Лукашев Володимир Анатолійович (нар. 7 травня 1936, Харків) — український оперний режисер, театральний діяч, педагог. Народний артист Української РСР (1985), лауреат міжнародних премій, професор.
Лукашев Володимир Анатолійович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 7 травня 1936 (88 років) Харків, Українська СРР, СРСР | |||
Громадянство | Україна | |||
Діяльність | театральний педагог, театральний режисер | |||
Alma mater | Харківський державний театральний інститут | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Життєвий і творчий шлях
Народився у Харкові. Батько — Анатолій Данилович — робочий, мати — Марія Олександрівна — швачка. З раннього дитинства вчився грати на акордеоні.
1955 року закінчив харківську спеціальну музичну школу по класу сольного співу та хорового диригування. 1960 році закінчив Харківську державну консерваторію як концертно-камерний співак (педагоги — проф. П. Голубєв, О. Петрова, В. Арістов, М. Авах). В 1964 закінчив Харківський театральний інститут (режисерське відділення).
У Харкові
По закінченні інституту працював у Харківському інституті мистецтв (створеному 1963 року шляхом об'єднання харківської консерваторії та театрального інституту) на посадах викладача і режисера-постановника кафедри оперної підготовки Харківського інституту мистецтв ім. Котляревського, пізніше — доцент, завідувач кафедри, з 1972 року — проректор.
За ці роки поставив в оперній студії близько 20 спектаклів. Постановка опери Б. Сметани «Продана наречена» в 1966 році отримала першу премію на Республіканському конкурсі навчальних театрів України. Призами й званням лауреатів були нагороджені також диригент А. Калабухін та співаки Г. Ципола, В. Семашко, А. Ковтун. З цією постановкою весь виконавський колектив гастролював у Києві. Пізніше лауреатськими званнями були відзначені постановки опер «Оптимістична трагедія» А. Холмінова та «Ходіння по муках» А. Спадавеккіа.
В 1968 році В. Лукашев розпочав роботу в Харківському оперному театрі як режисер-постановник, з 1973 по 1988 роки — головний режисер, художній керівник. За роки роботи здійснив близько 40 постановок, зокрема В. Губаренка. Державну премію УРСР отримала постановка «Винової кралі» П. Чайковського.
Паралельно В. Лукашев неодноразово виїжджав на стажування за кордон. Розширенню творчого кругозору сприяли стажування в театрі «Коміше опер» (Берлін), у Великому театрі Москви (в студії Б. Покровського), в театрі «Ванемуйне» (Тарту).
Роботу в театрі В. Лукашев поєднував з викладацькою діяльністю. Під його керівництвом здійснили дипломні роботи більше 70 випускників оперної студії консерваторії та 40 випускників режисерського факультету інституту культури. Серед них — згодом народна артистка СРСР Нонна Суржина та народні артисти України Олександр Востряков, Гізела Ципола, Олена Романенко, Геннадій Калінін, режисери драми — Володимир Петренко, Інні Самітня, Валерій Бєлов та інші.
З 1989 року — перший проректор Харківського державного інституту культури. Протягом 5 років був заступником голови Харківської міжзональної Спілки театральних діячів України.
Київ
У 1996 році запрошений на посаду Генерального директора-художнього керівника Національної філармонії України, де заступив на цій посаді Д. Остапенка, призначеного на посаду міністра культури України. Під керівництвом В. Лукашева проведено реконструкцію та реставрацію історичної будівлі філармонії, встановлено орган. Того ж року В. Лукашев здійснив конкурсний набір до новоствореного філармонічного оркестру (у 1995 р. попереднім директором філармонії), очільником якого став Микола Дядюра. На гранти японського уряду придбано музичні інструменти для симфонічного оркестру (фірми «Yamaha») на загальну суму майже 500 тисяч доларів.
1999 року посаду Гернерального директора-художнього керівника було розділено, і В. А. Лукашев продовжує працювати на посаді художнього керівника, тоді як на посаду директора повертається Д. Остапенко. Впродовж більше 20 років творчої роботи В. Лукашев здійснив близько 30 концертних оперних постановок і тематичних урядових концертів. Зокрема, серед театралізованих постановок останніх років — «Травіата» Дж. Верді, «Сокіл» Д. Бортнянського (французькою мовою), опера-балет «Незвичайна чайна, або Жовтий лелека» О. Костіна, «Привид опери» Е. Л. Вебера, «Богема» Дж. Пуччіні, та інших.
Разом з І.-Я. Д. Гамкалом ініціював видання презентаційної збірки DVD «Перлини української культури. Антологія сучасного музичного виконавства України». Створив широкомасштабну музично-драматичну трилогію «Філармонічна Шевченкіана» за творами Тараса Шевченка, до якої увійшли «Сон». «Гайдамаки», «Думи мої, думи мої» за участю симфонічного оркестру, чоловічої хорової капели Ревуцького, солістів та читця — Анатолія Паламаренка.
З 1999 року В. Лукашев — професор кафедри музичної режисури Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. Він є автором понад 40 науково-методичних робіт з проблем сучасного музично-театрального мистецтва, підготовки акторських і режисерських кадрів. Серед його випускників — , Микола Гамкало, Ірина Даць, Вікторія Рацюк, Лариса Леванова та інші.
Звання і нагороди
- почесні звання
- Заслужений артист УРСР (1975)
- Народний артист УРСР (1985)
- ордени та медалі
- Медаль «За доблесний труд» (1970)
- Орден святої Софії (2000)
- Орден Святого Володимира (2011)
- Орден «За заслуги» ІІІ ступеню (1998), ІІ ступеню (2012)
- Орден князя Ярослава Мудрого V ступеню (2006)
- інше
- Міжнародна людина 1998—1999 років (нагорода Незалежної ради біографічного центру в Кембріджі)
- Людина року — 2002 (нагорода Американського біографічний інституту)
- Почесні грамоти Верховної ради України, Кабінету міністрів України
- Міжнародні премії «Дружба», «Слов'яни», «Золотий Орфей»
Література
- Яворський £. Зоряний шлях Національної філармонії України: Історія. Минуле. Сучасне. — К., 2003;
- Володимир Анатолійович Лукашев: Буклет. — К., 2006;
- Берегова О. Життя у філармонії // День (Київ). — 2001. — 18 трав.;
- Вахрамєєва Р. Ювілейний рік Володимира Лукашева // Молодь України (Київ). — 2006. — 5 лип.;
- Афонин О. «Какие руководители нужны народу» [Інтерв'ю з Л.] // Киев, вестник. — 2007. — 4 дек.
Посилання
- Лукашев, Володимир Анатолійович // Українська музична енциклопедія. — К. : Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, 2011.
- Почесні імена України [ 12 березня 2016 у Wayback Machine.] видавництво «Логос»
- Інтерв'ю
- Людина «галантної доби»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lukashev Volodimir Anatolijovich nar 7 travnya 1936 Harkiv ukrayinskij opernij rezhiser teatralnij diyach pedagog Narodnij artist Ukrayinskoyi RSR 1985 laureat mizhnarodnih premij profesor Lukashev Volodimir AnatolijovichNarodivsya7 travnya 1936 1936 05 07 88 rokiv Harkiv Ukrayinska SRR SRSRGromadyanstvo UkrayinaDiyalnistteatralnij pedagog teatralnij rezhiserAlma materHarkivskij derzhavnij teatralnij institutNagorodi ta premiyiOrden Knyazya Yaroslava Mudrogo V stupenyaOrden Za zaslugi I stupenyaOrden Za zaslugi II stupenyaOrden Za zaslugi III stupenyaMedal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lukashev Zhittyevij i tvorchij shlyahNarodivsya u Harkovi Batko Anatolij Danilovich robochij mati Mariya Oleksandrivna shvachka Z rannogo ditinstva vchivsya grati na akordeoni 1955 roku zakinchiv harkivsku specialnu muzichnu shkolu po klasu solnogo spivu ta horovogo diriguvannya 1960 roci zakinchiv Harkivsku derzhavnu konservatoriyu yak koncertno kamernij spivak pedagogi prof P Golubyev O Petrova V Aristov M Avah V 1964 zakinchiv Harkivskij teatralnij institut rezhiserske viddilennya U Harkovi Po zakinchenni institutu pracyuvav u Harkivskomu instituti mistectv stvorenomu 1963 roku shlyahom ob yednannya harkivskoyi konservatoriyi ta teatralnogo institutu na posadah vikladacha i rezhisera postanovnika kafedri opernoyi pidgotovki Harkivskogo institutu mistectv im Kotlyarevskogo piznishe docent zaviduvach kafedri z 1972 roku prorektor Za ci roki postaviv v opernij studiyi blizko 20 spektakliv Postanovka operi B Smetani Prodana narechena v 1966 roci otrimala pershu premiyu na Respublikanskomu konkursi navchalnih teatriv Ukrayini Prizami j zvannyam laureativ buli nagorodzheni takozh dirigent A Kalabuhin ta spivaki G Cipola V Semashko A Kovtun Z ciyeyu postanovkoyu ves vikonavskij kolektiv gastrolyuvav u Kiyevi Piznishe laureatskimi zvannyami buli vidznacheni postanovki oper Optimistichna tragediya A Holminova ta Hodinnya po mukah A Spadavekkia V 1968 roci V Lukashev rozpochav robotu v Harkivskomu opernomu teatri yak rezhiser postanovnik z 1973 po 1988 roki golovnij rezhiser hudozhnij kerivnik Za roki roboti zdijsniv blizko 40 postanovok zokrema V Gubarenka Derzhavnu premiyu URSR otrimala postanovka Vinovoyi krali P Chajkovskogo Paralelno V Lukashev neodnorazovo viyizhdzhav na stazhuvannya za kordon Rozshirennyu tvorchogo krugozoru spriyali stazhuvannya v teatri Komishe oper Berlin u Velikomu teatri Moskvi v studiyi B Pokrovskogo v teatri Vanemujne Tartu Robotu v teatri V Lukashev poyednuvav z vikladackoyu diyalnistyu Pid jogo kerivnictvom zdijsnili diplomni roboti bilshe 70 vipusknikiv opernoyi studiyi konservatoriyi ta 40 vipusknikiv rezhiserskogo fakultetu institutu kulturi Sered nih zgodom narodna artistka SRSR Nonna Surzhina ta narodni artisti Ukrayini Oleksandr Vostryakov Gizela Cipola Olena Romanenko Gennadij Kalinin rezhiseri drami Volodimir Petrenko Inni Samitnya Valerij Byelov ta inshi Z 1989 roku pershij prorektor Harkivskogo derzhavnogo institutu kulturi Protyagom 5 rokiv buv zastupnikom golovi Harkivskoyi mizhzonalnoyi Spilki teatralnih diyachiv Ukrayini Kiyiv U 1996 roci zaproshenij na posadu Generalnogo direktora hudozhnogo kerivnika Nacionalnoyi filarmoniyi Ukrayini de zastupiv na cij posadi D Ostapenka priznachenogo na posadu ministra kulturi Ukrayini Pid kerivnictvom V Lukasheva provedeno rekonstrukciyu ta restavraciyu istorichnoyi budivli filarmoniyi vstanovleno organ Togo zh roku V Lukashev zdijsniv konkursnij nabir do novostvorenogo filarmonichnogo orkestru u 1995 r poperednim direktorom filarmoniyi ochilnikom yakogo stav Mikola Dyadyura Na granti yaponskogo uryadu pridbano muzichni instrumenti dlya simfonichnogo orkestru firmi Yamaha na zagalnu sumu majzhe 500 tisyach dolariv 1999 roku posadu Gerneralnogo direktora hudozhnogo kerivnika bulo rozdileno i V A Lukashev prodovzhuye pracyuvati na posadi hudozhnogo kerivnika todi yak na posadu direktora povertayetsya D Ostapenko Vprodovzh bilshe 20 rokiv tvorchoyi roboti V Lukashev zdijsniv blizko 30 koncertnih opernih postanovok i tematichnih uryadovih koncertiv Zokrema sered teatralizovanih postanovok ostannih rokiv Traviata Dzh Verdi Sokil D Bortnyanskogo francuzkoyu movoyu opera balet Nezvichajna chajna abo Zhovtij leleka O Kostina Privid operi E L Vebera Bogema Dzh Puchchini ta inshih Razom z I Ya D Gamkalom iniciyuvav vidannya prezentacijnoyi zbirki DVD Perlini ukrayinskoyi kulturi Antologiya suchasnogo muzichnogo vikonavstva Ukrayini Stvoriv shirokomasshtabnu muzichno dramatichnu trilogiyu Filarmonichna Shevchenkiana za tvorami Tarasa Shevchenka do yakoyi uvijshli Son Gajdamaki Dumi moyi dumi moyi za uchastyu simfonichnogo orkestru cholovichoyi horovoyi kapeli Revuckogo solistiv ta chitcya Anatoliya Palamarenka Z 1999 roku V Lukashev profesor kafedri muzichnoyi rezhisuri Nacionalnoyi muzichnoyi akademiyi Ukrayini im P I Chajkovskogo Vin ye avtorom ponad 40 naukovo metodichnih robit z problem suchasnogo muzichno teatralnogo mistectva pidgotovki aktorskih i rezhiserskih kadriv Sered jogo vipusknikiv Mikola Gamkalo Irina Dac Viktoriya Racyuk Larisa Levanova ta inshi Zvannya i nagorodipochesni zvannya Zasluzhenij artist URSR 1975 Narodnij artist URSR 1985 ordeni ta medali Medal Za doblesnij trud 1970 Orden svyatoyi Sofiyi 2000 Orden Svyatogo Volodimira 2011 Orden Za zaslugi III stupenyu 1998 II stupenyu 2012 Orden knyazya Yaroslava Mudrogo V stupenyu 2006 inshe Mizhnarodna lyudina 1998 1999 rokiv nagoroda Nezalezhnoyi radi biografichnogo centru v Kembridzhi Lyudina roku 2002 nagoroda Amerikanskogo biografichnij institutu Pochesni gramoti Verhovnoyi radi Ukrayini Kabinetu ministriv Ukrayini Mizhnarodni premiyi Druzhba Slov yani Zolotij Orfej LiteraturaYavorskij Zoryanij shlyah Nacionalnoyi filarmoniyi Ukrayini Istoriya Minule Suchasne K 2003 Volodimir Anatolijovich Lukashev Buklet K 2006 Beregova O Zhittya u filarmoniyi Den Kiyiv 2001 18 trav Vahramyeyeva R Yuvilejnij rik Volodimira Lukasheva Molod Ukrayini Kiyiv 2006 5 lip Afonin O Kakie rukovoditeli nuzhny narodu Interv yu z L Kiev vestnik 2007 4 dek Posilannya Lukashev Volodimir Anatolijovich Ukrayinska muzichna enciklopediya K In t mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi im M T Rilskogo NAN Ukrayini 2011 Pochesni imena Ukrayini 12 bereznya 2016 u Wayback Machine vidavnictvo Logos Interv yu Lyudina galantnoyi dobi