Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Біла вежа (грец. Λευκός Πύργος), часто назва не перекладається і вживається Лефкос Піргос — пам'ятка архітектури та одночасно Музей Візантії на вулиці Перемоги (грец. Νικις) у прибережній зоні, символ міста Салоніки, столиці грецької області Македонія. Вежа, побудована турками в добу османського панування початково з метою зміцнити фессалонікійську гавань, згодом була перетворена ними на сумнозвісну в'язницю та місце жорстоких масових страт. Після того, як 1912 року Салоніки були приєднані до незалежної Греції, Білу вежу істотно реконструювали та освітлили її каміння.
| Біла вежа грец. Λευκός Πύργος | |
|---|---|
 | |
| 40°37′35″ пн. ш. 22°56′54″ сх. д. / 40.62639° пн. ш. 22.94833° сх. д.Координати: 40°37′35″ пн. ш. 22°56′54″ сх. д. / 40.62639° пн. ш. 22.94833° сх. д. | |
| Країна |  Греція |
| Місто | Салоніки |
| ном | Салоніки |
| Тип | фортечна вежа і музей |
| Висота | 33,9 м |
| Матеріал | камінь |
| Стиль | Османська архітектура |
| Дата заснування | близько 1430 |
| Сайт | Офіційна сторінка |
| Адреса | d |
  Біла вежа Біла вежа (Греція) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Історія
Довгий час вважалось, що Біла вежа, яка прикриває східний фланг міських стін, була побудована венеційцями, яким Візантія поступилася 1423 року. Проте нині достеменно відомо, що вежу побудували турки після того, як армія султана Мурада II захопила Салоніки в 1430 році. До 1912 року на стіні башти залишався напис турецькою мовою, який датував основний етап зведення вежі 942 роком за мусульманським календарем, тобто 1535/1536 рр. Історик Франц Бабінгер вважав, що вежа була побудована знаним османських архітектором Мімаром Сінаном, відомим авторством багатьох фортифікаційних споруд, у тому числі, подібної вежі албанського порту Валона у 1537 році. Можливо, що Біла вежа була побудована на місці старої вежі, побудованої візантійцями, про неї збереглись згадки від 12 століття в працях архієпископа Євстафія Солунського.
Біла вежа послідовно використовувалася османами як форт, казарма і в'язниця. У 1826 році указом султана Махмуда II було вчинено розправу над в'язнями. Після цього вона отримала назву «Кривава вежа» або «Червона башта», яку носила до кінця 19 століття.
Вежа впродовж багатьох століть була частиною міського муру Салонік. Вона відокремлювала єврейський квартал міста від єврейських та мусульманських кладовищ. Міські стіни були знесені 1866 року. Після Першої Балканської війни у 1912 році вежу побілили — це здійснено як символічний жест, що мав на меті «очищення» вежі. Відтоді вежа дістала сьогоднішнє назву «Білої вежі». У березні 1913 року неподалік від Білої вежі був убитий король Греції Георг I.
Архітектура
Біла вежа має форму циліндра діаметром 23 метри та висотою 27 метрів. На вершині вежі є башти діаметром 12 метрів, висотою 6 метрів. Доступ до деяких амбразур зовнішньої стіни здійснюється зі спіралеподібного пандуса, до решти — із центральної зали на кожному із шести поверхів вежі. На даху верхньої башти споруджено майданчик діаметром 10 метрів. Навколо башточки — майданчик завширшки близько 5 метрів.
Впродовж останніх десятиліть вежа неодноразово докорінно реконструювалась. Згідно з ранніми зображеннями, дах башти був конусоподібним, так само як у фортецях Єдікюле і Румеліхісар у Стамбулі. Аж до 1917 року біля підніжжя вежі стояла , яка захищала площу, втричі більшу за діаметр башти і прикривала важкі знаряддя. Восьмикутна башточка камизи та капонір дозволяли вести вогонь на підступах до вежі. Невідомо, чи була камиза побудована спочатку, чи прибудована пізніше.
Флагштоком для грецького прапора над вежею служить щогла турецького броненосця «Фетхі-Булет», який був потоплений на початку Першої Балканської війни 1912 року, що зумів прорватися до порту Салоніки, грецьким торпедним катером N11. Бюст командира торпедного катера , що став згодом адміралом, встановлений перед Білою Вежею.
Література
- (2001). A maze of conspiracy. The Balkans: Nationalism, War and the Great Powers, 1804-1999 (вид. Penguin 2001 softcover). New York, New York: Penguin. с. 181. ISBN .
- Simons, Marlise (3 лютого 1992). As Republic Flexes, Greeks Tense Up. New York Times.
- Tracy, James D (2000). City Walls: The Urban Enceinte in Global Perspective. Cambridge University Press. ISBN .
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Біла вежа (Салоніки) |
- Офіційна сторінка
- Біла вежа, Салоніки[недоступне посилання з червня 2019]
- 360° панорама
- Салоніки — інформація про місто
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bila vezha grec Leykos Pyrgos chasto nazva ne perekladayetsya i vzhivayetsya Lefkos Pirgos pam yatka arhitekturi ta odnochasno Muzej Vizantiyi na vulici Peremogi grec Nikis u priberezhnij zoni simvol mista Saloniki stolici greckoyi oblasti Makedoniya Vezha pobudovana turkami v dobu osmanskogo panuvannya pochatkovo z metoyu zmicniti fessalonikijsku gavan zgodom bula peretvorena nimi na sumnozvisnu v yaznicyu ta misce zhorstokih masovih strat Pislya togo yak 1912 roku Saloniki buli priyednani do nezalezhnoyi Greciyi Bilu vezhu istotno rekonstruyuvali ta osvitlili yiyi kaminnya lon sec lat dir region lon dir lat sec lat min CoordScale skasovanij lon min Bila vezha grec Leykos PyrgosBila vezha Saloniki Bila vezha Saloniki40 37 35 pn sh 22 56 54 sh d 40 62639 pn sh 22 94833 sh d 40 62639 22 94833 Koordinati 40 37 35 pn sh 22 56 54 sh d 40 62639 pn sh 22 94833 sh d 40 62639 22 94833Krayina GreciyaMistoSalonikinomSalonikiTipfortechna vezha i muzejVisota33 9 mMaterialkaminStilOsmanska arhitekturaData zasnuvannyablizko 1430SajtOficijna storinkaAdresadBila vezhaBila vezha Greciya Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bila Vezha znachennya IstoriyaDovgij chas vvazhalos sho Bila vezha yaka prikrivaye shidnij flang miskih stin bula pobudovana venecijcyami yakim Vizantiya postupilasya 1423 roku Prote nini dostemenno vidomo sho vezhu pobuduvali turki pislya togo yak armiya sultana Murada II zahopila Saloniki v 1430 roci Do 1912 roku na stini bashti zalishavsya napis tureckoyu movoyu yakij datuvav osnovnij etap zvedennya vezhi 942 rokom za musulmanskim kalendarem tobto 1535 1536 rr Istorik Franc Babinger vvazhav sho vezha bula pobudovana znanim osmanskih arhitektorom Mimarom Sinanom vidomim avtorstvom bagatoh fortifikacijnih sporud u tomu chisli podibnoyi vezhi albanskogo portu Valona u 1537 roci Mozhlivo sho Bila vezha bula pobudovana na misci staroyi vezhi pobudovanoyi vizantijcyami pro neyi zbereglis zgadki vid 12 stolittya v pracyah arhiyepiskopa Yevstafiya Solunskogo Bila vezha poslidovno vikoristovuvalasya osmanami yak fort kazarma i v yaznicya U 1826 roci ukazom sultana Mahmuda II bulo vchineno rozpravu nad v yaznyami Pislya cogo vona otrimala nazvu Krivava vezha abo Chervona bashta yaku nosila do kincya 19 stolittya Vezha vprodovzh bagatoh stolit bula chastinoyu miskogo muru Salonik Vona vidokremlyuvala yevrejskij kvartal mista vid yevrejskih ta musulmanskih kladovish Miski stini buli zneseni 1866 roku Pislya Pershoyi Balkanskoyi vijni u 1912 roci vezhu pobilili ce zdijsneno yak simvolichnij zhest sho mav na meti ochishennya vezhi Vidtodi vezha distala sogodnishnye nazvu Biloyi vezhi U berezni 1913 roku nepodalik vid Biloyi vezhi buv ubitij korol Greciyi Georg I ArhitekturaShodi sho vedut na oglyadovij majdanchik na vershini vezhi Bila vezha maye formu cilindra diametrom 23 metri ta visotoyu 27 metriv Na vershini vezhi ye bashti diametrom 12 metriv visotoyu 6 metriv Dostup do deyakih ambrazur zovnishnoyi stini zdijsnyuyetsya zi spiralepodibnogo pandusa do reshti iz centralnoyi zali na kozhnomu iz shesti poverhiv vezhi Na dahu verhnoyi bashti sporudzheno majdanchik diametrom 10 metriv Navkolo bashtochki majdanchik zavshirshki blizko 5 metriv Bila vezha ta kamiza navkolo neyi 1912 rik Vprodovzh ostannih desyatilit vezha neodnorazovo dokorinno rekonstruyuvalas Zgidno z rannimi zobrazhennyami dah bashti buv konusopodibnim tak samo yak u fortecyah Yedikyule i Rumelihisar u Stambuli Azh do 1917 roku bilya pidnizhzhya vezhi stoyala yaka zahishala ploshu vtrichi bilshu za diametr bashti i prikrivala vazhki znaryaddya Vosmikutna bashtochka kamizi ta kaponir dozvolyali vesti vogon na pidstupah do vezhi Nevidomo chi bula kamiza pobudovana spochatku chi pribudovana piznishe Flagshtokom dlya greckogo prapora nad vezheyu sluzhit shogla tureckogo bronenoscya Fethi Bulet yakij buv potoplenij na pochatku Pershoyi Balkanskoyi vijni 1912 roku sho zumiv prorvatisya do portu Saloniki greckim torpednim katerom N11 Byust komandira torpednogo katera sho stav zgodom admiralom vstanovlenij pered Biloyu Vezheyu Literatura 2001 A maze of conspiracy The Balkans Nationalism War and the Great Powers 1804 1999 vid Penguin 2001 softcover New York New York Penguin s 181 ISBN 0140233776 Simons Marlise 3 lyutogo 1992 As Republic Flexes Greeks Tense Up New York Times Tracy James D 2000 City Walls The Urban Enceinte in Global Perspective Cambridge University Press ISBN 0521652219 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bila vezha Saloniki Oficijna storinka Bila vezha Saloniki nedostupne posilannya z chervnya 2019 360 panorama Saloniki informaciya pro misto