Лусіне Закарян справжнє ім я Світлана вірм Լուսինե Զաքարյան вірменська оперна співачка яка підкорила своїм ангельським л

Лусіне Закарян (справжнє ім'я Світлана) (вірм. Լուսինե Զաքարյան) — вірменська оперна співачка, яка підкорила своїм ангельським ліричним сопрано серця слухачів у всьому світі. Її багатий репертуар включав вірменську класику, а також твори російських і західноєвропейських композиторів.

Лусіне Закарян
вірм. Լուսինե Զաքարյան
Зображення
Основна інформація
Дата народження	1 червня 1937(1937-06-01)
Місце народження	Ахалціхе, Грузія
Дата смерті	31 грудня 1992(1992-12-31) (55 років)
Місце смерті	Єреван, Вірменія
Причина смерті	цукровий діабет
Поховання	Церква Святої Гаяне^[1]
Громадянство	СРСР і Вірменія
Національність	вірмени^[2]
Професія	співачка
Освіта	Єреванська державна консерваторія імені Комітаса (1962)^[2]
Співацький голос	^d^[2]^[1] і сопрано
Інструменти	вокал^[d]
Жанри	Q20511568?
Заклад	^d^[2]
Нагороди
Файли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Закарян.

Життєпис

Лусіне народилася 1 червня 1937 року в Ахалціхе (Грузія) у сім'ї музикантів: батько працював у симфонічному оркестрі, дід по материнській лінії (Йосип Томашевич — польський вірменин) — оперний співак, талановитим музикантом був старший брат майбутньої співачки, а бабуся і мати були піаністки. Маленька Лусіне також не була обділена музичним талантом: з самого дитинства виконувала популярні пісні на шкільних концертах. Саме тоді, батьки дівчинки, задумалися про кар'єру співачки.

У 1952 році, коли сім'я Лусіне переїхала в Єреван, вона вступила до музичного училища Романоса Мелікяна. У 1957 році Лусіне Закарян, здавши всього один іспит, була прийнята на відділення вокалу в Єреванську консерваторію імені Комітаса.

Згодом керівник Ечміадзинського церковного хору, почувши Лусіне Закарян на одному з концертів, запросив у свій колектив. Вона прийняла пропозицію і більше трьох місяців виконувала твори Рахманінова, Даргомижського, Глінки, Римського-Корсакова, Балакірєва, а також вірменських композиторів Комітаса, Екмалян, Мірзояна та інших.

Коли вона вперше виступила у храмі, її слухав Католикос всіх вірмен Вазген I і був вражений звучанням її голосу. Незабаром Лусіне стала солісткою хору. Закінчивши навчання у консерваторії, вийшла заміж за семінариста Хорена Паляна, завдяки якому глибше ознайомилася з історією свого народу, його культурою, з вірменською духовною піснею, народними піснями.

У 1968 році відбулося вінчання Хорена Паляна і Лусіне Закарян.

Одним з найбільш важливих виступів у житті Лусіне Закарян став концерт, який присвячений 95-річчю Комітаса. Після нього про неї заговорила вся країна, а керівник Державної капели Вірменії — Ованес Чекіджян запросив її на гастролі по всьому Радянському Союзу, а потім і по Європі.

Особливе місце у творчості Лусіне Закарян займає ряд концертів середньовічної музики у Спілці композиторів Вірменії, де вона виступала разом з прославленим органістом Ваагном Стамболцяном.

В останні роки Закарян майже осліпла і померла від цукрового діабету 31 грудня 1992 року в Єревані.

Звання та нагороди

заслужена артистка Вірменської РСР (1967 рік)
народна артистка Вірменської РСР
лауреат Державної премії Вірменської РСР
Орден Святого Месропа Маштоца

Посилання

Lusine Zakaryan - Ave Maria на YouTube (англ.)
Լուսինէ Զաքարյան Lusine Zakarian.avi на YouTube (вірм.)

Примітки

Ով ով է. հայեր / за ред. Հ. Այվազյան — Երևան: Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 2005. — Т. 1. — С. 395.
d:Track:Q13053761d:Track:Q124405912d:Track:Q1953d:Track:Q28722393
Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
d:Track:Q164396d:Track:Q124405912d:Track:Q6429958d:Track:Q2657718
. barev.today. Архів оригіналу за 7 червня 2016. Процитовано 22 травня 2016 року.(рос.)
. armnet.ru. Архів оригіналу за 29 червня 2016. Процитовано 22 травня 2016 року.(рос.)
. musplanet.narod.ru. Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 23 травня 2016 року.(рос.)
. ru.hayernaysor.am. Архів оригіналу за 20 липня 2014. Процитовано 23 травня 2016 року.(рос.)
. panarmenian.net. Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 22 травня 2016 року.(рос.)

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q1787111"_data-entity-id="Q28722393">[[:d:Q28722393|Ով_ով_է._հայեր]]<span_class="wef_low_priority_links">_/_за_ред._[[:hy:Հովհաննես_Այվազյան|Հ.&nbsp;Այվազյան]]_—_[[:Єреван|Երևան]]:_[[:d:Q124405912|Հայկական_հանրագիտարան_հրատարակչություն]],_2005._—_Т.&nbsp;1._—_С.&nbsp;395.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q13053761]][[d:Track:Q124405912]][[d:Track:Q1953]][[d:Track:Q28722393]]</div>-1] Ով ով է. հայեր / за ред. Հ. Այվազյան — Երևան: Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 2005. — Т. 1. — С. 395.
d:Track:Q13053761d:Track:Q124405912d:Track:Q1953d:Track:Q28722393

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q1239328"_data-entity-id="Q2657718">[[:hy:s:Հայկական_սովետական_հանրագիտարան|Вірменська_радянська_енциклопедія]]<span_class="wef_low_priority_links">_/_за_ред._[[:Амбарцумян_Віктор_Амазаспович|Վ.&nbsp;Համբարձումյան]],_[[:hy:Կոստանդին_Խուդավերդյան|Կ.&nbsp;Խուդավերդյան]]_—_[[:d:Q124405912|Հայկական_հանրագիտարան_հրատարակչություն]],_1974.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q164396]][[d:Track:Q124405912]][[d:Track:Q6429958]][[d:Track:Q2657718]]</div>-2] Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
d:Track:Q164396d:Track:Q124405912d:Track:Q6429958d:Track:Q2657718

[Лусіне-3] . barev.today. Архів оригіналу за 7 червня 2016. Процитовано 22 травня 2016 року.(рос.)

[4] . armnet.ru. Архів оригіналу за 29 червня 2016. Процитовано 22 травня 2016 року.(рос.)

[5] . musplanet.narod.ru. Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 23 травня 2016 року.(рос.)

[6] . ru.hayernaysor.am. Архів оригіналу за 20 липня 2014. Процитовано 23 травня 2016 року.(рос.)

[7] . panarmenian.net. Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 22 травня 2016 року.(рос.)

[1]

[2]