Абутилон Теофраста Біологічна класифікація Домен Ядерні Eukaryota Царство Рослини Plantae Відділ Вищі рослини Streptophy

Абутилон Теофраста

Біологічна класифікація

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Рослини (Plantae)
Відділ:	Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас:	Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас:	Евдикоти
Підклас:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Мальвоцвіті (Malvales)
Родина:	Мальвові (Malvales)
Рід:	Абутилон (Abutilon)
Вид:	Абутилон Теофраста

Біноміальна назва

Abutilon theophrasti
Medik.,

Синоніми

Abutilon avicennae Gaertn.
Abutilon avicennae var. chinense (інші мови)
Abutilon avicennae f. nigrum
Abutilon pubescens Moench
Abutilon theophrasti var. chinense () (інші мови)
Abutilon theophrasti var. nigrum ()
Abutilon tiliifolium (Fisch. ex DC.) (інші мови)
Malva abutilon (інші мови)
Sida abutilon L.
Sida tiliifolia Fisch. ex DC.
Sida tiliifolia Fisch.

Посилання

Вікісховище:	Abutilon theophrasti
Віківиди:	Abutilon theophrasti
EOL:	584739
IPNI:	1044174-2
ITIS:	21674
NCBI:	3631
The Plant List:	kew-2611008

Абутилон (абутілон) Теофраста, липка звичайна, канатник Теофраста (Abutilon theophrasti; інші назви — канатник, абутилонські коноплі, китайський джут, тієн-цин, чинг-ма, кінг-ма) — однорічна трав'яниста рослина родини мальвових; бур'ян.

Загальна біоморфологічна характеристика

*Abutilon theophrasti* — Тулузький музей

Уся рослина вкрита м'якими відлеглими волосками. Стебло пряме, 40-150 см заввишки. Листки чергові, великі, округло-серцеподібні, цілісні, довгочерешкові. Квітки правильні, двостатеві, жовті, 5-пелюсткові, одиничні або в китицеподібно-вологистих суцвіттях. Плід — складна листянка. Цвіте у червні-серпні. Плоди — 11-30 гніздові коробочки, в кожному гнізді 3-5 насінин. Насіння дрібне, ниркоподібне, темно-сіре або чорне.

Поширення

У дикому стані зустрічається в Європі, Південній Африці (Алжир, Єгипет), Азії. Батьківщина культурного абутилона — Китай. Рослина культивується в Китаї, в незначній кількості — в Японії та Єгипті. У країнах СНД вирощували абутилон на невеликих площах, а останні десятиліття культуру абутилона все частіше заміняли на посіви культур з волокном більш високої якості.

Абутилон не вимогливий до тепла, пагони витримують заморозки до мінус 2°С. Світлолюбний, посухостійкий і чутливий до надлишку вологи, вимогливий до родючості ґрунтів, добре реагує на внесення добрив, особливо азотних і фосфорних.

В Україні абутилон Теофраста росте на засмічених місцях у лісостепу та в степу.

Хімічний склад

Корені абутилону містять сапоніни і флавоноїди; листки — рутин; у насінні є жирна олія (16-19 %), білки (20 %), сліди алкалоїдів.

Практичне використання

Абутилон використовують для виготовлення мотузок, канатів. В насінні міститься 18-20 % олії, яка йде на технічні цілі.

Див. також

Список видів роду абутилон

Примітки

[1] [Архівовано 8 липня 2017 у Wayback Machine.] від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка вебресурсу: Третяк Платон Романович
[Abutilon theophrasti // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
Каталог бур’янів,шкідників, хвороб сільськогосподарських культур | Енциклопедія сільського господарства. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 22 грудня 2020.

Джерела

Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник/ Від. ред. А. М. Гродзінський.- К.: Голов. ред. УРЕ, 1991. — 544 с. —
Біохімія та технологія оліє-жирової сировини / Л. В. Пешук, Т. Т. Носенко. — К.: ЦУЛ, 2011. — 296 с
Abutilon theophrasti на сайті «Germplasm Resources Information Network» (GRIN) Міністерства сільського господарства США (англ.)

Посилання

Abutilon theophrasti в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду (англ.)
Abutilon theophrasti Medikus на сайті «Плантариум»^{[недоступне посилання з серпня 2019]} (рос.)

[1] [1] [Архівовано 8 липня 2017 у Wayback Machine.] від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка вебресурсу: Третяк Платон Романович

[Кобів-2] [Abutilon theophrasti // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .

[:0-3] Каталог бур’янів,шкідників, хвороб сільськогосподарських культур | Енциклопедія сільського господарства. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 22 грудня 2020.