Лоран де Гувйон-Сен-Сір (*Laurent de Gouvion-Saint-Cyr, 13 квітня 1764 —†17 березня 1830) — французький політичний і військовий діяч часів Першої республіки, Першої імперії та Реставрації, Маршал Франції.
Лоран де Гувйон Сен-Сір | |
---|---|
фр. Laurent de Gouvion-Saint-Cyr | |
Народився | 13 квітня 1764[4][2][…] Туль |
Помер | 17 березня 1830[1][2][…](65 років) Єр |
Поховання | Пер-Лашез і d |
Країна | Франція |
Діяльність | політик, військовий очільник |
Знання мов | французька[6] |
Учасник | Революційні війни і Наполеонівські війни |
Титул | маркіз |
Посада | d, пер Франції[d] і d |
Військове звання | Маршал Франції |
Конфесія | католицтво |
Батько | Жан-Батист Гувйон |
Діти | 1 син |
Нагороди | |
|
Життєпис
Походив з родини середнього статку. Син Жана-Юатиста Гувйона, чинбаря у м. Туль. У 1767 році пішов з дому. У 1780 році працював у наймах в Ліоні, потім у 1782 році перебрався до Італії. У 1784-му, вивчившись на художника, повертається до Франції, де спочатку працює у Тулі, а потім у Парижі.
У 1789 році підтримує революцію. У 1792 році вступає до 1 батальйону добровольців. Тоді ж приєднує до свого прізвища Сен-Сір — родичів матері. Зробив блискучу кар'єру: у 1793 році він уже капітан, а протягом 1794 року стає бригадним і дивізійним генералом.
У 1795 році бере участь у здобутті Майнца, у 1796 році звитяжив при Раштадті, брав участь у захоплені Штутгарта, переміг у битві при Біберасі. Незабаром призначається командувачем Рейнсько-Мозельської армії. На її чолі захоплює єпископство Базельське. Не підтримав заколот 18 фрюктидора (4 вересня 1797 року). Втім, у 1798 році призначається командувачем Римської армії. Незабаром переводять до дунайської армії під головуванням Журдана. Тут Гувйон бере участь у битві при Штокасі, згодом в Італійської армії у битві при Нові у 1799 році.
Гувйон не підтримав заколот 18 брюмера, але Наполеон Бонапарт не відсторонив його від служби. Гувйон призначається губернатором Генуї, а згодом спрямовується до Рейнської армії. У 1800 році виграв битву при Біберасі. Після цього повертається до Парижа, де обіймає посаду державного радника. У 1801 відповідав за керування франко-іспанської армії, яка вдерлася до Португалії. Того ж року призначається послом до Іспанії. У 1802 році відкликається до Парижа. У 1803 році призначається до армії Мюрата, яка діяла на півдні Італії.
Після оголошення імператором Наполеона I отримав звання генерал-полковника кірасир, а у 1805 році — великий орел Почесного легіону. Був присутній на коронації Наполеона Бонапарта королем Італії. У 1806 році діяв в Апулії та Абруції. Потім відкликається до Булонського табору. У 1808 році отримує титул графа Імперії й спрямований до Каталонії. Спочатку діяв успішно, захопивши більшу частину Каталонії, але зазнав невдачі під Жироною. За це відправлений у відставку, в якій перебував до 1811 року.
У 1811 році призначається командувачем 6-го Баварського корпусу Великої армії. Брав участь у військовій кампанії 1812 року проти Російської імперії. За перемогу під Полоцьком отримав звання маршала. Втім, згодом не зміг просунутися на північ. Після відступу Наполеона I з Москви приєднався до нього.
Під час кампанії 1813 року заховорів на тиф і повернувся до Парижа. Після лікування командував обороною Дрездена, брав активну участь у битві при Лейпцизі, захищав це місто до останнього, але вимушений був здатися. Повернувся до Франції лише у червні 1814 року.
У Франції мав звання пера, яке надав король Людовик XVIII. Під час Ста днів не приєднався до Наполеона Бонапарта, а супроводжував короля до Гента. Після повернення Бурбонів у 1815 році Гувйон обіймає посаду військового міністра. Виступав проти страти маршала Нея. Тому вимушений був піти у відставку. У 1817 році вдруге призначається військовим міністром, а також військово-морським міністром. Того ж року отримує титул маркіза. Намагався реформувати військо відповідно до реалій життя, не створюючи особливих умов для аристократів, тому 1819 року вимушено пішов у відставку.
Останні роки життя провів у своєму маєтку. Помер 17 березня 1830 року через інсульт у м. Єр. Похований на цвинтарі Пер-Лашез. Ім'я Гувйон викарбувано на Триумфальній арці.
Родина
Дружина — кузина Ганна Гувйон (1775—1844).
Діти:
- Лоран-Франсуа (1815—1904).
Творчість
- «Журнал операцій армії Каталонії»
- «Мемуари походів Рейнської та Рейнсько-Мозельської армій»
- «Мемуари про військову історію Консульства та Імперії».
Примітки
- SNAC — 2010.
- Encyclopædia Britannica
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- база даних Léonore — ministère de la Culture.
- Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Посилання
- Chandler, David (editor). Napoleon's Marshals. London: Macmillan Publishing Company, 1987.
- FIERRO Albert, PALLUEL-GUILLARD André, TULARD Jean, Histoire et dictionnaire du Consulat et de l'Empire, Édition Robert Laffont, Paris, 1995.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Loran de Guvjon Sen Sir Laurent de Gouvion Saint Cyr 13 kvitnya 1764 17 bereznya 1830 francuzkij politichnij i vijskovij diyach chasiv Pershoyi respubliki Pershoyi imperiyi ta Restavraciyi Marshal Franciyi Loran de Guvjon Sen Sirfr Laurent de Gouvion Saint CyrNarodivsya13 kvitnya 1764 1764 04 13 4 2 TulPomer17 bereznya 1830 1830 03 17 1 2 65 rokiv YerPohovannyaPer Lashez i dKrayina FranciyaDiyalnistpolitik vijskovij ochilnikZnannya movfrancuzka 6 UchasnikRevolyucijni vijni i Napoleonivski vijniTitulmarkizPosadad per Franciyi d i dVijskove zvannyaMarshal FranciyiKonfesiyakatolictvoBatkoZhan Batist GuvjonDiti1 sinNagorodiMarshal Imperiyi d 1812 marshal Franciyi imena naneseni na Triumfalnu arkuGerb Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z rodini serednogo statku Sin Zhana Yuatista Guvjona chinbarya u m Tul U 1767 roci pishov z domu U 1780 roci pracyuvav u najmah v Lioni potim u 1782 roci perebravsya do Italiyi U 1784 mu vivchivshis na hudozhnika povertayetsya do Franciyi de spochatku pracyuye u Tuli a potim u Parizhi U 1789 roci pidtrimuye revolyuciyu U 1792 roci vstupaye do 1 bataljonu dobrovolciv Todi zh priyednuye do svogo prizvisha Sen Sir rodichiv materi Zrobiv bliskuchu kar yeru u 1793 roci vin uzhe kapitan a protyagom 1794 roku staye brigadnim i divizijnim generalom U 1795 roci bere uchast u zdobutti Majnca u 1796 roci zvityazhiv pri Rashtadti brav uchast u zahopleni Shtutgarta peremig u bitvi pri Biberasi Nezabarom priznachayetsya komanduvachem Rejnsko Mozelskoyi armiyi Na yiyi choli zahoplyuye yepiskopstvo Bazelske Ne pidtrimav zakolot 18 fryuktidora 4 veresnya 1797 roku Vtim u 1798 roci priznachayetsya komanduvachem Rimskoyi armiyi Nezabarom perevodyat do dunajskoyi armiyi pid golovuvannyam Zhurdana Tut Guvjon bere uchast u bitvi pri Shtokasi zgodom v Italijskoyi armiyi u bitvi pri Novi u 1799 roci Guvjon ne pidtrimav zakolot 18 bryumera ale Napoleon Bonapart ne vidstoroniv jogo vid sluzhbi Guvjon priznachayetsya gubernatorom Genuyi a zgodom spryamovuyetsya do Rejnskoyi armiyi U 1800 roci vigrav bitvu pri Biberasi Pislya cogo povertayetsya do Parizha de obijmaye posadu derzhavnogo radnika U 1801 vidpovidav za keruvannya franko ispanskoyi armiyi yaka vderlasya do Portugaliyi Togo zh roku priznachayetsya poslom do Ispaniyi U 1802 roci vidklikayetsya do Parizha U 1803 roci priznachayetsya do armiyi Myurata yaka diyala na pivdni Italiyi Pislya ogoloshennya imperatorom Napoleona I otrimav zvannya general polkovnika kirasir a u 1805 roci velikij orel Pochesnogo legionu Buv prisutnij na koronaciyi Napoleona Bonaparta korolem Italiyi U 1806 roci diyav v Apuliyi ta Abruciyi Potim vidklikayetsya do Bulonskogo taboru U 1808 roci otrimuye titul grafa Imperiyi j spryamovanij do Kataloniyi Spochatku diyav uspishno zahopivshi bilshu chastinu Kataloniyi ale zaznav nevdachi pid Zhironoyu Za ce vidpravlenij u vidstavku v yakij perebuvav do 1811 roku U 1811 roci priznachayetsya komanduvachem 6 go Bavarskogo korpusu Velikoyi armiyi Brav uchast u vijskovij kampaniyi 1812 roku proti Rosijskoyi imperiyi Za peremogu pid Polockom otrimav zvannya marshala Vtim zgodom ne zmig prosunutisya na pivnich Pislya vidstupu Napoleona I z Moskvi priyednavsya do nogo Pid chas kampaniyi 1813 roku zahovoriv na tif i povernuvsya do Parizha Pislya likuvannya komanduvav oboronoyu Drezdena brav aktivnu uchast u bitvi pri Lejpcizi zahishav ce misto do ostannogo ale vimushenij buv zdatisya Povernuvsya do Franciyi lishe u chervni 1814 roku U Franciyi mav zvannya pera yake nadav korol Lyudovik XVIII Pid chas Sta dniv ne priyednavsya do Napoleona Bonaparta a suprovodzhuvav korolya do Genta Pislya povernennya Burboniv u 1815 roci Guvjon obijmaye posadu vijskovogo ministra Vistupav proti strati marshala Neya Tomu vimushenij buv piti u vidstavku U 1817 roci vdruge priznachayetsya vijskovim ministrom a takozh vijskovo morskim ministrom Togo zh roku otrimuye titul markiza Namagavsya reformuvati vijsko vidpovidno do realij zhittya ne stvoryuyuchi osoblivih umov dlya aristokrativ tomu 1819 roku vimusheno pishov u vidstavku Ostanni roki zhittya proviv u svoyemu mayetku Pomer 17 bereznya 1830 roku cherez insult u m Yer Pohovanij na cvintari Per Lashez Im ya Guvjon vikarbuvano na Triumfalnij arci RodinaDruzhina kuzina Ganna Guvjon 1775 1844 Diti Loran Fransua 1815 1904 Tvorchist Zhurnal operacij armiyi Kataloniyi Memuari pohodiv Rejnskoyi ta Rejnsko Mozelskoyi armij Memuari pro vijskovu istoriyu Konsulstva ta Imperiyi PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 baza danih Leonore ministere de la Culture d Track Q2886420d Track Q384602 Gran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563PosilannyaChandler David editor Napoleon s Marshals London Macmillan Publishing Company 1987 ISBN 0 297 79124 9 FIERRO Albert PALLUEL GUILLARD Andre TULARD Jean Histoire et dictionnaire du Consulat et de l Empire Edition Robert Laffont Paris 1995