Лонг-Айленд (англ. Long Island — «довгий острів») — острів на південному сході штату Нью-Йорк.
Лонг-Айленд | |
---|---|
англ. Long Island | |
Карта | |
Географія | |
40°48′20″ пн. ш. 73°15′13″ зх. д. / 40.80580500002777455° пн. ш. 73.25361600002777607° зх. д.Координати: 40°48′20″ пн. ш. 73°15′13″ зх. д. / 40.80580500002777455° пн. ш. 73.25361600002777607° зх. д. | |
Місцерозташування | Атлантичний океан |
Акваторія | Атлантичний океан |
Група островів | Нью-Йоркська агломерація |
Площа | 3629 км² (149 місце) |
Довжина | 190 км |
Ширина | 32 км |
Найвища точка | 122 м |
Країна | |
США | |
Регіон | Штат Нью-Йорк |
(Адм. одиниця) | Нью-Йорк |
Населення | 7 838 822 (2015) (18-те місце) |
Лонг-Айленд Лонг-Айленд (Нью-Йорк) | |
Лонг-Айленд у Вікісховищі |
Опис
На західному краю Лонг-Айленда розташовані два з п'яти боро міста Нью-Йорка (Бруклін (округ Кінгс) і Квінс). Центральну і східну частини острова займають округи Саффолк і Нассо. У розмовній мові під терміном Лонг-Айленд зазвичай розуміють саме останні два округи. А Бруклін і Квінс називаються окремо (оскільки вони стали адміністративними частинами Нью-Йорка).
Округ Нассо більш урбанізований і перенаселений, ніж округ Саффолк, з його аграрним укладом життя. Райони на південному узбережжі сильно заболочені, у них переважають білі піщані пляжі й архіпелаги. Старі сім'ї, відомі з часів боротьби за незалежність, усе ще проживають на цих територіях. На північному ж узбережжі більшість угідь належить американській та європейській аристократії. Сьогодні головні природні цінності краю доступні для ознайомлення й основному населенню: розбито публічні парки, відкрито розплідники, заповідники та музеї.
Значне економічне зростання і зростання населення відбулося на території Лонг-Айленда, що не входить до міської межі Нью-Йорка, після Другої світової війни. Округ Нассо був найбільш швидкозростаючим з 1950-х до 1970-х років за кількістю населення. Саффолк до 1990 року залишався переважно аграрним районом, особливо східна його частина. Тут великої популярності набув літній туризм.
Лонг-Айленд відомий високим рівнем життя населення. Округ Нассо є третім серед найбагатших округів США і в ньому стягується другий за величиною податок у країні.
У недавньому минулому північні території округу Саффолка, які раніше займали поля картоплі, перетворилися на виноробні плантації. А південь Саффолка популярний своїми пляжними курортами, включно з всесвітньо відомими Гемптоном (щорічний джазовий фестиваль) і Монтоком (маяк у Монток-Пойнті).
Історія
Історія Лонг-Айленда починається з європейської колонізації Америки. Відкритий 1609 року англійським мореплавцем Гудзоном. Плем'я ленапе, назване європейцями делавари, населяло західну частину острова і говорило мовою мансі алгонкінської мовної сім'ї. Джованні да Верраццано був першим європейцем, який зробив нотатку про зустріч із цим плем'ям, коли він зайшов у місце, відоме тепер як Затока Нью-Йорка, 1524 року. Східна частина острова була населена індіанцями, які розмовляють мовою групи мохеган-монтаук-наррагансет тієї самої мовної сім'ї, що свідчить про їхній зв'язок з аборигенами нинішніх Коннектикуту і Род-Айленду. Більшу частину корінного індіанського населення Лонг-Айленда винищили колонізатори. Західна частина Лонг-Айленда пізніше була заселена голландцями, тоді як на схід прийшли пуритани. Англійським домініоном острів став 1664 року, коли голландська колонія Новий Амстердам була захоплена англійцями і перейменована в Нью-Йорк. У 1683 році було утворено три округи: Кінгс, Квінс і Саффолк.
Під час Американської війни за незалежність у Бостонській битві острів був захоплений англійцями у генерала Джорджа Вашингтона і залишався неприступною фортецею до самого кінця війни. Після перемоги Англії в битві на острові 1776 року багато хто з тих, хто воював на боці колоній, втекли, на острові залишилися переважно лоялісти. Після перемоги колоністів острів перейшов знову під їхній контроль, безліч лоялістів втекли з острова і оселилися в Канаді за підтримки англійського уряду.
У XIX столітті Лонг-Айленд усе ще залишався переважно аграрним районом. Попередником залізниці Лонг-Айленда 1836 року став "Феррі-термінал", що простягнувся через Бруклін до району "Джамейка" в Квінсі. З 1830 по 1930 кількість населення подвоювалася кожні двадцять років, через що багато міст стали з'єднуватися одне з одним, як міська частина Брукліна з Кінгсом.
До 1883 року (поки не добудували Бруклінський міст) зв'язок між Лонг-Айлендом і континентальною частиною підтримувався за допомогою поромної переправи. Після того, як були побудовані інші мости і тунелі, чисельність населення знову почала різко збільшуватися. 1 січня 1898 року округ Кінгс і частину Квінса об'єднали в "Сіті-оф-грейтер-Нью-Йорк" ("The City of Greater New York"), скасувавши таким чином усі міста, які входили до нього раніше.
У 1920-х і 1930-х роках Лонг-Айленд став перетворюватися з "фермерського острова" на зразок американського передмістя. Залізниця об'єднала округи і стала основною транспортною артерією до появи Лонг-Айлендської автостради. Роберт Мозес створив різні проєкти доріг із насадженнями дерев, які оперезали весь острів.
Після Другої світової війни населення почало зростати швидкими темпами, особливо в Нассо і Саффолку, куди активно почали переселятися жителі Нью-Йорка (післявоєнний бум). Найвідомішим прикладом є містечко Левіттаун. Воно було засноване 1946 року, коли фірма "Левітт енд сонс" ("Levitt and Sons, Inc.") почала масове будівництво типового житла (будинки збираються як конструктор із готових деталей) для ветеранів війни. Селище стало стрімко зростати (450 осіб - у 1946, 60 тис. осіб - наприкінці 50-х років) і певний час слугувало взірцем міського планування, але пізніше від ідеї однотипної забудови стали відмовлятися через зростаючу вартість землі та нерухомості. Водночас настала нова хвиля еміграції з Південної та Східної Європи і Латинської Америки.
Географія
Максимальна довжина острова близько 225 км, максимальна ширина — 48 км, площа — 3629 км². За площей острів посідає (149-те місце) в світі серед всіх островів.
Станом на 2000 р. населення Лонг-Айленду становило 7 448 618 осіб. За кількістю населення це вісімнадцятий острів у світі (наступний після острову Хайнань у КНР).
Острів поділяється на чотири округи (боро):
Пригоди
- 1996 — пасажирський літак рейсу № 800 авіакомпанії TWA, який вилетів з аеропорту ім. Джона Кеннеді (Нью-Йорк) в Париж (Франція), вибухнув невдовзі після зльоту й розбився на узбережжі Лонг-Айленда.
Див. також
- (Список островів за площею)
- Список островів за населенням
Примітки
- Data Access and Dissemination Systems (DADS). . census.gov. Архів оригіналу за 27 грудня 1996. Процитовано 12 квітня 2022.
Посилання
- Лонг-Айленд — Туристична Інформація [ 16 травня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- Лонг-Айленд — Новини [ 14 березня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
- Лонг-Айленд [ 17 травня 2007 у Wayback Machine.](англ.)
- Лонг-Айленд [ 25 червня 2007 у Wayback Machine.](англ.)
- Лонг-Айленд — Геологія [ 19 квітня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
Це незавершена стаття з географії США. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про острів, чи острови. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Long Ajlend angl Long Island dovgij ostriv ostriv na pivdennomu shodi shtatu Nyu Jork Long Ajlendangl Long IslandKartaGeografiya40 48 20 pn sh 73 15 13 zh d 40 80580500002777455 pn sh 73 25361600002777607 zh d 40 80580500002777455 73 25361600002777607 Koordinati 40 48 20 pn sh 73 15 13 zh d 40 80580500002777455 pn sh 73 25361600002777607 zh d 40 80580500002777455 73 25361600002777607MisceroztashuvannyaAtlantichnij okeanAkvatoriyaAtlantichnij okeanGrupa ostrovivNyu Jorkska aglomeraciyaPlosha3629 km 149 misce Dovzhina190 kmShirina32 kmNajvisha tochka122 mKrayina SShARegionShtat Nyu JorkAdm odinicyaNyu JorkNaselennya7 838 822 2015 18 te misce Long AjlendLong Ajlend Nyu Jork Long Ajlend u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Long Ajlend znachennya OpisNa zahidnomu krayu Long Ajlenda roztashovani dva z p yati boro mista Nyu Jorka Bruklin okrug Kings i Kvins Centralnu i shidnu chastini ostrova zajmayut okrugi Saffolk i Nasso U rozmovnij movi pid terminom Long Ajlend zazvichaj rozumiyut same ostanni dva okrugi A Bruklin i Kvins nazivayutsya okremo oskilki voni stali administrativnimi chastinami Nyu Jorka Okrug Nasso bilsh urbanizovanij i perenaselenij nizh okrug Saffolk z jogo agrarnim ukladom zhittya Rajoni na pivdennomu uzberezhzhi silno zabolocheni u nih perevazhayut bili pishani plyazhi j arhipelagi Stari sim yi vidomi z chasiv borotbi za nezalezhnist use she prozhivayut na cih teritoriyah Na pivnichnomu zh uzberezhzhi bilshist ugid nalezhit amerikanskij ta yevropejskij aristokratiyi Sogodni golovni prirodni cinnosti krayu dostupni dlya oznajomlennya j osnovnomu naselennyu rozbito publichni parki vidkrito rozplidniki zapovidniki ta muzeyi Znachne ekonomichne zrostannya i zrostannya naselennya vidbulosya na teritoriyi Long Ajlenda sho ne vhodit do miskoyi mezhi Nyu Jorka pislya Drugoyi svitovoyi vijni Okrug Nasso buv najbilsh shvidkozrostayuchim z 1950 h do 1970 h rokiv za kilkistyu naselennya Saffolk do 1990 roku zalishavsya perevazhno agrarnim rajonom osoblivo shidna jogo chastina Tut velikoyi populyarnosti nabuv litnij turizm Long Ajlend vidomij visokim rivnem zhittya naselennya Okrug Nasso ye tretim sered najbagatshih okrugiv SShA i v nomu styaguyetsya drugij za velichinoyu podatok u krayini U nedavnomu minulomu pivnichni teritoriyi okrugu Saffolka yaki ranishe zajmali polya kartopli peretvorilisya na vinorobni plantaciyi A pivden Saffolka populyarnij svoyimi plyazhnimi kurortami vklyuchno z vsesvitno vidomimi Gemptonom shorichnij dzhazovij festival i Montokom mayak u Montok Pojnti IstoriyaBudinok muzej Teodora Ruzvelta Istoriya Long Ajlenda pochinayetsya z yevropejskoyi kolonizaciyi Ameriki Vidkritij 1609 roku anglijskim moreplavcem Gudzonom Plem ya lenape nazvane yevropejcyami delavari naselyalo zahidnu chastinu ostrova i govorilo movoyu mansi algonkinskoyi movnoyi sim yi Dzhovanni da Verraccano buv pershim yevropejcem yakij zrobiv notatku pro zustrich iz cim plem yam koli vin zajshov u misce vidome teper yak Zatoka Nyu Jorka 1524 roku Shidna chastina ostrova bula naselena indiancyami yaki rozmovlyayut movoyu grupi mohegan montauk narraganset tiyeyi samoyi movnoyi sim yi sho svidchit pro yihnij zv yazok z aborigenami ninishnih Konnektikutu i Rod Ajlendu Bilshu chastinu korinnogo indianskogo naselennya Long Ajlenda vinishili kolonizatori Zahidna chastina Long Ajlenda piznishe bula zaselena gollandcyami todi yak na shid prijshli puritani Anglijskim dominionom ostriv stav 1664 roku koli gollandska koloniya Novij Amsterdam bula zahoplena anglijcyami i perejmenovana v Nyu Jork U 1683 roci bulo utvoreno tri okrugi Kings Kvins i Saffolk Pid chas Amerikanskoyi vijni za nezalezhnist u Bostonskij bitvi ostriv buv zahoplenij anglijcyami u generala Dzhordzha Vashingtona i zalishavsya nepristupnoyu forteceyu do samogo kincya vijni Pislya peremogi Angliyi v bitvi na ostrovi 1776 roku bagato hto z tih hto voyuvav na boci kolonij vtekli na ostrovi zalishilisya perevazhno loyalisti Pislya peremogi kolonistiv ostriv perejshov znovu pid yihnij kontrol bezlich loyalistiv vtekli z ostrova i oselilisya v Kanadi za pidtrimki anglijskogo uryadu Long AjlendOkrugi boro Long AjlendaBruklinskij mist pershij iz semi mostiv perekinutih cherez protoku Ist River Z yednuye Long Ajlend iz rajonom boro Mangetten U XIX stolitti Long Ajlend use she zalishavsya perevazhno agrarnim rajonom Poperednikom zaliznici Long Ajlenda 1836 roku stav Ferri terminal sho prostyagnuvsya cherez Bruklin do rajonu Dzhamejka v Kvinsi Z 1830 po 1930 kilkist naselennya podvoyuvalasya kozhni dvadcyat rokiv cherez sho bagato mist stali z yednuvatisya odne z odnim yak miska chastina Bruklina z Kingsom Do 1883 roku poki ne dobuduvali Bruklinskij mist zv yazok mizh Long Ajlendom i kontinentalnoyu chastinoyu pidtrimuvavsya za dopomogoyu poromnoyi perepravi Pislya togo yak buli pobudovani inshi mosti i tuneli chiselnist naselennya znovu pochala rizko zbilshuvatisya 1 sichnya 1898 roku okrug Kings i chastinu Kvinsa ob yednali v Siti of grejter Nyu Jork The City of Greater New York skasuvavshi takim chinom usi mista yaki vhodili do nogo ranishe U 1920 h i 1930 h rokah Long Ajlend stav peretvoryuvatisya z fermerskogo ostrova na zrazok amerikanskogo peredmistya Zaliznicya ob yednala okrugi i stala osnovnoyu transportnoyu arteriyeyu do poyavi Long Ajlendskoyi avtostradi Robert Mozes stvoriv rizni proyekti dorig iz nasadzhennyami derev yaki operezali ves ostriv Pislya Drugoyi svitovoyi vijni naselennya pochalo zrostati shvidkimi tempami osoblivo v Nasso i Saffolku kudi aktivno pochali pereselyatisya zhiteli Nyu Jorka pislyavoyennij bum Najvidomishim prikladom ye mistechko Levittaun Vono bulo zasnovane 1946 roku koli firma Levitt end sons Levitt and Sons Inc pochala masove budivnictvo tipovogo zhitla budinki zbirayutsya yak konstruktor iz gotovih detalej dlya veteraniv vijni Selishe stalo strimko zrostati 450 osib u 1946 60 tis osib naprikinci 50 h rokiv i pevnij chas sluguvalo vzircem miskogo planuvannya ale piznishe vid ideyi odnotipnoyi zabudovi stali vidmovlyatisya cherez zrostayuchu vartist zemli ta neruhomosti Vodnochas nastala nova hvilya emigraciyi z Pivdennoyi ta Shidnoyi Yevropi i Latinskoyi Ameriki GeografiyaMaksimalna dovzhina ostrova blizko 225 km maksimalna shirina 48 km plosha 3629 km Za ploshej ostriv posidaye 149 te misce v sviti sered vsih ostroviv Stanom na 2000 r naselennya Long Ajlendu stanovilo 7 448 618 osib Za kilkistyu naselennya ce visimnadcyatij ostriv u sviti nastupnij pislya ostrovu Hajnan u KNR Ostriv podilyayetsya na chotiri okrugi boro Kings Kvinz Nassau Saffolk Okrugi Kings Bruklin ta Kvinz ye chastinami mista Nyu Jork Prigodi1996 pasazhirskij litak rejsu 800 aviakompaniyi TWA yakij viletiv z aeroportu im Dzhona Kennedi Nyu Jork v Parizh Franciya vibuhnuv nevdovzi pislya zlotu j rozbivsya na uzberezhzhi Long Ajlenda Div takozhSpisok ostroviv za plosheyu Spisok ostroviv za naselennyamPrimitkiData Access and Dissemination Systems DADS census gov Arhiv originalu za 27 grudnya 1996 Procitovano 12 kvitnya 2022 PosilannyaLong Ajlend Turistichna Informaciya 16 travnya 2008 u Wayback Machine angl Long Ajlend Novini 14 bereznya 2011 u Wayback Machine angl Long Ajlend 17 travnya 2007 u Wayback Machine angl Long Ajlend 25 chervnya 2007 u Wayback Machine angl Long Ajlend Geologiya 19 kvitnya 2021 u Wayback Machine angl Ce nezavershena stattya z geografiyi SShA Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro ostriv chi ostrovi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi