Вільям Браункер (застар. Броункер, англ. William Brouncker, 2nd Viscount Brouncker; 1620 — 5 квітня 1684, Лондон) — англійський математик і державний діяч, член-засновник і перший президент Лондонського королівського товариства (1662—1677). Автор «формули Браункера».
Вільям Браункер | |
---|---|
англ. William Brouncker | |
Народився | 1620[1][2][…] d, Корк, Манстер |
Помер | 5 квітня 1684[2][4][5] Лондон, Королівство Англія |
Країна | Королівство Англія |
Діяльність | математик, викладач університету |
Alma mater | Університет Оксфорда |
Галузь | математика |
Заклад | Ґрешам-коледж |
Посада | Президент Лондонського королівського товариства[d] |
Членство | Лондонське королівське товариство |
Батько | d[5] |
Мати | d[5] |
Вільям Браункер у Вікісховищі |
Основні роботи присвячені теорії нескінченних числових рядів і ланцюгових дробів.
Переконаний монархіст. Після реставрації Стюартів (1660) отримав від нового короля Карла II місце лорда-канцлера королеви та лорда-зберігача Великої королівської печатки.
Біографія
Вільям Браункер народився близько 1620 (документальні підтвердження не збереглися), імовірно в ірландському селі Касллайонс (згідно з Оксфордським словником, у селі Ньюкасл). Його батько, також Вільям Браункер, носив титул віцекамергера принца Карла при дворі короля Карла I, був також генеральним комісаром в експедиції проти шотландців у 1639 році.
У 1636 році Вільям Браункер вступив до Оксфордського університету, де вивчав математику, мови та медицину. У 1642 році в Англії почалася громадянська війна, і навчання на тлі цих подій було непростою справою. У 1645 році Карл I за заслуги перед короною нагородив Браункера-батька титулом віконту ірландського перства; через два місяці новоспечений віконт помер, передавши титул синові. Юнак закінчив навчання лише у 1647 році, здобув формальне звання доктора медицини та залишився викладати математику в університеті. Через два роки померла мати Браункера, і того ж року короля Карла стратили. Браункер продовжував свої математичні дослідження, вів активне листування з Валлісом, у ньому він викладав свої відкриття; у 1658 році Валліс надрукував ці листи у журналі Королівського товариства «Commercium Epistolicum». Через Валліса й інших своїх кореспондентів Браункер став співпрацювати з групою вчених, які зустрічалися лондонському Грешем-коледжі.
У 1660 році відбулася реставрація Стюартов, престол зайняв Карл II, який добре знав і цінував покійного Браункера-батька. Браункер балотувався на нових парламентських виборах та був обраний депутатом. Поліпшення ситуації в Лондоні, зокрема, відбуття військ, дислокованих у Грешем-коледжі, дозволило вченим знову почати зустрічатися. У середу, 28 листопада 1660 року, Браункер був одним із 12 вчених на зборах у Грешем-коледжі, які прийняли рішення створити «Товариство сприяння фізико-математичному експериментальному навчанню» (англ. Society for the Promoting of Physico-Mathematical Experimental Learning), яке, як вони заявили, просуватиме експериментально обґрунтовану натуральну філософію.
У 1662 році Карл II, який потребував підданих, які довели свою вірність, призначив Браункера на місце лорда-канцлера королеви Катерини та Лорда-зберігача Великої печатки, а також головою госпіталю Святої Катерини (неподалік Тауера). Того ж року Товариство у Грешемі звернулося до короля з проханням визнати його та надати королівське заступництво. Після офіційного затвердження Королівською хартією статуту та статусу Лондонського королівського товариства Браункер отримав призначення стати його першим президентом (до цього керівництво товариством здійснював Роберт Морей). Згодом Браункер аж до 1677 року переобирався на посаді президента Товариства щорічно. Браункер багато працював для Товариства, забезпечуючи його активність. Зокрема, він провів багато експериментів, зокрема з балістики, теорії маятника та вивчення зміщення стрілки компаса.
У 1664—1667 роках Браункер був президентом Грешем-коледжу. З урахуванням його постійного інтересу до морських справ, у 1664 році він отримав призначення уповноваженого (commissioner) в [en], у 1666 році став «інспектором» (Comptroller of Treasurer Accounts). Ненадовго у 1679 році та на постійній основі з 1681 році увійшов до числа лордів — членів Комітету Адміралтейства.
Приблизно з 1675 року у Королівському суспільстві назрів конфлікт. Браункер посварився з Робертом Гуком через те, що він виступив проти патенту Гука на годинник із пружинним регулюванням, вважаючи його пріоритет сумнівним. Гук вирішив, що настав час змінити президента, й організував відповідну агітацію. Щорічні вибори 1675 та 1676 років вважалися Гуком несправедливими, і той факт, що Гука не обрали до Ради товариства у 1676 році, ще більше зміцнив його рішучість реформувати виборчий процес. Спочатку Гук провів рішення обирати Раду голосуванням, після чого записав у своєму щоденнику: «Лорд Браункер розлютився і пішов». Браункер не був присутній на листопадовому засіданні 1677 року, де його наступником на посаді президента був обраний сер Джозеф Вільямсон.
У шлюбі ніколи не перебував, проте багато років прожив разом з акторкою Ебігейл Вільямс (англ. Abigail Williams, якій залишив більшу частину свого майна.
Помер 5 квітня 1684 року у своєму будинку на Сент-Джеймс-стріт, Вестмінстер, Лондон.
Наукова діяльність
Браункер найбільш відомий як автор формули Браункера (у трактаті Валліса «Arithmetica Infinitorum», 1655):
Можна показати, що відповідні дроби цього виразу збігаються з частковими сумами ряду Лейбніца для
Валліс повідомив Гюйгенсу про цей результат, і Гюйгенс висловив сильні сумніви щодо його істинності. Однак після того, як Браункер за допомогою цього розкладання правильно обчислив перші 10 символів числа π, Гюйгенс визнав результат.
У 1650 році незалежно від П'єтра Менголі виявив й опублікував у трактаті «Квадратура гіперболи за допомогою нескінченного ряду раціональних чисел» розкладання натурального логарифма у нескінченний ряд і досліджував його збіжність:
Тим самим було започатковано дослідження та застосування нескінченних рядів (поки що тільки числових).
Дав спрямування гіперболи та параболи. Ввів термін «гармонічний ряд».
Поряд з Валлісом знайшов рішення рівняння Пелля, яке, на відміну від Валліса, представив (у листі до Валліса 1658 року) у вигляді ланцюгового дробу. Історики вважають назву «рівняння Пелля» непорозумінням, яке виникло через помилку Леонарда Ейлера; частина істориків вважає справедливішою назву «рівняння Браункера».
Крім математики Браункер серйозно цікавився музикою. У 1653 році він перевів з латинської на англійську працю Декарта 1618 року, видану посмертно у 1650 році у Нідерландах під назвою «Renati Descartes Musicae Compendium». Браункер доповнив свій переклад розлогими власними коментарями, у яких, зокрема, запропонував варіацію ідей Мерсенна, розділивши музичну октаву на 17 рівних інтервалів (у Мерсенна 12), причому він обґрунтував свою шкалу математично зі співвідношень, заснованих на золотому перетині.
Праці
- Experiments of the Recoiling of Forces (Spratt, History of the Royal Society, 233 et seq.).
- The Squaring of the Hyperbola, by an Infinite Series of Rational Numbers. JSTOR. Процитовано 24 квітня 2021.
- На розрізі зрізаної лінії з Paraboloid до Straight Line, і з Finding a Straight Line є те, що з Cycloid (Philosophical Transactions, iii. 645, viii. 649).
- Descartes, R., 1653. Renatus Des-Cartes Excellent Compendium of Music і Animadversions of Author (Walter Charleton, Trans., William Brouncker, Ed.). Thomas Harper for Humphrey Moseley, London.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #117634794 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- British Museum person-institution thesaurus
- SNAC — 2010.
- Lundy D. R. The Peerage
- MacTutor.
- McIntyre G. S. (6 січня 2011). Brouncker, William, second Viscount Brouncker of Lyons. Oxford Dictionary of National Biography. Процитовано 14 червня 2021.
- Математики. Механики, 1983.
- № 1485 [ 2020-09-22 у Wayback Machine.] (англ.) // The London Gazette — London. — Iss. 1485 (1679). — P. 2. — ISSN 0374-3721
- Lord High Admiral and Commissioners of the Admiralty 1660-1870 // Office-Holders in Modern Britain: Volume 4, Admiralty Officials 1660-1870 / Edited by J. C. Sainty. — L. : University of London, 1975. — P. 18—31.
- История математики, том II, 1970, с. 158.
- История математики, том II, 1970, с. 159 (2-я сноска).
- Бородин А. И., Бугай А. С. Броункер (Браункер) // Биографический словарь деятелей в области математики. — Киев : Радянська школа, 1979. — С. 78.
- Wallis J. «Commercium epistolicum» (Оксфорд, 1658 год)
Література
- Боголюбов А. Н. Броункер Уильям // Математики. Механики. Биографический справочник. — Киев : Наукова думка, 1983. — С. 70—71.
- Математика XVII столетия // История математики / Под редакцией А. П. Юшкевича, в трёх томах. — М. : Наука, 1970. — Т. II.
- Caoimhghín S Breathnach. William Brouncker MD Viscount Castlelyons (c 1620–84) First President of the Royal Society. — Journal of Medical Biography. — 2006. — Vol. 14. — P. 223—229.
- O'Connor J. J., Robertson E. F. William Brouncker. Mac Tutor (англ.). Процитовано 30 квітня 2021.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vilyam Braunker zastar Brounker angl William Brouncker 2nd Viscount Brouncker 1620 5 kvitnya 1684 London anglijskij matematik i derzhavnij diyach chlen zasnovnik i pershij prezident Londonskogo korolivskogo tovaristva 1662 1677 Avtor formuli Braunkera Vilyam Braunkerangl William BrounckerNarodivsya1620 1 2 d Kork MansterPomer5 kvitnya 1684 1684 04 05 2 4 5 London Korolivstvo AngliyaKrayina Korolivstvo AngliyaDiyalnistmatematik vikladach universitetuAlma materUniversitet OksfordaGaluzmatematikaZakladGresham koledzhPosadaPrezident Londonskogo korolivskogo tovaristva d ChlenstvoLondonske korolivske tovaristvoBatkod 5 Matid 5 Vilyam Braunker u Vikishovishi Osnovni roboti prisvyacheni teoriyi neskinchennih chislovih ryadiv i lancyugovih drobiv Perekonanij monarhist Pislya restavraciyi Styuartiv 1660 otrimav vid novogo korolya Karla II misce lorda kanclera korolevi ta lorda zberigacha Velikoyi korolivskoyi pechatki BiografiyaVilyam Braunker narodivsya blizko 1620 dokumentalni pidtverdzhennya ne zbereglisya imovirno v irlandskomu seli Kasllajons zgidno z Oksfordskim slovnikom u seli Nyukasl Jogo batko takozh Vilyam Braunker nosiv titul vicekamergera princa Karla pri dvori korolya Karla I buv takozh generalnim komisarom v ekspediciyi proti shotlandciv u 1639 roci U 1636 roci Vilyam Braunker vstupiv do Oksfordskogo universitetu de vivchav matematiku movi ta medicinu U 1642 roci v Angliyi pochalasya gromadyanska vijna i navchannya na tli cih podij bulo neprostoyu spravoyu U 1645 roci Karl I za zaslugi pered koronoyu nagorodiv Braunkera batka titulom vikontu irlandskogo perstva cherez dva misyaci novospechenij vikont pomer peredavshi titul sinovi Yunak zakinchiv navchannya lishe u 1647 roci zdobuv formalne zvannya doktora medicini ta zalishivsya vikladati matematiku v universiteti Cherez dva roki pomerla mati Braunkera i togo zh roku korolya Karla stratili Braunker prodovzhuvav svoyi matematichni doslidzhennya viv aktivne listuvannya z Vallisom u nomu vin vikladav svoyi vidkrittya u 1658 roci Vallis nadrukuvav ci listi u zhurnali Korolivskogo tovaristva Commercium Epistolicum Cherez Vallisa j inshih svoyih korespondentiv Braunker stav spivpracyuvati z grupoyu vchenih yaki zustrichalisya londonskomu Greshem koledzhi U 1660 roci vidbulasya restavraciya Styuartov prestol zajnyav Karl II yakij dobre znav i cinuvav pokijnogo Braunkera batka Braunker balotuvavsya na novih parlamentskih viborah ta buv obranij deputatom Polipshennya situaciyi v Londoni zokrema vidbuttya vijsk dislokovanih u Greshem koledzhi dozvolilo vchenim znovu pochati zustrichatisya U seredu 28 listopada 1660 roku Braunker buv odnim iz 12 vchenih na zborah u Greshem koledzhi yaki prijnyali rishennya stvoriti Tovaristvo spriyannya fiziko matematichnomu eksperimentalnomu navchannyu angl Society for the Promoting of Physico Mathematical Experimental Learning yake yak voni zayavili prosuvatime eksperimentalno obgruntovanu naturalnu filosofiyu U 1662 roci Karl II yakij potrebuvav piddanih yaki doveli svoyu virnist priznachiv Braunkera na misce lorda kanclera korolevi Katerini ta Lorda zberigacha Velikoyi pechatki a takozh golovoyu gospitalyu Svyatoyi Katerini nepodalik Tauera Togo zh roku Tovaristvo u Greshemi zvernulosya do korolya z prohannyam viznati jogo ta nadati korolivske zastupnictvo Pislya oficijnogo zatverdzhennya Korolivskoyu hartiyeyu statutu ta statusu Londonskogo korolivskogo tovaristva Braunker otrimav priznachennya stati jogo pershim prezidentom do cogo kerivnictvo tovaristvom zdijsnyuvav Robert Morej Zgodom Braunker azh do 1677 roku pereobiravsya na posadi prezidenta Tovaristva shorichno Braunker bagato pracyuvav dlya Tovaristva zabezpechuyuchi jogo aktivnist Zokrema vin proviv bagato eksperimentiv zokrema z balistiki teoriyi mayatnika ta vivchennya zmishennya strilki kompasa U 1664 1667 rokah Braunker buv prezidentom Greshem koledzhu Z urahuvannyam jogo postijnogo interesu do morskih sprav u 1664 roci vin otrimav priznachennya upovnovazhenogo commissioner v en u 1666 roci stav inspektorom Comptroller of Treasurer Accounts Nenadovgo u 1679 roci ta na postijnij osnovi z 1681 roci uvijshov do chisla lordiv chleniv Komitetu Admiraltejstva Priblizno z 1675 roku u Korolivskomu suspilstvi nazriv konflikt Braunker posvarivsya z Robertom Gukom cherez te sho vin vistupiv proti patentu Guka na godinnik iz pruzhinnim regulyuvannyam vvazhayuchi jogo prioritet sumnivnim Guk virishiv sho nastav chas zminiti prezidenta j organizuvav vidpovidnu agitaciyu Shorichni vibori 1675 ta 1676 rokiv vvazhalisya Gukom nespravedlivimi i toj fakt sho Guka ne obrali do Radi tovaristva u 1676 roci she bilshe zmicniv jogo rishuchist reformuvati viborchij proces Spochatku Guk proviv rishennya obirati Radu golosuvannyam pislya chogo zapisav u svoyemu shodenniku Lord Braunker rozlyutivsya i pishov Braunker ne buv prisutnij na listopadovomu zasidanni 1677 roku de jogo nastupnikom na posadi prezidenta buv obranij ser Dzhozef Vilyamson U shlyubi nikoli ne perebuvav prote bagato rokiv prozhiv razom z aktorkoyu Ebigejl Vilyams angl Abigail Williams yakij zalishiv bilshu chastinu svogo majna Pomer 5 kvitnya 1684 roku u svoyemu budinku na Sent Dzhejms strit Vestminster London Naukova diyalnistBraunker najbilsh vidomij yak avtor formuli Braunkera u traktati Vallisa Arithmetica Infinitorum 1655 p 4 1 1 1 2 2 3 2 2 5 2 2 7 2 2 9 2 2 displaystyle frac pi 4 cfrac 1 1 cfrac 1 2 2 cfrac 3 2 2 cfrac 5 2 2 cfrac 7 2 2 cfrac 9 2 2 ddots Mozhna pokazati sho vidpovidni drobi cogo virazu zbigayutsya z chastkovimi sumami ryadu Lejbnica dlya p 4 displaystyle frac pi 4 Vallis povidomiv Gyujgensu pro cej rezultat i Gyujgens visloviv silni sumnivi shodo jogo istinnosti Odnak pislya togo yak Braunker za dopomogoyu cogo rozkladannya pravilno obchisliv pershi 10 simvoliv chisla p Gyujgens viznav rezultat U 1650 roci nezalezhno vid P yetra Mengoli viyaviv j opublikuvav u traktati Kvadratura giperboli za dopomogoyu neskinchennogo ryadu racionalnih chisel rozkladannya naturalnogo logarifma ln 2 displaystyle ln 2 u neskinchennij ryad i doslidzhuvav jogo zbizhnist ln 2 1 1 2 1 3 4 1 5 6 displaystyle ln 2 frac 1 1 cdot 2 frac 1 3 cdot 4 frac 1 5 cdot 6 dots Tim samim bulo zapochatkovano doslidzhennya ta zastosuvannya neskinchennih ryadiv poki sho tilki chislovih Dav spryamuvannya giperboli ta paraboli Vviv termin garmonichnij ryad Poryad z Vallisom znajshov rishennya rivnyannya Pellya yake na vidminu vid Vallisa predstaviv u listi do Vallisa 1658 roku u viglyadi lancyugovogo drobu Istoriki vvazhayut nazvu rivnyannya Pellya neporozuminnyam yake viniklo cherez pomilku Leonarda Ejlera chastina istorikiv vvazhaye spravedlivishoyu nazvu rivnyannya Braunkera Krim matematiki Braunker serjozno cikavivsya muzikoyu U 1653 roci vin pereviv z latinskoyi na anglijsku pracyu Dekarta 1618 roku vidanu posmertno u 1650 roci u Niderlandah pid nazvoyu Renati Descartes Musicae Compendium Braunker dopovniv svij pereklad rozlogimi vlasnimi komentaryami u yakih zokrema zaproponuvav variaciyu idej Mersenna rozdilivshi muzichnu oktavu na 17 rivnih intervaliv u Mersenna 12 prichomu vin obgruntuvav svoyu shkalu matematichno zi spivvidnoshen zasnovanih na zolotomu peretini PraciExperiments of the Recoiling of Forces Spratt History of the Royal Society 233 et seq The Squaring of the Hyperbola by an Infinite Series of Rational Numbers JSTOR Procitovano 24 kvitnya 2021 Na rozrizi zrizanoyi liniyi z Paraboloid do Straight Line i z Finding a Straight Line ye te sho z Cycloid Philosophical Transactions iii 645 viii 649 Descartes R 1653 Renatus Des Cartes Excellent Compendium of Music i Animadversions of Author Walter Charleton Trans William Brouncker Ed Thomas Harper for Humphrey Moseley London PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 117634794 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 British Museum person institution thesaurus d Track Q18785969d Track Q34753751 SNAC 2010 d Track Q29861311 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 MacTutor McIntyre G S 6 sichnya 2011 Brouncker William second Viscount Brouncker of Lyons Oxford Dictionary of National Biography Procitovano 14 chervnya 2021 Matematiki Mehaniki 1983 1485 2020 09 22 u Wayback Machine angl The London Gazette London Iss 1485 1679 P 2 ISSN 0374 3721 Lord High Admiral and Commissioners of the Admiralty 1660 1870 Office Holders in Modern Britain Volume 4 Admiralty Officials 1660 1870 Edited by J C Sainty L University of London 1975 P 18 31 Istoriya matematiki tom II 1970 s 158 Istoriya matematiki tom II 1970 s 159 2 ya snoska Borodin A I Bugaj A S Brounker Braunker Biograficheskij slovar deyatelej v oblasti matematiki Kiev Radyanska shkola 1979 S 78 Wallis J Commercium epistolicum Oksford 1658 god LiteraturaBogolyubov A N Brounker Uilyam Matematiki Mehaniki Biograficheskij spravochnik Kiev Naukova dumka 1983 S 70 71 Matematika XVII stoletiya Istoriya matematiki Pod redakciej A P Yushkevicha v tryoh tomah M Nauka 1970 T II Caoimhghin S Breathnach William Brouncker MD Viscount Castlelyons c 1620 84 First President of the Royal Society Journal of Medical Biography 2006 Vol 14 P 223 229 O Connor J J Robertson E F William Brouncker Mac Tutor angl Procitovano 30 kvitnya 2021 Posilannya