Ложечниця арктична | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Ложечниця арктична[] (Cochleária árctica) — рід трав'янистих рослин родини капустяні (Brassicaceae). Інші назви «гіркий крес», «ложечниця ленська», народні назви — варуха, ложковий хрін, морський салат, цинготна трава.
Опис
Дворічна рослина 7-40 см заввишки з численними пагонами до 20 см завдовжки, розгалуженими у верхній частині. Прикореневі листя черешкові, лопатчасті, довгасто-овальні або овальні, пластинка з округлою або ниркоподібною основою чи поступово звужена в черешок. Стеблові листки довгасті або овальні, сидячі або звужені в короткий черешок, цілокраї або зубчасті, верхні — з серцеподібною основою.
Пелюсток 4, вони білі, завдовжки 3,4-4 мм. Квітконоси при плодах 0,3-0,8 см завдовжки. Тичинок 6, товкач з верхньою зав'яззю з двох зрощених плодолистків. Квітки зібрані на верхівці стебла і гілок в суцвіття-кисті. Цвітіння в червні — липні. Плід — еліптичний стручок 5-7 мм довжиною на довгих плодоніжках, з коричневими насінням. Розмножується насінням.
У перший рік утворюється розетка, на другий рік рослина може рясно цвісти і плодоносити; весь цикл розвитку від весняного відростання до обсіменіння триває 2,5 місяці.
Надземна частина містить до цвітіння 0,3-1,17 % ефірної олії (на суху масу). Свіжа трава містить ефірну олію з сильним їдким або гострим гірчичним запахом, містить 130—210 мг% аскорбінової кислоти, 0,3 % алкалоїдів, 87-98 % бутил-гірчичної олії, невелику кількість лимонена, .
Розповсюдження
Поширена на узбережжі Північного Льодовитого океану, у тундрі, на піщаних місцях і схилах в Арктиці, Балтиці, на Камчатці, Командорських островах. Зрідка культивується як овочева рослина на півночі Росії.
Застосування
Свіжу зелень використовують як пряно-смакову приправу, солять на зиму.
З лікувальною метою використовуються прикореневі листя і трава (стебла, листя, квітки), яку заготовлюють у травні-липні. Має протизапальну, ранозагоювальну, сечогінну, протицингового, потогінну, вітрогінну, протиглистову дію.
Настій трави і свіжий сік застосовуються при лікуванні цинги, паралічів, корости, шкірних хвороб з висипом, що супроводжуються свербежом, захворюваннях шлунково-кишкового тракту, дихальних шляхів, подагрі, ревматизмі, циститі, при гінекологічних захворюваннях, затримці менструації, гарячці, як проносне при запорах; використовують при різних захворюваннях сечової системи.
Раніше в Скандинавії солону рослину брали бочками на кораблі, щоб попередити цингу. У гомеопатії і народній медицині застосовують при ожирінні, розладі травлення, дерматитах. У надземної частини до 0,3 % алкалоїдів, один з яких знижує кров'яний тиск.
Джерела
- Дудченко Л. Г., Козьяков А. С., Кривенко В. В. Пряно-ароматические и пряно-вкусовые растения: Справочник / Отв. ред. К. М. Сытник. — К.: Наукова думка, 1989. — 304 с. — 100 000 экз. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lozhechnicya arktichnaBiologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Roslini Plantae Viddil Vishi roslini Streptophyta Sudinni Tracheophyta Pokritonasinni Magnoliophyta EvdikotiPidklas Rozidi Rosids Poryadok Kapustocviti Brassicales Rodina Kapustyani Brassicaceae Rid Cochlearia Vid Lozhechnicya arktichna Cochlearia arctica PosilannyaVikishovishe Cochlearia arcticaVikividi Cochlearia arcticaIPNI 62466 2NCBI 2820162 Lozhechnicya arktichna dzherelo Cochlearia arctica rid trav yanistih roslin rodini kapustyani Brassicaceae Inshi nazvi girkij kres lozhechnicya lenska narodni nazvi varuha lozhkovij hrin morskij salat cingotna trava OpisDvorichna roslina 7 40 sm zavvishki z chislennimi pagonami do 20 sm zavdovzhki rozgaluzhenimi u verhnij chastini Prikorenevi listya chereshkovi lopatchasti dovgasto ovalni abo ovalni plastinka z okrugloyu abo nirkopodibnoyu osnovoyu chi postupovo zvuzhena v chereshok Steblovi listki dovgasti abo ovalni sidyachi abo zvuzheni v korotkij chereshok cilokrayi abo zubchasti verhni z sercepodibnoyu osnovoyu Pelyustok 4 voni bili zavdovzhki 3 4 4 mm Kvitkonosi pri plodah 0 3 0 8 sm zavdovzhki Tichinok 6 tovkach z verhnoyu zav yazzyu z dvoh zroshenih plodolistkiv Kvitki zibrani na verhivci stebla i gilok v sucvittya kisti Cvitinnya v chervni lipni Plid eliptichnij struchok 5 7 mm dovzhinoyu na dovgih plodonizhkah z korichnevimi nasinnyam Rozmnozhuyetsya nasinnyam U pershij rik utvoryuyetsya rozetka na drugij rik roslina mozhe ryasno cvisti i plodonositi ves cikl rozvitku vid vesnyanogo vidrostannya do obsimeninnya trivaye 2 5 misyaci Nadzemna chastina mistit do cvitinnya 0 3 1 17 efirnoyi oliyi na suhu masu Svizha trava mistit efirnu oliyu z silnim yidkim abo gostrim girchichnim zapahom mistit 130 210 mg askorbinovoyi kisloti 0 3 alkaloyidiv 87 98 butil girchichnoyi oliyi neveliku kilkist limonena RozpovsyudzhennyaPoshirena na uzberezhzhi Pivnichnogo Lodovitogo okeanu u tundri na pishanih miscyah i shilah v Arktici Baltici na Kamchatci Komandorskih ostrovah Zridka kultivuyetsya yak ovocheva roslina na pivnochi Rosiyi ZastosuvannyaSvizhu zelen vikoristovuyut yak pryano smakovu pripravu solyat na zimu Z likuvalnoyu metoyu vikoristovuyutsya prikorenevi listya i trava stebla listya kvitki yaku zagotovlyuyut u travni lipni Maye protizapalnu ranozagoyuvalnu sechoginnu proticingovogo potoginnu vitroginnu protiglistovu diyu Nastij travi i svizhij sik zastosovuyutsya pri likuvanni cingi paralichiv korosti shkirnih hvorob z visipom sho suprovodzhuyutsya sverbezhom zahvoryuvannyah shlunkovo kishkovogo traktu dihalnih shlyahiv podagri revmatizmi cistiti pri ginekologichnih zahvoryuvannyah zatrimci menstruaciyi garyachci yak pronosne pri zaporah vikoristovuyut pri riznih zahvoryuvannyah sechovoyi sistemi Ranishe v Skandinaviyi solonu roslinu brali bochkami na korabli shob poperediti cingu U gomeopatiyi i narodnij medicini zastosovuyut pri ozhirinni rozladi travlennya dermatitah U nadzemnoyi chastini do 0 3 alkaloyidiv odin z yakih znizhuye krov yanij tisk DzherelaDudchenko L G Kozyakov A S Krivenko V V Pryano aromaticheskie i pryano vkusovye rasteniya Spravochnik Otv red K M Sytnik K Naukova dumka 1989 304 s 100 000 ekz ISBN 5 12 000483 0