Координати: 32°38′21″ пн. ш. 14°17′26″ сх. д. / 32.63917° пн. ш. 14.29056° сх. д.
Лептіс-Магна, Лептіс Великий (фінік. , лат. Leptis Magna, араб. لَبْدَة) — стародавнє місто у Північній Африці (руїни якого розташовані біля сучасного міста Хомс, за 130 км на схід від Триполі у Лівії), у давнину — самостійне місто-держава.
Археологічні пам'ятки Лептіс-Магни | |
---|---|
Archaeological Site of Leptis Magna | |
Світова спадщина | |
Арка Септимія Севера в Лептісі Великому | |
32°38′17″ пн. ш. 14°17′25″ сх. д. / 32.63833188409579122° пн. ш. 14.29049645912673938° сх. д. | |
Країна | Лівія |
Тип | Культурний |
(Критерії) | i, ii, iii |
Об'єкт № | 183 |
Регіон | Арабські країни |
Зареєстровано: | 1982 (6 сесія) |
Лептіс-Магна у Вікісховищі |
Історія
Заснований близько як фінікійська колонія — вихідцями з Сідона (за Саллюстієм) або Тіра (за Плінієм). Назва «Лептіс» може мати місцеве, берберське походження, самі фінікійці певний час можливо йменували місто Карт Хадашт (фінік. , грецький відповідник — дав.-гр. Νεάπολις) і лише після заснування Карфагена назва «Лептіс» утверджується остаточно.
Наприкінці VII — початку VI ст. до н. е. Лептіс потрапляє в залежність від Карфагена, хоча й зберігає внутрішню автономію — власні народні збори, адіру і суфетів. Про важливість Лептіса для нових господарів свідчить сумма податків, які сплачувало місто — один талант на день. Доходи, які місто отримувало від торгівлі з сахарськими оазами, вочевидь, дозволяли сплачувати цю величезну сумму без особливих труднощів.
Після поразки карфагенян у Другій Пунічній війні здобув самостійність під формальним протекторатом Нумідії, з 107 р. до н. е. — опинився під владою Рима. Був одним з центрів антицезаріанського руху. За часів Августа розпочалася активна розбудова міста в римському дусі. У 126 р. Адріан надав Лептісу статус римської колонії.
В Лептісі народився Септимій Север, за правління якого місто досягло найвищого розквіту. Були збудовані нові вулиці, оздоблені колоннадами, храми і форум.
В III ст. місто почало занепадати. Лише за Феодосія I Лептіс пережив коротке піднесення. З 439 р. — у складі Африканського королівства. Гейзеріх наказав зруйнувати міські мури, остерігаючись заколотів в середовищі місцевих мешканців. Як наслідок Лептіс залишився беззахисним перед рейдами берберів, що спустошили місто у 523 році. У 534 р. Лептіс відвоювали візантійці, у 650 р. — захопили араби, після чого місто спорожніло остаточно.
Галерея
- Театр
- Амфітеатр
- Ринок
- Арка Септимія Севера
-
- Один з входів до театру (зовнішній вигляд)
- Вид зі стіни театру
- Виличний вид (з арки Септимія Севера на арку Траяна)
- Ринок
- Ринок
- Конвертер мір, Ринок (заснований у 8 чи 9 ст. до н. е.) (фінікійська колонія)
- Базиліка Севера, 2 століття
- Сходи всередині базиліки
- Декоративні колони у базиліці
- Базиліка Севера, 2 століття
- Форум, 2 століття
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 32 38 21 pn sh 14 17 26 sh d 32 63917 pn sh 14 29056 sh d 32 63917 14 29056 Div takozh Leptis Minor Leptis Magna Leptis Velikij finik lat Leptis Magna arab ل ب د ة starodavnye misto u Pivnichnij Africi ruyini yakogo roztashovani bilya suchasnogo mista Homs za 130 km na shid vid Tripoli u Liviyi u davninu samostijne misto derzhava Arheologichni pam yatki Leptis MagniArchaeological Site of Leptis Magna Svitova spadshinaArka Septimiya Severa v Leptisi Velikomu32 38 17 pn sh 14 17 25 sh d 32 63833188409579122 pn sh 14 29049645912673938 sh d 32 63833188409579122 14 29049645912673938Krayina LiviyaTipKulturnijKriteriyii ii iiiOb yekt 183RegionArabski krayiniZareyestrovano 1982 6 sesiya Leptis Magna na karti Liviyi Leptis Magna u VikishovishiIstoriyaZasnovanij blizko yak finikijska koloniya vihidcyami z Sidona za Sallyustiyem abo Tira za Pliniyem Nazva Leptis mozhe mati misceve berberske pohodzhennya sami finikijci pevnij chas mozhlivo jmenuvali misto Kart Hadasht finik greckij vidpovidnik dav gr Neapolis i lishe pislya zasnuvannya Karfagena nazva Leptis utverdzhuyetsya ostatochno Naprikinci VII pochatku VI st do n e Leptis potraplyaye v zalezhnist vid Karfagena hocha j zberigaye vnutrishnyu avtonomiyu vlasni narodni zbori adiru i sufetiv Pro vazhlivist Leptisa dlya novih gospodariv svidchit summa podatkiv yaki splachuvalo misto odin talant na den Dohodi yaki misto otrimuvalo vid torgivli z saharskimi oazami vochevid dozvolyali splachuvati cyu velicheznu summu bez osoblivih trudnoshiv Pislya porazki karfagenyan u Drugij Punichnij vijni zdobuv samostijnist pid formalnim protektoratom Numidiyi z 107 r do n e opinivsya pid vladoyu Rima Buv odnim z centriv anticezarianskogo ruhu Za chasiv Avgusta rozpochalasya aktivna rozbudova mista v rimskomu dusi U 126 r Adrian nadav Leptisu status rimskoyi koloniyi V Leptisi narodivsya Septimij Sever za pravlinnya yakogo misto dosyaglo najvishogo rozkvitu Buli zbudovani novi vulici ozdobleni kolonnadami hrami i forum V III st misto pochalo zanepadati Lishe za Feodosiya I Leptis perezhiv korotke pidnesennya Z 439 r u skladi Afrikanskogo korolivstva Gejzerih nakazav zrujnuvati miski muri osterigayuchis zakolotiv v seredovishi miscevih meshkanciv Yak naslidok Leptis zalishivsya bezzahisnim pered rejdami berberiv sho spustoshili misto u 523 roci U 534 r Leptis vidvoyuvali vizantijci u 650 r zahopili arabi pislya chogo misto sporozhnilo ostatochno GalereyaTeatr Amfiteatr Rinok Arka Septimiya Severa Odin z vhodiv do teatru zovnishnij viglyad Vid zi stini teatru Vilichnij vid z arki Septimiya Severa na arku Trayana Rinok Rinok Konverter mir Rinok zasnovanij u 8 chi 9 st do n e finikijska koloniya Bazilika Severa 2 stolittya Shodi vseredini baziliki Dekorativni koloni u bazilici Bazilika Severa 2 stolittya Forum 2 stolittyaPrimitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Sallyustij Yugurtinska vijna LXXVIII 1 4 Plinij Prirodna istoriya V 76 109 110 Tit Livij XXXIV 62