Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лугомарійська мова (самоназва олик марій), або лугосхідна марійська мова — одна зі стандартизованих літературних варіантів марійської мови, якою користуються лугові марійці головним чином в європейській частині Росії. Лугомарійська мова, разом з гірномарійською та російською мовою, є державною мовою Республіки Марій Ел Російської Федерації.
| Східномарійська мова | |
|---|---|
| Олык марий йылме | |
| Поширена в |  Росія |
| Носії |
|
| Писемність | кирилиця і d |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-3 | mhr |
Писемність
Марійська писемність на основі кирилиці з'явилася у другій половині XVIII століття. Сучасний алфавіт (з деякими змінами) використовується з 1870-х років.
У нинішньому вигляді луговомарійський алфавіт отримав свій теперешній вигляд на нараді вчителів, працівників Обкому ВКП(б), Наркомпросу МАРСР, Марійського Науково-дослідницького Інституту національної соціалістичної культури, Марійського Педінституту, Марійської Вищої Комуністичної с.-г. школи, марійських газет, Учредгізу, за участю голови Наркомпросу РРФСР У. Т. Контюкова та представника Центрального Науково-дослідницького Інституту неросійських шкіл проф. Ф. Ф. Радькіна що проводився з 7-го березня по 20-й березня 1938 р. Кінцеве оформлення проєкту Лугосхідної марійської мови було зроблено Андрєєвим І. Ф., Івановим Г. С., Контюковим У. Т., проф. Совєткіним Ф. Ф.
Лугомарійський алфавіт :
| А а | Б б | В в | Г г | Д д | Е е | Ё е | Ж ж | З з | И и | Й й | К к |
| Л л | М м | Н н | Ҥ ҥ | О о | Ӧ ӧ | П п | Р р | С с | Т т | У у | Ӱ ӱ |
| Ф ф | Х х | Ц ц | Ч ч | Ш ш | Щ щ | Ъ ъ | Ы ы | Ь ь | Э э | Ю ю | Я я |
Лінгвістична характеристика
Фонетика та фонологія
Голосні
Характерною рисою голосних марійської мови є ненапруженість артикуляції. Активні органи мовлення під час вимови голосних напружені дуже слабко.
Марійські голосні однорідні за якістю: в них повністю відсутня дифтонгізація. Однорідність якості голосних досягається тим, що положення органів мовлення, необхідних для вимови того чи іншого звуку зберігається протягом усього звучання голосного.
Ненаголошені голосні не зникають, за винятком закінчення слова. Вони вимовляються не дуже чітко через втрату напруженості.
| Передній ряд | Задній ряд | ||
|---|---|---|---|
| Огублені | Неогублені | Огублені | Неогублені |
| /ü/ | /i/ | /ə̃/ /ы/ | /і/ |
| /ö/ | /e/ | /a/ | /o/ |
Приголосні
Ненапружена артикуляція є характерною як для голосних, так і для приголосних.
Тверді приголосні в марійській мові ніколи не пом'якшуються перед голосними переднього ряду: тееле /téle/ зима, тиде /tíde/ цей.
У лугомарійській мові є тільки 4 м'які приголосні: /č, l', ɲ, j/.
| Губні | Передньоязикові | Середньоязикові | Задньоязикові | |||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Зімкнені | Проривні | Шумні | п /p/ б /b/ | т /t/ д /d/ | к /k/ г /ɡ/ | |
| Сонанти | м /m/ | н /n/ | нь /ɲ/ | ҥ /ŋ/ | ||
| Африкати | Шумні | ц /c/ ч /č/ | ||||
| Щілинні | Шумні | с /s/ з /z/ ш /š/ ж /ž/ | х /х/ | |||
| Сонанти | л /l/ | ль /l'/ й /j/ | ||||
| Дрижачі | Сонанти | р /r/ | ||||
Гармонія голосних
Гармонія голосних — це таке явище, при якому голосні звуки суфіксів та закінчень узгоджуються з голосним кореня.
Гармонія голосних за огубленістю
Якщо огублений голосний /ü, ö, u, o/ наголошений, то кінцевий голосний у слові також має бути огубленим: кӱтӱ /kütǘ/ стадо — кӱтӱштӧ /kütǘštö/ у стаді. Якщо ж неогублений голосний /i, e, a, ə/ наголошений, то наприкінці слова виступають неогублений голосний /e/: кид /kit/ рука — кидыште /kidə̃šte/ у руці, школ /škol/ школа — школлаште /škollášte/ в школах.
Гармонія голосних по ряду
Якщо в першому складі слова знаходиться голосний переднього ряду /i, e, ü, ö/, то в наступних словах теж повинні бути голосні переднього ряду: кӱзӧ /kǘzö/ ніж, имне /imɲe/ кінь. Якщо в першому складі знаходиться голосний заднього ряду /u, o, ə̃, a/, то голосні інших складів повинні бути теж заднього ряду: агур /agur/ вир — агурышто /agúrəšto/ у вирі.
Наголос
Наголос у марійській мові нефіксований, тобто в одних словах падає на перший склад, в інших — на другий тощо: ава /avá/ мати, муро /múro/ пісня. У розмові не всі слова є наголошеними. Наголос не падає на післяйменники гыч з, дене с, деке к, деч від: пӧрт гыч / pört gə̃č / з дому, муро дене / muro dene / з піснею.
Під час словотвору та словозміни наголос може переміщатися з одного складу на інший: ола́ /olá/ місто, олана /olaná/ наше місто.
Література
- Андрєєв І. Ф., Григор'єв Я. Г., Іванов Г. С., Смирнов К. Ф., Підручник Лугосхідної марійської мови, Йошкар-Ола, 1941;
- Зоріна З. Г. Марійська мова для всіх, Йошкар-Ола. : Марійське книжкове видавництво, 1990. — 224 с. ;
Примітки
- На правах рукописи Проект алфавитов и орфографий марийских языков (Лугово-Восточного и Горно-Марийского), Йошкар-Ола.: Маргосиздат, 1938. — 30 с .
- Алфавит марийский : [ 10 січня 2017]. — Энциклопедия Республики Марий Эл. — Йошкар-Ола : Марийский НИИ языка, литературы и истории, 2009. — С. 222.
- Зорина З. Г. Марийский язык для всех, Йошкар-Ола.: Марийское книжное издательство, 1990. — 224 с .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lugomarijska mova samonazva olik marij abo lugoshidna marijska mova odna zi standartizovanih literaturnih variantiv marijskoyi movi yakoyu koristuyutsya lugovi marijci golovnim chinom v yevropejskij chastini Rosiyi Lugomarijska mova razom z girnomarijskoyu ta rosijskoyu movoyu ye derzhavnoyu movoyu Respubliki Marij El Rosijskoyi Federaciyi Shidnomarijska movaOlyk marij jylmePoshirena v RosiyaNosiyilugoshidnij 365 316 2010 Pisemnistkirilicya i dOficijnij statusKodi moviISO 639 3mhrPisemnistMarijska pisemnist na osnovi kirilici z yavilasya u drugij polovini XVIII stolittya Suchasnij alfavit z deyakimi zminami vikoristovuyetsya z 1870 h rokiv U ninishnomu viglyadi lugovomarijskij alfavit otrimav svij tepereshnij viglyad na naradi vchiteliv pracivnikiv Obkomu VKP b Narkomprosu MARSR Marijskogo Naukovo doslidnickogo Institutu nacionalnoyi socialistichnoyi kulturi Marijskogo Pedinstitutu Marijskoyi Vishoyi Komunistichnoyi s g shkoli marijskih gazet Uchredgizu za uchastyu golovi Narkomprosu RRFSR U T Kontyukova ta predstavnika Centralnogo Naukovo doslidnickogo Institutu nerosijskih shkil prof F F Radkina sho provodivsya z 7 go bereznya po 20 j bereznya 1938 r Kinceve oformlennya proyektu Lugoshidnoyi marijskoyi movi bulo zrobleno Andryeyevim I F Ivanovim G S Kontyukovim U T prof Sovyetkinim F F Lugomarijskij alfavit A a B b V v G g D d E e Yo e Zh zh Z z I i J j K k L l M m N n Ҥ ҥ O o Ӧ ӧ P p R r S s T t U u Ӱ ӱ F f H h C c Ch ch Sh sh Sh sh Y y E e Yu yu Ya yaLingvistichna harakteristikaFonetika ta fonologiya Golosni Harakternoyu risoyu golosnih marijskoyi movi ye nenapruzhenist artikulyaciyi Aktivni organi movlennya pid chas vimovi golosnih napruzheni duzhe slabko Marijski golosni odnoridni za yakistyu v nih povnistyu vidsutnya diftongizaciya Odnoridnist yakosti golosnih dosyagayetsya tim sho polozhennya organiv movlennya neobhidnih dlya vimovi togo chi inshogo zvuku zberigayetsya protyagom usogo zvuchannya golosnogo Nenagolosheni golosni ne znikayut za vinyatkom zakinchennya slova Voni vimovlyayutsya ne duzhe chitko cherez vtratu napruzhenosti Perednij ryad Zadnij ryad Ogubleni Neogubleni Ogubleni Neogubleni u i e y i o e a o Prigolosni Nenapruzhena artikulyaciya ye harakternoyu yak dlya golosnih tak i dlya prigolosnih Tverdi prigolosni v marijskij movi nikoli ne pom yakshuyutsya pered golosnimi perednogo ryadu teele tele zima tide tide cej U lugomarijskij movi ye tilki 4 m yaki prigolosni c l ɲ j Gubni Perednoyazikovi Serednoyazikovi Zadnoyazikovi Zimkneni Prorivni Shumni p p b b t t d d k k g ɡ Sonanti m m n n n ɲ ҥ ŋ Afrikati Shumni c c ch c Shilinni Shumni s s z z sh s zh z h h Sonanti l l l l j j Drizhachi Sonanti r r Garmoniya golosnih Garmoniya golosnih ce take yavishe pri yakomu golosni zvuki sufiksiv ta zakinchen uzgodzhuyutsya z golosnim korenya Garmoniya golosnih za ogublenistyu Yaksho ogublenij golosnij u o u o nagoloshenij to kincevij golosnij u slovi takozh maye buti ogublenim kӱtӱ kutǘ stado kӱtӱshtӧ kutǘsto u stadi Yaksho zh neogublenij golosnij i e a e nagoloshenij to naprikinci slova vistupayut neogublenij golosnij e kid kit ruka kidyshte kide ste u ruci shkol skol shkola shkollashte skollaste v shkolah Garmoniya golosnih po ryadu Yaksho v pershomu skladi slova znahoditsya golosnij perednogo ryadu i e u o to v nastupnih slovah tezh povinni buti golosni perednogo ryadu kӱzӧ kǘzo nizh imne imɲe kin Yaksho v pershomu skladi znahoditsya golosnij zadnogo ryadu u o e a to golosni inshih skladiv povinni buti tezh zadnogo ryadu agur agur vir aguryshto aguresto u viri Nagolos Nagolos u marijskij movi nefiksovanij tobto v odnih slovah padaye na pershij sklad v inshih na drugij tosho ava ava mati muro muro pisnya U rozmovi ne vsi slova ye nagoloshenimi Nagolos ne padaye na pislyajmenniki gych z dene s deke k dech vid pӧrt gych port ge c z domu muro dene muro dene z pisneyu Pid chas slovotvoru ta slovozmini nagolos mozhe peremishatisya z odnogo skladu na inshij ola ola misto olana olana nashe misto LiteraturaAndryeyev I F Grigor yev Ya G Ivanov G S Smirnov K F Pidruchnik Lugoshidnoyi marijskoyi movi Joshkar Ola 1941 Zorina Z G Marijska mova dlya vsih Joshkar Ola Marijske knizhkove vidavnictvo 1990 224 s PrimitkiNa pravah rukopisi Proekt alfavitov i orfografij marijskih yazykov Lugovo Vostochnogo i Gorno Marijskogo Joshkar Ola Margosizdat 1938 30 s Alfavit marijskij 10 sichnya 2017 Enciklopediya Respubliki Marij El Joshkar Ola Marijskij NII yazyka literatury i istorii 2009 S 222 Zorina Z G Marijskij yazyk dlya vseh Joshkar Ola Marijskoe knizhnoe izdatelstvo 1990 224 s