Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Лопуд | |
|---|---|
| хорв. Lopud | |
 Францисканський монастир на острові Лопуд | |
Карта | |
| Географія | |
| 42°41′00″ пн. ш. 17°56′56″ сх. д. / 42.6834000000277740128° пн. ш. 17.94900000002778029° сх. д.Координати: 42°41′00″ пн. ш. 17°56′56″ сх. д. / 42.6834000000277740128° пн. ш. 17.94900000002778029° сх. д. | |
| Континент | Європа |
| Місцерозташування | Елафітські острови |
| Акваторія | Адріатичне море |
| Група островів | Елафітські острови |
| Площа | 4,38 км² |
| Найвища точка | г. Полачіца, 216 м |
| Країна | |
| Хорватія | |
| Регіон | Дубровницько-Неретванська жупанія |
| (Адм. одиниця) | Дубровник |
| Населення | 220 |
  Лопуд Лопуд (Хорватія) | |
 Лопуд у Вікісховищі | |
Лопуд (хорв. Lopud) — острів в хорватській частини Адріатичного моря, один з Елафітських островів, другий за величиною острів архіпелагу. Відноситься до Дубровницько-Неретванській жупанії Хорватії. Знаходиться за п'ять кілометрів на північний захід від порту Дубровника. Площа острова — 4,38 км ², довжина берегової лінії 14,63. Найвища точка — гора Полачиця, 216 м. У західній частині острова знаходиться однойменне поселення.
Історія
Археологічні знахідки на острові говорять про те, що острів був населений протягом тисяч років. На острові збереглися залишки стародавніх грецьких, римських і слов'янських споруд. На місці нинішньої вежі Шпаньйола були виявлені фрагменти іллірійської кераміки. Дотепер збереглися безліч топонімів грецького і латинського походження. На Лопуді збереглися залишки хорватського поселення IX століття.
В 1457 році Лопуд став одним із центрів Рагузької республіки. У цей час на острові проживало більше тисячі осіб, економіка острова стабільно росла. Судновласники Лопуда володіли верфями і флотом з 80 суден.
На острові знаходиться парк, в якому з XIX століття ростуть тропічні рослини зі всього світу: бамбук, кактуси та інші.
На Лопуді знаходиться 24 церкви і францисканський монастир.
Рослинність
На острові, як і на інших островах групи ростуть густі ліси з переважанням алеппської сосни, пінії, маквіс. На острові також ростуть пальми, оливкові та лаврові дерева.
Економіка
Основа економіки острова заснована на туризмі, ресторанному бізнесі, рибальстві, сільському господарстві та виноградарстві. У селищі є готель «Lafodia». Часто на острів з одноденними екскурсіями приїжджають туристи з сусіднього Дубровника.
У південно-східній частині острова знаходиться бухта з піщаним пляжем Шунь, одним з найкрасивіших на Адріатиці.
На острові працює початкова школа, побудована Іво Кулеваном.
Населення
Населення острова стабільно скорочується і за останніми даними становить 220 осіб. Згідно з переписом населення 2001 на острові проживало 269 жителів, головним чином хорвати, католики.
Цікаві факти
Чеський письменник і політик помер від серцевої недостатності, купаючись біля Лопуду в 1931 році.
Примітки
- Duplančić Leder, T.; Ujević, T.; Čala, M. (2004):Duljine obalne crte i površine otoka na hrvatskom dijelu Jadranskog mora određene s topografskih karata mjerila 1:25 000, Geoadria, Vol. 9, No. 1, 5-32.
- [ http://www.hr/hrvatska/geografija/jadran/obala-i-otoci [ 2012-06-25 у Wayback Machine.] www.hr: Obala i otoci]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lat dir Commons Primitki Rozmir zobrazhennya Sub yekt krayini UTC Lon dir Lopudhorv LopudFranciskanskij monastir na ostrovi LopudKarta Karta ostrovaGeografiya42 41 00 pn sh 17 56 56 sh d 42 6834000000277740128 pn sh 17 94900000002778029 sh d 42 6834000000277740128 17 94900000002778029 Koordinati 42 41 00 pn sh 17 56 56 sh d 42 6834000000277740128 pn sh 17 94900000002778029 sh d 42 6834000000277740128 17 94900000002778029KontinentYevropaMisceroztashuvannyaElafitski ostroviAkvatoriyaAdriatichne moreGrupa ostrovivElafitski ostroviPlosha4 38 km Najvisha tochkag Polachica 216 mKrayinaHorvatiyaRegionDubrovnicko Neretvanska zhupaniyaAdm odinicyaDubrovnikNaselennya220LopudLopud Horvatiya Lopud u Vikishovishi Lopud horv Lopud ostriv v horvatskij chastini Adriatichnogo morya odin z Elafitskih ostroviv drugij za velichinoyu ostriv arhipelagu Vidnositsya do Dubrovnicko Neretvanskij zhupaniyi Horvatiyi Znahoditsya za p yat kilometriv na pivnichnij zahid vid portu Dubrovnika Plosha ostrova 4 38 km dovzhina beregovoyi liniyi 14 63 Najvisha tochka gora Polachicya 216 m U zahidnij chastini ostrova znahoditsya odnojmenne poselennya IstoriyaArheologichni znahidki na ostrovi govoryat pro te sho ostriv buv naselenij protyagom tisyach rokiv Na ostrovi zbereglisya zalishki starodavnih greckih rimskih i slov yanskih sporud Na misci ninishnoyi vezhi Shpanjola buli viyavleni fragmenti illirijskoyi keramiki Doteper zbereglisya bezlich toponimiv greckogo i latinskogo pohodzhennya Na Lopudi zbereglisya zalishki horvatskogo poselennya IX stolittya V 1457 roci Lopud stav odnim iz centriv Raguzkoyi respubliki U cej chas na ostrovi prozhivalo bilshe tisyachi osib ekonomika ostrova stabilno rosla Sudnovlasniki Lopuda volodili verfyami i flotom z 80 suden Na ostrovi znahoditsya park v yakomu z XIX stolittya rostut tropichni roslini zi vsogo svitu bambuk kaktusi ta inshi Na Lopudi znahoditsya 24 cerkvi i franciskanskij monastir RoslinnistNa ostrovi yak i na inshih ostrovah grupi rostut gusti lisi z perevazhannyam aleppskoyi sosni piniyi makvis Na ostrovi takozh rostut palmi olivkovi ta lavrovi dereva EkonomikaOsnova ekonomiki ostrova zasnovana na turizmi restorannomu biznesi ribalstvi silskomu gospodarstvi ta vinogradarstvi U selishi ye gotel Lafodia Chasto na ostriv z odnodennimi ekskursiyami priyizhdzhayut turisti z susidnogo Dubrovnika U pivdenno shidnij chastini ostrova znahoditsya buhta z pishanim plyazhem Shun odnim z najkrasivishih na Adriatici Na ostrovi pracyuye pochatkova shkola pobudovana Ivo Kulevanom NaselennyaNaselennya ostrova stabilno skorochuyetsya i za ostannimi danimi stanovit 220 osib Zgidno z perepisom naselennya 2001 na ostrovi prozhivalo 269 zhiteliv golovnim chinom horvati katoliki Cikavi faktiCheskij pismennik i politik pomer vid sercevoyi nedostatnosti kupayuchis bilya Lopudu v 1931 roci PrimitkiDuplancic Leder T Ujevic T Cala M 2004 Duljine obalne crte i povrsine otoka na hrvatskom dijelu Jadranskog mora određene s topografskih karata mjerila 1 25 000 Geoadria Vol 9 No 1 5 32 http www hr hrvatska geografija jadran obala i otoci 2012 06 25 u Wayback Machine www hr Obala i otoci