У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бондар Митрополит Леонтій в миру Леонід Тадейович Бондар 24 квітня 7 т

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бондар.

Митрополит Леонтій (в миру: Леонід Тадейович Бондар; 24 квітня (7 травня) 1913(19130507), Трокський повіт, Віленська губернія — 24 січня 1999, Оренбург) — єпископ Російської православної церкви, митрополит Оренбурзький і Бузулуцький

Митрополит Леонтій

Митрополит Оренбурзький и Бузулуцький

14 травня 1963 — 24 січня 1999

Церква:

Російська православна церква

Попередник:

Палладій (Камінський)

Наступник:

Валентин (Міщук)

6-й Єпископ Новосибірський і Барнаульський

5 травня 1961 — 14 травня 1963

Церква:

Російська православна церква

Єпископ ,
вікарій

10 серпня 1956 — 5 травня 1961

Церква:

Російська православна церква

Попередник:

Митрофан (Гутовський)

Наступник:

Петро (Карпусюк)

Альма-матер:

Віленська духовна семінарія (1935) і Студіум православного богослов’я

Діяльність:

священник

Ім'я при народженні:

Леонід Тадейович Бондар
рос. Бондарь Леонид Фаддеевич

Народження:

7 травня 1913
Мяркінє, Троцький повіт (Віленська губернія), Віленська губернія, Російська імперія

Смерть:

24 січня 1999 (85 років)
Оренбург, Росія

Похований:

у Нікольському кафедральному соборі Оренбурга

Чернецтво:

25 грудня 1943 року

Єп. хіротонія:

2 січня 1944 року

Єпископства:

10 серпня 1956 року

Нагороди:

Леонтій у Вікісховищі

Біографія

Народився в 1913 році у Віленській губернії в родині псаломщика.

Закінчив у 1935 році Віленську духовну семінарію, в 1939 році — Богословський факультет Варшавського університету зі ступенем магістра богослов'я.

У 1940—1942 роках був послушником у Віленському Святодуховському монастирі.

25 грудня 1943 року пострижений у чернецтво архієпископом Могилівським і Мстиславским Філофеєм (Нарко), 26 грудня того ж року висвячений у ієродиякона, а 2 січня 1944 року — у сан ієромонаха.

У 1945—1947 роках був ректором Богословських пастирських курсів при Жировицькому монастирі, возведений у сан ігумена. Пізніше після перетворення курсів у Мінську духовну семінарію став її ректором. З липня 1947 року по листопад 1949 року — священик у селі Холхло, Молодеченської області, а потім у селі Ястребль Берестейської області. З листопада 1949 року — викладач та інспектор Мінської духовної семінарії.

З липня 1953 року — намісник Жировицького монастиря з возведенням у сан архімандрита.

10 серпня 1956 року в Мінську митрополитом Мінським і Білоруським Пітиримом (Свиридовим), єпископами Віленським і Литовським Алексієм (Дехтерьовим), Куйбишевським і Сизранським Митрофаном (Гутовським), Великолуцьким і Торопецьким Мстиславом (Волонсевичем) хіротонісаний у єпископа Бобруйського, вікарія Мінської єпархії.

З 19 вересня 1960 року по 16 березня 1961 року тимчасово керував Мінською єпархією.

З 5 травня 1958 року — єпископ Новосибірський і Барнаульський. При ньому єпархія сильно постраждала від хрущовської антирелігійної кампанії. Наприклад, якщо в 1958 році в Алтайському краю було 11 церков, то в 1962 році їх залишилось лише 3.

З 14 травня 1963 року — єпископ Оренбурзький і Бузулуцький.

9 вересня 1971 року возведений у сан архієпископа.

25 лютого 1992 року возведений у сан митрополита.

Помер 24 січня 1999 року. Похований у Пантелеймонівському приділі Нікольського кафедрального собору Оренбурга.

Нагороди

орден святого рівноапостольного князя Володимира II ступеня (7 травня 1983 року у зв'язку з 70-річчям з дня народження та 20-річчям управління Оренбурзькою єпархією);
орден преподобного Сергія Радонезького I ступеня (7 травня 1988 року до 75-річчя з дня народження);
орден святого благовірного князя Данила Московського I ступеня;
орден Дружби народів.

Примітки

Горбатов А. В. К вопросу о статусе уполномоченных по делам религии в Сибири (1943—1969 гг.) // Государство и церковь в XX веке: эволюция взаимоотношений, политический и социокультурный аспекты. Опыт России и Европы / отв. ред. А. И. Филимонова. — М.: ЛИБРОКОМ, 2011. — С. 43.

Література

Митрополит Леонтий. Преклоняя колена сердца моего / Авт.-сост. Г. Горлов. — Оренбург: Издательство «Оренбургская книга», 2013. — 256 с., илл.,
Свеча Господу / Авт.-сост. В. И. Одноралов. — Оренбург: Оренбургское книжное издательство им. Г. П. Донковцева, 2013. — 200 с., илл.,

Посилання

на сайті «Русское Православие»
Єпископ Новосибірський та Барнаульський Леонтій (Бондар) [ 15 січня 2019 у Wayback Machine.]
Леонтій (Бондар Леонід Тадейович) [ 21 березня 2017 у Wayback Machine.]
Бакликов В. П. Великий молитовник [ 3 серпня 2018 у Wayback Machine.]
Лисенко А. «Він не забував і земні потреби…» [ 23 липня 2018 у Wayback Machine.]
Народний владика. Весь людський біль він пропускав через серце [ 3 липня 2018 у Wayback Machine.]// Аргументи і факти — Оренбург 07/05/2018

[1] Горбатов А. В. К вопросу о статусе уполномоченных по делам религии в Сибири (1943—1969 гг.) // Государство и церковь в XX веке: эволюция взаимоотношений, политический и социокультурный аспекты. Опыт России и Европы / отв. ред. А. И. Филимонова. — М.: ЛИБРОКОМ, 2011. — С. 43.