Лукасинський Валеріан (пол. Walerian Łukasiński) (14 квітня 1786 — 27 лютого 1868) — польський масон, офіцер російської служби, засновник Польського патріотичного товариства. Політичний в'язень.
Лукасинський Валеріан | |
---|---|
Народився | 14 квітня 1786 Варшава, Річ Посполита |
Помер | 27 лютого 1868 (81 рік) Шліссельбург |
Країна | Російська імперія Королівство Польське Варшавське герцогство Річ Посполита |
Місце проживання | Санкт-Петербург[1] |
Діяльність | військовослужбовець |
Відомий завдяки | Засновник Польського патріотичного товариства |
Знання мов | польська[2] |
|
Військова служба
З дворян. Його батько, небагатий польський поміщик, дав йому гарне виховання і освіту. У квітні 1807 року розпочав військову службу, він вступив до лав піших стрільців польського полку, набраного в Плоцьку, і брав участь у літньому поході проти пруссаків і росіян. При реорганізації військ Варшавського герцогства він перейшов до шостого піхотного полку і потім виконував обов'язки ад'ютанта при інспекторі адміністративного відомства по військовому міністерству, князі Яблоновському. У 1809 році Лукасинський в чині поручика брав участь в австрійській кампанії. Під час служби у змішаному галицько-французькому піхотному полку отримав звання капітана. У 1813 році він вступив на військову службу до російської армії і взяв участь у Війна шостої коаліції закордонному поході. При взятті Дрездена Лукасинський потрапив до австрійського полону, звідки був звільнений 8-го липня 1814 року, завдяки особистому втручанню імператора Олександра І. Повернувшись до Варшави, Лукасинський вступив в реорганізовану Великим князем Костянтином Павловичем армію Царства Польського, в чині капітана четвертого лінійного полку. Майор з 20 березня 1817 року.
Політичний в'язень
У 1819 році заснував товариство польських масонів. Лукасинський переслідував мету зміцнення національного духу у всій країні і особливо у війську. У 1820 році національне масонство було формально розпущено. У 1821 році Лукасинський заснував таємну організацію — Польське патріотичне товариство. Товариство було створене за зразком карбонарських організацій, в яких застосовувалася ланцюгова система з підрозділом на провінції, округи. Фактичним керівником товариства був Лукасинський, який посів місце начальника військової провінції, що обіймала всю польську армію і частково Литовський корпус. Великий князь Костянтин Павлович вже влітку 1821 року одержав відомості про існування патріотичного товариства. Лукасинський був заарештований. 14 червня 1824 року він був засуджений до 9-річного тюремного ув'язнення, яке Олександр І зменшив до 7 років. Був ув'язнений у фортеці Замостя. У фортеці, за участю Лукасинського, була організована змова, спрямована до захоплення фортеці і втечі до Галичини. План цей не вдався, і Лукасинський разом зі своїм однодумцем Сумінським були засуджені до смертної кари, яку Великий князь замінив подвоєнням терміну ув'язнення. У жовтня 1825 року Лукасиньский дав свідчення про Польське патріотичне товариство. Але ніхто з членів Патріотичного товариства заарештований не був. До свідчень повернулися після повстання декабристів. З Замостя його перевели до Варшави, потім до Бобруйська і в 1831 році, за розпорядженням Миколи I, в Шліссельбург, де він провів усе життя. Умови утримання були дуже важкими. Побачення з родичами були заборонені. Тільки з 1862 року йому дозволено було перейти в світліше приміщення і прогулюватися всередині фортеці. Це дало можливість йому писати. Записки містять в собі уривчасті спогади і роздуми на політичні теми.
Його утримували в строгій таємності. Перші відомості про Лукасинського були отримані від Михайла Бакуніна, що сидів в 1854 році в Шліссельбургу і зустрів Лукасинського на прогулянці, яку дозволили йому через хворобу.
Лукасинський помер 27 лютого 1868 року, провівши в ув'язненні 46 років.
Публіцист
У 1818 році він надрукував книжку: "Зауваження одного офіцера з приводу визнаної потреби пристрої євреїв і в нашій країні" (оригінальна назва пол. «Uwagi pewnego oficera nad uznaną potrzebą urządzenia żydów w naszym kraju etc.»). Ця брошюра проповідувала любов до людей і розумний патріотизм. Це єдиний надрукований публіцистичний твір Лукасинського, що з'явився в розпал полеміки з єврейського питання, напередодні сейму 1818 року. Лукасинський висловлюється негативно про твори, що вийшли до нього, особливо про ідею щодо виселення євреїв з Царства Польського. Лукасинський вважає такий крок безрозсудним і згубним.
Джерела
- Лукасинский, Валериан Иосифович [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання
- Вацлав Завадский Валериан Лукасинский и его записки. (рос.)
- https://www.polskipetersburg.pl/hasla/lukasinski-walerian
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lukasinskij Valerian pol Walerian Lukasinski 14 kvitnya 1786 27 lyutogo 1868 polskij mason oficer rosijskoyi sluzhbi zasnovnik Polskogo patriotichnogo tovaristva Politichnij v yazen Lukasinskij ValerianNarodivsya14 kvitnya 1786 1786 04 14 Varshava Rich PospolitaPomer27 lyutogo 1868 1868 02 27 81 rik ShlisselburgKrayina Rosijska imperiya Korolivstvo Polske Varshavske gercogstvo Rich PospolitaMisce prozhivannyaSankt Peterburg 1 DiyalnistvijskovosluzhbovecVidomij zavdyakiZasnovnik Polskogo patriotichnogo tovaristvaZnannya movpolska 2 Mediafajli u VikishovishiVijskova sluzhbaZ dvoryan Jogo batko nebagatij polskij pomishik dav jomu garne vihovannya i osvitu U kvitni 1807 roku rozpochav vijskovu sluzhbu vin vstupiv do lav pishih strilciv polskogo polku nabranogo v Plocku i brav uchast u litnomu pohodi proti prussakiv i rosiyan Pri reorganizaciyi vijsk Varshavskogo gercogstva vin perejshov do shostogo pihotnogo polku i potim vikonuvav obov yazki ad yutanta pri inspektori administrativnogo vidomstva po vijskovomu ministerstvu knyazi Yablonovskomu U 1809 roci Lukasinskij v chini poruchika brav uchast v avstrijskij kampaniyi Pid chas sluzhbi u zmishanomu galicko francuzkomu pihotnomu polku otrimav zvannya kapitana U 1813 roci vin vstupiv na vijskovu sluzhbu do rosijskoyi armiyi i vzyav uchast u Vijna shostoyi koaliciyi zakordonnomu pohodi Pri vzyatti Drezdena Lukasinskij potrapiv do avstrijskogo polonu zvidki buv zvilnenij 8 go lipnya 1814 roku zavdyaki osobistomu vtruchannyu imperatora Oleksandra I Povernuvshis do Varshavi Lukasinskij vstupiv v reorganizovanu Velikim knyazem Kostyantinom Pavlovichem armiyu Carstva Polskogo v chini kapitana chetvertogo linijnogo polku Major z 20 bereznya 1817 roku Politichnij v yazenPam yatnik V Lukasinskomu u Varshavi U 1819 roci zasnuvav tovaristvo polskih masoniv Lukasinskij peresliduvav metu zmicnennya nacionalnogo duhu u vsij krayini i osoblivo u vijsku U 1820 roci nacionalne masonstvo bulo formalno rozpusheno U 1821 roci Lukasinskij zasnuvav tayemnu organizaciyu Polske patriotichne tovaristvo Tovaristvo bulo stvorene za zrazkom karbonarskih organizacij v yakih zastosovuvalasya lancyugova sistema z pidrozdilom na provinciyi okrugi Faktichnim kerivnikom tovaristva buv Lukasinskij yakij posiv misce nachalnika vijskovoyi provinciyi sho obijmala vsyu polsku armiyu i chastkovo Litovskij korpus Velikij knyaz Kostyantin Pavlovich vzhe vlitku 1821 roku oderzhav vidomosti pro isnuvannya patriotichnogo tovaristva Lukasinskij buv zaareshtovanij 14 chervnya 1824 roku vin buv zasudzhenij do 9 richnogo tyuremnogo uv yaznennya yake Oleksandr I zmenshiv do 7 rokiv Buv uv yaznenij u forteci Zamostya U forteci za uchastyu Lukasinskogo bula organizovana zmova spryamovana do zahoplennya forteci i vtechi do Galichini Plan cej ne vdavsya i Lukasinskij razom zi svoyim odnodumcem Suminskim buli zasudzheni do smertnoyi kari yaku Velikij knyaz zaminiv podvoyennyam terminu uv yaznennya U zhovtnya 1825 roku Lukasinskij dav svidchennya pro Polske patriotichne tovaristvo Ale nihto z chleniv Patriotichnogo tovaristva zaareshtovanij ne buv Do svidchen povernulisya pislya povstannya dekabristiv Z Zamostya jogo pereveli do Varshavi potim do Bobrujska i v 1831 roci za rozporyadzhennyam Mikoli I v Shlisselburg de vin proviv use zhittya Umovi utrimannya buli duzhe vazhkimi Pobachennya z rodichami buli zaboroneni Tilki z 1862 roku jomu dozvoleno bulo perejti v svitlishe primishennya i progulyuvatisya vseredini forteci Ce dalo mozhlivist jomu pisati Zapiski mistyat v sobi urivchasti spogadi i rozdumi na politichni temi Jogo utrimuvali v strogij tayemnosti Pershi vidomosti pro Lukasinskogo buli otrimani vid Mihajla Bakunina sho sidiv v 1854 roci v Shlisselburgu i zustriv Lukasinskogo na progulyanci yaku dozvolili jomu cherez hvorobu Lukasinskij pomer 27 lyutogo 1868 roku provivshi v uv yaznenni 46 rokiv PublicistU 1818 roci vin nadrukuvav knizhku Zauvazhennya odnogo oficera z privodu viznanoyi potrebi pristroyi yevreyiv i v nashij krayini originalna nazva pol Uwagi pewnego oficera nad uznana potrzeba urzadzenia zydow w naszym kraju etc Cya broshyura propoviduvala lyubov do lyudej i rozumnij patriotizm Ce yedinij nadrukovanij publicistichnij tvir Lukasinskogo sho z yavivsya v rozpal polemiki z yevrejskogo pitannya naperedodni sejmu 1818 roku Lukasinskij vislovlyuyetsya negativno pro tvori sho vijshli do nogo osoblivo pro ideyu shodo viselennya yevreyiv z Carstva Polskogo Lukasinskij vvazhaye takij krok bezrozsudnim i zgubnim DzherelaLukasinskij Valerian Iosifovich 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ros PosilannyaVaclav Zavadskij Valerian Lukasinskij i ego zapiski ros https www polskipetersburg pl hasla lukasinski walerian Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563