Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лебідь Микола Якович Лебідь 5 травня 1936 Кустин 29 березня 2007 Київ

Лебідь Микола Якович

Лебідь Микола Якович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лебідь.

Микола Якович Лебідь (5 травня 1936, Кустин — 29 березня 2007, Київ) — український графік, член Спілки радянських художників України з 1967 року; майстер медальєрного мистецтва та нагородної символіки. Лауреат премії Миколи Островського за 1986 рік, заслужений художник України з 1992 року.

Лебідь Микола Якович

image

Народження 5 травня 1936(1936-05-05)
Кустине, Середино-Будський район, Чернігівська область, Українська СРР, СРСР
Смерть 29 березня 2007(2007-03-29) (70 років)
  Київ, Україна
Країна image СРСР
image Україна
Навчання Ленінградське вище художньо-промислове училище імені Віри Мухіної (1963)
Діяльність графік, медальєр, викладач
Вчитель d, d і d
Член Спілка радянських художників України
Вчене звання професор
Нагороди
image image
image Лебідь Микола Якович у Вікісховищі

Життєпис

image
Герб хутора Кустин, де народився художник, містить зображення лебедя

Микола Лебідь народився 5 травня 1936 на хуторі Кустин Зноб-Новгородського р-ну (тепер с. Кустине Середино-Будський район) Сумської області УРСР. Батько Лебідь Яків Степанович (1896—1947) працював на залізниці, під час Другої світової війни воював у лавах Червоної армії, помер від поранень невдовзі після війни. Мати — Лебідь (Радченко) Євдокія Кирилівна (1898-19??). В сім'ї було шестеро дітей. Два старші брати померли в часи Голодомору 1930-х років. Старший брат Лебідь Данило Якович, вірний воїнській присязі пропав без звістки у листопаді 1943 року. До цього був нагороджений двома медалями «За відвагу». Після війни сестри Галина, Марія та наймолодший Микола жили з матір'ю. У повоєнні часи 1944—1954 рр. закінчив Зноб-Новгородську середню школу.

У 1957 склав іспити до Ленінградського вищого художньо-промислового училища ім. В. Мухіної , диплом захистив на відмінно у 1963 р. Викладачі — Сергій Осипов, Модест Шепілевський, Микола Борушко.

Працював художником-конструктором Інституту «Укрдіпромеблі» й Інституту технічної естетики у Києві (1964—1967), головним художником Укрторгреклами (1966—1973).

В останні роки життя передавав свою майстерність студентам Інституту дизайну інтер'єрів і ландшафту Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв (НАКККіМ). Помер в Києві 29 березня 2007 року.

Творчість

Акварелі Миколи Лебедя експонувалися на численних персональних та групових виставках. Картини художника є у приватних колекціях України, США, Великої Британії, Польщі, Чехії, Словаччини, Канади, Німеччини, ОАЕ, Австрії, Бельгії, Нідерландів, Росії та інших країн.

image
Микола Лебідь у власній майстерні, 1998 рік

Автор святкового освітлення Хрещатика у 1967—1977 рр. Здійснив проектування й авторський нагляд за промисловим випуском: серії світильників для громадських установ; музичних інструментів для Чернігівської та Житомирської музичних фабрик (зокрема, знамените піаніно «Україна», відзнаки ВДНГ СРСР); дитячих дерев'яних іграшок і сувенірів, які випускались у 1960–1970-х рр. на підприємствах Чернігова та Києва. Микола Лебідь є автором художньо-конструкторського рішення радіоприймача «Олімпік», «Олімпік-401» (1977). Автор дизайну столових приборів із золота та срібла, подарункових комплектів із напівкоштовних каменів (фабрика «Укрсамоцвіти»), годинників, фільмоскопів, гучномовців, та ін. Вироби були відзначені авторськими свідоцтвами Ради Міністрів СРСР і випускалися промисловістю від 1970-х до 2000-х років.

З 1980-х Микола Якович займається також проектуванням середовища. Це, зокрема, комплексне оформлення соціально-культурного комплексу України на Всесвітньому фестивалі молоді у Москві (1985, премія ім. М. Островського у 1986), малі архітектурні форми та краєзнавчий музей райцентру Варва на Чернігівщині (1986—1990), проект і реалізація меморіалу «Захисники Батьківщини» у селищі Борова на Київщині (1987), центральний парк у слобожанському місті Бєлгород (РФ, 1988), ресторан у м. Дубай (ОАЕ, 1996) тощо.

У сфері прикладної графіки М. Лебідь у 1980—1983 рр. розробив фірмовий стиль спортклубу «Наука» Академії наук України, згодом — серію пам'ятних медалей і знаків на замовлення київського радіозаводу «Славутич» (1982—1989). Здобутий досвід придався, коли 1999 року Верховна Рада оголосила конкурс на створення знаків державних нагород незалежної України, на якому М. Лебідь отримав ІІІ премію та згодом став автором знаків усіх 3-х ступенів ордена «За мужність» і ще близько двадцяти відомчих нагород.

Наприкінці життя Микола Якович розробив дуже ємну, лаконічну і виразну емблему для Українського комітету зі збереження індустріальної спадщини (який планувалося утворити), вона виявилася останньою його роботою.

Художні твори

  • серії акварельних картин у власній вишуканій техніці, малював все творче життя
  • графіка — «Старий Таллінн» (1965), «Пора цвітіння» (1966), «Русь» (1967), «Бегонія» (1980), «Ранок у горах» (1983);
  • дитячі іграшки з дерева (1968–71);
  • сувеніри для фабрики «Українські самоцвіти» (1975);
  • сувеніри «1500 років Києву», інкрустація соломкою (1973);
  • серія пам'ятних медалей та нагрудних знаків (1982–89);
  • емблема Укр ТІССІН (2006)

Промисловий дизайн

  • музичні інструменти для Чернігівскої і Житомирської  музичних фабрик, в тому числі відоме піаніно «Україна» (1966–68);
  • столові прибори із золота та срібла (1974);
  • побутові гучномовці;
  • прилад «Стоп-тест» (медаль ВДНГ СРСР);
  • електронні цифрові годинники;
  • портативна туристична газова плитка (1975–79);
  • радіоприймач «Олімпік», «Олімпік-401» (1977);
  • Фільмоскоп (1983);

Архітектура

  • комплексне світлове оформлення Хрещатика (1967-77);
  • соціально-культурний комплекс України в Москві (1985, співавтор, диплом Всесвітнього фестивалю у Москві);
  • меморіал захисникам Батьківщини (смт. Борова Фастівського району Київської обл., 1986);
  • парк Леніна (1987) і дитяче містечко (1988; м. Бєлгород, РФ);
  • оформлення українсько-російського ресторану в м. Дубай (ОАЕ, 1996);

Автор державних нагород та відомчих відзнак

Примітки

  1. Селівачов, Михайло, ред. (2006). Микола Лебідь: акварель, дизайн, геральдика (ukr) . Київ: ВХ [Студіо], Київська міська галерея мистецтв "Лавра".
  2. Нерод В. (5 квітня 1997). Автор почетных знаков отличия и наград. День (rus) .
  3. Belanger, Walter, ред. (2004/ #3). Contempo Art Ukraine. Kyiv Pechersk Lavra Studios (eng) . Ukraine: Contempoartukraine. с. 28—33.
  4. Куфрик Б. (1997-05-(3-11)). Як народжуються державні нагороди?. Експрес (ukr) . № #17(217).
  5. Чеберяко Н. (9 жовтня 1986). «І на тім рушничкові...». Вечерний Киев (rus) .
  6. Фильмопроектор Ф-7. Характеристики, описание, фото. diafilm-nsk.ru. Процитовано 17 червня 2023.
  7. Фильмопроектор Ф-7. www.rw6ase.narod.ru. Процитовано 17 червня 2023.
  8. Абрамов, Г. . photohistory.ru (рос.). Архів оригіналу за 29 вересня 2022. Процитовано 17 червня 2023.
  9. История. Диафильмы, фильмоскопы (рос.). Процитовано 17 червня 2023.
  10. Нет ордена в своем отечестве?. Киевские ведомости (rus) . 27 квітня 1995.
  11. Нерод В. (5 квітня 1997). Автор почесних відзнак і державних нагород. День (ukr) .
  12. Нерод В. (17 січня 1997). Поєднання знання і таланту. Іменем закону (ukr) .
  13. Спеціальний випуск на замовлення Президента України. Пам'ятки України. (ukr) . № #2, стор.15. 1995.
  14. Бузало В. (22 лютого 1996). Нагороди незалежної України. Українська Газета (ukr) .
  15. Пацера Н., Пацера Н. (24 травня 1996). «Остепеняются» и множатся президентские награды. Киевские ведомости (rus) .
  16. Кромф, Ігор (29 квітня 2020). . https://prm.ua/ (ukr) . Прямий. Архів оригіналу за 3 липня 2020.
  17. О. Сопов, А. Торгоненко. (2016). Піонери відомчих нагород. Енциклопедичне видання "Нагороди МВС України". с. 8—12.
  18. Бузало В. (1997, №1.). Відзнаки особливого ґатунку. Історія створення. Міліція України (ukr) .
  19. Сопов О., Торгоненко А. (2016). Хрест для героїв. Енциклопедичне видання "Нагороди МВС України" (ukr) . с. 14—19.
  20. Сопов О., Торгоненко А.. (2016). Відзнака для миротворців. Енциклопедичне видання "Нагороди МВС України". с. 52—55.

Література

Посилання

  • стаття в «Київ та регіони. Хто є хто 2004—2005. VI випуск» — К., 2005. [ 4 березня 2020 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lebid Mikola Yakovich Lebid 5 travnya 1936 Kustin 29 bereznya 2007 Kiyiv ukrayinskij grafik chlen Spilki radyanskih hudozhnikiv Ukrayini z 1967 roku majster medalyernogo mistectva ta nagorodnoyi simvoliki Laureat premiyi Mikoli Ostrovskogo za 1986 rik zasluzhenij hudozhnik Ukrayini z 1992 roku Lebid Mikola YakovichNarodzhennya 5 travnya 1936 1936 05 05 Kustine Seredino Budskij rajon Chernigivska oblast Ukrayinska SRR SRSRSmert 29 bereznya 2007 2007 03 29 70 rokiv Kiyiv UkrayinaKrayina SRSR UkrayinaNavchannya Leningradske vishe hudozhno promislove uchilishe imeni Viri Muhinoyi 1963 Diyalnist grafik medalyer vikladachVchitel d d i dChlen Spilka radyanskih hudozhnikiv UkrayiniVchene zvannya profesorNagorodi Lebid Mikola Yakovich u VikishovishiZhittyepisGerb hutora Kustin de narodivsya hudozhnik mistit zobrazhennya lebedya Mikola Lebid narodivsya 5 travnya 1936 na hutori Kustin Znob Novgorodskogo r nu teper s Kustine Seredino Budskij rajon Sumskoyi oblasti URSR Batko Lebid Yakiv Stepanovich 1896 1947 pracyuvav na zaliznici pid chas Drugoyi svitovoyi vijni voyuvav u lavah Chervonoyi armiyi pomer vid poranen nevdovzi pislya vijni Mati Lebid Radchenko Yevdokiya Kirilivna 1898 19 V sim yi bulo shestero ditej Dva starshi brati pomerli v chasi Golodomoru 1930 h rokiv Starshij brat Lebid Danilo Yakovich virnij voyinskij prisyazi propav bez zvistki u listopadi 1943 roku Do cogo buv nagorodzhenij dvoma medalyami Za vidvagu Pislya vijni sestri Galina Mariya ta najmolodshij Mikola zhili z matir yu U povoyenni chasi 1944 1954 rr zakinchiv Znob Novgorodsku serednyu shkolu U 1957 sklav ispiti do Leningradskogo vishogo hudozhno promislovogo uchilisha im V Muhinoyi diplom zahistiv na vidminno u 1963 r Vikladachi Sergij Osipov Modest Shepilevskij Mikola Borushko Pracyuvav hudozhnikom konstruktorom Institutu Ukrdipromebli j Institutu tehnichnoyi estetiki u Kiyevi 1964 1967 golovnim hudozhnikom Ukrtorgreklami 1966 1973 V ostanni roki zhittya peredavav svoyu majsternist studentam Institutu dizajnu inter yeriv i landshaftu Nacionalnoyi akademiyi kerivnih kadriv kulturi i mistectv NAKKKiM Pomer v Kiyevi 29 bereznya 2007 roku TvorchistAkvareli Mikoli Lebedya eksponuvalisya na chislennih personalnih ta grupovih vistavkah Kartini hudozhnika ye u privatnih kolekciyah Ukrayini SShA Velikoyi Britaniyi Polshi Chehiyi Slovachchini Kanadi Nimechchini OAE Avstriyi Belgiyi Niderlandiv Rosiyi ta inshih krayin Mikola Lebid u vlasnij majsterni 1998 rik Avtor svyatkovogo osvitlennya Hreshatika u 1967 1977 rr Zdijsniv proektuvannya j avtorskij naglyad za promislovim vipuskom seriyi svitilnikiv dlya gromadskih ustanov muzichnih instrumentiv dlya Chernigivskoyi ta Zhitomirskoyi muzichnih fabrik zokrema znamenite pianino Ukrayina vidznaki VDNG SRSR dityachih derev yanih igrashok i suveniriv yaki vipuskalis u 1960 1970 h rr na pidpriyemstvah Chernigova ta Kiyeva Mikola Lebid ye avtorom hudozhno konstruktorskogo rishennya radioprijmacha Olimpik Olimpik 401 1977 Avtor dizajnu stolovih priboriv iz zolota ta sribla podarunkovih komplektiv iz napivkoshtovnih kameniv fabrika Ukrsamocviti godinnikiv filmoskopiv guchnomovciv ta in Virobi buli vidznacheni avtorskimi svidoctvami Radi Ministriv SRSR i vipuskalisya promislovistyu vid 1970 h do 2000 h rokiv Z 1980 h Mikola Yakovich zajmayetsya takozh proektuvannyam seredovisha Ce zokrema kompleksne oformlennya socialno kulturnogo kompleksu Ukrayini na Vsesvitnomu festivali molodi u Moskvi 1985 premiya im M Ostrovskogo u 1986 mali arhitekturni formi ta krayeznavchij muzej rajcentru Varva na Chernigivshini 1986 1990 proekt i realizaciya memorialu Zahisniki Batkivshini u selishi Borova na Kiyivshini 1987 centralnij park u slobozhanskomu misti Byelgorod RF 1988 restoran u m Dubaj OAE 1996 tosho U sferi prikladnoyi grafiki M Lebid u 1980 1983 rr rozrobiv firmovij stil sportklubu Nauka Akademiyi nauk Ukrayini zgodom seriyu pam yatnih medalej i znakiv na zamovlennya kiyivskogo radiozavodu Slavutich 1982 1989 Zdobutij dosvid pridavsya koli 1999 roku Verhovna Rada ogolosila konkurs na stvorennya znakiv derzhavnih nagorod nezalezhnoyi Ukrayini na yakomu M Lebid otrimav III premiyu ta zgodom stav avtorom znakiv usih 3 h stupeniv ordena Za muzhnist i she blizko dvadcyati vidomchih nagorod Naprikinci zhittya Mikola Yakovich rozrobiv duzhe yemnu lakonichnu i viraznu emblemu dlya Ukrayinskogo komitetu zi zberezhennya industrialnoyi spadshini yakij planuvalosya utvoriti vona viyavilasya ostannoyu jogo robotoyu Hudozhni tvori seriyi akvarelnih kartin u vlasnij vishukanij tehnici malyuvav vse tvorche zhittya grafika Starij Tallinn 1965 Pora cvitinnya 1966 Rus 1967 Begoniya 1980 Ranok u gorah 1983 dityachi igrashki z dereva 1968 71 suveniri dlya fabriki Ukrayinski samocviti 1975 suveniri 1500 rokiv Kiyevu inkrustaciya solomkoyu 1973 seriya pam yatnih medalej ta nagrudnih znakiv 1982 89 emblema Ukr TISSIN 2006 Promislovij dizajn muzichni instrumenti dlya Chernigivskoyi i Zhitomirskoyi muzichnih fabrik v tomu chisli vidome pianino Ukrayina 1966 68 stolovi pribori iz zolota ta sribla 1974 pobutovi guchnomovci prilad Stop test medal VDNG SRSR elektronni cifrovi godinniki portativna turistichna gazova plitka 1975 79 radioprijmach Olimpik Olimpik 401 1977 Filmoskop 1983 Arhitektura kompleksne svitlove oformlennya Hreshatika 1967 77 socialno kulturnij kompleks Ukrayini v Moskvi 1985 spivavtor diplom Vsesvitnogo festivalyu u Moskvi memorial zahisnikam Batkivshini smt Borova Fastivskogo rajonu Kiyivskoyi obl 1986 park Lenina 1987 i dityache mistechko 1988 m Byelgorod RF oformlennya ukrayinsko rosijskogo restoranu v m Dubaj OAE 1996 Avtor derzhavnih nagorod ta vidomchih vidznak Orden Za muzhnist 3 h stupeniv 1995 Derzhavna nagoroda Ukrayini Nagrudnij znak Pochesnij znak MVS Ukrayini 1995 MVS Ukrayini Nagrudnij znak Za vidznaku v sluzhbi 1995 MVS Ukrayini Nagrudnij znak Krashomu pracivnikovi pozhezhnoyi ohoroni 1995 MVS ta MNS Ukrayini Nagrudnij znak Pochesna vidznaka Sluzhbi bezpeki Ukrayini 1996 Sluzhbi bezpeki Ukrayini Nagrudnij znak Hrest Slavi 1997 MVS Ukrayini Nagrudnij znak Pochesnij prikordonnik Ukrayini logotip seriya suveniriv 1997 Prikordonni vijska Ukrayini DPSU Pochesna yuvilejna vidznaka Vishogo arbitrazhnogo sudu Ukrayini 2001 Vishogo arbitrazhnogo sudu Ukrayini Medal Za muzhnist v ohoroni Derzhavnogo kordonu Ukrayini 2000 Prikordonni vijska Ukrayini DPSU Medal Za bezdogannu sluzhbu v PVU 4 h stupeniv 2002 Prikordonni vijska Ukrayini Medal Za mirotvorchu diyalnist 2003 MVS ta Minoboroni Ukrayini Orden Za muzhnist I st Zirka ordenu Za muzhnist Hrest Slavi Pochesnij prikordonnik Ukrayini Za mirotvorchu diyalnistPrimitkiSelivachov Mihajlo red 2006 Mikola Lebid akvarel dizajn geraldika ukr Kiyiv VH Studio Kiyivska miska galereya mistectv Lavra Nerod V 5 kvitnya 1997 Avtor pochetnyh znakov otlichiya i nagrad Den rus Belanger Walter red 2004 3 Contempo Art Ukraine Kyiv Pechersk Lavra Studios eng Ukraine Contempoartukraine s 28 33 Kufrik B 1997 05 3 11 Yak narodzhuyutsya derzhavni nagorodi Ekspres ukr 17 217 Cheberyako N 9 zhovtnya 1986 I na tim rushnichkovi Vechernij Kiev rus Filmoproektor F 7 Harakteristiki opisanie foto diafilm nsk ru Procitovano 17 chervnya 2023 Filmoproektor F 7 www rw6ase narod ru Procitovano 17 chervnya 2023 Abramov G photohistory ru ros Arhiv originalu za 29 veresnya 2022 Procitovano 17 chervnya 2023 Istoriya Diafilmy filmoskopy ros Procitovano 17 chervnya 2023 Net ordena v svoem otechestve Kievskie vedomosti rus 27 kvitnya 1995 Nerod V 5 kvitnya 1997 Avtor pochesnih vidznak i derzhavnih nagorod Den ukr Nerod V 17 sichnya 1997 Poyednannya znannya i talantu Imenem zakonu ukr Specialnij vipusk na zamovlennya Prezidenta Ukrayini Pam yatki Ukrayini ukr 2 stor 15 1995 Buzalo V 22 lyutogo 1996 Nagorodi nezalezhnoyi Ukrayini Ukrayinska Gazeta ukr Pacera N Pacera N 24 travnya 1996 Ostepenyayutsya i mnozhatsya prezidentskie nagrady Kievskie vedomosti rus Kromf Igor 29 kvitnya 2020 https prm ua ukr Pryamij Arhiv originalu za 3 lipnya 2020 O Sopov A Torgonenko 2016 Pioneri vidomchih nagorod Enciklopedichne vidannya Nagorodi MVS Ukrayini s 8 12 Buzalo V 1997 1 Vidznaki osoblivogo gatunku Istoriya stvorennya Miliciya Ukrayini ukr Sopov O Torgonenko A 2016 Hrest dlya geroyiv Enciklopedichne vidannya Nagorodi MVS Ukrayini ukr s 14 19 Sopov O Torgonenko A 2016 Vidznaka dlya mirotvorciv Enciklopedichne vidannya Nagorodi MVS Ukrayini s 52 55 LiteraturaLebid Mikola Yakovich Ukrayinski radyanski hudozhniki dovidnik Kiyiv Mistectvo 1972 S 256 T I Berezyuk Lebid Mikola Yakovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2016 T 16 Kuz Lev 712 s ISBN 978 966 02 7998 8 Posilannyastattya v Kiyiv ta regioni Hto ye hto 2004 2005 VI vipusk K 2005 4 bereznya 2020 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ