Максим Власович Луговцов | |
---|---|
Народився | 30 квітня (11 травня) 1885 Юзівка |
Помер | 7 червня 1956 (71 рік) Київ |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | СРСР |
Діяльність | металург |
Alma mater | Катеринославський гірничий інститут |
Галузь | металургія |
Заклад | Інституту чорної металургії |
Посада | директор |
Вчене звання | академік |
Членство | НАН України |
Батько | Влас Степанович |
Нагороди |
Максим Власович Луговцов (30 квітня (11 травня) 1885, Юзівка — 7 червня 1956, Київ) — український радянський вчений-металург, академік АН УРСР (з 1939 року), заслужений діяч науки УРСР (з 1945 року), засновник і перший директор Інституту чорної металургії.
Біографія
Народився 30 квітня (11 травня) 1885 року в місті Юзівці (нині Донецьк). Його батько — Влас Степанович — був працівником доменного цеху Юзівського металургійного заводу, а мати — домогосподаркою. Сім'я жила в постійній нужді і тому, закінчивши в 1898 році однокласну заводську школу, Максим Власович поступив працювати лаборантом і помічником металографії в хімічну лабораторію заводу. В лабораторії він вивчав хімію, фізику, металургію, англійську мову і готувався до іспитів на атестат зрілості.
Першим винаходом лаборанта-самоучки був сконструйований ним шліфувально-полірувальний верстак. У 1909 році він екстерном склав іспити за реальне училище і вступив в Катеринославський гірничий інститут, який він закінчив без відриву від виробництва в 1916 році, отримавши звання гірського інженера з металургійної (доменної) спеціальності, і був прийнятий змінним інженером в доменний цех Єнакієвського металургійного заводу. На час закінчення інституту Максим Власович мав 18-річний досвід виробничої та дослідницької діяльності в гірничо-металургійній промисловості. За 1909—1916 роки він взяв участь в виконанні близько 30 розробок по поліпшенню технології виплавки чавуну, реконструкції доменних і коксових печей з уловлюванням побічних продуктів, визначення вмісту пилу в колошникових газах, встановлення нерівномірності потоку дуття через фурми, збагачення магнетитових кварцитів, спікання порошкоподібних залізовмісних матеріалів. У ці роки Максим Власович працює разом з доменщиками М. Курако та І. Бардіним, у яких він багато чому навчився. Енергійна, цілеспрямована робота і навчання дозволили М. В. Луговцова вже до моменту закінчення КГІ стати висококваліфікованим фахівцем гірничо-металургійної промисловості, набути досвіду дослідження, проектування та освоєння металургійних агрегатів.
У 1917 році М. В. Луговцов призначається заступником головного інженера заводів і рудників Єнакіївського металургійного комбінату. У важких умовах розрухи громадянської війни колектив доменників Єнакіївського комбінату, очолюваного І. П. Бардіним і М. В. Луговцовим, підтримував хід доменної печі № 6 заводу, єдиною працюючою печі на півдні Росії, стримуючи падіння виробництва. В кінці 1919 року, коли завод зовсім припинив роботу, Максим Власович повертається в Юзівку, де працює завідувачем паровими котлами доменного цеху Юзівського металургійного заводу. У 1921 році він призначається головним інженером колишніх Юзовський заводів і копалень. В умовах застосування застарілого металургійного устаткування, зруйнованого залізничного транспорту та енергетичного голоду необхідно було врятувати шахти від затоплення, забезпечити видобуток вугілля, відновити цехи заводу і, в першу чергу, ввести в дію доменні печі. Це завдання і було доручено М. В. Луговцову. Максим Власович взявся за цю справу. У 1921 році став до ладу коксохімічний завод, була задута доменна піч № 2. Україна дала перший радянський чавун. До кінця року домна № 2 дала близько 2 мільйонів пудів чавуну. До 1923 року вже працювали доменні печі № 4 і № 1, прокатний та інші цехи. Максима Власовича працівники заводу звали «доменний доктор». Він безпомилково встановлював неполадки в роботі доменних печей і знав, як їх ліквідувати. М. В. Луговцов керував Сталінським металургійним заводом до 1925 року.
У 1925 році Максим Власович був призначений головним інженером Макіївського металургійного комбінату, до складу якого у той час входили металургійний, коксохімічний, труболиварний, карбідний заводи, вугільні копальні, де він займався відновленням і реконструкцією заводів, цехів і вугільних шахт. Під керівництвом М. В. Луговцова і при його безпосередній участі був розроблений проект реконструкції металургійного заводу і будівництво нової механізованої доменної печі № 4, найбільшої в той час за обсягом і продуктивності в СРСР. Перебуваючи у складі Урядової комісії Головметалу в США, Максим Власович підібрав найкращі зразки металургійного обладнання для реконструкції Макіївського металургійного заводу, які стали типовими для багатьох підприємств. Після повернення з США він продовжує роботу з будівництва ДП-4, яка була задута 28 травня 1928 року, а в блоці з нею вже будувалася доменна піч № 5. Доменна піч № 5 Макіївського заводу — перша піч в СРСР, повністю побудована по вітчизняному проекту Гіпромезу, стала прототипом для першого типового проекту доменних печей об'ємом 930 м. Куратором її проекту, будівництва і освоєння був призначений М. В. Луговцов. Під його керівництвом і при особистій участі проведено повну реконструкція заводу. Технічно відсталий, малопотужний і нерентабельний завод за п'ять років, до 1930 року, перетворився у велике металургійне підприємство з сучасним обладнанням та значною продуктивністю, що спричинило за собою розвиток економіки всього Макіївського району. Макіївський металургійний завод імені Кірова став лідером металургійної галузі країни, в чому складається велика заслуга Максима Власовича Луговцова.
За період з 1917 по 1930 рік Максим Власович виконав близько 100 наукових робіт, особливістю яких є багатогранність і науково-технічна цілеспрямованість. Серед робіт цього періоду: створення безперервного виробництва феромарганцю на кислих шлаках з використанням доломіту, реконструкція мартенівських печей з садком 45 т на садку 75 т, будівництво найбільшої в СРСР мартенівської печі з садком 90 т, створення вперше в СРСР розливання сталі роздвоєним жолобом на два ковша, впровадження вперше в СРСР ребристих кріплень мартенівських печей і похилих задніх стінок, розробка методів розрахунку кріплення пня і горна потужної доменної печі, відновлення і задування декількох доменних печей, розробка системи кладки шахти доменних печей, проектування і створення холодильних кронштейнів для підвищення стійкості кладки шахт доменних печей і тривалого збереження профілю (вперше встановлені на ДП-5), будівництво та експлуатація перших в СРСР розливальних машин для чавуну, будівництво систем пило-, газо- і водоочищення, проектування і будівництво трамвайних ліній, робітничих селищ та інші.
З 1931 по 1937 рік М. В. Луговцов займав відповідальні керівні пости в об'єднанні «Сталь» («Югосталь») в Харкові і продовжував наукові дослідження в області виплавки чавуну на доломітизованних вапняках, в зв'язку з чим була організована розробка кар'єрів і почався видобуток доломітизованних вапняків; прямого відновлення заліза; отримання малосіркового і малофосфористого чавуну; застосування магнезіальних шлаків для отримання високоякісного чавуну; застосування плавки в доменних печах бокситів з метою отримання глиноземистих шлаків для використання їх як цементів і як сировина для виробництва алюмінію. У ці ж роки він керує будівництвом агломераційної фабрики на Макіївському металургійному заводі, надає допомогу при обстеженні та ліквідації наслідків аварій на доменних печах і, як він говорив про себе в ті роки:
«Мені доводиться працювати то в Об'єднанні, то на місцях, і переважно на місцях з питань поліпшення експлуатації доменних цехів Півдня, реконструкції доменних печей, надання допомоги у підготовці кадрів для металургійних підприємств, працювати членом урядових приймальних комісій по задування нових доменних печей, керувати усуненням недоліків при задування доменних печей і після них».
У Харкові Максим Власович веде велику громадську роботу, будучи депутатом Міськради та членом президії Наукового інженерно-технічного товариства металургів, які його дуже добре знали, поважали і любили, особливо доменщики-виробничники. У 1935 році за Народному комісаріату важкої промисловості йому оголошено подяку і вручена Почесна грамота ЦВК СРСР.
У липні 1937 року Максим Власович призначається керівником доменної групи Українського науково-дослідного інституту металів (УкрНДІМет) у Харкові. З цього часу починається період науково-дослідної діяльності М. В. Луговцова. В лютому 1939 року він обирається академіком Академії наук УРСР і членом технічної ради Народного комісаріату чорної металургії СРСР. В кінці 1939 року Президія АН УРСР доручила М. В. Луговцову організацію Інституту чорної металургії і на черговій сесії він був обраний директором цього інституту, в якому Максим Власович продовжував розвивати свої наукові ідеї періоду своєї виробничої та організаційної діяльності у чорній металургії, завідуючи доменним відділом. Однією з основних наукових тем, над якою працював М. В. Луговцов, є проблема розвитку металургійного виробництва на базі керченських руд. Він виконав ряд досліджень по використанню руд Керченського родовища, виробництва і застосування офлюсованного агломерату, який містив значно меншу кількість арсену (0,02—0,03%), ніж звичайний агломерат (0,08—0,09%). Ряд наукових розробок Максима Власовича присвячені дослідженню можливості використання магнезіальних шлаків у доменному процесі. Результатом цих робіт було, з одного боку, розвиток виробництва високоякісних малосірчистих і малофосфорістих чавунів, а з іншого — підвищення якості чавуну, який йде на отримання конвертерної сталі. Впровадження технології виплавки такого чавуну в виробництво в багато разів збільшило забезпечення ним сталеплавильних цехів спеціального призначення. За цю роботу М. В. Луговцову була присуджена премія імені Чернова. На Криворізькому і Керченському металургійних заводах були проведені досвідчені доменні плавки на магнезіальних шлаках бесемерівських і томасівських чавунів, при цьому якість металу покращилася, а продуктивність печей зросла. Під керівництвом Максима Власовича виконаний цикл досліджень, спрямованих на інтенсифікацію доменної плавки шляхом збагачення дуття киснем. Для дослідження цих процесів у промислових умовах на Ново-Тульському металургійному заводі була споруджена доменна піч, на якій проводились дослыджувальны доменні плавки. Фундаментальна теоретична робота Максима Власовича присвячена розробці статистичної теорії доменного процесу. У цій роботі він встановив кілька аналітичних залежностей між шістьма основними параметрами, що характеризують стан доменного процесу, використавши теорію теплового потоку, методи геометрії, механіки і фізичної хімії. Статистична теорія доменного процесу, розвинена М. В. Луговцовим, дає можливість отримувати кількісні результати, які є основою для раціональних практичних заходів, що абезпечують підвищення інтенсифікації доменного процесу. При зіставленні з експериментальними даними ці результати підтвердили справедливість розвинених М. В. Луговцовим загальних теоретичних положень. Плідна наукова робота Максима Власовича, об'єднана з активною участю в практичній роботі металургійних підприємств, була відзначена Президією Верховної Ради СРСР — у 1939 році М. В. Луговцова нагородили орденом Трудового Червоного Прапора.
Інститут чорної металургії тільки почав розгортати роботу в Харкові, як почалася радянсько-німецька війна. У вересні 1941 року інститут разом з іншими організаціями Академії наук УРСР був евакуйований до Уфи, а через кілька місяців — до Свердловська для роботи на базі лабораторій Уральської філії Академії наук СРСР. В період війни Максим Власович працював в комісії Академії наук УРСР по мобілізації ресурсів Уралу, Західного Сибіру та Казахстану на потреби оборони. Він керував роботою експедицій в Західний Сибір і Гірську Шорію, які вивчали можливості використання руд місцевих родовищ для заводів Західного Сибіру, а також займався питаннями підвищення стійкості конструкцій доменних печей на в умовах плавки залізних руд місцевих родовищ, що містять цинк. Під час війни бригада співробітників ІЧМ під керівництвом М. В. Луговцова визначила сировинну базу і розробила завдання на будівництво Узбецького металургійного заводу. У 1944 році Інститут чорної металургії повертається в відвойований Київ. У 1945 році Максим Власович був нагороджений медаллю медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.», орденом Червоної Зірки, орденом Леніна, йому присуджується звання «Заслуженого діяча науки і техніки УРСР».
У відвойованій Макіївці 21 липня 1944 року дала перший повоєнний чавун доменна піч № 2 Макіївського металургійного заводу. Про цю подію нагадувала Максиму Власович статуя робітника, що стояла в його кабінеті, з написом:
«Після звільнення рідного Донбасу. Перший чавун відновленої доменної печі № 2 ім. Кірова, місто Макіївка, 21 липня 1944 року. Найстарішому металургу, видатному доменщику-онструктору — будівельнику макіївських доменних печей. Академіку М. В. Луговцову».
У 1946 році за ініціативою М. В. Луговцова починає видаватися збірник наукових праць Інститутут чорної металургії. Перший випуск збірника відкриває стаття відповідального редактора збірника, і ця важлива традиція зберігається в ІЧМ і сьогодні.
У 1948 році М. В. Луговцова після успішного захисту докторської дисертації присуджується вчений ступінь доктора технічних наук. Він нагороджується медаллю «За відбудову вугільних шахт Донбасу» і орденом «Знак Пошани».
У 1952—1955 роках шляхом лабораторних досліджень під керівництвом М. В. Луговцова була вирішена проблема використання пухких вапняків Кримського півострова для офлюсування керченських залізних руд. Результати досліджень показали доцільність промислового використання пухких вапняків Іванівського кар'єра для виробництва офлюсованного агломерату. Ця найважливіша задача була вирішена колективами Камиш-Бурунського залізорудного комбінату і металургійним заводом «Азовсталь» за допомогою наукових колективів Інституту чорної металургії АН УРСР, Українського науково-дослідного інституту металів і Жданівського металургійного інституту.
Багаторічна робота М. В. Луговцова по витяганню миш'яку з керченських руд успішно завершилася в 1952—1956 роки. Лабораторні дослідження, проведені науковим співробітником Е. П. Беляковою під керівництвом Максима Власовича, показали, що при збагаченні і подальшому спіканні тонких концентратів з добавкою флюсу основна кількість миш'яку витягується у вигляді летючих сполук. В офлюсованому агломераті вміст миш'яку може бути знижено з 0,12% в сирій руді до 0,02—0,03% в агломераті.
Під керівництвом Максима Власовича в Інституті чорної металургії працювали такі відомі вчені, як , яка проводила експерименти з виробництва високоякісного чавуну шляхом продувки його киснем; академік АН УРСР Микола Миколайович Доброхотов (завідувач сталеплавильним відділом), що проводив дослідження з раціоналізації сталеплавильних процесів; співробітники ливарної лабораторії член-кореспондент АН УРСР Василь Юхимович Васильєв і доктор технічних наук Костянтин Ілліч Ващенко, які проводили дослідження процесу виробництва високоякісних модифікованих чавунів; член-кореспондент АН УРСР Іван Микитович Францевич (завідувач відділом фізико-хімічних металургійних процесів), який проводив дослідження, спрямовані на розвиток порошкової металургії, і багато інших наукових співробітники.
Важливим завданням, яке ставив М. В. Луговцов перед вченими Інституту чорної металургії, була співпраця вчених і виробничників, впровадження на металургійних підприємствах наукових розробок інституту при безпосередній участі вчених. Свої знання і досвід Максим Власович передавав молодому поколінню Під його керівництвом проходили курс аспірантського навчання молоді інженери-металурги Українського науково-дослідного інституту металів у Харкові. Багато його учні захистили кандидатські дисертації і стали висококваліфікованими фахівцями.
Працюючи в Києві, Максим Власович, як і раніше, брав активну участь у суспільному житті. З 1947 року він тричі обирався депутатом Сталінської Райради Києва, надаючи допомогу промисловим підприємствам з економічних і соціальних питань, працював головою Українського науково-технічного тосариства металургів. У 1954 році, до дня святкування 300-річчя об'єднання Росії з України, в числі вчених Академії наук УРСР, М. В. Луговцов за багаторічну і бездоганну роботу був нагороджений другим орденом Леніна.
Прагнення до активної діяльності не покидало Максима Власовича до останніх хвилин його життя. Смерть застала його за робочим столом 7 червня 1956 року. На його робочому столі залишилися мікроскоп з шліфом, який він не встиг розглянути, і листи, які він не встиг підписати. Похований в Києві на Байковому кладовищі.
Література
- Бєлякова Є. П., Францевич І. М. Максим Власович Луговцов. К., 1958;
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batko Posada Diti Druzhina Mati Maksim Vlasovich LugovcovNarodivsya30 kvitnya 11 travnya 1885 1885 05 11 YuzivkaPomer7 chervnya 1956 1956 06 07 71 rik KiyivPohovannyaBajkove kladovisheKrayina SRSRDiyalnistmetalurgAlma materKaterinoslavskij girnichij institutGaluzmetalurgiyaZakladInstitutu chornoyi metalurgiyiPosadadirektorVchene zvannyaakademikChlenstvoNAN UkrayiniBatkoVlas StepanovichNagorodiMedal Za vidbudovu vugilnih shaht Donbasu Maksim Vlasovich Lugovcov 30 kvitnya 11 travnya 1885 18850511 Yuzivka 7 chervnya 1956 Kiyiv ukrayinskij radyanskij vchenij metalurg akademik AN URSR z 1939 roku zasluzhenij diyach nauki URSR z 1945 roku zasnovnik i pershij direktor Institutu chornoyi metalurgiyi BiografiyaNarodivsya 30 kvitnya 11 travnya 1885 roku v misti Yuzivci nini Doneck Jogo batko Vlas Stepanovich buv pracivnikom domennogo cehu Yuzivskogo metalurgijnogo zavodu a mati domogospodarkoyu Sim ya zhila v postijnij nuzhdi i tomu zakinchivshi v 1898 roci odnoklasnu zavodsku shkolu Maksim Vlasovich postupiv pracyuvati laborantom i pomichnikom metalografiyi v himichnu laboratoriyu zavodu V laboratoriyi vin vivchav himiyu fiziku metalurgiyu anglijsku movu i gotuvavsya do ispitiv na atestat zrilosti Pershim vinahodom laboranta samouchki buv skonstrujovanij nim shlifuvalno poliruvalnij verstak U 1909 roci vin eksternom sklav ispiti za realne uchilishe i vstupiv v Katerinoslavskij girnichij institut yakij vin zakinchiv bez vidrivu vid virobnictva v 1916 roci otrimavshi zvannya girskogo inzhenera z metalurgijnoyi domennoyi specialnosti i buv prijnyatij zminnim inzhenerom v domennij ceh Yenakiyevskogo metalurgijnogo zavodu Na chas zakinchennya institutu Maksim Vlasovich mav 18 richnij dosvid virobnichoyi ta doslidnickoyi diyalnosti v girnicho metalurgijnij promislovosti Za 1909 1916 roki vin vzyav uchast v vikonanni blizko 30 rozrobok po polipshennyu tehnologiyi viplavki chavunu rekonstrukciyi domennih i koksovih pechej z ulovlyuvannyam pobichnih produktiv viznachennya vmistu pilu v koloshnikovih gazah vstanovlennya nerivnomirnosti potoku duttya cherez furmi zbagachennya magnetitovih kvarcitiv spikannya poroshkopodibnih zalizovmisnih materialiv U ci roki Maksim Vlasovich pracyuye razom z domenshikami M Kurako ta I Bardinim u yakih vin bagato chomu navchivsya Energijna cilespryamovana robota i navchannya dozvolili M V Lugovcova vzhe do momentu zakinchennya KGI stati visokokvalifikovanim fahivcem girnicho metalurgijnoyi promislovosti nabuti dosvidu doslidzhennya proektuvannya ta osvoyennya metalurgijnih agregativ U 1917 roci M V Lugovcov priznachayetsya zastupnikom golovnogo inzhenera zavodiv i rudnikiv Yenakiyivskogo metalurgijnogo kombinatu U vazhkih umovah rozruhi gromadyanskoyi vijni kolektiv domennikiv Yenakiyivskogo kombinatu ocholyuvanogo I P Bardinim i M V Lugovcovim pidtrimuvav hid domennoyi pechi 6 zavodu yedinoyu pracyuyuchoyu pechi na pivdni Rosiyi strimuyuchi padinnya virobnictva V kinci 1919 roku koli zavod zovsim pripiniv robotu Maksim Vlasovich povertayetsya v Yuzivku de pracyuye zaviduvachem parovimi kotlami domennogo cehu Yuzivskogo metalurgijnogo zavodu U 1921 roci vin priznachayetsya golovnim inzhenerom kolishnih Yuzovskij zavodiv i kopalen V umovah zastosuvannya zastarilogo metalurgijnogo ustatkuvannya zrujnovanogo zaliznichnogo transportu ta energetichnogo golodu neobhidno bulo vryatuvati shahti vid zatoplennya zabezpechiti vidobutok vugillya vidnoviti cehi zavodu i v pershu chergu vvesti v diyu domenni pechi Ce zavdannya i bulo dorucheno M V Lugovcovu Maksim Vlasovich vzyavsya za cyu spravu U 1921 roci stav do ladu koksohimichnij zavod bula zaduta domenna pich 2 Ukrayina dala pershij radyanskij chavun Do kincya roku domna 2 dala blizko 2 miljoniv pudiv chavunu Do 1923 roku vzhe pracyuvali domenni pechi 4 i 1 prokatnij ta inshi cehi Maksima Vlasovicha pracivniki zavodu zvali domennij doktor Vin bezpomilkovo vstanovlyuvav nepoladki v roboti domennih pechej i znav yak yih likviduvati M V Lugovcov keruvav Stalinskim metalurgijnim zavodom do 1925 roku U 1925 roci Maksim Vlasovich buv priznachenij golovnim inzhenerom Makiyivskogo metalurgijnogo kombinatu do skladu yakogo u toj chas vhodili metalurgijnij koksohimichnij trubolivarnij karbidnij zavodi vugilni kopalni de vin zajmavsya vidnovlennyam i rekonstrukciyeyu zavodiv cehiv i vugilnih shaht Pid kerivnictvom M V Lugovcova i pri jogo bezposerednij uchasti buv rozroblenij proekt rekonstrukciyi metalurgijnogo zavodu i budivnictvo novoyi mehanizovanoyi domennoyi pechi 4 najbilshoyi v toj chas za obsyagom i produktivnosti v SRSR Perebuvayuchi u skladi Uryadovoyi komisiyi Golovmetalu v SShA Maksim Vlasovich pidibrav najkrashi zrazki metalurgijnogo obladnannya dlya rekonstrukciyi Makiyivskogo metalurgijnogo zavodu yaki stali tipovimi dlya bagatoh pidpriyemstv Pislya povernennya z SShA vin prodovzhuye robotu z budivnictva DP 4 yaka bula zaduta 28 travnya 1928 roku a v bloci z neyu vzhe buduvalasya domenna pich 5 Domenna pich 5 Makiyivskogo zavodu persha pich v SRSR povnistyu pobudovana po vitchiznyanomu proektu Gipromezu stala prototipom dlya pershogo tipovogo proektu domennih pechej ob yemom 930 m Kuratorom yiyi proektu budivnictva i osvoyennya buv priznachenij M V Lugovcov Pid jogo kerivnictvom i pri osobistij uchasti provedeno povnu rekonstrukciya zavodu Tehnichno vidstalij malopotuzhnij i nerentabelnij zavod za p yat rokiv do 1930 roku peretvorivsya u velike metalurgijne pidpriyemstvo z suchasnim obladnannyam ta znachnoyu produktivnistyu sho sprichinilo za soboyu rozvitok ekonomiki vsogo Makiyivskogo rajonu Makiyivskij metalurgijnij zavod imeni Kirova stav liderom metalurgijnoyi galuzi krayini v chomu skladayetsya velika zasluga Maksima Vlasovicha Lugovcova Za period z 1917 po 1930 rik Maksim Vlasovich vikonav blizko 100 naukovih robit osoblivistyu yakih ye bagatogrannist i naukovo tehnichna cilespryamovanist Sered robit cogo periodu stvorennya bezperervnogo virobnictva feromargancyu na kislih shlakah z vikoristannyam dolomitu rekonstrukciya martenivskih pechej z sadkom 45 t na sadku 75 t budivnictvo najbilshoyi v SRSR martenivskoyi pechi z sadkom 90 t stvorennya vpershe v SRSR rozlivannya stali rozdvoyenim zholobom na dva kovsha vprovadzhennya vpershe v SRSR rebristih kriplen martenivskih pechej i pohilih zadnih stinok rozrobka metodiv rozrahunku kriplennya pnya i gorna potuzhnoyi domennoyi pechi vidnovlennya i zaduvannya dekilkoh domennih pechej rozrobka sistemi kladki shahti domennih pechej proektuvannya i stvorennya holodilnih kronshtejniv dlya pidvishennya stijkosti kladki shaht domennih pechej i trivalogo zberezhennya profilyu vpershe vstanovleni na DP 5 budivnictvo ta ekspluataciya pershih v SRSR rozlivalnih mashin dlya chavunu budivnictvo sistem pilo gazo i vodoochishennya proektuvannya i budivnictvo tramvajnih linij robitnichih selish ta inshi Z 1931 po 1937 rik M V Lugovcov zajmav vidpovidalni kerivni posti v ob yednanni Stal Yugostal v Harkovi i prodovzhuvav naukovi doslidzhennya v oblasti viplavki chavunu na dolomitizovannih vapnyakah v zv yazku z chim bula organizovana rozrobka kar yeriv i pochavsya vidobutok dolomitizovannih vapnyakiv pryamogo vidnovlennya zaliza otrimannya malosirkovogo i malofosforistogo chavunu zastosuvannya magnezialnih shlakiv dlya otrimannya visokoyakisnogo chavunu zastosuvannya plavki v domennih pechah boksitiv z metoyu otrimannya glinozemistih shlakiv dlya vikoristannya yih yak cementiv i yak sirovina dlya virobnictva alyuminiyu U ci zh roki vin keruye budivnictvom aglomeracijnoyi fabriki na Makiyivskomu metalurgijnomu zavodi nadaye dopomogu pri obstezhenni ta likvidaciyi naslidkiv avarij na domennih pechah i yak vin govoriv pro sebe v ti roki Meni dovoditsya pracyuvati to v Ob yednanni to na miscyah i perevazhno na miscyah z pitan polipshennya ekspluataciyi domennih cehiv Pivdnya rekonstrukciyi domennih pechej nadannya dopomogi u pidgotovci kadriv dlya metalurgijnih pidpriyemstv pracyuvati chlenom uryadovih prijmalnih komisij po zaduvannya novih domennih pechej keruvati usunennyam nedolikiv pri zaduvannya domennih pechej i pislya nih U Harkovi Maksim Vlasovich vede veliku gromadsku robotu buduchi deputatom Miskradi ta chlenom prezidiyi Naukovogo inzhenerno tehnichnogo tovaristva metalurgiv yaki jogo duzhe dobre znali povazhali i lyubili osoblivo domenshiki virobnichniki U 1935 roci za Narodnomu komisariatu vazhkoyi promislovosti jomu ogolosheno podyaku i vruchena Pochesna gramota CVK SRSR U lipni 1937 roku Maksim Vlasovich priznachayetsya kerivnikom domennoyi grupi Ukrayinskogo naukovo doslidnogo institutu metaliv UkrNDIMet u Harkovi Z cogo chasu pochinayetsya period naukovo doslidnoyi diyalnosti M V Lugovcova V lyutomu 1939 roku vin obirayetsya akademikom Akademiyi nauk URSR i chlenom tehnichnoyi radi Narodnogo komisariatu chornoyi metalurgiyi SRSR V kinci 1939 roku Prezidiya AN URSR doruchila M V Lugovcovu organizaciyu Institutu chornoyi metalurgiyi i na chergovij sesiyi vin buv obranij direktorom cogo institutu v yakomu Maksim Vlasovich prodovzhuvav rozvivati svoyi naukovi ideyi periodu svoyeyi virobnichoyi ta organizacijnoyi diyalnosti u chornij metalurgiyi zaviduyuchi domennim viddilom Odniyeyu z osnovnih naukovih tem nad yakoyu pracyuvav M V Lugovcov ye problema rozvitku metalurgijnogo virobnictva na bazi kerchenskih rud Vin vikonav ryad doslidzhen po vikoristannyu rud Kerchenskogo rodovisha virobnictva i zastosuvannya oflyusovannogo aglomeratu yakij mistiv znachno menshu kilkist arsenu 0 02 0 03 nizh zvichajnij aglomerat 0 08 0 09 Ryad naukovih rozrobok Maksima Vlasovicha prisvyacheni doslidzhennyu mozhlivosti vikoristannya magnezialnih shlakiv u domennomu procesi Rezultatom cih robit bulo z odnogo boku rozvitok virobnictva visokoyakisnih malosirchistih i malofosforistih chavuniv a z inshogo pidvishennya yakosti chavunu yakij jde na otrimannya konverternoyi stali Vprovadzhennya tehnologiyi viplavki takogo chavunu v virobnictvo v bagato raziv zbilshilo zabezpechennya nim staleplavilnih cehiv specialnogo priznachennya Za cyu robotu M V Lugovcovu bula prisudzhena premiya imeni Chernova Na Krivorizkomu i Kerchenskomu metalurgijnih zavodah buli provedeni dosvidcheni domenni plavki na magnezialnih shlakah besemerivskih i tomasivskih chavuniv pri comu yakist metalu pokrashilasya a produktivnist pechej zrosla Pid kerivnictvom Maksima Vlasovicha vikonanij cikl doslidzhen spryamovanih na intensifikaciyu domennoyi plavki shlyahom zbagachennya duttya kisnem Dlya doslidzhennya cih procesiv u promislovih umovah na Novo Tulskomu metalurgijnomu zavodi bula sporudzhena domenna pich na yakij provodilis doslydzhuvalny domenni plavki Fundamentalna teoretichna robota Maksima Vlasovicha prisvyachena rozrobci statistichnoyi teoriyi domennogo procesu U cij roboti vin vstanoviv kilka analitichnih zalezhnostej mizh shistma osnovnimi parametrami sho harakterizuyut stan domennogo procesu vikoristavshi teoriyu teplovogo potoku metodi geometriyi mehaniki i fizichnoyi himiyi Statistichna teoriya domennogo procesu rozvinena M V Lugovcovim daye mozhlivist otrimuvati kilkisni rezultati yaki ye osnovoyu dlya racionalnih praktichnih zahodiv sho abezpechuyut pidvishennya intensifikaciyi domennogo procesu Pri zistavlenni z eksperimentalnimi danimi ci rezultati pidtverdili spravedlivist rozvinenih M V Lugovcovim zagalnih teoretichnih polozhen Plidna naukova robota Maksima Vlasovicha ob yednana z aktivnoyu uchastyu v praktichnij roboti metalurgijnih pidpriyemstv bula vidznachena Prezidiyeyu Verhovnoyi Radi SRSR u 1939 roci M V Lugovcova nagorodili ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora Institut chornoyi metalurgiyi tilki pochav rozgortati robotu v Harkovi yak pochalasya radyansko nimecka vijna U veresni 1941 roku institut razom z inshimi organizaciyami Akademiyi nauk URSR buv evakujovanij do Ufi a cherez kilka misyaciv do Sverdlovska dlya roboti na bazi laboratorij Uralskoyi filiyi Akademiyi nauk SRSR V period vijni Maksim Vlasovich pracyuvav v komisiyi Akademiyi nauk URSR po mobilizaciyi resursiv Uralu Zahidnogo Sibiru ta Kazahstanu na potrebi oboroni Vin keruvav robotoyu ekspedicij v Zahidnij Sibir i Girsku Shoriyu yaki vivchali mozhlivosti vikoristannya rud miscevih rodovish dlya zavodiv Zahidnogo Sibiru a takozh zajmavsya pitannyami pidvishennya stijkosti konstrukcij domennih pechej na v umovah plavki zaliznih rud miscevih rodovish sho mistyat cink Pid chas vijni brigada spivrobitnikiv IChM pid kerivnictvom M V Lugovcova viznachila sirovinnu bazu i rozrobila zavdannya na budivnictvo Uzbeckogo metalurgijnogo zavodu U 1944 roci Institut chornoyi metalurgiyi povertayetsya v vidvojovanij Kiyiv U 1945 roci Maksim Vlasovich buv nagorodzhenij medallyu medallyu Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr ordenom Chervonoyi Zirki ordenom Lenina jomu prisudzhuyetsya zvannya Zasluzhenogo diyacha nauki i tehniki URSR U vidvojovanij Makiyivci 21 lipnya 1944 roku dala pershij povoyennij chavun domenna pich 2 Makiyivskogo metalurgijnogo zavodu Pro cyu podiyu nagaduvala Maksimu Vlasovich statuya robitnika sho stoyala v jogo kabineti z napisom Pislya zvilnennya ridnogo Donbasu Pershij chavun vidnovlenoyi domennoyi pechi 2 im Kirova misto Makiyivka 21 lipnya 1944 roku Najstarishomu metalurgu vidatnomu domenshiku onstruktoru budivelniku makiyivskih domennih pechej Akademiku M V Lugovcovu U 1946 roci za iniciativoyu M V Lugovcova pochinaye vidavatisya zbirnik naukovih prac Institutut chornoyi metalurgiyi Pershij vipusk zbirnika vidkrivaye stattya vidpovidalnogo redaktora zbirnika i cya vazhliva tradiciya zberigayetsya v IChM i sogodni U 1948 roci M V Lugovcova pislya uspishnogo zahistu doktorskoyi disertaciyi prisudzhuyetsya vchenij stupin doktora tehnichnih nauk Vin nagorodzhuyetsya medallyu Za vidbudovu vugilnih shaht Donbasu i ordenom Znak Poshani U 1952 1955 rokah shlyahom laboratornih doslidzhen pid kerivnictvom M V Lugovcova bula virishena problema vikoristannya puhkih vapnyakiv Krimskogo pivostrova dlya oflyusuvannya kerchenskih zaliznih rud Rezultati doslidzhen pokazali docilnist promislovogo vikoristannya puhkih vapnyakiv Ivanivskogo kar yera dlya virobnictva oflyusovannogo aglomeratu Cya najvazhlivisha zadacha bula virishena kolektivami Kamish Burunskogo zalizorudnogo kombinatu i metalurgijnim zavodom Azovstal za dopomogoyu naukovih kolektiviv Institutu chornoyi metalurgiyi AN URSR Ukrayinskogo naukovo doslidnogo institutu metaliv i Zhdanivskogo metalurgijnogo institutu Bagatorichna robota M V Lugovcova po vityagannyu mish yaku z kerchenskih rud uspishno zavershilasya v 1952 1956 roki Laboratorni doslidzhennya provedeni naukovim spivrobitnikom E P Belyakovoyu pid kerivnictvom Maksima Vlasovicha pokazali sho pri zbagachenni i podalshomu spikanni tonkih koncentrativ z dobavkoyu flyusu osnovna kilkist mish yaku vityaguyetsya u viglyadi letyuchih spoluk V oflyusovanomu aglomerati vmist mish yaku mozhe buti znizheno z 0 12 v sirij rudi do 0 02 0 03 v aglomerati Pid kerivnictvom Maksima Vlasovicha v Instituti chornoyi metalurgiyi pracyuvali taki vidomi vcheni yak yaka provodila eksperimenti z virobnictva visokoyakisnogo chavunu shlyahom produvki jogo kisnem akademik AN URSR Mikola Mikolajovich Dobrohotov zaviduvach staleplavilnim viddilom sho provodiv doslidzhennya z racionalizaciyi staleplavilnih procesiv spivrobitniki livarnoyi laboratoriyi chlen korespondent AN URSR Vasil Yuhimovich Vasilyev i doktor tehnichnih nauk Kostyantin Illich Vashenko yaki provodili doslidzhennya procesu virobnictva visokoyakisnih modifikovanih chavuniv chlen korespondent AN URSR Ivan Mikitovich Francevich zaviduvach viddilom fiziko himichnih metalurgijnih procesiv yakij provodiv doslidzhennya spryamovani na rozvitok poroshkovoyi metalurgiyi i bagato inshih naukovih spivrobitniki Vazhlivim zavdannyam yake staviv M V Lugovcov pered vchenimi Institutu chornoyi metalurgiyi bula spivpracya vchenih i virobnichnikiv vprovadzhennya na metalurgijnih pidpriyemstvah naukovih rozrobok institutu pri bezposerednij uchasti vchenih Svoyi znannya i dosvid Maksim Vlasovich peredavav molodomu pokolinnyu Pid jogo kerivnictvom prohodili kurs aspirantskogo navchannya molodi inzheneri metalurgi Ukrayinskogo naukovo doslidnogo institutu metaliv u Harkovi Bagato jogo uchni zahistili kandidatski disertaciyi i stali visokokvalifikovanimi fahivcyami Mogila Maksima Lugovcova Pracyuyuchi v Kiyevi Maksim Vlasovich yak i ranishe brav aktivnu uchast u suspilnomu zhitti Z 1947 roku vin trichi obiravsya deputatom Stalinskoyi Rajradi Kiyeva nadayuchi dopomogu promislovim pidpriyemstvam z ekonomichnih i socialnih pitan pracyuvav golovoyu Ukrayinskogo naukovo tehnichnogo tosaristva metalurgiv U 1954 roci do dnya svyatkuvannya 300 richchya ob yednannya Rosiyi z Ukrayini v chisli vchenih Akademiyi nauk URSR M V Lugovcov za bagatorichnu i bezdogannu robotu buv nagorodzhenij drugim ordenom Lenina Pragnennya do aktivnoyi diyalnosti ne pokidalo Maksima Vlasovicha do ostannih hvilin jogo zhittya Smert zastala jogo za robochim stolom 7 chervnya 1956 roku Na jogo robochomu stoli zalishilisya mikroskop z shlifom yakij vin ne vstig rozglyanuti i listi yaki vin ne vstig pidpisati Pohovanij v Kiyevi na Bajkovomu kladovishi LiteraturaByelyakova Ye P Francevich I M Maksim Vlasovich Lugovcov K 1958 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985