Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (квітень 2016) |
Левадне (до 1 квітня 2016 — Ци́кове) — село в Україні, у Синельниківському районі Дніпропетровської області. Входить до складу Покровської селищної громади. Населення становить 953 осіб. Орган місцевого самоврядування — Покровська селищна рада.
село Левадне | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Дніпропетровська область |
Район | Синельниківський район |
Громада | Покровська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA12140250260037413 |
Облікова картка | Левадне |
Основні дані | |
Засноване | 1808 |
Населення | 953 |
Площа | 1,636 км² |
Густота населення | 582,52 осіб/км² |
Поштовий індекс | 53651 |
Телефонний код | +380 5638 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 47°59′58″ пн. ш. 36°10′48″ сх. д. / 47.99944° пн. ш. 36.18000° сх. д.Координати: 47°59′58″ пн. ш. 36°10′48″ сх. д. / 47.99944° пн. ш. 36.18000° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 78 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 53600, Дніпропетровська обл., Покровський р-н, смт. Покровське, вул. Центральна, 20 |
Сільський голова | Лембиш Катерина Дмитрівна |
Карта | |
Левадне | |
Левадне | |
Мапа | |
Левадне у Вікісховищі |
Географія
Село Левадне знаходиться на правому березі річки Вовча, вище за течією на відстані 1 км розташоване село Чорненкове, нижче за течією на відстані 6 км розташоване село Романки, на протилежному березі — село Катеринівка. На відстані 1 км розташований селище Покровське. Поруч проходить автомобільна дорога Т 0401.
Історія
На північний захід від Покровського, на правому березі Вовчої, де розкошували густі терни й шелюги, в 1869 році з'являються перші поселенці. Всі вони — вихідці з Покровського: Г. М. Шульга, М. Хитрий, Кісенко з синами Микитою і Йосипом. Тоді ж сюди переселилися Пилип і Демид Іщенки, три брати Вакуленки — Петро, Омелько та Оксеній. Трохи згодом мешканцями цих сіл стають Пилип Логвиненко, Гнат Хотюн, Тимофій Ляшенко…
За прізвищем першого поселенця хутір назвали Шульгиним. Землю наділяли лише на чоловіків. Кожні 9 років проводився переділ землі.
Ось що пригадують найстаріші мешканці села Левадне (сучасна назва) М. Г. Данильченко, О. М. Коваленко та І. Г Шелест. У минулому село було розбите на кілька кутків, що мали свої назви. Драний, він же — Шульгин хутір, звідки й почалося майбутнє село. Це — місцевість від повороту на село Катеринівку й до самої Катеринівки.
Пушкарівка — центр села, Причепилівка — від початку села збоку Покровського й до клубу. Мазничанівка — територія між тваринницькою фермою і поворотом на Катеринівку.
Навколо села — обширна піщана ділянка, засаджена шелюгами. Це були землі державної дачі, або ж просто державні землі. Шелюг садила Покровська община. Поселенцям виділяли левади, які мали назви від прізвищ господарів: Зотова, Півнева, Різунова, Мокрієва і т. д.
Працелюбні мешканці на цих землях вирощували баштани, яблука, груші, сливи, вишні, бо хоч земля й піщана, та вода стояла неглибоко.
Шелюг, за спогадами старожилів, ріс високий, товстий, трави були густі, розкішні. Пасти корів у шелюгах заборонялося. За станом насаджень наглядали лісники. Цікаво, що до води дістатись було легко — достатньо прорити пісок сантиметрів на 50, як звідти починала бити джерельна вода. У шелюгах було кілька озерець, в одному з них Рудевому, навіть можна було купатися.
Після Столипінської реформи на вільні землі поблизу села виходять нові поселенці з Покровського. Дехто знаходив собі притулок у пісках, між Шульгиним і Чорненковим хуторами. Пізніше ці люди переселилися на кращі землі.
Після окупації України Червоною Армією та встановлення окупаційного радянського режиму Шульгин хутір дістав статус села і назву Цикове на честь більшовика, учасника боротьби проти влади Української Народної Республіки на Покровщині П. М. Цикова. Третя хвиля переселенців з Покровського виникла на початку 20-х років, коли нова влада почала наділяти селян землею.
За станом на 1923 рік, у Левадному мешкало 280 чоловік. Почався, так званий, НЕП (нова економічна політика). Нормалізувалася податкова система, відносини держави з селянином сприяли зростанню добробуту останніх. Працювали важко, від зорі до зорі, однак злигодні, бідність поступово відступалися від хліборобів. Одним із найбільш заможних мешканців села був перший поселенець — Шульга з синами.
У 1929 році на землях нинішнього колгоспу «Побєда» виник колгосп «Нове життя». Першим головою було обрано А. М. Грипася. Відділенням, що існувало на території Левадного, керував М. І. Паршенко, помічником був І. С Тимощенко.
У 1934 році на базі колгоспу «Нове життя» було створено декілька нових колгоспів, у тому числі й колгосп ім. Цикова. До нього ввійшли всі мешканці села. Очолював колгосп (по січень 1936 року) Й. Х. Шмалій. Пізніше головою був Ф. З. Дорощенко, а потім, до початку війни — І. Савченко.
За спогадами старожилів, під час організації колгоспу в селі діяли «буксирні бригади», які забирали в людей лишки зерна, а часто-густо й те, що люди лишали на прожиток, навіть квасолю, горох, гарбузове насіння. Вітчим М. Г. Данильченка виплів з шелюгу великого кошика, наповнив його зерном кукурудзи та й закопав під яслами корови. Буксирники знайшли схованку, вітчима забрали в Покровське, туди ж звозили всіх «саботажників». Багатьох загнали у вагони й відправили до «білих ведмедів». А вітчима — він мав хворі ноги — відпустили, бо кому потрібний каліка? Переказали в хутір, щоб приїхали забрали додому… Житель села Омеляненко здав у колгосп практично все. Собі ж купив пару баских, породистих коней — мрію свого життя. Віддати їх у колгосп відмовився, за що був розкуркулений І разом з сім'єю вивезений за межі району. Були розкуркулені сім'ї Забірків, Потапенків, Ляшенків, Тицьких…
Колгосп у Левадному потроху спинався на ноги, та в 1932 році почався голод. Колгосп виконав план хлібоздачі, тут йому довели ще й зустрічний план. Вправився й з цим — нав'язали додатковий… Так продовжувалося доти, доки не здали навіть посівний матеріал. На трудодні, ясна річ, давати було нічого. У кого вдома була хоч корівчина, той мав порятунок. Чимало селян померло від голоду. О. М. Коваленко, Д. А. Каліберда, М. П. Федоренко… "Важко починався 1933 рік, — пригадує М. Ґ. Данильченко, — люди вмирали постійно. Йшла якось вулицею навесні Сергієнко Галина, дивиться, у дворі Федоренків повзає по травичці дівчинка років п'яти. Рве траву та й пхне в рота. Зайшла жінка в двір, а потім у хату, а там — мертва мати дитини. Забрала жінка дитину до себе, усиновила, виростила, заміж віддала. Жива й зараз ця дівчина, звичайно, немолода вже жінка — Забірко Анюта. Брата Анюти Петра взяв до себе Зуб Авраам з Покровськоґо.
Як пригадує О. М. Коваленко, бувало, здохне тварина, не встигнуть землею пригорнути, як люди розривають й розтягують її на шматки. Доводилось виставляти охорону…
Виживали хто як міг Навесні рвали і їли лопуцьки, щавель на солонцях, кропиву в шелюгах, ловили ракушки в річці… Багато люду подалося в світ широкий на заробітки.
Та минулося й це лихоліття. Оживали духом люди, оживало село. Ще в кінці 20-х на початку 30-х років почали садити лісосмуги, гай, що носить назву «Ярина». Завели спеціальний розсадник, у якому вирощували саджанці декоративних і фруктових дерев, квіти. Дерева садили вручну. Колгосп мав пасіку, примітивний миловарний завод, кузню, столярну майстерню. І скрізь працювали тямущі люди, які знали й любили свою справу.
У другій половині 30-х років колгосп придбав 2 автомашини. Водіями були І. С. Безуглий і С. М. Коломоєць. Проте основним тяглом все ж були коні і воли. Правда, вже діяли МТС, що допомагали колгоспникам в обробітку землі. Трактористами працювали циківчани М. Шульга та Я. Шарун. Першою жінкою-комбайнером у Левадному була М. М. Коломоєць. Пшеницю сіяли рано навесні вручну.
Ґрунт заволочували, і зерно проростало. Це була, так звана, надрання сівба. Невтомно працювали на колгоспних полях В. Зелёнько, О. Ляшенко, О. Кравченко, М. Погвиненко, Г. О. Мокрій, О. Коваленко, М. Кісенко… Їх називали стахановцями. Невпинно гула молотарка, за роботу якої відповідав В. П. Логвиненко. Бригадиром рільничої бригади працював Х. І. Мокрій.
Колгосп імені Цикова здійснював шефство над вдовою П. М. Цикова, яка мешкала в с. Олександрівці. Була в Левадному і школа, правда, її класи знаходилися в різних кінцях села в селянських хатах. Вчителькою працювала Ф. В. Тимощенко. У вечірні часи діяв лікбез, адже населення в основній масі було неписьменним. Завідував лікбезом І. С. Тимощенко.
У клубі (колишня хата Іщенків) ставили п'єси, показували кінофільми. Кіномеханіком був М. С. Омеляненко. Цей чоловік залюбки давав сеанс, ще й політінформації проводив. Були й танці під гармошку.
Одна з трудівниць колгоспу ім. Цикова О. М. Дячишина за високі показники в роботі була удостоєна честі відвідати ВДНГ в Москві. їздила не сама — право побувати на виставці отримало ще 12 покровчан. У Москві їх приймали гостинно, показали всю виставку, водили в мавзолей В. І. Леніна, у театр, катали на пароплаві по річці Москві. Коли від'їздили додому, почалася війна…
Ще напередодні війни в селі побудували клуб, контору, бібліотеку, виділили приміщення під магазин. Продавцем працював Т. Т. Коломоєць. Було збудовано приміщення ферми, інші будівлі. На трудодень у колгоспі видавали до 3 кг пшениці. Місячна зарплата колгоспника становила близько 60 крб. Була в селі пекарня, де пекли хліб для механізаторів. Під час жнив обіди готували безпосередньо в бригадах. Дорослим допомагали школярі. Разом з учителькою М. С. Кравченко вони збирали колоски. Впродовж дня їх знаходили стільки, що намолочували до 6 центнерів зерна. А ще, коли зернові тільки-но починали колоситися, діти у пляшечки з водою збирали жуків-кузьок. За це колгосп розраховувався з ними цукерками.
У колгоспі вирощували зернові культури, займалися тваринництвом. Землі мали 1464 гектари, з них — орної 786 гектарів. Дійну череду обслуговувало 10 доярок. Був у колгоспі хороший сад, виноградник. Цікавий факт: у польовій бригаді вирощували таку технічну культуру, як коксагиз, на заводах з його коріння виготовляли гуму. Літні люди пригадують, що це була досить трудомістка праця.
Колгосп мав 2 автомашини ГАЗ АА, 4 букери, 22 полілки, 16 лобогрійок, 2 кінних граблів, 15 віялок, 1 трієр, 40 бричок, 1 дроги і 1 тачанку, 6 бідарок, 3 двигуни, 2 пожежні автомобілі тощо
У господарстві налічувалося 240 голів ВРХ, 146 робочих коней, 580 овець, 198 свиней, 820 штук курей, 500 штук гусей, 50 бджолосімей і т. д.
З початком війни худобу евакуювали в тил країни. Збитки, заподіяні війною господарству, становили 13,5 мільйона карбованців (архівні дані).
З початком війни чоловіки пішли боронити Вітчизну. В селі залишилися жінки, літні люди, діти. У жовтні село було окуповане німецькими загарбниками. Колгоспів окупанти не розпускали, навпаки змушували населення працювати на себе.
Тих, хто робив абияк чи ухилявсь від роботи, німці карали, так би мовити, руками самих селян. Вони давали їм батоги (пльотки) і під страхом смерті змушували нещадно бити один одного до крові… Зерно, худобу, іншу живність регулярно відправляли до Німеччини.
Та ще більшим лихом було те, що в Німеччину силоміць гнали молодь, всіх, кому виповнилося 15 та більше років. 60 молодих циківчан сповна відчули на собі тягар підневільної праці, «принади» життя в ярмі, на далекій чужині. Багато хто з молоді ще на шляху до Німеччини стрибав з поїзда, втікав додому, однак поліцаї виловлювали непокірних і знову відправляли в рабство до рейху.
Головою колгоспу при німцях був якийсь Іваницький, бригадиром — Г. Кісенко. Під час окупації поблизу Рудевого озера німці вбили двох полонених червоноармійців. У 60-ті роки їх останки були перепоховані на меморіальному кладовищі в Покровському.
… Одним з перших ввірвався в Покровське на своєму танку В. Я. Починський — уродженець с. Левадне. Л. П. Підріз, Г. Ф. Калмиков, П. Р. Мицик, М. П. Федоренко… По нагородах цих ветеранів з с. Левадне можна було б вивчати географію Європи.
На Дошці пам'яті, що в будинку культури села, прізвища 176 чоловік. Це — односельці, що навіки лишилися молодими…
Н. Х. Комісар розповіла, що коли в 45-му вона повернулася з німецької неволі, то побачила на полі один-єдиний тракторець. Працювали на ньому Кость Легкодух і Ніна Черненко.
Для того, щоб підняти господарство з руїн, потрібні були колосальні зусилля. А тут — 1947 рік, жахлива посуха. Громадську худобу рятували в Дніпровських плавнях. На заготівлю соломи, інших грубих кормів циківчан и їздили аж на Кубань.
А чого була варта політика по відношенню до селянина, як душили його податками!.. Маєш фруктове дерево — плати, не платиш — вирубуй садок. Саме так вчинив батько Н. Д. Шелест — один з перших колгоспних садівників. Мав він хороший і власний садок, та, щоб сплатити за нього податок, мусив спочатку продати корову. Наступного ж року вже нічого було продавати. Тож з невимовним душевним болем садівник мав брати трактора й викорчовувати своє дітище…
… А ще я думаю не було б такої політики, може б, оте, так зване, «воєнне» покоління зросло фізично міцнішим, довговічнішим, бо що ж воно бачило в дитячу пору? Голод і злидні…
Нелегко доводилось і вчителям. Навчання проводили у 2 зміни, увечері замість такого звичного нині електросвітла — гасові лампи. Не вистачало підручників, зошитів, чорнила, крейди… Писали на обгортковому папері, чорнило робили з ягід бузини. У старому клубі в 1947 році влаштували для дітей ялинку. А щоб надати їй святковості, вчителі всю ніч пекли дітям печиво. Колгосп виділив трохи борошна, цукру, олії, хтось приніс металеві формочки: коники, півники, зірочки. Кожен учень одержав по 10 таких гостинців. Хоч на ялинці висіли простенькі саморобні іграшки, свято вийшло радісним. Силами учнів було поставлено концерт, потім роздавали подарунки. їх одержали всі, навіть дошкільнята.
Після війни в сусідньому селі Чорненкове працював цех по Виробництву плетених меблів. Плели столики, стільці, ліжечка для дітей і таке інше. Сировиною служили шелюг і лоза. Ціни на такі меблі були доступні селянам, вони охоче їх купували.
На початку 50-х років відбулося об'єднання колгоспів ім. Цикова та сусіднього — ім. 3-го кавполку.
Головою правління був обраний І. Г. Кісенко. У ті ж роки тут почали поселятися вихідці із Західної України.
У середині 50-х років було ліквідовано непосильні податки, збільшено оплату трудодня. В 1954 році подружжя Шелестів перше в селі збудувало новий будинок. На початку 60-х років село Левадне було електрифіковане. В 1967 році справила новосілля школа, яку будували всім селом (толокою). Ще в 50-ті роки почали діяти фельдшерсько-акушерський пункт та філіал районного побут комбінату.
Добробут колгоспників з кожним роком зростав. В 1967 році працю трудівників села почали оплачувати грошима, селяни отримали право на щорічні відпустки. Колгоспники були зацікавлені у своїй праці. У відповідності до трудового внеску одержували зарплату, винагороди.
Ще більше розквіту Левадне зазнало в 70-ті роки. Було заасфальтовано вулиці, село почало масово забудовуватися (по 10-12 будинків щороку). Пізніше відбулася газифікація села. Крім школи, у Левадному збудували магазин, клуб, ферми.
Коли в 1983 році в селі закрили школу, у її приміщенні, за ініціативою бригадира будівельників М. Дрогобецького, було обладнано спортивний клуб. Значну допомогу в обладнанні подала молоді тодішній економіс колгоспу «Побєда» П. В. Негретова. Самі будівельники, власне кажучи, і провели цю реконструкцію. Й до цього часу працює спортклуб. Спорт у селі — у великій пошані. Незважаючи на скрутний час, з новою силою запрацював сільський клуб, який очолила В. І. Бороздіна, бібліотека.
В селі діє Спортивна школа.
У 2016 році село Цикове було перейменовано на Левадне.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 937 осіб, з яких 464 чоловіки та 473 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 950 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,01 % |
російська | 1,05 % |
білоруська | 0,42 % |
інші | 0,52 % |
Див. також
Примітки
- Постанова Верховної Ради України від 17 березня 2016 року № 1037-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів»
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
Посилання
- Погода в селі Левадне [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Дніпропетровської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Levadne Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti kviten 2016 Levadne do 1 kvitnya 2016 Ci kove selo v Ukrayini u Sinelnikivskomu rajoni Dnipropetrovskoyi oblasti Vhodit do skladu Pokrovskoyi selishnoyi gromadi Naselennya stanovit 953 osib Organ miscevogo samovryaduvannya Pokrovska selishna rada selo LevadneKrayina UkrayinaOblast Dnipropetrovska oblastRajon Sinelnikivskij rajonGromada Pokrovska selishna gromadaKod KATOTTG UA12140250260037413Oblikova kartka Levadne Osnovni daniZasnovane 1808Naselennya 953Plosha 1 636 km Gustota naselennya 582 52 osib km Poshtovij indeks 53651Telefonnij kod 380 5638Geografichni daniGeografichni koordinati 47 59 58 pn sh 36 10 48 sh d 47 99944 pn sh 36 18000 sh d 47 99944 36 18000 Koordinati 47 59 58 pn sh 36 10 48 sh d 47 99944 pn sh 36 18000 sh d 47 99944 36 18000Serednya visota nad rivnem morya 78 mMisceva vladaAdresa radi 53600 Dnipropetrovska obl Pokrovskij r n smt Pokrovske vul Centralna 20Silskij golova Lembish Katerina DmitrivnaKartaLevadneLevadneMapa Levadne u VikishovishiGeografiyaSelo Levadne znahoditsya na pravomu berezi richki Vovcha vishe za techiyeyu na vidstani 1 km roztashovane selo Chornenkove nizhche za techiyeyu na vidstani 6 km roztashovane selo Romanki na protilezhnomu berezi selo Katerinivka Na vidstani 1 km roztashovanij selishe Pokrovske Poruch prohodit avtomobilna doroga T 0401 IstoriyaNa pivnichnij zahid vid Pokrovskogo na pravomu berezi Vovchoyi de rozkoshuvali gusti terni j shelyugi v 1869 roci z yavlyayutsya pershi poselenci Vsi voni vihidci z Pokrovskogo G M Shulga M Hitrij Kisenko z sinami Mikitoyu i Josipom Todi zh syudi pereselilisya Pilip i Demid Ishenki tri brati Vakulenki Petro Omelko ta Oksenij Trohi zgodom meshkancyami cih sil stayut Pilip Logvinenko Gnat Hotyun Timofij Lyashenko Za prizvishem pershogo poselencya hutir nazvali Shulginim Zemlyu nadilyali lishe na cholovikiv Kozhni 9 rokiv provodivsya peredil zemli Os sho prigaduyut najstarishi meshkanci sela Levadne suchasna nazva M G Danilchenko O M Kovalenko ta I G Shelest U minulomu selo bulo rozbite na kilka kutkiv sho mali svoyi nazvi Dranij vin zhe Shulgin hutir zvidki j pochalosya majbutnye selo Ce miscevist vid povorotu na selo Katerinivku j do samoyi Katerinivki Pushkarivka centr sela Prichepilivka vid pochatku sela zboku Pokrovskogo j do klubu Maznichanivka teritoriya mizh tvarinnickoyu fermoyu i povorotom na Katerinivku Navkolo sela obshirna pishana dilyanka zasadzhena shelyugami Ce buli zemli derzhavnoyi dachi abo zh prosto derzhavni zemli Shelyug sadila Pokrovska obshina Poselencyam vidilyali levadi yaki mali nazvi vid prizvish gospodariv Zotova Pivneva Rizunova Mokriyeva i t d Pracelyubni meshkanci na cih zemlyah viroshuvali bashtani yabluka grushi slivi vishni bo hoch zemlya j pishana ta voda stoyala negliboko Shelyug za spogadami starozhiliv ris visokij tovstij travi buli gusti rozkishni Pasti koriv u shelyugah zaboronyalosya Za stanom nasadzhen naglyadali lisniki Cikavo sho do vodi distatis bulo legko dostatno proriti pisok santimetriv na 50 yak zvidti pochinala biti dzherelna voda U shelyugah bulo kilka ozerec v odnomu z nih Rudevomu navit mozhna bulo kupatisya Pislya Stolipinskoyi reformi na vilni zemli poblizu sela vihodyat novi poselenci z Pokrovskogo Dehto znahodiv sobi pritulok u piskah mizh Shulginim i Chornenkovim hutorami Piznishe ci lyudi pereselilisya na krashi zemli Pislya okupaciyi Ukrayini Chervonoyu Armiyeyu ta vstanovlennya okupacijnogo radyanskogo rezhimu Shulgin hutir distav status sela i nazvu Cikove na chest bilshovika uchasnika borotbi proti vladi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki na Pokrovshini P M Cikova Tretya hvilya pereselenciv z Pokrovskogo vinikla na pochatku 20 h rokiv koli nova vlada pochala nadilyati selyan zemleyu Za stanom na 1923 rik u Levadnomu meshkalo 280 cholovik Pochavsya tak zvanij NEP nova ekonomichna politika Normalizuvalasya podatkova sistema vidnosini derzhavi z selyaninom spriyali zrostannyu dobrobutu ostannih Pracyuvali vazhko vid zori do zori odnak zligodni bidnist postupovo vidstupalisya vid hliborobiv Odnim iz najbilsh zamozhnih meshkanciv sela buv pershij poselenec Shulga z sinami U 1929 roci na zemlyah ninishnogo kolgospu Pobyeda vinik kolgosp Nove zhittya Pershim golovoyu bulo obrano A M Gripasya Viddilennyam sho isnuvalo na teritoriyi Levadnogo keruvav M I Parshenko pomichnikom buv I S Timoshenko U 1934 roci na bazi kolgospu Nove zhittya bulo stvoreno dekilka novih kolgospiv u tomu chisli j kolgosp im Cikova Do nogo vvijshli vsi meshkanci sela Ocholyuvav kolgosp po sichen 1936 roku J H Shmalij Piznishe golovoyu buv F Z Doroshenko a potim do pochatku vijni I Savchenko Za spogadami starozhiliv pid chas organizaciyi kolgospu v seli diyali buksirni brigadi yaki zabirali v lyudej lishki zerna a chasto gusto j te sho lyudi lishali na prozhitok navit kvasolyu goroh garbuzove nasinnya Vitchim M G Danilchenka vipliv z shelyugu velikogo koshika napovniv jogo zernom kukurudzi ta j zakopav pid yaslami korovi Buksirniki znajshli shovanku vitchima zabrali v Pokrovske tudi zh zvozili vsih sabotazhnikiv Bagatoh zagnali u vagoni j vidpravili do bilih vedmediv A vitchima vin mav hvori nogi vidpustili bo komu potribnij kalika Perekazali v hutir shob priyihali zabrali dodomu Zhitel sela Omelyanenko zdav u kolgosp praktichno vse Sobi zh kupiv paru baskih porodistih konej mriyu svogo zhittya Viddati yih u kolgosp vidmovivsya za sho buv rozkurkulenij I razom z sim yeyu vivezenij za mezhi rajonu Buli rozkurkuleni sim yi Zabirkiv Potapenkiv Lyashenkiv Tickih Kolgosp u Levadnomu potrohu spinavsya na nogi ta v 1932 roci pochavsya golod Kolgosp vikonav plan hlibozdachi tut jomu doveli she j zustrichnij plan Vpravivsya j z cim nav yazali dodatkovij Tak prodovzhuvalosya doti doki ne zdali navit posivnij material Na trudodni yasna rich davati bulo nichogo U kogo vdoma bula hoch korivchina toj mav poryatunok Chimalo selyan pomerlo vid golodu O M Kovalenko D A Kaliberda M P Fedorenko Vazhko pochinavsya 1933 rik prigaduye M G Danilchenko lyudi vmirali postijno Jshla yakos vuliceyu navesni Sergiyenko Galina divitsya u dvori Fedorenkiv povzaye po travichci divchinka rokiv p yati Rve travu ta j phne v rota Zajshla zhinka v dvir a potim u hatu a tam mertva mati ditini Zabrala zhinka ditinu do sebe usinovila virostila zamizh viddala Zhiva j zaraz cya divchina zvichajno nemoloda vzhe zhinka Zabirko Anyuta Brata Anyuti Petra vzyav do sebe Zub Avraam z Pokrovskogo Yak prigaduye O M Kovalenko buvalo zdohne tvarina ne vstignut zemleyu prigornuti yak lyudi rozrivayut j roztyaguyut yiyi na shmatki Dovodilos vistavlyati ohoronu Vizhivali hto yak mig Navesni rvali i yili lopucki shavel na soloncyah kropivu v shelyugah lovili rakushki v richci Bagato lyudu podalosya v svit shirokij na zarobitki Ta minulosya j ce liholittya Ozhivali duhom lyudi ozhivalo selo She v kinci 20 h na pochatku 30 h rokiv pochali saditi lisosmugi gaj sho nosit nazvu Yarina Zaveli specialnij rozsadnik u yakomu viroshuvali sadzhanci dekorativnih i fruktovih derev kviti Dereva sadili vruchnu Kolgosp mav pasiku primitivnij milovarnij zavod kuznyu stolyarnu majsternyu I skriz pracyuvali tyamushi lyudi yaki znali j lyubili svoyu spravu U drugij polovini 30 h rokiv kolgosp pridbav 2 avtomashini Vodiyami buli I S Bezuglij i S M Kolomoyec Prote osnovnim tyaglom vse zh buli koni i voli Pravda vzhe diyali MTS sho dopomagali kolgospnikam v obrobitku zemli Traktoristami pracyuvali cikivchani M Shulga ta Ya Sharun Pershoyu zhinkoyu kombajnerom u Levadnomu bula M M Kolomoyec Pshenicyu siyali rano navesni vruchnu Grunt zavolochuvali i zerno prorostalo Ce bula tak zvana nadrannya sivba Nevtomno pracyuvali na kolgospnih polyah V Zelyonko O Lyashenko O Kravchenko M Pogvinenko G O Mokrij O Kovalenko M Kisenko Yih nazivali stahanovcyami Nevpinno gula molotarka za robotu yakoyi vidpovidav V P Logvinenko Brigadirom rilnichoyi brigadi pracyuvav H I Mokrij Kolgosp imeni Cikova zdijsnyuvav shefstvo nad vdovoyu P M Cikova yaka meshkala v s Oleksandrivci Bula v Levadnomu i shkola pravda yiyi klasi znahodilisya v riznih kincyah sela v selyanskih hatah Vchitelkoyu pracyuvala F V Timoshenko U vechirni chasi diyav likbez adzhe naselennya v osnovnij masi bulo nepismennim Zaviduvav likbezom I S Timoshenko U klubi kolishnya hata Ishenkiv stavili p yesi pokazuvali kinofilmi Kinomehanikom buv M S Omelyanenko Cej cholovik zalyubki davav seans she j politinformaciyi provodiv Buli j tanci pid garmoshku Odna z trudivnic kolgospu im Cikova O M Dyachishina za visoki pokazniki v roboti bula udostoyena chesti vidvidati VDNG v Moskvi yizdila ne sama pravo pobuvati na vistavci otrimalo she 12 pokrovchan U Moskvi yih prijmali gostinno pokazali vsyu vistavku vodili v mavzolej V I Lenina u teatr katali na paroplavi po richci Moskvi Koli vid yizdili dodomu pochalasya vijna She naperedodni vijni v seli pobuduvali klub kontoru biblioteku vidilili primishennya pid magazin Prodavcem pracyuvav T T Kolomoyec Bulo zbudovano primishennya fermi inshi budivli Na trudoden u kolgospi vidavali do 3 kg pshenici Misyachna zarplata kolgospnika stanovila blizko 60 krb Bula v seli pekarnya de pekli hlib dlya mehanizatoriv Pid chas zhniv obidi gotuvali bezposeredno v brigadah Doroslim dopomagali shkolyari Razom z uchitelkoyu M S Kravchenko voni zbirali koloski Vprodovzh dnya yih znahodili stilki sho namolochuvali do 6 centneriv zerna A she koli zernovi tilki no pochinali kolositisya diti u plyashechki z vodoyu zbirali zhukiv kuzok Za ce kolgosp rozrahovuvavsya z nimi cukerkami U kolgospi viroshuvali zernovi kulturi zajmalisya tvarinnictvom Zemli mali 1464 gektari z nih ornoyi 786 gektariv Dijnu cheredu obslugovuvalo 10 doyarok Buv u kolgospi horoshij sad vinogradnik Cikavij fakt u polovij brigadi viroshuvali taku tehnichnu kulturu yak koksagiz na zavodah z jogo korinnya vigotovlyali gumu Litni lyudi prigaduyut sho ce bula dosit trudomistka pracya Kolgosp mav 2 avtomashini GAZ AA 4 bukeri 22 polilki 16 lobogrijok 2 kinnih grabliv 15 viyalok 1 triyer 40 brichok 1 drogi i 1 tachanku 6 bidarok 3 dviguni 2 pozhezhni avtomobili tosho U gospodarstvi nalichuvalosya 240 goliv VRH 146 robochih konej 580 ovec 198 svinej 820 shtuk kurej 500 shtuk gusej 50 bdzholosimej i t d Z pochatkom vijni hudobu evakuyuvali v til krayini Zbitki zapodiyani vijnoyu gospodarstvu stanovili 13 5 miljona karbovanciv arhivni dani Z pochatkom vijni choloviki pishli boroniti Vitchiznu V seli zalishilisya zhinki litni lyudi diti U zhovtni selo bulo okupovane nimeckimi zagarbnikami Kolgospiv okupanti ne rozpuskali navpaki zmushuvali naselennya pracyuvati na sebe Tih hto robiv abiyak chi uhilyavs vid roboti nimci karali tak bi moviti rukami samih selyan Voni davali yim batogi plotki i pid strahom smerti zmushuvali neshadno biti odin odnogo do krovi Zerno hudobu inshu zhivnist regulyarno vidpravlyali do Nimechchini Ta she bilshim lihom bulo te sho v Nimechchinu silomic gnali molod vsih komu vipovnilosya 15 ta bilshe rokiv 60 molodih cikivchan spovna vidchuli na sobi tyagar pidnevilnoyi praci prinadi zhittya v yarmi na dalekij chuzhini Bagato hto z molodi she na shlyahu do Nimechchini stribav z poyizda vtikav dodomu odnak policayi vilovlyuvali nepokirnih i znovu vidpravlyali v rabstvo do rejhu Golovoyu kolgospu pri nimcyah buv yakijs Ivanickij brigadirom G Kisenko Pid chas okupaciyi poblizu Rudevogo ozera nimci vbili dvoh polonenih chervonoarmijciv U 60 ti roki yih ostanki buli perepohovani na memorialnomu kladovishi v Pokrovskomu Odnim z pershih vvirvavsya v Pokrovske na svoyemu tanku V Ya Pochinskij urodzhenec s Levadne L P Pidriz G F Kalmikov P R Micik M P Fedorenko Po nagorodah cih veteraniv z s Levadne mozhna bulo b vivchati geografiyu Yevropi Na Doshci pam yati sho v budinku kulturi sela prizvisha 176 cholovik Ce odnoselci sho naviki lishilisya molodimi N H Komisar rozpovila sho koli v 45 mu vona povernulasya z nimeckoyi nevoli to pobachila na poli odin yedinij traktorec Pracyuvali na nomu Kost Legkoduh i Nina Chernenko Dlya togo shob pidnyati gospodarstvo z ruyin potribni buli kolosalni zusillya A tut 1947 rik zhahliva posuha Gromadsku hudobu ryatuvali v Dniprovskih plavnyah Na zagotivlyu solomi inshih grubih kormiv cikivchan i yizdili azh na Kuban A chogo bula varta politika po vidnoshennyu do selyanina yak dushili jogo podatkami Mayesh fruktove derevo plati ne platish virubuj sadok Same tak vchiniv batko N D Shelest odin z pershih kolgospnih sadivnikiv Mav vin horoshij i vlasnij sadok ta shob splatiti za nogo podatok musiv spochatku prodati korovu Nastupnogo zh roku vzhe nichogo bulo prodavati Tozh z nevimovnim dushevnim bolem sadivnik mav brati traktora j vikorchovuvati svoye ditishe A she ya dumayu ne bulo b takoyi politiki mozhe b ote tak zvane voyenne pokolinnya zroslo fizichno micnishim dovgovichnishim bo sho zh vono bachilo v dityachu poru Golod i zlidni Nelegko dovodilos i vchitelyam Navchannya provodili u 2 zmini uvecheri zamist takogo zvichnogo nini elektrosvitla gasovi lampi Ne vistachalo pidruchnikiv zoshitiv chornila krejdi Pisali na obgortkovomu paperi chornilo robili z yagid buzini U staromu klubi v 1947 roci vlashtuvali dlya ditej yalinku A shob nadati yij svyatkovosti vchiteli vsyu nich pekli dityam pechivo Kolgosp vidiliv trohi boroshna cukru oliyi htos prinis metalevi formochki koniki pivniki zirochki Kozhen uchen oderzhav po 10 takih gostinciv Hoch na yalinci visili prostenki samorobni igrashki svyato vijshlo radisnim Silami uchniv bulo postavleno koncert potim rozdavali podarunki yih oderzhali vsi navit doshkilnyata Pislya vijni v susidnomu seli Chornenkove pracyuvav ceh po Virobnictvu pletenih mebliv Pleli stoliki stilci lizhechka dlya ditej i take inshe Sirovinoyu sluzhili shelyug i loza Cini na taki mebli buli dostupni selyanam voni ohoche yih kupuvali Na pochatku 50 h rokiv vidbulosya ob yednannya kolgospiv im Cikova ta susidnogo im 3 go kavpolku Golovoyu pravlinnya buv obranij I G Kisenko U ti zh roki tut pochali poselyatisya vihidci iz Zahidnoyi Ukrayini U seredini 50 h rokiv bulo likvidovano neposilni podatki zbilsheno oplatu trudodnya V 1954 roci podruzhzhya Shelestiv pershe v seli zbuduvalo novij budinok Na pochatku 60 h rokiv selo Levadne bulo elektrifikovane V 1967 roci spravila novosillya shkola yaku buduvali vsim selom tolokoyu She v 50 ti roki pochali diyati feldshersko akusherskij punkt ta filial rajonnogo pobut kombinatu Dobrobut kolgospnikiv z kozhnim rokom zrostav V 1967 roci pracyu trudivnikiv sela pochali oplachuvati groshima selyani otrimali pravo na shorichni vidpustki Kolgospniki buli zacikavleni u svoyij praci U vidpovidnosti do trudovogo vnesku oderzhuvali zarplatu vinagorodi She bilshe rozkvitu Levadne zaznalo v 70 ti roki Bulo zaasfaltovano vulici selo pochalo masovo zabudovuvatisya po 10 12 budinkiv shoroku Piznishe vidbulasya gazifikaciya sela Krim shkoli u Levadnomu zbuduvali magazin klub fermi Koli v 1983 roci v seli zakrili shkolu u yiyi primishenni za iniciativoyu brigadira budivelnikiv M Drogobeckogo bulo obladnano sportivnij klub Znachnu dopomogu v obladnanni podala molodi todishnij ekonomis kolgospu Pobyeda P V Negretova Sami budivelniki vlasne kazhuchi i proveli cyu rekonstrukciyu J do cogo chasu pracyuye sportklub Sport u seli u velikij poshani Nezvazhayuchi na skrutnij chas z novoyu siloyu zapracyuvav silskij klub yakij ocholila V I Borozdina biblioteka V seli diye Sportivna shkola U 2016 roci selo Cikove bulo perejmenovano na Levadne NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 937 osib z yakih 464 choloviki ta 473 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 950 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 98 01 rosijska 1 05 biloruska 0 42 inshi 0 52 Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Dnipropetrovska oblast PrimitkiPostanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 bereznya 2016 roku 1037 VIII Pro perejmenuvannya okremih naselenih punktiv database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 7 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 7 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 7 listopada 2019 PosilannyaPogoda v seli Levadne 7 serpnya 2020 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Dnipropetrovskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi