1950s Peter Blum Nyu Jork 2006 Roni Horn Hauser amp Wirth Cyurih 2006 Goya Contemporary Baltimor 2006 Galerie Lelong Parizh 2006 Greg Kucera Gallery Sietl 2006 Walters Art Museum Baltimor 2006 Kunsthalle Bielefeld Bilefeld 2006 Butler Gallery Kilkenni 2005 Galerie Karsten Greve Keln 2005 Kunsthalle Wien Vena 2005 Gallery Paule Anglim San Francisko 2005 Neue Galerie im Hohmannhaus Augsburg 2005 Galleri Stefan Andersson Umeo 2005 Sublimation Hauser amp Wirth London 2005 Museum of Contemporary Art Pivnichni Mayami 2005 Wifredo Lam Centre Gavana 2005 Kukje Gallery Seul 2004 Karsten Greve Parizh 2004 Cheim amp Read Gallery Nyu Jork 2004 CAC Malaga Malaga 2004 Daros Collection Cyurih 2004 Akira Ikeda Gallery Muranchi Jokosuka 2004 The Fruitmarket Gallery Edinburg 2004 Peter Blum Nyu Jork 2004 Galleri Stefan Andersson Umeo 2004 Galerie Scheffel Bad Homburg 2003 Sigmund Freud Museum Vena 2003 Aspen Art Museum Aspen 2003 Zacheta Gallery of Art Varshava 2003 Paule Anglim Gallery San Francisko 2003 Akademie der Kunste Berlin 2003 Louisiana Museum for Moderne Kunst Humlebek 2003 Xavier Hufkens Gallery Bryussel 2003 Shiraishi Contemporary Art Tokio 2003 Dia Center for the Arts Beacon Nyu Jork 2003 Frederik Meijer Gardens and Sculpture Park Grand Rapids Michigan 2003 Galerie Karsten Greve Keln 2003 The Whitney Museum of American Art Nyu Jork 2003 Irish Museum of Modern Art Dublin 2003 White Cube Gallery London 2002 Helsinki City Art Museum Helsinki 2002 Palais de Tokyo Parizh 2002 Galeria Soledad Lorenzo Madrid 2002 Galerie Karsten Greve Milan 2002 Kukje Gallery Seul 2002 Fine Arts Work Center Masachusec 2002 Playhouse Square s Star Plaza Klivlend 2002 The Ace Gallery Gamilton 2002 Kulturhuset Stokgolm 2002 Beaumontpublic Konigbloc Lyuksemburg 2002 Ars TEOR Etica Fundacion San Hose 2002 Museet for Samtidskunst Oslo 2002 Hauser amp Wirth Cyurih 2002 Kunsthaus Bregenz Bregenc Bunkier Sztuki Gallery of Contemporary Art Krakov Akademie der Kunste Berlin 2002 Krannert Art Museum Shampejn Madison Art Center Medison 2002 David Floria Galllery Aspen 2001 Galerie Karsten Greve Parizh 2001 C amp M Arts Nyu Jork 2001 Cheim amp Read Gallery Nyu Jork 2001 Guggenheim Museum Bilbao Bilbao 2001 Akademie der bildenden Kunste Vena 2001 Kunstraum Innsbruck Insbruk 2001 The State Hermitage Museum Sankt Peterburg 2001 Peter Blum Nyu Jork 2001 Rockefeller Center Public Art Fund Nyu Jork 2001 Galerie Fahnemann Berlin 2001 Miriam and Ira D Wallach Art Gallery Columbia University Nyu Jork 2001 Musee d Art Americain Giverny FR 2001 Williams College Museum of Art Williamstown MA 2000 Hauser amp Wirth Zurich Cyurih 2000 Galleria Karsten Greve Milan 2000 Galerie Lelong Parizh 2000 Kappatos Gallery Athens Afini 2000 National Museum of Contemporary Art Kyungki do KS 2000 Tate Modern London 2000 Grafiska Sallskapet Stokgolm Norrkopings Konstmuseum Norrkoping 2000 Goteborg Museum of Art Geteborg 2000 Jardin des Tuileries Parizh 1999 Minneapolis Institute of Arts Mineapolis 1999 Galerie Lelong Nyu Jork 1999 Wexner Center for the Visual Arts Kolumbus 1999 Remba Gallery Zahidnij Golivud 1999 Piece Unique Parizh 1999 Museo Nacional Centro de Arte Reina Sofia Madrid 1999 Kunsthalle Bielefeld Bielefeld 1999 Jaffe Friede amp Strauss Galleries Hopkins Center Dartmouth College Gannover 1999 Maier Museum of Art Randolph Macon Woman s College Lynchburg 1999 Galerie Karsten Greve Keln 1999 Galerie Paula Bottcher Berlin 1999 Galerie Seitz von Werder Berlin 1999 Ernst Museum Budapesht 1998 Serpentine Gallery London 1998 Centro Cultural de Belem Lissabon 1998 Barbara Krakow Gallery Boston 1998 Wood Street Galleries Pitsburg 1998 The Art Gallery of Ontario Toronto 1998 The Whitney Museum of American Art Nyu Jork 1998 Galerie Lars Bohman Stokgolm 1998 Malmo Konsthall Malme 1998 Espace Saint Francois Lozanna 1998 Musee d Art Contemporain Bordo 1998 North Carolina Museum of Art Rejli 1998 The Art Gallery of Ontario Toronto 1998 The Lotos Club Nyu Jork 1997 The Arts Club of Chicago Chikago 1997 Xavier Hufkens Gallery Bryussel 1997 Prada Foundation Milan 1997 Rhona Hoffman Gallery Chikago 1997 Cheim amp Read Gallery Nyu Jork 1997 The Contemporary Arts Center Cincinati 1997 Centro Cultural da Light Rio de Zhanejro 1997 Marion Locks Gallery Filadelfiya 1997 Centro Cultural Banco Cultural do Brasil Rio de Zhanejro 1997 Galerie Karsten Greve Parizh 1997 Galerie Karsten Greve Keln 1997 Brooklyn Academy of Music Bruklin 1997 Robert Miller Gallery Nyu Jork 1997 Yokohama Museum of Art Jokogama 1996 Hauser amp Wirth Zurich Cyurih 1996 Galerie Soledad Lorenzo Madrid 1996 University Art Museum University of California Berkli 1996 The Drawing Center Nyu Jork 1996 The List Visual Art Center Massachusetts Institute of Technology Kembridzh 1996 The Art Gallery of Ontario Toronto 1996 Fundacao Cultural de Curitaba Museu da Gravura Kuritiba 1996 Gallery Paule Anglim San Francisko 1996 Ville de Choisy Service municipal d arts plastiques Choisy le Roi 1996 Galerie Karsten Greve Keln 1996 Deichtorhallen Gamburg 1996 Musee d art contemporain de Montreal Monreal 1996 Baumgartner Galleries Vashington 1996 Rupertinum Zalcburg 1996 Galerie Samuel Lallouz Monreal 1996 Gallery Josedoff Harry Jack Gray Center University of Hartford Westford 1996 Centro Andaluz de Arte Contemporaneo Sevilya 1996 Museo Rufina Tamayo Mehiko 1996 ORIEL The Arts Council of Wales Gallery The Friary Kardiff 1996 Bonnefanten Museum Maastriht 1995 Museo del Arte Contemporaneo Monterrej 1995 Museum of Modern Art Oksford 1995 Barbara Mathes Gallery Nyu Jork 1995 National Gallery of Victoria Melbourne 1995 Museum of Contemporary Art Sidnej 1995 Galerie Piece Unique Parizh 1995 Galerie Karsten Greve Keln 1995 Galerie Karsten Greve Parizh 1995 Galeria Rudolfinum Praga 1995 Theatre du Vieux Colombier Parizh 1995 Walker Hill Art Center Seul 1995 Mitsubishi Jisho Artium Fukuoka 1995 Ecole Nationale des Beaux Art de Bourges Bourges 1995 Centr Pompidu Parizh 1995 Helsinki City Art Museum Helsinki 1995 Musee d Art moderne de la Ville de Paris Parizh 1995 Musee du Dessin et de l Estampe Originale Gravelin 1995 Bibliotheque Nationale Parizh 1994 The Locus of Memory The Corcoran Gallery of Art Vashington 1994 Museum of Modern Art Nyu Jork 1994 Galerie Karsten Greve Keln 1994 Galerie Karsten Greve Milan 1994 Kestner Gesellschaft Hanover 1994 Archives of American Art Nyu Jork 1994 Marion Locks Gallery Filadelfiya 1994 Peter Blum Nyu Jork 1994 Galleria Karsten Greve Milan 1994 Galerie Espace Amsterdam 1994 The Saint Louis Art Museum St Louis 1994 Nelson Atkins Museum of Art Kanzas 1994 Brooklyn Museum of Art Bruklin 1993 Venecianska biyenale amerikanskij paviljon 1993 Ginny Williams Family Foundation Denver 1993 Galerie Ramis Barquet Monterrey 1993 Laura Carpenter Fine Art Santa Fe 1993 Jan Weiner Gallery Topeka 1993 Linda Cathcart Gallery Santa Monika 1992 Galerie Karsten Greve Parizh 1992 National Gallery of Art East Wing Vashington 1992 Barbara Krakow Gallery Boston 1992 The Fabric Workshop Filadelfiya 1992 Second Floor Reykjavik 1992 Milwaukee Art Museum Milwaukee 1992 Ydessa Hendeles Art Foundation Toronto 1992 Parrish Art Museum Southampton 1991 Galerie Lelong Cyurih 1991 Kunstmuseum Bern Bern 1991 Kroller Muller Museum Otterlo 1991 Robert Miller Gallery Nyu Jork 1991 Ydessa Hendeles Art Foundation Toronto 1990 Galerie Karsten Greve Keln 1990 Barbara Gross Galerie Myunhen 1990 Fondacion Tapies Barselona 1990 Galerie Krinzinger Vena 1990 Linda Cathcart Gallery Santa Monika 1990 Ginny Williams Gallery Denver 1990 Monica Spruth Galerie Keln 1990 Riverside Studios London 1990 Stadtische Galerie im Lenbachhaus Myunhen 1990 Musee d art contemporain Lyon 1990 Karsten Schubert LondonPrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 http americanabstractartists org current members past Doornbusch E Louise Bourgeois hedendaagsesieraden nl 2018 d Track Q75159047d Track Q89929597 http www moma org collection works 10114 https hedendaagsesieraden nl 2018 01 15 louise bourgeois https hedendaagsesieraden nl 2023 12 24 say hello wave goodbye zonder titel 1948 https hedendaagsesieraden nl 2021 02 13 deedie potter rose Artists Artworks d Track Q84575091 https hedendaagsesieraden nl 2021 08 18 louisa guinness https americanart si edu collections search artist id 530 https webapps cspace berkeley edu https hedendaagsesieraden nl 2022 07 20 rotasa collection trust https bard emuseum com people 788 louise bourgeois Arhiv originalu za 24 lyutogo 2013 Procitovano 8 listopada 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya http rupo ru m 2428 luiz burzhua freydizma html nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 11 chervnya 2012 Procitovano 8 listopada 2011 Arhiv originalu za 26 kvitnya 2015 Procitovano 8 listopada 2011 Arhiv originalu za 23 listopada 2011 Procitovano 8 listopada 2011 Arhiv originalu za 2 chervnya 2010 Procitovano 8 listopada 2011 Arhiv originalu za 1 bereznya 2011 Procitovano 8 listopada 2011 PosilannyaVistavka 2008 roku 14 chervnya 2008 u Wayback Machine v Centri Zhorzha Pompidu Parizh v Muzeyi Guggenhajma Nyu Jork Xavier Hufkens Louise Bourgeois sajt prisvyachenij Luyizi Burzhua vistavki roboti biografiya 12 lyutogo 2010 u Wayback Machine Nekrolog v gazeti New York Times 3 chervnya 2010 u Wayback Machine Nekrolog u gazeti Independient London 2 chervnya 2010 u Wayback Machine Nekrolog u gazeti Guardian London 3 chervnya 2010 u Wayback Machine