Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Луї Наполеон Жозеф Жером Бонапарт фр Louis Napoléon Joseph Jérôme Prince Napoléon Prince français Altesse Impériale 16 л

Луї Наполеон Жозеф Жером Бонапарт

Луї Наполеон Жозеф Жером Бонапарт

Луї Наполеон Жозеф Жером Бонапарт (фр. Louis-Napoléon-Joseph-Jérôme, Prince Napoléon, Prince français, Altesse Impériale; 16 липня 1864(18640716), Медон — 14 жовтня 1932, Пранжен) — російський генерал-лейтенант.

Луї Наполеон Жозеф Жером Бонапарт
фр. Louis Bonaparte
image
Народився16 липня 1864(1864-07-16)[2][3]
Медон
Помер14 жовтня 1932(1932-10-14)[1][2][3](68 років)
Пранжен
ПохованняБазиліка Суперга
Країнаimage Франція
Діяльністьвійськовослужбовець
Знання мовфранцузька[1]
Військове званнягенерал-лейтенант[2]
РідБонапарти
БатькоНаполеон Жозеф Бонапарт[2]
МатиКлотільда Савойська[2]
Нагороди
image image image

Біографія

Син Наполеона Жозефа («Принц Наполеон» або «Плон-Плон») та Клотільди Савойської, онук Жерома Бонапарта, принц Французької Імперії. Роки його дитинства — роки процвітання Другої Імперії у Франції. Принц Луї відносився тоді до молодшої гілки Бонапартов.

Після падіння імперії родина ненадовго виїхала з Франції, але в 1874 повернулася назад. Після закінчення освіти принц Луї влаштувався в особняку своєї тітоньки принцеси Матильди Бонапарт (Mathilde Letizia Wilhelmine Bonaparte, 1820—1904).

Принц став осягати всі принади світського життя, що вельми стурбувало його батька, Червоного принца, який дотримувався строгих правил поведінки. Він змусив сина в 1884 вступити на військову службу в 31-й піхотний полк у Блуа. Він відмінно служив, але в 1886 французький парламент видав закон, що виганяє з країни всіх, чиї родини претендували на трон Франції: Бурбонів, , Бонапартів.

Принц Луї Бонапарт вирушив в Італію, в містечко Монкальєрі, де жила його мати принцеса Клотільда ​​. Вона вже чотирнадцять років була в ордені домініканок та присвятила життя служінню бідним та хворим. Луї під свою опіку взяв дядько, король Умберто I. Принц Бонапарт став громадянином Італії та в 1887 отримав звання лейтенанта в 13-ому уланському полку. Через півтора року він був уже капітаном. Служив скромно та старанно — спочатку в Вероні, потім в Монферрато.

У 1890 молодий 26-річний Людовик-Наполеон Бонапарт переїжджає в Росію. Зарахований в російську службу підполковником 25 листопада 1889 в . Туди направлялися іноземці, яких з тих чи інших причин важко було тримати в столиці. Знаходження принца в Петербурзі могло викликати політичні ускладнення з Французькою республікою. Могли подумати, що російський імператор Олександр III надає політичну підтримку принцу Бонапарту. А це могли розцінити як втручання у внутрішні справи Франції.

18 березня 1891 помер батько Людовика — Червоний принц Жозеф. Згідно з його заповітом, і майно, і всі права імператора у вигнанні отримував другий син. Але російський полковник не став сваритися з братом через титулу Наполеона VI і не наполягав на виконанні заповіту. Батьківську спадщину Віктор і Луї поділили за взаємною згодою. Луї отримав замок Пранжен.

У 1895 принц став полковником. Командував з 24 грудня 1896 по 6 березня 1897, після чого призначений командиром лейб-гвардії Уланського Її Величності полку (6 березня 1897 — 2 липня 1902), який входив в 2-у гвардійську кавалерійську дивізію, що стояла в Петергофі. Так принц Луї Наполеон був зарахований до найближчого кола російського царя. 9 квітня 1900 був проведений в генерал-майори. На довершення йому був наданий вищий орден Імперії — орден Святого Андрія Первозванного (1903). Це було свідченням розташування вже третього російського царя до Бонапарта.

Коли я приїхала на плац, то почула, як у публіці обговорювали, чи з'явиться сам принц Луї Наполеон, щоб вітати французького президента. Принц, як, ймовірно, знають мої читачі, був братом принца Віктора Наполеона, бонапартистського претендента на французький трон і чоловіка принцеси Клементини, дочки Леопольда, короля бельгійців. У той час принц Луї командував гвардійськими уланами, полком, чиїм шефом була імператриця Олександра Федорівна. Тому його обов'язком було пройти на чолі уланів. Що ж він робитиме, коли дійде до місця, де треба віддавати салют, перед очима французького президента?…

Принц скоро розсіяв усі сумніви. «Я — офіцер, командувач російськими військами, — заявив він, — і мій обов'язок вимагає, щоб я вітав президента Французької Республіки. Я вчиню, як вчинив би будь-який інший російський офіцер». Тому він, як і належить, салютував президенту — вчинок з його боку, яким багато захоплювалися. На ньому був орден Почесного легіону, успадкований ним від Наполеона III, двоюрідного брата його батька.

— Барятинська М. Глава 5. Імператорська сім'я. — Світське життя в Санкт-Петербурзі та Монте-Карло // Моя російська життя. Спогади великосвітської дами. 1870-1918. — М. : ЗАТ Центрполиграф, 2006.

Микола II відкрито протежував принцу Бонапарту, але в російській гвардії Людовик Бонапарт не прижився. Тому в 1902 Луї Наполеон у званні генерал-майора був відправлений на Кавказ командувати . У 1905 почалися хвилювання по всій країні, в тому числі в закавказьких губерніях. Принц Луї придушив збройні виступи в Кутаїсі. 23 квітня 1906 був проведений в генерал-лейтенанти. Потім він був призначений військовим губернатором Еріванської губернії. Але граф без особливих зусиль витіснив потенційного суперника. Наприкінці 1906, після чергової гучної сварки з намісником, генерал-лейтенант Бонапарт подав у відставку. За рік до того померла принцеса Матильда. Весь спадок від тітки отримав принц Луї, що теж прискорило його від'їзд.

З 1914 генерал Бонапарт повернувся в стрій. Протягом всієї світової війни він був представником імператора Росії при італійському генеральному штабі. 1917 побіжно зачепив й імператорський дім Франції в особі генерал-лейтенанта Луї. Його російська кар'єра закінчилася.

З цього часу він жив у Швейцарії. В останні роки Луї Наполеон подорожував по всьому світу, довгий час провів у США та Японії. Помер, не доживши й до сімдесяти. Після його кончини в замок переселився новий глава імператорського дому — принц Луї Наполеон, єдиний син брата Віктора.

Нагороди

російські:

іноземні:

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  3. Catalog of the German National Library
    d:Track:Q23833686
  4. . СПб 1906 р.

Посилання

  • Серебренітський К. Бонапарт на російській службі // Телеграф «Навколо Світу». Літопис. — 2006. — Вип. 20.11.
  • Dictionnaire de la biographie française, Tome 6, Paris 1951
  • Kejsarinnan Eugenie, Memoarer, 1-2, Stockholm 1920
  • F.U. von Wrangel, Les maisons souveraines de l'Europe, 1-2, Stockholm 1899

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Luyi Napoleon Zhozef Zherom Bonapart fr Louis Napoleon Joseph Jerome Prince Napoleon Prince francais Altesse Imperiale 16 lipnya 1864 18640716 Medon 14 zhovtnya 1932 Pranzhen rosijskij general lejtenant Luyi Napoleon Zhozef Zherom Bonapartfr Louis BonaparteNarodivsya16 lipnya 1864 1864 07 16 2 3 MedonPomer14 zhovtnya 1932 1932 10 14 1 2 3 68 rokiv PranzhenPohovannyaBazilika SupergaKrayina FranciyaDiyalnistvijskovosluzhbovecZnannya movfrancuzka 1 Vijskove zvannyageneral lejtenant 2 RidBonapartiBatkoNapoleon Zhozef Bonapart 2 MatiKlotilda Savojska 2 Nagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaSin Napoleona Zhozefa Princ Napoleon abo Plon Plon ta Klotildi Savojskoyi onuk Zheroma Bonaparta princ Francuzkoyi Imperiyi Roki jogo ditinstva roki procvitannya Drugoyi Imperiyi u Franciyi Princ Luyi vidnosivsya todi do molodshoyi gilki Bonapartov Pislya padinnya imperiyi rodina nenadovgo viyihala z Franciyi ale v 1874 povernulasya nazad Pislya zakinchennya osviti princ Luyi vlashtuvavsya v osobnyaku svoyeyi titonki princesi Matildi Bonapart Mathilde Letizia Wilhelmine Bonaparte 1820 1904 Princ stav osyagati vsi prinadi svitskogo zhittya sho velmi sturbuvalo jogo batka Chervonogo princa yakij dotrimuvavsya strogih pravil povedinki Vin zmusiv sina v 1884 vstupiti na vijskovu sluzhbu v 31 j pihotnij polk u Blua Vin vidminno sluzhiv ale v 1886 francuzkij parlament vidav zakon sho viganyaye z krayini vsih chiyi rodini pretenduvali na tron Franciyi Burboniv Bonapartiv Princ Luyi Bonapart virushiv v Italiyu v mistechko Monkalyeri de zhila jogo mati princesa Klotilda Vona vzhe chotirnadcyat rokiv bula v ordeni dominikanok ta prisvyatila zhittya sluzhinnyu bidnim ta hvorim Luyi pid svoyu opiku vzyav dyadko korol Umberto I Princ Bonapart stav gromadyaninom Italiyi ta v 1887 otrimav zvannya lejtenanta v 13 omu ulanskomu polku Cherez pivtora roku vin buv uzhe kapitanom Sluzhiv skromno ta staranno spochatku v Veroni potim v Monferrato U 1890 molodij 26 richnij Lyudovik Napoleon Bonapart pereyizhdzhaye v Rosiyu Zarahovanij v rosijsku sluzhbu pidpolkovnikom 25 listopada 1889 v Tudi napravlyalisya inozemci yakih z tih chi inshih prichin vazhko bulo trimati v stolici Znahodzhennya princa v Peterburzi moglo viklikati politichni uskladnennya z Francuzkoyu respublikoyu Mogli podumati sho rosijskij imperator Oleksandr III nadaye politichnu pidtrimku princu Bonapartu A ce mogli rozciniti yak vtruchannya u vnutrishni spravi Franciyi 18 bereznya 1891 pomer batko Lyudovika Chervonij princ Zhozef Zgidno z jogo zapovitom i majno i vsi prava imperatora u vignanni otrimuvav drugij sin Ale rosijskij polkovnik ne stav svaritisya z bratom cherez titulu Napoleona VI i ne napolyagav na vikonanni zapovitu Batkivsku spadshinu Viktor i Luyi podilili za vzayemnoyu zgodoyu Luyi otrimav zamok Pranzhen U 1895 princ stav polkovnikom Komanduvav z 24 grudnya 1896 po 6 bereznya 1897 pislya chogo priznachenij komandirom lejb gvardiyi Ulanskogo Yiyi Velichnosti polku 6 bereznya 1897 2 lipnya 1902 yakij vhodiv v 2 u gvardijsku kavalerijsku diviziyu sho stoyala v Petergofi Tak princ Luyi Napoleon buv zarahovanij do najblizhchogo kola rosijskogo carya 9 kvitnya 1900 buv provedenij v general majori Na dovershennya jomu buv nadanij vishij orden Imperiyi orden Svyatogo Andriya Pervozvannogo 1903 Ce bulo svidchennyam roztashuvannya vzhe tretogo rosijskogo carya do Bonaparta Koli ya priyihala na plac to pochula yak u publici obgovoryuvali chi z yavitsya sam princ Luyi Napoleon shob vitati francuzkogo prezidenta Princ yak jmovirno znayut moyi chitachi buv bratom princa Viktora Napoleona bonapartistskogo pretendenta na francuzkij tron i cholovika princesi Klementini dochki Leopolda korolya belgijciv U toj chas princ Luyi komanduvav gvardijskimi ulanami polkom chiyim shefom bula imperatricya Oleksandra Fedorivna Tomu jogo obov yazkom bulo projti na choli ulaniv Sho zh vin robitime koli dijde do miscya de treba viddavati salyut pered ochima francuzkogo prezidenta Princ skoro rozsiyav usi sumnivi Ya oficer komanduvach rosijskimi vijskami zayaviv vin i mij obov yazok vimagaye shob ya vitav prezidenta Francuzkoyi Respubliki Ya vchinyu yak vchiniv bi bud yakij inshij rosijskij oficer Tomu vin yak i nalezhit salyutuvav prezidentu vchinok z jogo boku yakim bagato zahoplyuvalisya Na nomu buv orden Pochesnogo legionu uspadkovanij nim vid Napoleona III dvoyuridnogo brata jogo batka Baryatinska M Glava 5 Imperatorska sim ya Svitske zhittya v Sankt Peterburzi ta Monte Karlo Moya rosijska zhittya Spogadi velikosvitskoyi dami 1870 1918 M ZAT Centrpoligraf 2006 Mikola II vidkrito protezhuvav princu Bonapartu ale v rosijskij gvardiyi Lyudovik Bonapart ne prizhivsya Tomu v 1902 Luyi Napoleon u zvanni general majora buv vidpravlenij na Kavkaz komanduvati U 1905 pochalisya hvilyuvannya po vsij krayini v tomu chisli v zakavkazkih guberniyah Princ Luyi pridushiv zbrojni vistupi v Kutayisi 23 kvitnya 1906 buv provedenij v general lejtenanti Potim vin buv priznachenij vijskovim gubernatorom Erivanskoyi guberniyi Ale graf bez osoblivih zusil vitisniv potencijnogo supernika Naprikinci 1906 pislya chergovoyi guchnoyi svarki z namisnikom general lejtenant Bonapart podav u vidstavku Za rik do togo pomerla princesa Matilda Ves spadok vid titki otrimav princ Luyi sho tezh priskorilo jogo vid yizd Z 1914 general Bonapart povernuvsya v strij Protyagom vsiyeyi svitovoyi vijni vin buv predstavnikom imperatora Rosiyi pri italijskomu generalnomu shtabi 1917 pobizhno zachepiv j imperatorskij dim Franciyi v osobi general lejtenanta Luyi Jogo rosijska kar yera zakinchilasya Z cogo chasu vin zhiv u Shvejcariyi V ostanni roki Luyi Napoleon podorozhuvav po vsomu svitu dovgij chas proviv u SShA ta Yaponiyi Pomer ne dozhivshi j do simdesyati Pislya jogo konchini v zamok pereselivsya novij glava imperatorskogo domu princ Luyi Napoleon yedinij sin brata Viktora Nagorodirosijski Orden Svyatogo Andriya Pervozvannogo 1903 Orden Svyatogo Volodimira 3 st 1905 inozemni Francuzkij Orden Pochesnogo Legionu 1 st 1898 Italijskij Orden Koroni Italiyi 1 st 1898 Tureckij Orden Medzhida 1 st 1898 Yaponskij Orden Vranishnogo soncya 1 st 1898 Prusskij Orden Koroni 2 st iz zirkoyu 1898 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Catalog of the German National Library d Track Q23833686 SPb 1906 r PosilannyaSerebrenitskij K Bonapart na rosijskij sluzhbi Telegraf Navkolo Svitu Litopis 2006 Vip 20 11 Dictionnaire de la biographie francaise Tome 6 Paris 1951 Kejsarinnan Eugenie Memoarer 1 2 Stockholm 1920 F U von Wrangel Les maisons souveraines de l Europe 1 2 Stockholm 1899

Дата публікації:
Топ