Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Лиманське Лиманське до 1 лютого 1945 Зельц Зельці селище України ад

Лиманське (селище)

Лиманське (селище)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лиманське.

Лиманське (до 1 лютого 1945 — Зельц, Зельці) — селище України, адміністративний центр Лиманської селищної громади Роздільнянського району Одеської області. Колишній райцентр ліквідованого Зельцького району.

селище Лиманське
image image
Герб Лиманського Прапор Лиманського
image
Будівля амбулаторії в центрі містечка
Будівля амбулаторії в центрі містечка
Країна image Україна
Область Одеська область
Район image Роздільнянський район
Громада Лиманська селищна громада
Код КАТОТТГ UA51140090010063072
Основні дані
Засновано 1798 (226 років)
Колишня назва Зельц, Зельци, Зальц, Успенське
Статус із 2024 року
Площа 5,05 км²
Населення ▼ 7119 (01.01.2022)
Густота 1445,7 осіб/км²;
Поштовий індекс 67452, 67453
Телефонний код +380 4853
Географічні координати 46°39′50″ пн. ш. 29°58′15″ сх. д. / 46.66389° пн. ш. 29.97083° сх. д. / 46.66389; 29.97083Координати: 46°39′50″ пн. ш. 29°58′15″ сх. д. / 46.66389° пн. ш. 29.97083° сх. д. / 46.66389; 29.97083
Водойма Кучурганське водосховище


Відстань
Найближча залізнична станція: Кучурган
До станції: 10 км
До райцентру:
 - фізична: 22 км
 - автошляхами: 28 км
До обл. центру:
 - фізична: 61 км
 - автошляхами: 78 км
Селищна влада
Адреса 67452, Одеська обл., Роздільнянський р-н, смт Лиманське, вул. Центральна, 79
Голова селищної ради Бакланов Віктор Васильович
Вебсторінка limanskasr.gov.ua
Карта
image
image
Лиманське
image
image
Лиманське

image Лиманське у Вікісховищі

Географічне розташування

Розташоване на березі Кучурганського лиману. Через селище проходить Т 1625 Кучурган — Маяки.

Історичні відомості

image
Вигляд Собор Успіння Пресвятої Богородиці в Зальці (початок 20-го століття)
image
Старе зображення Канделя, видно Собор Пресвятої Трійці та будинок парафіяльного священника

Лиманське, як і багато околишніх населених пунктів, початково виникло як німецька землеробська колонія. Переселенці були запрошені на освоєння земель за указом російської імператриці Катерини II. Роком заснування колонії, що отримало назву Зельц, вважається 1798. Від колоністів, на жаль, залишилося зовсім небагато: зруйнований католицький костел і кілька старих будинків у центрі селища.

Станом на 1886 у німецькій колонії Зельц, центрі Зельцької волості Одеського повіту Херсонської губернії, мешкало 2536 осіб, налічувалось 197 дворових господарств, існували римо-католицька церква, школа, 6 лавок та постоялий двір, відбувались базари через 2 тижні щосереди.

У німецькій колонії Кандель Зельцької волості мешкало 2776 осіб, налічувалось 185 дворових господарств, існували римо-католицька церква, 2 школи, 3 лавки.

На 1910 рік Зельц був великим центром деревообробного виробництва.

У липні 1919 року мешканці колоній Кандель та Зельц приєдналися до антибільшовицького Акаржанського повстання, яке було викликане продрозкладкою та насильницькою мобілізацією до Червоної армії.

Голодомори

У часи Голодомору 1921—1923 в німецькій колонії Кандель загинуло 450 людей, а під час геноциду 1932—1933 — 300 осіб.

Друга світова війна

Зондеркоманда 11b в Зельцях 25 серпня 1941 року розстріляла 7 євреїв.

Депортація німців-колоністів

image
Місцеві німці евакуюються під час наступу РСЧА (Зельц)

19 березня 1944 року, через наближення Червоної армії, за наказом командування вермахту німців-колоністів з Канделю було депортовано до Вартегау. 25 березня 1944 року в тому ж напрямку депортовано німецьке населення Зельц.

Післявоєнний час

Статус смт отримано рішенням виконавчого комітету Одеської обласної Ради депутатів трудящих від 2 січня 1957 р.

До складу селища 09.06.1958 увійшло колишнє село Рибальське (до 01.02.1945 — Кандель), а також колишнє військове містечко. Містечко було побудоване для обслуговування військового аеродрому. Після конверсії — міжнародний аеропорт «Лиманське».

Станом на 1 травня 1967 року у селищі міського типу розташовувався господарський центр радгоспів імені Карла Маркса та «Шлях Ілліча».

Декомунізація

Під час першої хвилі ленінопаду (лютий 2014), кілька ночей «захисники» чергували біля пам'ятника Леніну у військовому містечку після невдалої спроби демонтувати його невідомими. Перед монументом була збудована барикада, яка ускладнювала можливість під'їхати до споруди, а також встановлена вебкамера навпроти Будинку культури № 3. 26 січня 2015 р. невідомими було демонтоване погруддя Леніну в мікрорайоні Зельц. 7 квітня 2016 року у військовому містечку місцеві жителі, які були напідпитку, напали з кулаками на журналістів одеського «7 телеканалу», «Думська ТБ» та прес-секретаря Одеської облради, під час підготовки до демонтажу пам'ятника Леніну. 22 квітня невідомі у військовій формі демонтували верхню частину пам'ятника Леніну. Демонтована частина з головою до плечей сильно пошкоджена при падінні. 25 квітня 2016 року пам'ятник був повністю демонтований.

Сучасний стан

У селищі є професійний аграрний ліцей, дві загальноосвітні школи, школа-інтернат, три будинки культури та музей німців-колоністів.

Населення

Таблиця зміни чисельності населення Зельц (Успенської)
1812 1814 1859 1886 1890 1905 1915 1926 1943
477 524 1 523 2 536 2 501 2 745 2 910 2 987 3 000
Таблиця зміни чисельності населення Канделя (Благословенної)
1811 1816 1859 1886 1890 1905 1909 1915 1926 1943
480 522 1 583 2 776 2 319 2 824 2 522 2 497 3 404 3 000
Таблиця зміни чисельності населення Лиманського
1959 1970 1979 1989 2001 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020
5 251 6 958 8 029 8 495 7 381 7 142 7 219 7 301 7 354 7 394 7 430 7 458 7 513 7 472 7 385 7 322 7 249

Символіка

Герб

Докладніше: Герб Лиманського

Прапор

Докладніше: Прапор Лиманського

Умовний поділ селища

image
Пам'ятник МІГ-23 у військовому містечку

Серед місцевого населення існує умовний поділ населеного пункту на мікрорайони:

  • Зельц (колишня німецька колонія, пізніше називалось с. Лиманське);
  • Кандель (Рибальське) (колишня німецька колонія);
  • Містечко (колишнє військове містечко, у якому жили працівники аеропорту);
  • Фінське містечко.

Персоналії

Див. також

Посилання

  • Облікова картка селища на сайті Верховної Ради[недоступне посилання з квітня 2019]
  • Загальноосвітня школа I—III ступенів № 2 смт Лиманське [ 15 листопада 2018 у Wayback Machine.]
  • Немцы России. Населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь. [ 30 листопада 2016 у Wayback Machine.](рос.)

Примітки

  1. В.Ф. Дизендорф (2002). (PDF) (російська) . Архів оригіналу (PDF) за 26 листопада 2019.
  2. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. Россия. Полное географическое описание нашего отечества: Настольная и дорожная книга для русских людей: [В 19-ти т.]. — Т. 14: Новороссия и Крым: [Бессарабская, Херсонская, Таврическая и Екатеринославская губ., Обл. Войска Донского, Ставропольская губ.] / Сост. Б. Г. Карпов, П. А. Федулов, В. И. Каратыгин [и др.]. — 1910. — С. 363—364.(рос.)
  5. Одещина (стенд 27) // Визвольна боротьба. — Львів, 2021. — № 2 (30). — С.204
  6. Немцы России: населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь / Сост.: В. Ф. Дизендорф.-М.,"ЭРН", 2006.-200 с. [ 30 листопада 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  7. Круглов А., Уманский А., Щупак И. Холокост в Украине: Рейхскомиссариат «Украина», Губернаторство «Транснистрий»: монография. — Днипро: Украинский институт изучения Холокоста «Ткума»; ЧП «Лира ЛТД», 2016. — С. 345(рос.)
  8. Немцы России: населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь / Сост.: В. Ф. Дизендорф.-М.,"ЭРН", 2006.- 200 с. [ 30 листопада 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  9. Немцы России: населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь / Сост.: В. Ф. Дизендорф.-М.,"ЭРН", 2006.- 179 с. [ 30 листопада 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  10. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 квітня 1967 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1969. — Т. II. — С. 419.
  11. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 01.02.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Одеської області»
  12. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 942, 985.
  13. Одеська область: адміністративно-територіальний поділ (на 1 травня 1967 р.) / Виконавчий комітет Одеської обл. Ради депутатів трудящих; М. Брагін (ред.). — Одеса : Маяк, 1967. — С. 113.
  14. . Архів оригіналу за 26 березня 2016. Процитовано 24 червня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()(рос.)
  15. В Лиманском местные жители напали на журналистов(рос.)
  16. Ногами за Ильича(рос.)
  17. . Архів оригіналу за 11 серпня 2016. Процитовано 24 червня 2016.(рос.)
  18. . Архів оригіналу за 28.01.2018. Процитовано 24.06.2016.(рос.)
  19. . Памятники Ленину. Архів оригіналу за 26 червня 2017. Процитовано 24 квітня 2016.(рос.)
  20. . Архів оригіналу за 30 серпня 2017. Процитовано 24 червня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  21. Лиманский музей немцев-колонистов юга Украины [ 25 серпня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  22. J.Piłatowicz. Szczawiński Stanisław (1883—1961) / Polski Słownik Biograficzny.— Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 2010.- Tom XLVII/2, zeszyt 193.— S. 161—320 s.—   S. 208—209 (пол.)
  23. . Архів оригіналу за 19 липня 2020. Процитовано 24 вересня 2019.
  24. Карта РККА L-36 (А), 1941
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лиманське (селище)

Галерея

image Це незавершена стаття з географії Одеської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Limanske Limanske do 1 lyutogo 1945 Zelc Zelci selishe Ukrayini administrativnij centr Limanskoyi selishnoyi gromadi Rozdilnyanskogo rajonu Odeskoyi oblasti Kolishnij rajcentr likvidovanogo Zelckogo rajonu selishe LimanskeGerb Limanskogo Prapor LimanskogoBudivlya ambulatoriyi v centri mistechkaBudivlya ambulatoriyi v centri mistechkaKrayina UkrayinaOblast Odeska oblastRajon Rozdilnyanskij rajonGromada Limanska selishna gromadaKod KATOTTG UA51140090010063072Osnovni daniZasnovano 1798 226 rokiv Kolishnya nazva Zelc Zelci Zalc UspenskeStatus iz 2024 rokuPlosha 5 05 km Naselennya 7119 01 01 2022 Gustota 1445 7 osib km Poshtovij indeks 67452 67453Telefonnij kod 380 4853Geografichni koordinati 46 39 50 pn sh 29 58 15 sh d 46 66389 pn sh 29 97083 sh d 46 66389 29 97083 Koordinati 46 39 50 pn sh 29 58 15 sh d 46 66389 pn sh 29 97083 sh d 46 66389 29 97083Vodojma Kuchurganske vodoshovisheVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya KuchurganDo stanciyi 10 kmDo rajcentru fizichna 22 km avtoshlyahami 28 kmDo obl centru fizichna 61 km avtoshlyahami 78 kmSelishna vladaAdresa 67452 Odeska obl Rozdilnyanskij r n smt Limanske vul Centralna 79Golova selishnoyi radi Baklanov Viktor VasilovichVebstorinka limanskasr gov uaKartaLimanskeLimanskeLimanske u VikishovishiGeografichne roztashuvannyaRoztashovane na berezi Kuchurganskogo limanu Cherez selishe prohodit T 1625 Kuchurgan Mayaki Istorichni vidomostiViglyad Sobor Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici v Zalci pochatok 20 go stolittya Stare zobrazhennya Kandelya vidno Sobor Presvyatoyi Trijci ta budinok parafiyalnogo svyashennika Limanske yak i bagato okolishnih naselenih punktiv pochatkovo viniklo yak nimecka zemlerobska koloniya Pereselenci buli zaprosheni na osvoyennya zemel za ukazom rosijskoyi imperatrici Katerini II Rokom zasnuvannya koloniyi sho otrimalo nazvu Zelc vvazhayetsya 1798 Vid kolonistiv na zhal zalishilosya zovsim nebagato zrujnovanij katolickij kostel i kilka starih budinkiv u centri selisha Stanom na 1886 u nimeckij koloniyi Zelc centri Zelckoyi volosti Odeskogo povitu Hersonskoyi guberniyi meshkalo 2536 osib nalichuvalos 197 dvorovih gospodarstv isnuvali rimo katolicka cerkva shkola 6 lavok ta postoyalij dvir vidbuvalis bazari cherez 2 tizhni shoseredi U nimeckij koloniyi Kandel Zelckoyi volosti meshkalo 2776 osib nalichuvalos 185 dvorovih gospodarstv isnuvali rimo katolicka cerkva 2 shkoli 3 lavki Na 1910 rik Zelc buv velikim centrom derevoobrobnogo virobnictva U lipni 1919 roku meshkanci kolonij Kandel ta Zelc priyednalisya do antibilshovickogo Akarzhanskogo povstannya yake bulo viklikane prodrozkladkoyu ta nasilnickoyu mobilizaciyeyu do Chervonoyi armiyi Golodomori U chasi Golodomoru 1921 1923 v nimeckij koloniyi Kandel zaginulo 450 lyudej a pid chas genocidu 1932 1933 300 osib Druga svitova vijna Zonderkomanda 11b v Zelcyah 25 serpnya 1941 roku rozstrilyala 7 yevreyiv Deportaciya nimciv kolonistiv Miscevi nimci evakuyuyutsya pid chas nastupu RSChA Zelc 19 bereznya 1944 roku cherez nablizhennya Chervonoyi armiyi za nakazom komanduvannya vermahtu nimciv kolonistiv z Kandelyu bulo deportovano do Vartegau 25 bereznya 1944 roku v tomu zh napryamku deportovano nimecke naselennya Zelc Pislyavoyennij chas Status smt otrimano rishennyam vikonavchogo komitetu Odeskoyi oblasnoyi Radi deputativ trudyashih vid 2 sichnya 1957 r Do skladu selisha 09 06 1958 uvijshlo kolishnye selo Ribalske do 01 02 1945 Kandel a takozh kolishnye vijskove mistechko Mistechko bulo pobudovane dlya obslugovuvannya vijskovogo aerodromu Pislya konversiyi mizhnarodnij aeroport Limanske Stanom na 1 travnya 1967 roku u selishi miskogo tipu roztashovuvavsya gospodarskij centr radgospiv imeni Karla Marksa ta Shlyah Illicha Dekomunizaciya Pid chas pershoyi hvili leninopadu lyutij 2014 kilka nochej zahisniki cherguvali bilya pam yatnika Leninu u vijskovomu mistechku pislya nevdaloyi sprobi demontuvati jogo nevidomimi Pered monumentom bula zbudovana barikada yaka uskladnyuvala mozhlivist pid yihati do sporudi a takozh vstanovlena vebkamera navproti Budinku kulturi 3 26 sichnya 2015 r nevidomimi bulo demontovane pogruddya Leninu v mikrorajoni Zelc 7 kvitnya 2016 roku u vijskovomu mistechku miscevi zhiteli yaki buli napidpitku napali z kulakami na zhurnalistiv odeskogo 7 telekanalu Dumska TB ta pres sekretarya Odeskoyi oblradi pid chas pidgotovki do demontazhu pam yatnika Leninu 22 kvitnya nevidomi u vijskovij formi demontuvali verhnyu chastinu pam yatnika Leninu Demontovana chastina z golovoyu do plechej silno poshkodzhena pri padinni 25 kvitnya 2016 roku pam yatnik buv povnistyu demontovanij Suchasnij stanU selishi ye profesijnij agrarnij licej dvi zagalnoosvitni shkoli shkola internat tri budinki kulturi ta muzej nimciv kolonistiv NaselennyaTablicya zmini chiselnosti naselennya Zelc Uspenskoyi 1812 1814 1859 1886 1890 1905 1915 1926 1943477 524 1 523 2 536 2 501 2 745 2 910 2 987 3 000Tablicya zmini chiselnosti naselennya Kandelya Blagoslovennoyi 1811 1816 1859 1886 1890 1905 1909 1915 1926 1943480 522 1 583 2 776 2 319 2 824 2 522 2 497 3 404 3 000Tablicya zmini chiselnosti naselennya Limanskogo 1959 1970 1979 1989 2001 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 20205 251 6 958 8 029 8 495 7 381 7 142 7 219 7 301 7 354 7 394 7 430 7 458 7 513 7 472 7 385 7 322 7 249SimvolikaGerb Dokladnishe Gerb Limanskogo Prapor Dokladnishe Prapor LimanskogoUmovnij podil selishaPam yatnik MIG 23 u vijskovomu mistechku Sered miscevogo naselennya isnuye umovnij podil naselenogo punktu na mikrorajoni Zelc kolishnya nimecka koloniya piznishe nazivalos s Limanske Kandel Ribalske kolishnya nimecka koloniya Mistechko kolishnye vijskove mistechko u yakomu zhili pracivniki aeroportu Finske mistechko PersonaliyiAnton Jogann Cerr 1849 1932 yepiskop Tiraspolskoyi yeparhiyi Rimo katolickoyi cerkvi Stanislav Shavinski 12 9 1883 13 11 1961 Brvinuv Polsha polskij vchenij inzhener profesor Varshavskoyi politehniki Vik Goffinger 1901 1976 hokeyist Hegaj Arnold Arkadijovich 1992 ukrayinskij bokser profesional Div takozhNovosilci u minulomu Novi Zelci Selc Kandel u minulomu z 1931 Novij Kandel h Novo Kandel z 1926 01 02 1945 ob yednanij z s Olenivka zgodom 20 08 1999 selo Olenivka znyato z oblikovih danih na teritoriyi Ryasnopilskoyi silskoyi radi Berezivskogo rajonu Odeskoyi oblasti Bogunove u minulomu z 1872 Novij Kandel Nej Kandel PosilannyaOblikova kartka selisha na sajti Verhovnoyi Radi nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv 2 smt Limanske 15 listopada 2018 u Wayback Machine Nemcy Rossii Naselennye punkty i mesta poseleniya enciklopedicheskij slovar 30 listopada 2016 u Wayback Machine ros PrimitkiV F Dizendorf 2002 PDF rosijska Arhiv originalu PDF za 26 listopada 2019 Statistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2022 roku PDF Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref Rossiya Polnoe geograficheskoe opisanie nashego otechestva Nastolnaya i dorozhnaya kniga dlya russkih lyudej V 19 ti t T 14 Novorossiya i Krym Bessarabskaya Hersonskaya Tavricheskaya i Ekaterinoslavskaya gub Obl Vojska Donskogo Stavropolskaya gub Sost B G Karpov P A Fedulov V I Karatygin i dr 1910 S 363 364 ros Odeshina stend 27 Vizvolna borotba Lviv 2021 2 30 S 204 Nemcy Rossii naselennye punkty i mesta poseleniya enciklopedicheskij slovar Sost V F Dizendorf M ERN 2006 200 s 30 listopada 2016 u Wayback Machine ros Kruglov A Umanskij A Shupak I Holokost v Ukraine Rejhskomissariat Ukraina Gubernatorstvo Transnistrij monografiya Dnipro Ukrainskij institut izucheniya Holokosta Tkuma ChP Lira LTD 2016 S 345 ros Nemcy Rossii naselennye punkty i mesta poseleniya enciklopedicheskij slovar Sost V F Dizendorf M ERN 2006 200 s 30 listopada 2016 u Wayback Machine ros Nemcy Rossii naselennye punkty i mesta poseleniya enciklopedicheskij slovar Sost V F Dizendorf M ERN 2006 179 s 30 listopada 2016 u Wayback Machine ros Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 kvitnya 1967 roku V Ye Nizhnik vidp red D O Shelyagin uporyadnik K Vid vo polit lit ri Ukrayini 1969 T II S 419 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 01 02 1945 Pro zberezhennya istorichnih najmenuvan ta utochnennya i vporyadkuvannya isnuyuchih nazv silrad i naselenih punktiv Odeskoyi oblasti Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 942 985 Odeska oblast administrativno teritorialnij podil na 1 travnya 1967 r Vikonavchij komitet Odeskoyi obl Radi deputativ trudyashih M Bragin red Odesa Mayak 1967 S 113 Arhiv originalu za 26 bereznya 2016 Procitovano 24 chervnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya ros V Limanskom mestnye zhiteli napali na zhurnalistov ros Nogami za Ilicha ros Arhiv originalu za 11 serpnya 2016 Procitovano 24 chervnya 2016 ros Arhiv originalu za 28 01 2018 Procitovano 24 06 2016 ros Pamyatniki Leninu Arhiv originalu za 26 chervnya 2017 Procitovano 24 kvitnya 2016 ros Arhiv originalu za 30 serpnya 2017 Procitovano 24 chervnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Limanskij muzej nemcev kolonistov yuga Ukrainy 25 serpnya 2016 u Wayback Machine ros J Pilatowicz Szczawinski Stanislaw 1883 1961 Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 2010 Tom XLVII 2 zeszyt 193 S 161 320 s S 208 209 pol Arhiv originalu za 19 lipnya 2020 Procitovano 24 veresnya 2019 Karta RKKA L 36 A 1941 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Limanske selishe GalereyaVid na Kuchurganske vodoshovishe Suchasnij stan Soboru Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Suchasnij stan Soboru Presvyatoyi TrijciCe nezavershena stattya z geografiyi Odeskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ