Леннарт Георг Мері (ест. Lennart Georg Meri; 29 березня 1929, Таллінн, Естонія — 14 березня 2006, Таллінн, Естонія) — естонський письменник і державний діяч, президент Естонії у 1992–2001. Один з лідерів естонського руху за незалежність на межі 1980-1990-их. Двоюрідний брат Арнольда Мері.
Леннарт Мері ест. Lennart Meri | |||
| |||
---|---|---|---|
6 жовтня 1992 — 8 жовтня 2001 | |||
Попередник: | Посаду відновлено | ||
Наступник: | Арнольд Рюйтель | ||
| |||
11 березня 1990 — 6 квітня 1992 | |||
Попередник: | Посаду відновлено | ||
Наступник: | |||
Ім'я при народженні: | ест. Lennart-Georg Meri | ||
Народження: | 29 березня 1929 Таллінн, Естонія | ||
Смерть: | 14 березня 2006 (76 років) Таллінн, Естонія | ||
Причина смерті: | рак головного мозку[d] | ||
Поховання: | Метсакальмісту | ||
Національність: | естонець | ||
Країна: | Естонія і СРСР | ||
Освіта: | Тартуський університет | ||
Партія: | Ісамаалійт | ||
Батько: | d | ||
Шлюб: | Регіна, Гелле | ||
Діти: | d | ||
Нагороди: | |||
Медіафайли у Вікісховищі | |||
Висловлювання у Вікіцитатах |
Життєпис
Народився 29 березня 1929 в сім'ї дипломата.
У 1941 році вся сім'я Мері була репресована й заслана радянською владою до Сибіру, де у віці 12 років Леннарт Мері почав працювати на лісоповалі.
На початку 1950-х років сім'я повернулася до Естонії, у 1953 Леннарт на відмінно закінчив історичний факультет Тартуського університету. Після закінчення університету прийнятий до старого театру Естонії «Ванемуйне» драматургом. Пізніше Мері став режисером радіоспектаклів на Естонському радіо.
Активно займався літературною творчістю, робив переклади, писав сценарії, багато подорожував СРСР. Знятий Мері в СРСР спільно з фінськими й угорськими кінематографістами та заборонений до показу фільм «Вітер Чумацького Шляху», був нагороджений срібною медаллю кінофестивалю у Нью-Йорку.
У 1986 році університет Гельсінкі обрав Леннарта Мері своїм почесним доктором наук.
У 1963 році прийнятий до Союзу письменників Естонії, а 1986 — своїм почесним членом його назвала Спілка письменників Фінляндії.
Протягом 1963—1971 та 1976—1978 років працював на кіностудії «Талліннфільм».
З 1979 року — член президії Союзу письменників Естонії.
У 1988 році за його ініціативою створений неурядовий Естонський інститут для розвитку зв'язків із Заходом.
З 1988 року включився до політичного життя, був членом Конгресу громадян Естонії, що припинив існування у вересні 1992, і членом Конституційної Асамблеї. З 12 квітня 1990 до 23 січня 1992 обіймав посаду міністра закордонних справ в уряді лідера Народного фронту Естонії Едгара Савісаара.
З 30 січня до 6 квітня 1992 був міністром закордонних справ в уряді Тійта Вяхі.
У квітні 1992 призначений послом Естонії у Фінляндії.
У липні 1992 висунутий кандидатом на пост президента від блоку «Ісамаа» («Вітчизна»). 5 жовтня 1992 на першому засіданні Державних зборів (нині — Рійгікогу) в ході голосування отримав 59 голосів зі 101 та був обраний президентом Естонії. 6 жовтня 1992 склав присягу. 20 вересня 1996 переобраний на пост президента, здобувши 196 голосів колегії вибірників. 8 жовтня 2001 президент Естонії Леннарт Мері урочисто передав повноваження обраному 21 вересня президентом Арнольду Рюйтелю.
У 1998 отримав титул «Європеєць року».
У 2001 Академія наук Естонії обрала його своїм академіком.
У 2002—2003 був представником уряду Естонії в Конвенті майбутнього Європейського Союзу.
Отримав титули почесного доктора університету Гельсінкі, члена-кореспондента Європейської академії наук і мистецтв.
Твори
- «По слідах кобр та чорних вдів» (1959)
- «Кораблі зеленого океану» (1961)
- «Біля брами Північного світла» (1974)
- «З країни, що зветься Естонія» (1995)
Фільми
- «Водяний народ» (1970)
- «Вітер Чумацького Шляху» (1977)
- «Звуки Калеви» (1986)
Джерела
- Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
Посилання
- Речь из-за которой Путин вышел, хлопнув дверью. Что случилось в Гамбурге в 1994 году [ 10 липня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lennart Georg Meri est Lennart Georg Meri 29 bereznya 1929 19290329 Tallinn Estoniya 14 bereznya 2006 Tallinn Estoniya estonskij pismennik i derzhavnij diyach prezident Estoniyi u 1992 2001 Odin z lideriv estonskogo ruhu za nezalezhnist na mezhi 1980 1990 ih Dvoyuridnij brat Arnolda Meri Lennart Meri est Lennart MeriLennart Meri Prapor 2 j Prezident Estoniyi 6 zhovtnya 1992 8 zhovtnya 2001 Poperednik Posadu vidnovleno Nastupnik Arnold Ryujtel Prapor 28 j Ministr zakordonnih sprav Estoniyi 11 bereznya 1990 6 kvitnya 1992 Poperednik Posadu vidnovleno Nastupnik Im ya pri narodzhenni est Lennart Georg MeriNarodzhennya 29 bereznya 1929 1929 03 29 Tallinn EstoniyaSmert 14 bereznya 2006 2006 03 14 76 rokiv Tallinn EstoniyaPrichina smerti rak golovnogo mozku d Pohovannya MetsakalmistuNacionalnist estonecKrayina Estoniya i SRSROsvita Tartuskij universitetPartiya IsamaalijtBatko dShlyub Regina GelleDiti d Nagorodi Kavaler ordena Derzhavnogo gerba na lancyugu Kavaler ordena Derzhavnogo gerba 1 stupenya Estoniya Kavaler ordena Hresta zemli Mariyi na lancyugu Orden Spasitelya Orden Troh zirok Orden Vitovta Velikogo Orden Slona Orden Bilogo Orla Orden Podvijnogo bilogo hresta Velikij Hrest ordena Pochesnogo legionu Velikij hrest ordena Zaslug Ugorshina Mediafajli b u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahZhittyepisNarodivsya 29 bereznya 1929 v sim yi diplomata U 1941 roci vsya sim ya Meri bula represovana j zaslana radyanskoyu vladoyu do Sibiru de u vici 12 rokiv Lennart Meri pochav pracyuvati na lisopovali Na pochatku 1950 h rokiv sim ya povernulasya do Estoniyi u 1953 Lennart na vidminno zakinchiv istorichnij fakultet Tartuskogo universitetu Pislya zakinchennya universitetu prijnyatij do starogo teatru Estoniyi Vanemujne dramaturgom Piznishe Meri stav rezhiserom radiospektakliv na Estonskomu radio Aktivno zajmavsya literaturnoyu tvorchistyu robiv perekladi pisav scenariyi bagato podorozhuvav SRSR Znyatij Meri v SRSR spilno z finskimi j ugorskimi kinematografistami ta zaboronenij do pokazu film Viter Chumackogo Shlyahu buv nagorodzhenij sribnoyu medallyu kinofestivalyu u Nyu Jorku U 1986 roci universitet Gelsinki obrav Lennarta Meri svoyim pochesnim doktorom nauk U 1963 roci prijnyatij do Soyuzu pismennikiv Estoniyi a 1986 svoyim pochesnim chlenom jogo nazvala Spilka pismennikiv Finlyandiyi Protyagom 1963 1971 ta 1976 1978 rokiv pracyuvav na kinostudiyi Tallinnfilm Z 1979 roku chlen prezidiyi Soyuzu pismennikiv Estoniyi U 1988 roci za jogo iniciativoyu stvorenij neuryadovij Estonskij institut dlya rozvitku zv yazkiv iz Zahodom Z 1988 roku vklyuchivsya do politichnogo zhittya buv chlenom Kongresu gromadyan Estoniyi sho pripiniv isnuvannya u veresni 1992 i chlenom Konstitucijnoyi Asambleyi Z 12 kvitnya 1990 do 23 sichnya 1992 obijmav posadu ministra zakordonnih sprav v uryadi lidera Narodnogo frontu Estoniyi Edgara Savisaara Z 30 sichnya do 6 kvitnya 1992 buv ministrom zakordonnih sprav v uryadi Tijta Vyahi U kvitni 1992 priznachenij poslom Estoniyi u Finlyandiyi U lipni 1992 visunutij kandidatom na post prezidenta vid bloku Isamaa Vitchizna 5 zhovtnya 1992 na pershomu zasidanni Derzhavnih zboriv nini Rijgikogu v hodi golosuvannya otrimav 59 golosiv zi 101 ta buv obranij prezidentom Estoniyi 6 zhovtnya 1992 sklav prisyagu 20 veresnya 1996 pereobranij na post prezidenta zdobuvshi 196 golosiv kolegiyi vibirnikiv 8 zhovtnya 2001 prezident Estoniyi Lennart Meri urochisto peredav povnovazhennya obranomu 21 veresnya prezidentom Arnoldu Ryujtelyu U 1998 otrimav titul Yevropeyec roku U 2001 Akademiya nauk Estoniyi obrala jogo svoyim akademikom U 2002 2003 buv predstavnikom uryadu Estoniyi v Konventi majbutnogo Yevropejskogo Soyuzu Otrimav tituli pochesnogo doktora universitetu Gelsinki chlena korespondenta Yevropejskoyi akademiyi nauk i mistectv Tvori Po slidah kobr ta chornih vdiv 1959 Korabli zelenogo okeanu 1961 Bilya brami Pivnichnogo svitla 1974 Z krayini sho zvetsya Estoniya 1995 Filmi Vodyanij narod 1970 Viter Chumackogo Shlyahu 1977 Zvuki Kalevi 1986 DzherelaUkrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4PosilannyaRech iz za kotoroj Putin vyshel hlopnuv dveryu Chto sluchilos v Gamburge v 1994 godu 10 lipnya 2017 u Wayback Machine