Лев Якович Лур'є (рос. Лев Я́ковлевич Лурье́; нар. 19 квітня 1950, Ленінград) — російський історик, петербурзький краєзнавець, письменник, журналіст. Кандидат історичних наук. Засновник Санкт-Петербурзької класичної гімназії, де викладає історію. Чотири рази перемагав у конкурсі петербурзьких журналістів «Золоте перо», лауреат «Анциферовської премії».
Лур'є Лев Якович | |
---|---|
Народився | 19 квітня 1950[1] (74 роки) Ленінград, РРФСР, СРСР |
Країна | СРСР Росія[2] |
Діяльність | письменник, краєзнавець, історик, журналіст, редактор |
Галузь | історія[3], регіональна історія[3] і журналістика[3] |
Alma mater | d і d |
Науковий ступінь | кандидат історичних наук |
Вчене звання | професор[d] |
Вчителі | d |
Знання мов | російська |
Заклад | d |
Батько | d |
Мати | d |
|
Біографія
Син історика Якова Соломоновича Лур'є і засновника першої кардіологічної реанімації в СРСР, професора Ірини Юхимівни Ганеліної (1921—2010), онук філолога Соломона Яковича Лур'є. Як сам розповів в одній з телепередач, правнук петербурзького купця I гільдії, якому належала мережа кінотеатрів у дореволюційному Санкт-Петербурзі, зокрема-кінотеатр «Саламандра», в радянські роки перейменований в «Іскру». Бабуся Льва Лур'є — Лідія Соломонівна була "лишенкою "(тобто більшовики позбавили її громадянських прав).
У 1967 році закінчив фізико-математичну школу № 30.
У 1973 році закінчив економічний факультет Ленінградського державного університету (виключений на рік із денного відділення за чернетку політичної листівки, працював фрезерувальником на заводі). Працювати екскурсовод і науковим співробітником у Музеї історії міста. Куратор виставок «Петербург часу Ломоносова» та «Стара Петербурзька сторона».
У 1987 році в ЛДУ захистив дисертацію на ступінь кандидата історичних наук за темою «Фактори лідерства в російській визвольному русі».
У 1989 році з групою друзів заснував Санкт-Петербурзьку класичну гімназію (школу № 610). Був її завучем, працює в ній учителем історії.
У 1991—1993 роках — професор російської історії в американських коледжах.
Із 1995 року — журналіст (статті були надруковані в журналах і газетах: «Сеанс», «Пчела», «Pulse», «Карьера-Капитал», «Коммерсантъ», «Календарь», «Огонёк», «Деловой Петербург»), автор низки статей з історії.
З 2000-ведучий програми на радіо «Відлуння Петербурга», з 2014 року-автор історичних передач на радіо"Нева". У 2001-лауреат конкурсу «Золоте перо» за кращу роботу на радіо і телебаченні.
Із 2002 року Лев Лур'є — засновник і редактор журналу «Квартальный надзиратель» (Видавничий дім «Собака.ru»).
У 2005 році нагороджений Анциферовською премією за роботи з історії Петербурга.
У 2009 — володар гран-прі «Журналіст року» конкурсу «Золоте перо».
Із 2004 (за іншими даними — з 2006) по 2009 рік директор дирекції документального мовлення «П'ятого каналу» — автор і ведучий телепроектів (включаючи передачу «До дошки»).
З 2011 року — засновник «Будинку культури Лева Лур'є».
Сім'я
Одружений, має двох дітей: сина Даніеля і дочку Софію.
Творчість
Публікація
- Лурье Л. Панорама левого Петербурга // Пчела. 1996. № 7. Ноябрь.
- Лурье Л. Этнография левых // Пчела. 1996. № 7. Ноябрь.
- Лурье Л. Как Невский проспект победил Площадь Пролетарской Диктатуры // Звезда. 1998. № 8. С.210—213.
- Лурье Л. Запесоцкий как воплощение русской интеллигенции // Санкт-Петербургские ведомости. 2007. 15 ноября.
Книга
- Грибанов В. И., Лурье Л. Я. Аптекарский остров. Л.: Лениздат, 1988. — 174 с., илл. (Серия: «Туристу о Ленинграде») —
- Лурье Л. Я. Язвы Петербурга: Сборник газетного фольклора конца XIX-начала XX вв. / Сост. Л. Я. Лурье. Л., 1990.
- Кобак А., Лурье Л. Дом Мурузи. Биография одного дома. Л.: Тов-ство «Свеча», 1990. — 32 с. (Серия «Петербург весь на ладони»)
- Губин Д., Лурье Л., Порошин И. Реальный Петербург. СПб.: Лимбус-Пресс, 1999. — 288 с. —
- Лурье Л., Набокова О., Тарнавская Ю. Петербург. Путеводитель. М.: Афиша, 2006. — 352 с. (Серия «Путеводители „Афиши“») —
- Лурье Л., Маляровая И. 1956 год. Середина века. СПб.: Нева, 2007. — 704 с. —
- Ковалова А., Лурье Л. Довлатов. СПб.: Амфора, 2009. — 441 с. (Серия «Главные герои») —
- Лурье Л. 22 смерти, 63 версии. СПб.: БХВ-Петербург, 2011. — 288 с. (Серия «Окно в историю») —
- Лурье Л. Питерщики. Русский капитализм. Первая попытка. СПб.: БХВ-Петербург, 2011. — 288 с. Серия «Окно в историю») —
- Лурье Л., Маляров Л. Ленинградский фронт. СПб.: БХВ-Петербург, 2012. — 272 с. Серия «Окно в историю») —
- Лурье Л. Хищницы. СПб.: BHV, 2012 г. — 272 с. Серия «Окно в историю») —
- Лурье Л. Без Москвы. СПб.: BHV, 2014 г — 416 с. Серия «Окно в историю») —
Робота на телебаченні
- «Історія однієї події», 57-серійний серіал (сценарист)
- «У порівнянні з 1913 роком» (ведучий)
- «Булат і злато» (ведучий)
- «Парадокси історії» (телеканал «Культура», ведучий)
- «Лабіринти історії» (ведучий)
- «Злочин у стилі Модерн»(сценарист, ведучий)
- «Культурний шар» (автор проєкту, сценарист, ведучий)
- «Жива історія» (автор проєкту, сценарист, ведучий)
- «Гра розуму» (автор, ведучий)
- «Після Смерті» (автор проєкту, один із ведучих)
- Брав участь у записі уроків історії для 10, 11 класів для телеканалу Школяр ТВ
- «Ленінградські історії» (автор проєкту, ведучий)
Примітки
- Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
- LIBRIS — 2012.
- Czech National Authority Database
- Женщина, насмерть сбитая снегоуборщиком, — известный кардиолог и мать историка Льва Лурье [ 30 грудня 2021 у Wayback Machine.] // «Фонтанка», 15 декабря 2010
- . Архів оригіналу за 13 квітня 2015. Процитовано 6 квітня 2015.
- . Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 30 грудня 2021.
- . Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 30 грудня 2021.
- обладатель гран-при «Журналист года» конкурса «Золотое перо-2009» [ 8 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- Лениздат.ру: Светлана Крючкова ведущая телеигры «К доске!»[недоступне посилання]
- . Архів оригіналу за 30 січня 2019. Процитовано 30 грудня 2021.
- Дом Культуры Льва Лурье. оригіналу за 10 червня 2022. Процитовано 21 липня 2018.
- . Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 30 грудня 2021.
Посилання
- «Диалог с городом» [ 30 грудня 2021 у Wayback Machine.] (дискуссия с губернатором В. Матвиенко о проблемах застройки Санкт-Петербурга) — «Эхо Москвы», 8 июля 2008 (рос.)
- (интервью) // Невское время. 1999. 23 апреля. № 74 (1955) (рос.)
- Лев Лурье на сайте «Личности Петербурга» [ 30 грудня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Лев Лурье на сайте клуба «Контекст» [ 30 грудня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Лурье, Лев Яковлевич [ 30 грудня 2021 у Wayback Machine.] в электронном архиве Центра Андрея Белого (рос.)
- Юбилейный сайт к 70-летию Льва Лурье [ 30 грудня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Лев Лурье: невероятная история главного города России. Биографическое интервью о нем в контексте жизни Ленинграда — Санкт-Петербурга на канале YouTube «Еще не Познер» [ 4 червня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lur ye Lev Yakovich Lur ye ros Lev Ya kovlevich Lure nar 19 kvitnya 1950 Leningrad rosijskij istorik peterburzkij krayeznavec pismennik zhurnalist Kandidat istorichnih nauk Zasnovnik Sankt Peterburzkoyi klasichnoyi gimnaziyi de vikladaye istoriyu Chotiri razi peremagav u konkursi peterburzkih zhurnalistiv Zolote pero laureat Anciferovskoyi premiyi Lur ye Lev YakovichNarodivsya19 kvitnya 1950 1950 04 19 1 74 roki Leningrad RRFSR SRSRKrayina SRSR Rosiya 2 Diyalnistpismennik krayeznavec istorik zhurnalist redaktorGaluzistoriya 3 regionalna istoriya 3 i zhurnalistika 3 Alma materd i dNaukovij stupinkandidat istorichnih naukVchene zvannyaprofesor d VchitelidZnannya movrosijskaZakladdBatkodMatidVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaSin istorika Yakova Solomonovicha Lur ye i zasnovnika pershoyi kardiologichnoyi reanimaciyi v SRSR profesora Irini Yuhimivni Ganelinoyi 1921 2010 onuk filologa Solomona Yakovicha Lur ye Yak sam rozpoviv v odnij z teleperedach pravnuk peterburzkogo kupcya I gildiyi yakomu nalezhala merezha kinoteatriv u dorevolyucijnomu Sankt Peterburzi zokrema kinoteatr Salamandra v radyanski roki perejmenovanij v Iskru Babusya Lva Lur ye Lidiya Solomonivna bula lishenkoyu tobto bilshoviki pozbavili yiyi gromadyanskih prav U 1967 roci zakinchiv fiziko matematichnu shkolu 30 U 1973 roci zakinchiv ekonomichnij fakultet Leningradskogo derzhavnogo universitetu viklyuchenij na rik iz dennogo viddilennya za chernetku politichnoyi listivki pracyuvav frezeruvalnikom na zavodi Pracyuvati ekskursovod i naukovim spivrobitnikom u Muzeyi istoriyi mista Kurator vistavok Peterburg chasu Lomonosova ta Stara Peterburzka storona U 1987 roci v LDU zahistiv disertaciyu na stupin kandidata istorichnih nauk za temoyu Faktori liderstva v rosijskij vizvolnomu rusi U 1989 roci z grupoyu druziv zasnuvav Sankt Peterburzku klasichnu gimnaziyu shkolu 610 Buv yiyi zavuchem pracyuye v nij uchitelem istoriyi U 1991 1993 rokah profesor rosijskoyi istoriyi v amerikanskih koledzhah Iz 1995 roku zhurnalist statti buli nadrukovani v zhurnalah i gazetah Seans Pchela Pulse Karera Kapital Kommersant Kalendar Ogonyok Delovoj Peterburg avtor nizki statej z istoriyi Z 2000 veduchij programi na radio Vidlunnya Peterburga z 2014 roku avtor istorichnih peredach na radio Neva U 2001 laureat konkursu Zolote pero za krashu robotu na radio i telebachenni Iz 2002 roku Lev Lur ye zasnovnik i redaktor zhurnalu Kvartalnyj nadziratel Vidavnichij dim Sobaka ru U 2005 roci nagorodzhenij Anciferovskoyu premiyeyu za roboti z istoriyi Peterburga U 2009 volodar gran pri Zhurnalist roku konkursu Zolote pero Iz 2004 za inshimi danimi z 2006 po 2009 rik direktor direkciyi dokumentalnogo movlennya P yatogo kanalu avtor i veduchij teleproektiv vklyuchayuchi peredachu Do doshki Z 2011 roku zasnovnik Budinku kulturi Leva Lur ye Sim yaOdruzhenij maye dvoh ditej sina Danielya i dochku Sofiyu TvorchistPublikaciya Lure L Panorama levogo Peterburga Pchela 1996 7 Noyabr Lure L Etnografiya levyh Pchela 1996 7 Noyabr Lure L Kak Nevskij prospekt pobedil Ploshad Proletarskoj Diktatury Zvezda 1998 8 S 210 213 Lure L Zapesockij kak voploshenie russkoj intelligencii Sankt Peterburgskie vedomosti 2007 15 noyabrya Kniga Gribanov V I Lure L Ya Aptekarskij ostrov L Lenizdat 1988 174 s ill Seriya Turistu o Leningrade ISBN 5 289 00119 0 Lure L Ya Yazvy Peterburga Sbornik gazetnogo folklora konca XIX nachala XX vv Sost L Ya Lure L 1990 Kobak A Lure L Dom Muruzi Biografiya odnogo doma L Tov stvo Svecha 1990 32 s Seriya Peterburg ves na ladoni Gubin D Lure L Poroshin I Realnyj Peterburg SPb Limbus Press 1999 288 s ISBN 5 8370 0226 X Lure L Nabokova O Tarnavskaya Yu Peterburg Putevoditel M Afisha 2006 352 s Seriya Putevoditeli Afishi ISBN 5 91151 009 X Lure L Malyarovaya I 1956 god Seredina veka SPb Neva 2007 704 s ISBN 978 5 7654 4961 5 Kovalova A Lure L Dovlatov SPb Amfora 2009 441 s Seriya Glavnye geroi ISBN 978 5 367 00943 9 Lure L 22 smerti 63 versii SPb BHV Peterburg 2011 288 s Seriya Okno v istoriyu ISBN 978 5 9775 0549 9 Lure L Pitershiki Russkij kapitalizm Pervaya popytka SPb BHV Peterburg 2011 288 s Seriya Okno v istoriyu ISBN 978 5 9775 0662 5 Lure L Malyarov L Leningradskij front SPb BHV Peterburg 2012 272 s Seriya Okno v istoriyu ISBN 978 5 9775 0749 3 Lure L Hishnicy SPb BHV 2012 g 272 s Seriya Okno v istoriyu ISBN 978 5 9775 0750 9 Lure L Bez Moskvy SPb BHV 2014 g 416 s Seriya Okno v istoriyu ISBN 978 5 9775 0752 3 Robota na telebachenni Istoriya odniyeyi podiyi 57 serijnij serial scenarist U porivnyanni z 1913 rokom veduchij Bulat i zlato veduchij Paradoksi istoriyi telekanal Kultura veduchij Labirinti istoriyi veduchij Zlochin u stili Modern scenarist veduchij Kulturnij shar avtor proyektu scenarist veduchij Zhiva istoriya avtor proyektu scenarist veduchij Gra rozumu avtor veduchij Pislya Smerti avtor proyektu odin iz veduchih Brav uchast u zapisi urokiv istoriyi dlya 10 11 klasiv dlya telekanalu Shkolyar TV Leningradski istoriyi avtor proyektu veduchij PrimitkiLiteratory Sankt Peterburga HH vek pod red O V Bogdanova d Track Q124670547d Track Q108611244 LIBRIS 2012 d Track Q1798125 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Zhenshina nasmert sbitaya snegouborshikom izvestnyj kardiolog i mat istorika Lva Lure 30 grudnya 2021 u Wayback Machine Fontanka 15 dekabrya 2010 Arhiv originalu za 13 kvitnya 2015 Procitovano 6 kvitnya 2015 Arhiv originalu za 30 grudnya 2021 Procitovano 30 grudnya 2021 Arhiv originalu za 30 grudnya 2021 Procitovano 30 grudnya 2021 obladatel gran pri Zhurnalist goda konkursa Zolotoe pero 2009 8 veresnya 2018 u Wayback Machine Lenizdat ru Svetlana Kryuchkova vedushaya teleigry K doske nedostupne posilannya Arhiv originalu za 30 sichnya 2019 Procitovano 30 grudnya 2021 Dom Kultury Lva Lure originalu za 10 chervnya 2022 Procitovano 21 lipnya 2018 Arhiv originalu za 30 grudnya 2021 Procitovano 30 grudnya 2021 Posilannya Dialog s gorodom 30 grudnya 2021 u Wayback Machine diskussiya s gubernatorom V Matvienko o problemah zastrojki Sankt Peterburga Eho Moskvy 8 iyulya 2008 ros intervyu Nevskoe vremya 1999 23 aprelya 74 1955 ros Lev Lure na sajte Lichnosti Peterburga 30 grudnya 2021 u Wayback Machine ros Lev Lure na sajte kluba Kontekst 30 grudnya 2021 u Wayback Machine ros Lure Lev Yakovlevich 30 grudnya 2021 u Wayback Machine v elektronnom arhive Centra Andreya Belogo ros Yubilejnyj sajt k 70 letiyu Lva Lure 30 grudnya 2021 u Wayback Machine ros Lev Lure neveroyatnaya istoriya glavnogo goroda Rossii Biograficheskoe intervyu o nem v kontekste zhizni Leningrada Sankt Peterburga na kanale YouTube Eshe ne Pozner 4 chervnya 2022 u Wayback Machine ros