Луцький поліський гостинець — історична дорога на Волині. Уперше згадується у фундушному записі грамоти 1322 року луцького і володимирського князя Любарта-Дмитра Ґедиміновича.
У XVI–XVIII століттях цим шляхом на волинське Полісся, Білорусь та Литву возили, зокрема, галицьку сіль з «жуп руських» (див. Жупа).
Дорога йшла з Луцька у північному напрямку Колківським гостинцем через Теремно (нині село в межах сучасного м. Луцьк), Тростянець (нині село Луцького району), Ситницю (нині село) до містечка Колки (нині селище міського типу) й далі через Чорторийськ (нині с. Старий Чорторийськ), Черногородок (Чернчегородок, нині с. Городок) до Червища (нині с. Нові Червища). Тут сходилися шляхи, які вели з Поділля і Волині. Звідси дорога вела на Любешів, Люб'язь (нині село; усі Камінь-Каширського району; усі Волинська область), углиб Полісся до оз. Нобель (у Вараському районі Рівненської області) і м. Пінськ (нині місто Берестейської області, Білорусь) на р. Прип'ять (притока Дніпра) і далі на Вільно (нині м. Вільнюс, Литва).
Література
- Архив Юго-Западной России, ч. 8, т. 4. К., 1907;
- Wysłouch S. Dawne drogi Polesia: Ze studiów nad historią gospodarczą Polesia XVI—XVIII w. В кн.: Ateneum Wileńskie. Wilno, 1937;
- Грамоти XIV ст. К., 1974;
- Пришляк В. Шляхи сполучення на Західному Поліссі XVI–XVIII ст. В кн.: Полісся: етнікос, традиції, культура. Луцьк, 1997;
- Купчинський О. Акти та документи Галицько-Волинського князівства XIII — першої половини XIV століть: Дослідження. Тексти. Львів, 2004.
Джерело
- Стаття В. В. Пришляк Луцький поліський гостинець в електронній Енциклопедії історії України [ 27 березня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Luckij poliskij gostinec istorichna doroga na Volini Upershe zgaduyetsya u fundushnomu zapisi gramoti 1322 roku luckogo i volodimirskogo knyazya Lyubarta Dmitra Gediminovicha U XVI XVIII stolittyah cim shlyahom na volinske Polissya Bilorus ta Litvu vozili zokrema galicku sil z zhup ruskih div Zhupa Doroga jshla z Lucka u pivnichnomu napryamku Kolkivskim gostincem cherez Teremno nini selo v mezhah suchasnogo m Luck Trostyanec nini selo Luckogo rajonu Sitnicyu nini selo do mistechka Kolki nini selishe miskogo tipu j dali cherez Chortorijsk nini s Starij Chortorijsk Chernogorodok Chernchegorodok nini s Gorodok do Chervisha nini s Novi Chervisha Tut shodilisya shlyahi yaki veli z Podillya i Volini Zvidsi doroga vela na Lyubeshiv Lyub yaz nini selo usi Kamin Kashirskogo rajonu usi Volinska oblast uglib Polissya do oz Nobel u Varaskomu rajoni Rivnenskoyi oblasti i m Pinsk nini misto Berestejskoyi oblasti Bilorus na r Prip yat pritoka Dnipra i dali na Vilno nini m Vilnyus Litva LiteraturaArhiv Yugo Zapadnoj Rossii ch 8 t 4 K 1907 Wyslouch S Dawne drogi Polesia Ze studiow nad historia gospodarcza Polesia XVI XVIII w V kn Ateneum Wilenskie Wilno 1937 Gramoti XIV st K 1974 Prishlyak V Shlyahi spoluchennya na Zahidnomu Polissi XVI XVIII st V kn Polissya etnikos tradiciyi kultura Luck 1997 Kupchinskij O Akti ta dokumenti Galicko Volinskogo knyazivstva XIII pershoyi polovini XIV stolit Doslidzhennya Teksti Lviv 2004 DzhereloStattya V V Prishlyak Luckij poliskij gostinec v elektronnij Enciklopediyi istoriyi Ukrayini 27 bereznya 2013 u Wayback Machine