Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Леда та лебідь» (італ. Leda e il cigno) — це втрачена картина Мікеланджело темперою на дерев'яній основі, створена в 1530 році; яка збереглася лише в копіях і варіантах. У творі зображено сцену із грецького міфу про .
 Ескіз для голови Леди, який приписують Мікеланджело (Каза Буонарроті, Флоренція) | |
| Творець: | Мікеланджело Буонарроті |
|---|---|
| Замовник: | Альфонсо I д'Есте |
| Час створення: | 1530 |
| Висота: | 105,4 см |
| Ширина: | 141 см |
| Матеріал: | d і d |
| Жанр: | міфологічний живопис |
| Музей: | Альфонсо I д'Есте і Франциск I |
 Леда та лебідь у Вікісховищі | |
Історія
1512 року Альфонсо I д'Есте, герцог Феррарський, вирушив до Риму, щоб примиритися з папою Юлієм II, який відлучив його від церкви влітку 1510 року за союз із королем Франції Людовиком XII проти Венеційської республіки. Юлій пробачив його, і Альфонсо провів кілька днів у Римі, перш ніж повернутися до Феррари. 11 липня він відвідав Сікстинську капелу, де Мікеланджело завершував стелю. Він піднявся на риштування і мав довгу та захоплену розмову з Мікеланджело, який пообіцяв йому картину.
Замовлення не оформили офіційно аж до 1529 року, коли Мікеланджело мусив відвідати Феррару, щоб оглянути її міські стіни як «генерал-губернатор укріплень» Флорентійської республіки, готової до очікуваної імперської облоги. Тоді герцог нагадав про обіцянку Мікеланджело, і, згідно зі свідченнями Кондіві та Вазарі, митець створив роботу, повернувшись до Флоренції в серпні 1530 року, після падіння міста, можливо, використавши той час, який йому довелося переховуватися. Це була квадратна робота темперою, яка представляла Зевса (Юпітера) у вигляді лебедя, що кохається з Ледою, що лежить (на основі композиції з давньоримських гем і печаток), яйце, а також Кастора і Поллукса як дітей.
Картина була завершена до середини жовтня 1530 року, але посланець Альфонсо назвав її «дрібницею», тож Мікеланджело відмовився віддати роботу. Її та деякі підготовчі малюнки придбав пізніше (чи отримав у подарунок) , який і привіз їх до Франції в 1531 році. У 1533 році він продав картину Франциску I, який пізніше відправив її до палацу Фонтенбло. Подальша доля картини невідома: можливо її спалив міністр короля Людовика XIII, М. Денуайє (фр. M. Desnoyers), за непристойність, хоча є ймовірність, що наказ не виконали — близько 1740 року її бачив у поганому стані колекціонер , за свідченнями якого картину відреставрував другорядний художник, і її відправили до Англії.
Ідея
На думку британського мистецтвознавця , поза статуї «Ніч» (1526—1531), однієї із алегорій композиції у капелі Медічі, походить із того ж римського саркофага, що й композиція «Леди та лебедя», і хоча сам саркофаг не зберігся, його задокументував малюнок XVI століття.
За Джоном Аддінґтоном Сімондзом, британським істориком культури, Мікеланджело не цікавився концепціями пристойності чи моральності, йому було цікаво «(…) схопити центральний момент ситуації та підкреслити його значення за допомогою невичерпних засобів, якими він володів, щоб надати ідеї виразну форму»:
 | Якщо проста непристойність могла виправдати Денуайє в його спробі знищити шедевр, ця картина заслуговувала на свою долю. Вона зображувала акт злягання між лебедем і жінкою; і хоча ми не можемо вважати Мікеланджело відповідальним за огидний вираз обличчя Леди, який відносить мармур Барджелло до порнографічних творів мистецтва, немає підстав припускати, що загальна схема його концепції була відкинена у зроблених з нього[твору] копій Оригінальний текст (англ.) If mere indecency could justify Desnoyers in his attempt to destroy a masterpiece, this picture deserved its fate. It represented the act of coition between a swan and a woman; and though we cannot hold Michelangelo responsible for the repulsive expression in the face of Leda, which relegates the marble of the Bargello to a place among pornographic works of art, there is no reason to suppose that the general scheme of his conception was abandoned in the copies made of it |  |
Копії
Найраніша відома копія була зроблена Бенедетто Бене (італ. Benedetto Bene) у Ліоні, 1532 року. Її доля невідома.
Найвідоміша копія картини приписується Россо Фйорентіно та висить у Національній галереї в Лондоні, а інші — у Галереї старих майстрів (Дрезден), Берлінській картинній галереї і Музеї Коррер у Венеції. Музей Каза Буонарроті у Флоренції зберігає не тільки копію, але й підготовчий малюнок етюдів для голови Леди, який, як вважають дослідники, належить Мікеланджело. Є кілька відбитків, що копіюють цю роботу, найточнішою з яких вважається картина , на якій також зображені Кастор і Поллукс.
-
![image]()
«Леда та лебідь». Пітер Пауль Рубенс -
![image]()
«Леда та лебідь». -
![image]()
Гравюра «Леда та лебідь». -
![image]()
«Леда та лебідь». Бартоломео Амманаті
Виноски
- Symonds, vol.1, 1925.
- Michel-Ange, in Abrégé de la vie des peintres, , 1699.(фр.)
- John Pope-Hennessy, Il Cinquecento e il Barocco (1966), Feltrinelli, tomo I, p. 27, "precisamente a un sarcofago romano con una Leda, oggi scomparso, ma documentato da un disegno cinquecentesco"
- Symonds, vol.1, 1925, с. 444: «(…) to seize the central point in the situation, and to accentuate its significance by the inexhaustible means at his command for giving plastic form to an idea»
- National Gallery article on its copy.
- Page on the site of the Casa Buonarroti. Процитовано 4 серпня 2017.
- L'incisione di Beatrizet
Для подальшого читання
- Ettore Camesasca, Michelangelo pittore, Rizzoli, Milano 1966. (італ.)
Посилання
- Scheda nel sito ufficiale di Casa Buonarroti.
- Scheda sull'opera della National Gallery nel sito ufficiale del museo.
- Lucio Tasca Bordonaro, La Leda di Michelangelo, Bollettino d'Arte, 8, 1909
Джерела
- Symonds, John Addington (1925). The Life of Michelangelo Buonarroti (англ.) . Т. 1. New York: Charles Scribner's Sons. с. 472. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Leda ta lebid ital Leda e il cigno ce vtrachena kartina Mikelandzhelo temperoyu na derev yanij osnovi stvorena v 1530 roci yaka zbereglasya lishe v kopiyah i variantah U tvori zobrazheno scenu iz greckogo mifu pro Leda ta lebidEskiz dlya golovi Ledi yakij pripisuyut Mikelandzhelo Kaza Buonarroti Florenciya Tvorec Mikelandzhelo BuonarrotiZamovnik Alfonso I d EsteChas stvorennya 1530Visota 105 4 smShirina 141 smMaterial d i dZhanr mifologichnij zhivopisMuzej Alfonso I d Este i Francisk I Leda ta lebid u VikishovishiIstoriyaKopiya Leda ta lebid Mikelandzhelo Avtorstvo pripisuyut Rosso Fjorentino Nacionalna galereya London 1512 roku Alfonso I d Este gercog Ferrarskij virushiv do Rimu shob primiritisya z papoyu Yuliyem II yakij vidluchiv jogo vid cerkvi vlitku 1510 roku za soyuz iz korolem Franciyi Lyudovikom XII proti Venecijskoyi respubliki Yulij probachiv jogo i Alfonso proviv kilka dniv u Rimi persh nizh povernutisya do Ferrari 11 lipnya vin vidvidav Sikstinsku kapelu de Mikelandzhelo zavershuvav stelyu Vin pidnyavsya na rishtuvannya i mav dovgu ta zahoplenu rozmovu z Mikelandzhelo yakij poobicyav jomu kartinu Zamovlennya ne oformili oficijno azh do 1529 roku koli Mikelandzhelo musiv vidvidati Ferraru shob oglyanuti yiyi miski stini yak general gubernator ukriplen Florentijskoyi respubliki gotovoyi do ochikuvanoyi imperskoyi oblogi Todi gercog nagadav pro obicyanku Mikelandzhelo i zgidno zi svidchennyami Kondivi ta Vazari mitec stvoriv robotu povernuvshis do Florenciyi v serpni 1530 roku pislya padinnya mista mozhlivo vikoristavshi toj chas yakij jomu dovelosya perehovuvatisya Ce bula kvadratna robota temperoyu yaka predstavlyala Zevsa Yupitera u viglyadi lebedya sho kohayetsya z Ledoyu sho lezhit na osnovi kompoziciyi z davnorimskih gem i pechatok yajce a takozh Kastora i Polluksa yak ditej Kartina bula zavershena do seredini zhovtnya 1530 roku ale poslanec Alfonso nazvav yiyi dribniceyu tozh Mikelandzhelo vidmovivsya viddati robotu Yiyi ta deyaki pidgotovchi malyunki pridbav piznishe chi otrimav u podarunok yakij i priviz yih do Franciyi v 1531 roci U 1533 roci vin prodav kartinu Francisku I yakij piznishe vidpraviv yiyi do palacu Fontenblo Podalsha dolya kartini nevidoma mozhlivo yiyi spaliv ministr korolya Lyudovika XIII M Denuajye fr M Desnoyers za nepristojnist hocha ye jmovirnist sho nakaz ne vikonali blizko 1740 roku yiyi bachiv u poganomu stani kolekcioner za svidchennyami yakogo kartinu vidrestavruvav drugoryadnij hudozhnik i yiyi vidpravili do Angliyi IdeyaRimskij persten iz scenoyu Leda ta lebid Na dumku britanskogo mistectvoznavcya poza statuyi Nich 1526 1531 odniyeyi iz alegorij kompoziciyi u kapeli Medichi pohodit iz togo zh rimskogo sarkofaga sho j kompoziciya Ledi ta lebedya i hocha sam sarkofag ne zberigsya jogo zadokumentuvav malyunok XVI stolittya Za Dzhonom Addingtonom Simondzom britanskim istorikom kulturi Mikelandzhelo ne cikavivsya koncepciyami pristojnosti chi moralnosti jomu bulo cikavo shopiti centralnij moment situaciyi ta pidkresliti jogo znachennya za dopomogoyu nevicherpnih zasobiv yakimi vin volodiv shob nadati ideyi viraznu formu Yaksho prosta nepristojnist mogla vipravdati Denuajye v jogo sprobi znishiti shedevr cya kartina zaslugovuvala na svoyu dolyu Vona zobrazhuvala akt zlyagannya mizh lebedem i zhinkoyu i hocha mi ne mozhemo vvazhati Mikelandzhelo vidpovidalnim za ogidnij viraz oblichchya Ledi yakij vidnosit marmur Bardzhello do pornografichnih tvoriv mistectva nemaye pidstav pripuskati sho zagalna shema jogo koncepciyi bula vidkinena u zroblenih z nogo tvoru kopij Originalnij tekst angl If mere indecency could justify Desnoyers in his attempt to destroy a masterpiece this picture deserved its fate It represented the act of coition between a swan and a woman and though we cannot hold Michelangelo responsible for the repulsive expression in the face of Leda which relegates the marble of the Bargello to a place among pornographic works of art there is no reason to suppose that the general scheme of his conception was abandoned in the copies made of itKopiyiNajranisha vidoma kopiya bula zroblena Benedetto Bene ital Benedetto Bene u Lioni 1532 roku Yiyi dolya nevidoma Najvidomisha kopiya kartini pripisuyetsya Rosso Fjorentino ta visit u Nacionalnij galereyi v Londoni a inshi u Galereyi starih majstriv Drezden Berlinskij kartinnij galereyi i Muzeyi Korrer u Veneciyi Muzej Kaza Buonarroti u Florenciyi zberigaye ne tilki kopiyu ale j pidgotovchij malyunok etyudiv dlya golovi Ledi yakij yak vvazhayut doslidniki nalezhit Mikelandzhelo Ye kilka vidbitkiv sho kopiyuyut cyu robotu najtochnishoyu z yakih vvazhayetsya kartina na yakij takozh zobrazheni Kastor i Polluks Leda ta lebid Piter Paul Rubens Leda ta lebid Gravyura Leda ta lebid Leda ta lebid Bartolomeo AmmanatiVinoskiSymonds vol 1 1925 Michel Ange in Abrege de la vie des peintres 1699 fr John Pope Hennessy Il Cinquecento e il Barocco 1966 Feltrinelli tomo I p 27 precisamente a un sarcofago romano con una Leda oggi scomparso ma documentato da un disegno cinquecentesco Symonds vol 1 1925 s 444 to seize the central point in the situation and to accentuate its significance by the inexhaustible means at his command for giving plastic form to an idea National Gallery article on its copy Page on the site of the Casa Buonarroti Procitovano 4 serpnya 2017 L incisione di BeatrizetDlya podalshogo chitannyaEttore Camesasca Michelangelo pittore Rizzoli Milano 1966 ital PosilannyaScheda nel sito ufficiale di Casa Buonarroti Scheda sull opera della National Gallery nel sito ufficiale del museo Lucio Tasca Bordonaro La Leda di Michelangelo Bollettino d Arte 8 1909DzherelaSymonds John Addington 1925 The Life of Michelangelo Buonarroti angl T 1 New York Charles Scribner s Sons s 472 angl