Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бру́клінський міст (англ. Brooklyn Bridge) відкритий у 1883, один з найстаріших підвісних мостів у США. Міст сягає довжини 1825 м і розташовується над Іст-Ривер у місті Нью-Йорку між округами Мангеттен і Бруклін. На момент завершення будівництва він був найбільшим підвісним мостом у світі і першим мостом, у конструкції якого використовувались сталеві троси. Міст збудовано з вапняку, граніту і розендейлівського цементу. Початкова назва — Міст Нью-Йорка і Брукліна (англ. New York and Brooklyn Bridge). У 1915 році за мостом офіційно було закріплено його теперішню назву.
| Бруклінський міст англ. Brooklyn Bridge | |
|---|---|
 | |
| 40°42′20″ пн. ш. 73°59′46″ зх. д. / 40.70566666669444089° пн. ш. 73.99633333336112173° зх. д.Координати: 40°42′20″ пн. ш. 73°59′46″ зх. д. / 40.70566666669444089° пн. ш. 73.99633333336112173° зх. д. | |
| Офіційна назва | англ. Brooklyn Bridge |
| Країна |  США[1] |
| Розташування | Нью-Йорк |
| Галузь застосування | автомобільний, пішохідний, велосипедний |
| Перетинає | Іст-Ривер |
| Тип конструкції | підвісний міст, вантовий міст |
| Матеріал | сталь і камінь |
| Основний проліт | 486 м |
| Загальна довжина | 1 825 м |
| Ширина | 26 |
| Висота конструкції | 82,6 м |
| Висота склепіння над водою | 41 м |
| Кількість смуг руху | 6 |
| Початок будівництва | 2 січня 1870 року |
| Відкрито | 24 травня 1883 року |
| Конструктор, архітектор | Джон Роблінг |
| Охоронний статус | d, Національна історична пам'ятка[2], d[3], Об'єкт попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО[d], d і d |
  Бруклінський міст Бруклінський міст (США) | |
 Бруклінський міст у Вікісховищі | |
Мостом забезпечується як автомобільний, так і пішохідний рух — уздовж він розділений на три частини. Бокові частини призначені для руху автомобільного транспорту, а середня, на значному підвищенні, використовується пішоходами та велосипедистами.
У 1964 році міст було занесено до списку Національних історичних пам'яток. Дотепер міст залишається популярним місцем відпочинку та велосипедних прогулянок для мешканців Нью-Йорка, а завдяки голлівудським фільмам вважається одним із символів міста.
Передісторія
Марк Вітні написав про історію Бруклінського моста такими словами: «Бруклінський міст, побудований батьком і сином, є продуктом революцій: ліберальний підйом в Німеччині і Франції в тридцятих роках 19 століття дозволив Джону Роблінгу емігрувати в Америку у 1831 році; громадянська війна у США зробила його сина Вашингтона полковником, і, нарешті, індустріальна революція багато в чому допомогла Роблінгам і Бруклінському мосту.»
Джон Роблінг вивчав інженерію, архітектуру і філософію в Берліні, але прибувши до Америки організував сільськогосподарську комуну, і лише потім повернувся до інженерії та став працювати інженером на будівництві Пенсільванського каналу. У 1851 році побудував залізничний міст в Ніагара-Фоллс, а 1856 року почав будівництво моста через річку Огайо в Цинциннаті. Через громадянську війну в США міст був закінчений лише у 1866 році. У цьому проєкті велику роль зіграв син Роблінга Вашингтон.
Ідея побудувати міст між Нью-Йорком і Брукліном виникала неодноразово, але до завершення будівництва моста в Цинциннаті ця ідея не підкріплювалася нічим конкретним, Іст-Ривер дуже бурхлива протока, схильна до дії припливів і має дуже інтенсивний трафік руху суден, тому міст повинен бути дуже високим, щоб верхівки щогл вітрильних кораблів не зачіпали його.
Взимку 1866/1867 років відбулася подія, що підштовхнула до проєктування мосту — протока замерзла і поромне сполучення між Нью-Йорком і Брукліном припинилося. Уже навесні 1867 року було створено будівельну компанію New York Bridge Company і Роблінг був призначений її головним інженером. Роблінг запропонував побудувати міст з центральним прольотом 486 метрів — більшим, ніж у будь-якого іншого мосту, що існував на той час, і на 50 % більше, ніж у щойно збудованого моста в Цинциннаті. Проєктування мосту тривало 2 роки.
Будівництво мосту
У 1867 році міська влада Нью-Йорка затвердила проєкт інженера Джона Роблінга (англ. John Augustus Roebling), будівельна компанія якого уже мала досвід спорудження підвісних мостів.
Будівництво мосту розпочалося 2 січня 1870 року й закінчилося через 13 років, 24 травня 1883 року. Три прогони мосту з'єднували дві готичні вежі, довжина основного прогону становила 486,3 метра, висота опор — 82,6 метра над водою, діаметр головного опорного троса — 40 см. Віддаль від проїжджої частини до поверхні води — 41 метр. Міст обійшовся в 15,1 мільйона доларів.
Особливості технологічних рішень
Підвісний міст спирається на дві масивні опори, спроєктовані у неоготичному стилі, які потрібно було оперти на твердий скельний ґрунт. Геологічні вишукування показали, що він залягає на глибині 25 метрів нижче від рівня дна річки, тому було потрібне рішення щодо виймання м'яких порід завтовшки 25 метрів. Для цього Джон Роблінг застосував кесони.
Робочі камери, виготовлені з деревини жовтої сосни, 43 метри довжиною і 27 метрів завширшки, розділені на 6 відсіків кожна заповнювались стисненим повітрям, щоб протистояти тиску води.
Зверху на кесон встановлювалися гранітні плити, під вагою яких кесон занурювався в ґрунт. Глибина кесона з боку Брукліна становила 44 фути (13,4 м), з боку Манхеттена — 78 (23,8 м). Після закінчення виїмки ґрунту кесони заповнювались бетоном, формуючи тим самим міцний фундамент.
Зіткнувшись з важкопрохідними ґрунтами на дні річки, інженери Роблінги (батько — Джон та його старший син — Вашингтон) застосували для їх руйнування динаміт. Вийнятий ґрунт вантажили на баржі й скидали нижче за течією річки або в океан.
Кесонна хвороба
Землекопи, яких називали «sandhogs» (піщані свині), переважно були іммігрантами і працювали за 2 $ на день. За допомогою лопат вони вигрібали мул, каміння, гравій та інший підводний бруд з дна річки. На майданчик вони потрапляли за допомогою невеликого залізного контейнера — шлюзу, куди також нагніталось стиснене повітря. Через різницю тисків поблизу дна річки і нагорі при зворотному підйомі в крові починав виділятися азот, що викликало сильні головні болі, серцеву недостатність, свербіж шкіри, судоми, оніміння кінцівок аж до паралічу і навіть смерті. Багато робітників не витримували цього. Симптоми їх мук отримали назву «кесонна хвороба» (хвороба водолазів).
Чим глибше потрібно було занурити кесон, тим більший тиск був у ньому. На боці мангеттенської опори абсолютний тиск сягав 3,4 атмосфери, через що робітнику було дозволено перебувати у камері не більше 4-х годин на добу.
Робітникам, що постраждали від кесонної хвороби, допомагали досвідчені лікарі під керівництвом лікаря проєкту Ендрю Сміта. При спостереженнях він з'ясував, що найбільше схильні до хвороби люди з пишною статурою, тому їх припинили наймати на цю роботу.
Лише через 30 років були встановлені механізми цієї хвороби і засіб від неї: повільніше опускання і підіймання, щоб тиск змінювався поступово. У 1909 році в штаті Нью-Йорк були прийняті перші закони про кесон-безпеку при будівництві залізничних тунелів під річками Гудзон і Іст-Ривер. Однак при будівництві Бруклінського моста від кесонної хвороби, обвалів і травм при вибухових роботах загинуло близько 150 осіб.
Подвиг Роблінгів
Ще до початку будівництва моста Джон Роблінг отримав травму: човен, з якого він спостерігав за забиванням паль, зіткнувся з поромом, з якого проводилось забивання. Інженеру палею роздробило стопу, йому її ампутували, однак уже відбулось зараження і через три тижні він помер від правцю, передавши керівництво провадженням робіт сину Вашингтону.
32-річний інженер зіткнувся з безліччю технічних проблем у процесі будівництва. Коли постало питання використання динаміту для проходження твердих порід, спрогнозувати результат вибуху в умовах стисненого повітря ніхто не міг. Міг зруйнуватися кесон, могли загинути люди. Вашингтон Роблінг особисто брав участь у проведенні пробних вибухів.
Одного разу у кесоні виникла пожежа, в гасінні якої знову ж таки брав участь молодий інженер, провівши в кесоні майже добу замість належних 4 годин. Після підйому на поверхню Вашингтон зазнав перших ознак кесонної хвороби. Але через тривання пожежі він не витримав постільного режиму і знову вирушив рятувати кесон.
Після другого нападу кесонної хвороби Роблінга спаралізувало. Керівництво будівництвом продовжила його дружина Емілі Роблінг, яка була змушена освоїти інженерні науки, вищу математику та опір матеріалів. Сам Роблінг спостерігав за роботами лише через бінокль, отримуючи від асистентів схеми виконаних робіт та фотознімки.
Тому можна вважати, що Бруклінський міст зобов'язаний своїм існуванням усій сім'ї Роблінгів. Емілі Роблінг стала першою людиною, яка подолала цей міст. Імена Джона Роблінга та Вашингтона Роблінга увічнені на пам'ятній дошці на опорі моста.
Натяжна конструкція
Після завершення будівництва опор почався монтаж сталевих тросів, на яких треба було підвісити головний прогін мосту. Технологію виробництва тросів розробив ще Джон Роблінг, який створив для цього спеціальне устаткування.
Однак, як буде працювати підвісна конструкція найдовшого на той час моста у США, ніхто не знав. Щоб підтвердити міцність троса, відважний головний механік Фарінгтон (E.F. Farrington) перетнув річку по першому з 500-метрових тросів. За цією грандіозною подією спостерігали тисячі нью-йоркців, світлину з Фарінгтоном помістили на перших шпальтах усі американські газети.
Потім почалася робота з натягування тросів на висоті 87 метрів. Однак рада директорів з будівництва Бруклінського моста відхилила постачання сталевих канатів від фірми Роблінга, підписавши контракт з сумнівним постачальником. Коли у розпал робіт один з тросів порвався і загинули робітники, Вашингтон Роблінг при перевірці встановив, що підрядник використав контрабандний дріт, крихкий, як скло. Було подвоєно кількість інспекторів, які перевіряли якість дроту для сталевих канатів. Але вже встановлені на міст троси неможливо було вилучити. Однак Роблінги заклали у підвісну конструкцію 6-кратний запас міцності, так що навіть з неякісного дроту її опорна здатність гарантувала безпеку. Кожен трос складався з 19 окремих жил, а ті, своєю чергою, з 278 окремих дротів, що дозволило мосту витримувати дуже великі навантаження.
Дирекція розірвала контракт з обраним постачальником і подальші закупки були продовжені у фірми Роблінгів. Однак противники хотіли помсти й запустили слух про психічні розлади у Вашингтона Роблінга, вимагаючи його відставки з посади.
У справу втрутилась рішуча Емілі. Вона звернулась до американського співтовариства інженерів за підтримкою. На засіданні ради директорів з будівництва моста 10 з 17 голосів було віддано за збереження посади головного інженера за Вашингтоном Роблінгом, що віддав цьому проєкту здоров'я та присвятив йому своє життя.
Завершення будівництва
На відкритті мосту були присутні мер Нью-Йорка та президент США Честер Алан Артур. У цей день влаштували вихідний: усі охочі могли прийти й помилуватись цим архітектурним творінням.
У перший же день близько 1 800 транспортних засобів та понад 150 000 осіб скористалися ним, щоб перебратися на інший бік. Однак через тиждень у натовпі, котрий перебував на мості пройшли чутки про можливість раптового обвалення мосту, що стало причиною тисняви й загибелі 12 осіб. Щоб запевнити народ у міцності мосту, влада провела по ньому 21 слона із цирку, що гастролював неподалік..
Завдяки Бруклінському мосту стало можливим об'єднання Брукліна і Нью-Йорка у Великий Нью-Йорк.
Сучасність
Спочатку на новому мості були передбачені дві залізничні колії (для поїздів метро), чотири смуги для кінних екіпажів (потім автомобілів) і піднята над основним полотном мосту пішохідна доріжка. Пізніше по мосту ходили також трамваї. У 1950-х роках після реконструкції, рух рейкового транспорту було припинено, а кількість автомобільних смуг збільшено до шести.
З 1980-х років міст почали підсвічувати вночі, щоб підкреслити його архітектурні особливості.
У травні 1983 року Нью-Йорк з розмахом відсвяткував сторіччя моста. В ювілейних урочистостях взяв участь президент США Рональд Рейган.
Примітки
- archINFORM — 1994.
- https://www.nps.gov/subjects/nationalhistoriclandmarks/list-of-nhls-by-state.htm#onthisPage-32
- Національний реєстр історичних місць США — 1966.
- Francis P. Boscoe. cement industry // The Encyclopedia of New York State / Peter R. Eisenstadt, Laura-Eve Moss. — Syracuse University Press, 2005. — С. 294—295. — .
- «The seventy architecturial wonders of our world», ed. Neil Parkin, «Times&Hudson», London, 2003, , page 219—222
- Бруклинский мост [ 16 липня 2019 у Wayback Machine.] // Все о США (рос.).
- Символ Нью-Йорка — Бруклинский мост [ 26 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Attraction story (портал про визначні місця) (рос.)
- . ForumDaily (рос.). 29 травня 2017. Архів оригіналу за 3 листопада 2018. Процитовано 26 вересня 2018.
- David McCullough, 2007.
Джерела
- David McCullough. The Great Bridge: The Epic Story of the Building of the Brooklyn Bridge. — Simon and Schuster, 2007. — 608 с. — .(англ.)
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бруклінський міст |
- Мапа Бруклінського моста [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Історія Бруклінського моста (англ.) [Архівовано 28 січня 2013 у WebCite]
- Історія Бруклінського моста (англ.) [ 10 червня 2007 у Wayback Machine.]
- Видатні споруди — Бруклінський міст (англ.) [ 30 червня 2007 у Wayback Machine.]
- Бруклінський міст і залізниця (англ.) [ 28 червня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bru klinskij mist angl Brooklyn Bridge vidkritij u 1883 odin z najstarishih pidvisnih mostiv u SShA Mist syagaye dovzhini 1825 m i roztashovuyetsya nad Ist River u misti Nyu Jorku mizh okrugami Mangetten i Bruklin Na moment zavershennya budivnictva vin buv najbilshim pidvisnim mostom u sviti i pershim mostom u konstrukciyi yakogo vikoristovuvalis stalevi trosi Mist zbudovano z vapnyaku granitu i rozendejlivskogo cementu Pochatkova nazva Mist Nyu Jorka i Bruklina angl New York and Brooklyn Bridge U 1915 roci za mostom oficijno bulo zakripleno jogo teperishnyu nazvu Bruklinskij mist angl Brooklyn BridgeBruklinskij mist40 42 20 pn sh 73 59 46 zh d 40 70566666669444089 pn sh 73 99633333336112173 zh d 40 70566666669444089 73 99633333336112173 Koordinati 40 42 20 pn sh 73 59 46 zh d 40 70566666669444089 pn sh 73 99633333336112173 zh d 40 70566666669444089 73 99633333336112173Oficijna nazva angl Brooklyn BridgeKrayina SShA 1 Roztashuvannya Nyu JorkGaluz zastosuvannya avtomobilnij pishohidnij velosipednijPeretinaye Ist RiverTip konstrukciyi pidvisnij mist vantovij mistMaterial stal i kaminOsnovnij prolit 486 mZagalna dovzhina 1 825 mShirina 26Visota konstrukciyi 82 6 mVisota sklepinnya nad vodoyu 41 mKilkist smug ruhu 6Pochatok budivnictva 2 sichnya 1870 rokuVidkrito 24 travnya 1883 rokuKonstruktor arhitektor Dzhon RoblingOhoronnij status d Nacionalna istorichna pam yatka 2 d 3 Ob yekt poperednogo spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO d d i dBruklinskij mistBruklinskij mist SShA Bruklinskij mist u Vikishovishi Bruklinskij mist 1892 roku Mostom zabezpechuyetsya yak avtomobilnij tak i pishohidnij ruh uzdovzh vin rozdilenij na tri chastini Bokovi chastini priznacheni dlya ruhu avtomobilnogo transportu a serednya na znachnomu pidvishenni vikoristovuyetsya pishohodami ta velosipedistami U 1964 roci mist bulo zaneseno do spisku Nacionalnih istorichnih pam yatok Doteper mist zalishayetsya populyarnim miscem vidpochinku ta velosipednih progulyanok dlya meshkanciv Nyu Jorka a zavdyaki gollivudskim filmam vvazhayetsya odnim iz simvoliv mista PeredistoriyaMark Vitni napisav pro istoriyu Bruklinskogo mosta takimi slovami Bruklinskij mist pobudovanij batkom i sinom ye produktom revolyucij liberalnij pidjom v Nimechchini i Franciyi v tridcyatih rokah 19 stolittya dozvoliv Dzhonu Roblingu emigruvati v Ameriku u 1831 roci gromadyanska vijna u SShA zrobila jogo sina Vashingtona polkovnikom i nareshti industrialna revolyuciya bagato v chomu dopomogla Roblingam i Bruklinskomu mostu Dzhon Robling vivchav inzheneriyu arhitekturu i filosofiyu v Berlini ale pribuvshi do Ameriki organizuvav silskogospodarsku komunu i lishe potim povernuvsya do inzheneriyi ta stav pracyuvati inzhenerom na budivnictvi Pensilvanskogo kanalu U 1851 roci pobuduvav zaliznichnij mist v Niagara Folls a 1856 roku pochav budivnictvo mosta cherez richku Ogajo v Cincinnati Cherez gromadyansku vijnu v SShA mist buv zakinchenij lishe u 1866 roci U comu proyekti veliku rol zigrav sin Roblinga Vashington Ideya pobuduvati mist mizh Nyu Jorkom i Bruklinom vinikala neodnorazovo ale do zavershennya budivnictva mosta v Cincinnati cya ideya ne pidkriplyuvalasya nichim konkretnim Ist River duzhe burhliva protoka shilna do diyi pripliviv i maye duzhe intensivnij trafik ruhu suden tomu mist povinen buti duzhe visokim shob verhivki shogl vitrilnih korabliv ne zachipali jogo Vzimku 1866 1867 rokiv vidbulasya podiya sho pidshtovhnula do proyektuvannya mostu protoka zamerzla i poromne spoluchennya mizh Nyu Jorkom i Bruklinom pripinilosya Uzhe navesni 1867 roku bulo stvoreno budivelnu kompaniyu New York Bridge Company i Robling buv priznachenij yiyi golovnim inzhenerom Robling zaproponuvav pobuduvati mist z centralnim prolotom 486 metriv bilshim nizh u bud yakogo inshogo mostu sho isnuvav na toj chas i na 50 bilshe nizh u shojno zbudovanogo mosta v Cincinnati Proyektuvannya mostu trivalo 2 roki Budivnictvo mostuU 1867 roci miska vlada Nyu Jorka zatverdila proyekt inzhenera Dzhona Roblinga angl John Augustus Roebling budivelna kompaniya yakogo uzhe mala dosvid sporudzhennya pidvisnih mostiv Budivnictvo mostu rozpochalosya 2 sichnya 1870 roku j zakinchilosya cherez 13 rokiv 24 travnya 1883 roku Tri progoni mostu z yednuvali dvi gotichni vezhi dovzhina osnovnogo progonu stanovila 486 3 metra visota opor 82 6 metra nad vodoyu diametr golovnogo opornogo trosa 40 sm Viddal vid proyizhdzhoyi chastini do poverhni vodi 41 metr Mist obijshovsya v 15 1 miljona dolariv Osoblivosti tehnologichnih rishen Shema konstrukciyi kesona Pidvisnij mist spirayetsya na dvi masivni opori sproyektovani u neogotichnomu stili yaki potribno bulo operti na tverdij skelnij grunt Geologichni vishukuvannya pokazali sho vin zalyagaye na glibini 25 metriv nizhche vid rivnya dna richki tomu bulo potribne rishennya shodo vijmannya m yakih porid zavtovshki 25 metriv Dlya cogo Dzhon Robling zastosuvav kesoni Robochi kameri vigotovleni z derevini zhovtoyi sosni 43 metri dovzhinoyu i 27 metriv zavshirshki rozdileni na 6 vidsikiv kozhna zapovnyuvalis stisnenim povitryam shob protistoyati tisku vodi Zverhu na keson vstanovlyuvalisya granitni pliti pid vagoyu yakih keson zanuryuvavsya v grunt Glibina kesona z boku Bruklina stanovila 44 futi 13 4 m z boku Manhettena 78 23 8 m Pislya zakinchennya viyimki gruntu kesoni zapovnyuvalis betonom formuyuchi tim samim micnij fundament Zitknuvshis z vazhkoprohidnimi gruntami na dni richki inzheneri Roblingi batko Dzhon ta jogo starshij sin Vashington zastosuvali dlya yih rujnuvannya dinamit Vijnyatij grunt vantazhili na barzhi j skidali nizhche za techiyeyu richki abo v okean Kesonna hvoroba Zemlekopi yakih nazivali sandhogs pishani svini perevazhno buli immigrantami i pracyuvali za 2 na den Za dopomogoyu lopat voni vigribali mul kaminnya gravij ta inshij pidvodnij brud z dna richki Na majdanchik voni potraplyali za dopomogoyu nevelikogo zaliznogo kontejnera shlyuzu kudi takozh nagnitalos stisnene povitrya Cherez riznicyu tiskiv poblizu dna richki i nagori pri zvorotnomu pidjomi v krovi pochinav vidilyatisya azot sho viklikalo silni golovni boli sercevu nedostatnist sverbizh shkiri sudomi oniminnya kincivok azh do paralichu i navit smerti Bagato robitnikiv ne vitrimuvali cogo Simptomi yih muk otrimali nazvu kesonna hvoroba hvoroba vodolaziv Chim glibshe potribno bulo zanuriti keson tim bilshij tisk buv u nomu Na boci mangettenskoyi opori absolyutnij tisk syagav 3 4 atmosferi cherez sho robitniku bulo dozvoleno perebuvati u kameri ne bilshe 4 h godin na dobu Robitnikam sho postrazhdali vid kesonnoyi hvorobi dopomagali dosvidcheni likari pid kerivnictvom likarya proyektu Endryu Smita Pri sposterezhennyah vin z yasuvav sho najbilshe shilni do hvorobi lyudi z pishnoyu staturoyu tomu yih pripinili najmati na cyu robotu Lishe cherez 30 rokiv buli vstanovleni mehanizmi ciyeyi hvorobi i zasib vid neyi povilnishe opuskannya i pidijmannya shob tisk zminyuvavsya postupovo U 1909 roci v shtati Nyu Jork buli prijnyati pershi zakoni pro keson bezpeku pri budivnictvi zaliznichnih tuneliv pid richkami Gudzon i Ist River Odnak pri budivnictvi Bruklinskogo mosta vid kesonnoyi hvorobi obvaliv i travm pri vibuhovih robotah zaginulo blizko 150 osib Podvig Roblingiv She do pochatku budivnictva mosta Dzhon Robling otrimav travmu choven z yakogo vin sposterigav za zabivannyam pal zitknuvsya z poromom z yakogo provodilos zabivannya Inzheneru paleyu rozdrobilo stopu jomu yiyi amputuvali odnak uzhe vidbulos zarazhennya i cherez tri tizhni vin pomer vid pravcyu peredavshi kerivnictvo provadzhennyam robit sinu Vashingtonu 32 richnij inzhener zitknuvsya z bezlichchyu tehnichnih problem u procesi budivnictva Koli postalo pitannya vikoristannya dinamitu dlya prohodzhennya tverdih porid sprognozuvati rezultat vibuhu v umovah stisnenogo povitrya nihto ne mig Mig zrujnuvatisya keson mogli zaginuti lyudi Vashington Robling osobisto brav uchast u provedenni probnih vibuhiv Memorialni doshki na opori mosta Odnogo razu u kesoni vinikla pozhezha v gasinni yakoyi znovu zh taki brav uchast molodij inzhener provivshi v kesoni majzhe dobu zamist nalezhnih 4 godin Pislya pidjomu na poverhnyu Vashington zaznav pershih oznak kesonnoyi hvorobi Ale cherez trivannya pozhezhi vin ne vitrimav postilnogo rezhimu i znovu virushiv ryatuvati keson Pislya drugogo napadu kesonnoyi hvorobi Roblinga sparalizuvalo Kerivnictvo budivnictvom prodovzhila jogo druzhina Emili Robling yaka bula zmushena osvoyiti inzhenerni nauki vishu matematiku ta opir materialiv Sam Robling sposterigav za robotami lishe cherez binokl otrimuyuchi vid asistentiv shemi vikonanih robit ta fotoznimki Tomu mozhna vvazhati sho Bruklinskij mist zobov yazanij svoyim isnuvannyam usij sim yi Roblingiv Emili Robling stala pershoyu lyudinoyu yaka podolala cej mist Imena Dzhona Roblinga ta Vashingtona Roblinga uvichneni na pam yatnij doshci na opori mosta Natyazhna konstrukciya Pislya zavershennya budivnictva opor pochavsya montazh stalevih trosiv na yakih treba bulo pidvisiti golovnij progin mostu Tehnologiyu virobnictva trosiv rozrobiv she Dzhon Robling yakij stvoriv dlya cogo specialne ustatkuvannya Odnak yak bude pracyuvati pidvisna konstrukciya najdovshogo na toj chas mosta u SShA nihto ne znav Shob pidtverditi micnist trosa vidvazhnij golovnij mehanik Farington E F Farrington peretnuv richku po pershomu z 500 metrovih trosiv Za ciyeyu grandioznoyu podiyeyu sposterigali tisyachi nyu jorkciv svitlinu z Faringtonom pomistili na pershih shpaltah usi amerikanski gazeti foto David Shankbone 2007 Potim pochalasya robota z natyaguvannya trosiv na visoti 87 metriv Odnak rada direktoriv z budivnictva Bruklinskogo mosta vidhilila postachannya stalevih kanativ vid firmi Roblinga pidpisavshi kontrakt z sumnivnim postachalnikom Koli u rozpal robit odin z trosiv porvavsya i zaginuli robitniki Vashington Robling pri perevirci vstanoviv sho pidryadnik vikoristav kontrabandnij drit krihkij yak sklo Bulo podvoyeno kilkist inspektoriv yaki pereviryali yakist drotu dlya stalevih kanativ Ale vzhe vstanovleni na mist trosi nemozhlivo bulo viluchiti Odnak Roblingi zaklali u pidvisnu konstrukciyu 6 kratnij zapas micnosti tak sho navit z neyakisnogo drotu yiyi oporna zdatnist garantuvala bezpeku Kozhen tros skladavsya z 19 okremih zhil a ti svoyeyu chergoyu z 278 okremih drotiv sho dozvolilo mostu vitrimuvati duzhe veliki navantazhennya Direkciya rozirvala kontrakt z obranim postachalnikom i podalshi zakupki buli prodovzheni u firmi Roblingiv Odnak protivniki hotili pomsti j zapustili sluh pro psihichni rozladi u Vashingtona Roblinga vimagayuchi jogo vidstavki z posadi U spravu vtrutilas rishucha Emili Vona zvernulas do amerikanskogo spivtovaristva inzheneriv za pidtrimkoyu Na zasidanni radi direktoriv z budivnictva mosta 10 z 17 golosiv bulo viddano za zberezhennya posadi golovnogo inzhenera za Vashingtonom Roblingom sho viddav comu proyektu zdorov ya ta prisvyativ jomu svoye zhittya Zavershennya budivnictva Na vidkritti mostu buli prisutni mer Nyu Jorka ta prezident SShA Chester Alan Artur U cej den vlashtuvali vihidnij usi ohochi mogli prijti j pomiluvatis cim arhitekturnim tvorinnyam U pershij zhe den blizko 1 800 transportnih zasobiv ta ponad 150 000 osib skoristalisya nim shob perebratisya na inshij bik Odnak cherez tizhden u natovpi kotrij perebuvav na mosti projshli chutki pro mozhlivist raptovogo obvalennya mostu sho stalo prichinoyu tisnyavi j zagibeli 12 osib Shob zapevniti narod u micnosti mostu vlada provela po nomu 21 slona iz cirku sho gastrolyuvav nepodalik Zavdyaki Bruklinskomu mostu stalo mozhlivim ob yednannya Bruklina i Nyu Jorka u Velikij Nyu Jork SuchasnistSpochatku na novomu mosti buli peredbacheni dvi zaliznichni koliyi dlya poyizdiv metro chotiri smugi dlya kinnih ekipazhiv potim avtomobiliv i pidnyata nad osnovnim polotnom mostu pishohidna dorizhka Piznishe po mostu hodili takozh tramvayi U 1950 h rokah pislya rekonstrukciyi ruh rejkovogo transportu bulo pripineno a kilkist avtomobilnih smug zbilsheno do shesti Z 1980 h rokiv mist pochali pidsvichuvati vnochi shob pidkresliti jogo arhitekturni osoblivosti U travni 1983 roku Nyu Jork z rozmahom vidsvyatkuvav storichchya mosta V yuvilejnih urochistostyah vzyav uchast prezident SShA Ronald Rejgan Panorama Bruklinskogo mostu Panorama Bruklinskogo mostu i Mangettenu vnochiPrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 https www nps gov subjects nationalhistoriclandmarks list of nhls by state htm onthisPage 32 Nacionalnij reyestr istorichnih misc SShA 1966 d Track Q3719 Francis P Boscoe cement industry The Encyclopedia of New York State Peter R Eisenstadt Laura Eve Moss Syracuse University Press 2005 S 294 295 ISBN 081560808X The seventy architecturial wonders of our world ed Neil Parkin Times amp Hudson London 2003 ISBN 0 500 51047 4 page 219 222 Bruklinskij most 16 lipnya 2019 u Wayback Machine Vse o SShA ros Simvol Nyu Jorka Bruklinskij most 26 veresnya 2018 u Wayback Machine Attraction story portal pro viznachni miscya ros ForumDaily ros 29 travnya 2017 Arhiv originalu za 3 listopada 2018 Procitovano 26 veresnya 2018 David McCullough 2007 DzherelaDavid McCullough The Great Bridge The Epic Story of the Building of the Brooklyn Bridge Simon and Schuster 2007 608 s ISBN 0743218310 angl PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bruklinskij mist Mapa Bruklinskogo mosta 27 veresnya 2007 u Wayback Machine Istoriya Bruklinskogo mosta angl Arhivovano 28 sichnya 2013 u WebCite Istoriya Bruklinskogo mosta angl 10 chervnya 2007 u Wayback Machine Vidatni sporudi Bruklinskij mist angl 30 chervnya 2007 u Wayback Machine Bruklinskij mist i zaliznicya angl 28 chervnya 2011 u Wayback Machine