Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Штейгерська школа в Лисичанську — історично перший в Україні спеціалізований гірничий навчальний заклад (гірниче училище).
Перший етап діяльності
Відкрита у 1806 році у місті Лисичанську, біля її витоків стояли однодумці К. Гаскойна.
Училище користувалося великим авторитетом та повагою у гірників і проіснувало близько півсторіччя.
Другий етап діяльності
Після деякої перерви Гірничий департамент Російської імперії ухвалив рішення у 1872 р. знову відкрити у Лисичанську відомий навчальний заклад. Положення про Лисичанську штейгерську школу було підписано особисто імператором Олександром II. У Положенні (статуті школи) серед іншого визначалася мета закладу:
«…приготовление штейгеров, то есть мастеров рудного дела, для каменноугольной области Донецкой».
Положенням була введена п'ятибальна система оцінювання знань, причому перевести студента на наступний курс можна було при оцінках з загальних дисциплін не менше трьох балів, а з «гірничого мистецтва» та «маркшейдерії» — не менше чотирьох балів. Термін навчання становив 4 роки. За успішне навчання виплачувалася «казенна стипендія», кращі учні нагороджувалися преміями З'їзду гірничопромисловців.
Для потреб школи було надано просторе приміщення у центрі міста. Дещо пізніше школі була передана лабораторія металургійного заводу з усім обладнанням (вважалося аксіомою, що гірничий спеціаліст повинен розумітися на металургії), а також побудована штольнева шахта для практичних занять. На відкриття Штейгерської школи приїхав відомий винахідник і інженер, директор Гірничого департаменту В. К. Рашет. «Горный журнал» (число від 30 серпня 1873 р.) описав подію відкриття гірничого училища, зокрема відзначивши: «В селищі Лисичанське, де вже здавна існує казенний кам'яновугільний рудник і де останнім часом збудований гірничим відомством доменний завод, відбулася подія, що має велике значення для розвитку гірництва в Донецькому басейні. В цей день відкрито училище… й немає сумніву, що самоуки … не витримають конкуренції й будуть витіснені вихованцями штейгерської школи».
Набір 1873 р. склав 40 студентів. Викладацький колектив формувався із досвідчених фахівців Луганського гірничого округу, а також з випускників Санкт-Петербурзького гірничого інституту. Згідно з гірничою традицією, Школа мала свою форму для учнів: кашкет, штани, сорочка, піджак, чоботи, шкіряний пояс з бляхою, на якій був гірничий знак — кирка і молоток. Ґудзики на парадному костюмі були позолочені і мали вензель «ЛШШ» (Лисичанська Штейгерська Школа). Училище мало свій духовий оркестр, самодіяльний театр, регулярні літературні «вечори».
До 1917 року школа підготувала близько 700 штейгерів, які очолювали на різних рівнях гірничовидобувні підприємства Донбасу, здійснювали інженерне керівництво.
Оцінки Лисичанської штейгерської школи
Про високий рівень підготовки гірників у Лисичанській школі-училищі свідчать запрошення її вихованців не тільки на шахти й рудники України, але й на Кавказ, Урал, Сибір.
Схвальну оцінку роботи Штейгерської школи дав Д. І. Менделєєв, який влітку 1888 року досліджував вугільні родовища у Лисичанську. У статті «Будущая сила, покоящаяся на берегах Донца» (журнал «Северный вестник», 1888 р.) він зокрема писав: «…життя багатьох рудників, які я тут бачив, показало, що Лисичанська штейгерська школа дає той клас практичних діячів, яких взагалі мало випускають наші навчальні заклади».
Сьогодення
25 серпня 1995 року ввійшов в історію Лисичанська, як день відкриття нового історико-просвітницького та культурного центру, який отримав назву «Навчальний центр історії гірничої справи Лисичанського кам'яновугільного району», який створено керівництвом «Лисичанськвугілля», краєзнавцями та ветеранами вугільної промисловості.
Такий центр вперше створений в масштабах всього Донецького краю, а сам факт його відкриття на батьківщині вугільного Донбасу цілком закономірний. Адже саме на лисичанській землі з кінця XVIII століття кількома поколіннями лисичанських гірників довелося починати промислову розробку кам'яного вугілля, першими впроваджувати системи розробки вугільних пластів, різні способи проходження гірничих виробок, освоювати нову для того часу гірську техніку, сприяти розвитку гірничої науки геології.
З другої половини ХІХ століття Лисичанськ стає центром підготовки фахівців-гірників для Донецького та інших вугільних басейнів країни, які високо цінились на вугільних шахтах.
Цінні шахтарські експонати для експозицій центру охоче надали в той час директор шахти «Привільнянська» В. М. Теросипов і голова профспілкового комітету І. М. Степанов, начальник відділу кадрів шахти імені Г. Г. Капустіна — В. І. Демченко, директор шахти «Матроська» А. Г. Файнштейн, ветерани вугільної промисловості.
Нині центр перейменовано на Музей історії розвитку вугільної промисловості Лисичанського кам’яно-вугільного району, що розташований на вулиці Дмитра Менделєєва (колишня назва — вул. Леніна), 45. Вулиця перейменована рішенням Лисичанської міської ради від 24.12.2015 року № 4/43.
Біля будівлі музею розташовані дві кам'яні статуї, що відносяться до половецьких старожитностей.
В музеї розташовано 5 виставкових залів і кімнату для проведення лекцій і бесід.
У першому залі розказано про невимовно цінну копалину, що створена природою — кам'яне вугілля: процес його утворення, наявні типи, сфери застосування.
Ознайомившись з експозицією першого залу, можна переконатися в існуванні в надрах землі слідів перетворювальних процесів давно минулих епох. Тут зібрані і демонструються скам'янілі стовбури дерев, витягнуті з кар'єрів в околицях Лисичанська; відбитки деревоподібної папороті, що збереглися в гірських породах покрівлі пласта Л3 шахти «Матроська», лепідодендронів і сигілярій з порід покрівлі пласта К8 шахти «Новодружеська» і інших.
Другий зал присвячений історії Лисичанська — колиски вугільної промисловості, Донецькому басейну і шахтарським долям. На початку експозиції розповідається про перші лисичанські шахти та утворені казенні копальні більш пізнього періоду 30—90 років ХІХ століття, коли тут власне активно впроваджувалися новинки гірничої справи та механізації тих років, які використовуються потім на шахтах інших вугільних басейнів. Лисичанські шахти «Капітальна», «Петропавлівська», «Драгмара», «К. Скальковський» відомі були в Росії як передові вугільні підприємства.
Популярність Лисичанську прийшла не лише завдяки першій казенній шахті, що стояла біля витоків промислового вуглевидобутку, а й значною мірою через відкриття тут штейгерської школи, що стала згодом авторитетним навчальним закладом півдня Росії. У цьому, перш за все заслуга педагогів, більшість з яких приїжджали жити і працювати у віддалене від культурних центрів шахтарське селище. Це були освідченні люди, які пишалися штейгерською школою, вихованцями та їх справами, про що свого часу чимало було написано у пресі. Вихованцям Лисичанської штейгерської школи адресуються і слова Д. І. Менделєєва, сказані після відвідування донецьких шахт: «… жизнь многих рудников, виденных мною, показала, что Лисичанская штейгерская школа дает именно тот класс практических деятелей, каких вообще мало выпускают наши учебные заведения».
Також у другому залі демонструється картина невідомого художника, на якій зображена зустріч великого вченого Д. І. Менделєєва з викладачами та учнями штейгерської школи на Базарній площі під час візиту до Лисичанська.
На кількох стендах і вітринах другого залу розказано про історію гірського училища, гірського технікуму і гірського інституту, створених в післяреволюційний час на базі штейгерської школи, які продовжували підготовку в Лисичанську інженерно-технічних кадрів для вугільної галузі. Відомі випадки, коли розподілом молодих фахівців з Лисичанського гірничого інституту у 1930-х роках займався Нарком важкої промисловості, що свідчило про їх авторитет.
В експозиції третього залу показана історія вугільної геології. У розвиток якої помітний внесок внесли лисичанські штейгери кількох поколінь.
Четвертий зал — зал шахтарської слави, в якому представлені видатні бригади прохідників і гірників очисного забою шахт Лисичанська, Привілля, Кремінної, а також прославлені гірники 30—90 років ХХ століття найстарішого в Донбасі Лисичанського вугледобувного району.
У п'ятому залі розповідається про минуле та сьогодення Лисичанська, який завдяки відкритому тут в давні часи чорному золоту і знаменитим вугільним шахтам з невеликого шахтарського селища виріс в сучасний промисловий центр Донбасу.
Див. також
Посилання
- Була школа, став музей
Література
- Гайко Г., Білецький В., Мікось Т., Хмура Я. Гірництво й підземні споруди в Україні та Польщі (нариси з історії). — Донецьк: УКЦентр, Донецьке відділення НТШ, «Редакція гірничої енциклопедії», 2009. — 296 с.
- Кострица Ю. П. 200-летие индустриального Донбасса // Донбаський науковий центр Академії гірничих наук України. — Донецк, 1999. — 142 c. (рос.)
Примітки
- Менделеев Д. И. Будущая сила, покоящаяся на берегах Донца // Северный вестник. — 1888. — С. 69. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shtejgerska shkola v Lisichansku istorichno pershij v Ukrayini specializovanij girnichij navchalnij zaklad girniche uchilishe Budinok kolishnoyi shtejgerskoyi shkoliPershij etap diyalnostiVidkrita u 1806 roci u misti Lisichansku bilya yiyi vitokiv stoyali odnodumci K Gaskojna Uchilishe koristuvalosya velikim avtoritetom ta povagoyu u girnikiv i proisnuvalo blizko pivstorichchya Drugij etap diyalnostiRidkisnij znimok Zanyattya v Lisichanskij shtejgerskij shkoli Kinec XIX st Pislya deyakoyi perervi Girnichij departament Rosijskoyi imperiyi uhvaliv rishennya u 1872 r znovu vidkriti u Lisichansku vidomij navchalnij zaklad Polozhennya pro Lisichansku shtejgersku shkolu bulo pidpisano osobisto imperatorom Oleksandrom II U Polozhenni statuti shkoli sered inshogo viznachalasya meta zakladu prigotovlenie shtejgerov to est masterov rudnogo dela dlya kamennougolnoj oblasti Doneckoj Polozhennyam bula vvedena p yatibalna sistema ocinyuvannya znan prichomu perevesti studenta na nastupnij kurs mozhna bulo pri ocinkah z zagalnih disciplin ne menshe troh baliv a z girnichogo mistectva ta markshejderiyi ne menshe chotiroh baliv Termin navchannya stanoviv 4 roki Za uspishne navchannya viplachuvalasya kazenna stipendiya krashi uchni nagorodzhuvalisya premiyami Z yizdu girnichopromislovciv Dlya potreb shkoli bulo nadano prostore primishennya u centri mista Desho piznishe shkoli bula peredana laboratoriya metalurgijnogo zavodu z usim obladnannyam vvazhalosya aksiomoyu sho girnichij specialist povinen rozumitisya na metalurgiyi a takozh pobudovana shtolneva shahta dlya praktichnih zanyat Na vidkrittya Shtejgerskoyi shkoli priyihav vidomij vinahidnik i inzhener direktor Girnichogo departamentu V K Rashet Gornyj zhurnal chislo vid 30 serpnya 1873 r opisav podiyu vidkrittya girnichogo uchilisha zokrema vidznachivshi V selishi Lisichanske de vzhe zdavna isnuye kazennij kam yanovugilnij rudnik i de ostannim chasom zbudovanij girnichim vidomstvom domennij zavod vidbulasya podiya sho maye velike znachennya dlya rozvitku girnictva v Doneckomu basejni V cej den vidkrito uchilishe j nemaye sumnivu sho samouki ne vitrimayut konkurenciyi j budut vitisneni vihovancyami shtejgerskoyi shkoli Nabir 1873 r sklav 40 studentiv Vikladackij kolektiv formuvavsya iz dosvidchenih fahivciv Luganskogo girnichogo okrugu a takozh z vipusknikiv Sankt Peterburzkogo girnichogo institutu Zgidno z girnichoyu tradiciyeyu Shkola mala svoyu formu dlya uchniv kashket shtani sorochka pidzhak choboti shkiryanij poyas z blyahoyu na yakij buv girnichij znak kirka i molotok Gudziki na paradnomu kostyumi buli pozolocheni i mali venzel LShSh Lisichanska Shtejgerska Shkola Uchilishe malo svij duhovij orkestr samodiyalnij teatr regulyarni literaturni vechori Do 1917 roku shkola pidgotuvala blizko 700 shtejgeriv yaki ocholyuvali na riznih rivnyah girnichovidobuvni pidpriyemstva Donbasu zdijsnyuvali inzhenerne kerivnictvo Ocinki Lisichanskoyi shtejgerskoyi shkoliPro visokij riven pidgotovki girnikiv u Lisichanskij shkoli uchilishi svidchat zaproshennya yiyi vihovanciv ne tilki na shahti j rudniki Ukrayini ale j na Kavkaz Ural Sibir Shvalnu ocinku roboti Shtejgerskoyi shkoli dav D I Mendelyeyev yakij vlitku 1888 roku doslidzhuvav vugilni rodovisha u Lisichansku U statti Budushaya sila pokoyashayasya na beregah Donca zhurnal Severnyj vestnik 1888 r vin zokrema pisav zhittya bagatoh rudnikiv yaki ya tut bachiv pokazalo sho Lisichanska shtejgerska shkola daye toj klas praktichnih diyachiv yakih vzagali malo vipuskayut nashi navchalni zakladi Sogodennya25 serpnya 1995 roku vvijshov v istoriyu Lisichanska yak den vidkrittya novogo istoriko prosvitnickogo ta kulturnogo centru yakij otrimav nazvu Navchalnij centr istoriyi girnichoyi spravi Lisichanskogo kam yanovugilnogo rajonu yakij stvoreno kerivnictvom Lisichanskvugillya krayeznavcyami ta veteranami vugilnoyi promislovosti Pam yatna doshka na budivli suchasnogo muzeyu Takij centr vpershe stvorenij v masshtabah vsogo Doneckogo krayu a sam fakt jogo vidkrittya na batkivshini vugilnogo Donbasu cilkom zakonomirnij Adzhe same na lisichanskij zemli z kincya XVIII stolittya kilkoma pokolinnyami lisichanskih girnikiv dovelosya pochinati promislovu rozrobku kam yanogo vugillya pershimi vprovadzhuvati sistemi rozrobki vugilnih plastiv rizni sposobi prohodzhennya girnichih virobok osvoyuvati novu dlya togo chasu girsku tehniku spriyati rozvitku girnichoyi nauki geologiyi Z drugoyi polovini HIH stolittya Lisichansk staye centrom pidgotovki fahivciv girnikiv dlya Doneckogo ta inshih vugilnih basejniv krayini yaki visoko cinilis na vugilnih shahtah Cinni shahtarski eksponati dlya ekspozicij centru ohoche nadali v toj chas direktor shahti Privilnyanska V M Terosipov i golova profspilkovogo komitetu I M Stepanov nachalnik viddilu kadriv shahti imeni G G Kapustina V I Demchenko direktor shahti Matroska A G Fajnshtejn veterani vugilnoyi promislovosti Polovecki kam yani statuyi Nini centr perejmenovano na Muzej istoriyi rozvitku vugilnoyi promislovosti Lisichanskogo kam yano vugilnogo rajonu sho roztashovanij na vulici Dmitra Mendelyeyeva kolishnya nazva vul Lenina 45 Vulicya perejmenovana rishennyam Lisichanskoyi miskoyi radi vid 24 12 2015 roku 4 43 Bilya budivli muzeyu roztashovani dvi kam yani statuyi sho vidnosyatsya do poloveckih starozhitnostej V muzeyi roztashovano 5 vistavkovih zaliv i kimnatu dlya provedennya lekcij i besid U pershomu zali rozkazano pro nevimovno cinnu kopalinu sho stvorena prirodoyu kam yane vugillya proces jogo utvorennya nayavni tipi sferi zastosuvannya Oznajomivshis z ekspoziciyeyu pershogo zalu mozhna perekonatisya v isnuvanni v nadrah zemli slidiv peretvoryuvalnih procesiv davno minulih epoh Tut zibrani i demonstruyutsya skam yanili stovburi derev vityagnuti z kar yeriv v okolicyah Lisichanska vidbitki derevopodibnoyi paporoti sho zbereglisya v girskih porodah pokrivli plasta L3 shahti Matroska lepidodendroniv i sigilyarij z porid pokrivli plasta K8 shahti Novodruzheska i inshih Drugij zal prisvyachenij istoriyi Lisichanska koliski vugilnoyi promislovosti Doneckomu basejnu i shahtarskim dolyam Na pochatku ekspoziciyi rozpovidayetsya pro pershi lisichanski shahti ta utvoreni kazenni kopalni bilsh piznogo periodu 30 90 rokiv HIH stolittya koli tut vlasne aktivno vprovadzhuvalisya novinki girnichoyi spravi ta mehanizaciyi tih rokiv yaki vikoristovuyutsya potim na shahtah inshih vugilnih basejniv Lisichanski shahti Kapitalna Petropavlivska Dragmara K Skalkovskij vidomi buli v Rosiyi yak peredovi vugilni pidpriyemstva Populyarnist Lisichansku prijshla ne lishe zavdyaki pershij kazennij shahti sho stoyala bilya vitokiv promislovogo vuglevidobutku a j znachnoyu miroyu cherez vidkrittya tut shtejgerskoyi shkoli sho stala zgodom avtoritetnim navchalnim zakladom pivdnya Rosiyi U comu persh za vse zasluga pedagogiv bilshist z yakih priyizhdzhali zhiti i pracyuvati u viddalene vid kulturnih centriv shahtarske selishe Ce buli osvidchenni lyudi yaki pishalisya shtejgerskoyu shkoloyu vihovancyami ta yih spravami pro sho svogo chasu chimalo bulo napisano u presi Vihovancyam Lisichanskoyi shtejgerskoyi shkoli adresuyutsya i slova D I Mendelyeyeva skazani pislya vidviduvannya doneckih shaht zhizn mnogih rudnikov vidennyh mnoyu pokazala chto Lisichanskaya shtejgerskaya shkola daet imenno tot klass prakticheskih deyatelej kakih voobshe malo vypuskayut nashi uchebnye zavedeniya Takozh u drugomu zali demonstruyetsya kartina nevidomogo hudozhnika na yakij zobrazhena zustrich velikogo vchenogo D I Mendelyeyeva z vikladachami ta uchnyami shtejgerskoyi shkoli na Bazarnij ploshi pid chas vizitu do Lisichanska Na kilkoh stendah i vitrinah drugogo zalu rozkazano pro istoriyu girskogo uchilisha girskogo tehnikumu i girskogo institutu stvorenih v pislyarevolyucijnij chas na bazi shtejgerskoyi shkoli yaki prodovzhuvali pidgotovku v Lisichansku inzhenerno tehnichnih kadriv dlya vugilnoyi galuzi Vidomi vipadki koli rozpodilom molodih fahivciv z Lisichanskogo girnichogo institutu u 1930 h rokah zajmavsya Narkom vazhkoyi promislovosti sho svidchilo pro yih avtoritet V ekspoziciyi tretogo zalu pokazana istoriya vugilnoyi geologiyi U rozvitok yakoyi pomitnij vnesok vnesli lisichanski shtejgeri kilkoh pokolin Chetvertij zal zal shahtarskoyi slavi v yakomu predstavleni vidatni brigadi prohidnikiv i girnikiv ochisnogo zaboyu shaht Lisichanska Privillya Kreminnoyi a takozh proslavleni girniki 30 90 rokiv HH stolittya najstarishogo v Donbasi Lisichanskogo vugledobuvnogo rajonu U p yatomu zali rozpovidayetsya pro minule ta sogodennya Lisichanska yakij zavdyaki vidkritomu tut v davni chasi chornomu zolotu i znamenitim vugilnim shahtam z nevelikogo shahtarskogo selisha viris v suchasnij promislovij centr Donbasu Div takozhStanovlennya i rozvitok girnichoyi nauki v Ukrayini Lisichanskij girnichij tehnikumPosilannyaBula shkola stav muzejLiteraturaGajko G Bileckij V Mikos T Hmura Ya Girnictvo j pidzemni sporudi v Ukrayini ta Polshi narisi z istoriyi Doneck UKCentr Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi 2009 296 s Kostrica Yu P 200 letie industrialnogo Donbassa Donbaskij naukovij centr Akademiyi girnichih nauk Ukrayini Doneck 1999 142 c ros PrimitkiMendeleev D I Budushaya sila pokoyashayasya na beregah Donca Severnyj vestnik 1888 S 69 ros