Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ле́бедєв Петро́ Микола́йович (24 лютого (8 березня) 1866 — 1 (14) березня 1912) — фізик-експериментатор, засновник великої фізичної школи в Росії, професор, член-кореспондент Петербурзької АН.
| Лебедєв Петро Миколайович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 24 лютого (8 березня) 1866 Москва |
| Помер | 1 (14) березня 1912 (46 років) Москва |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Країна |  Російська імперія[1][2][3] |
| Діяльність | фізик, викладач університету |
| Alma mater | d (1887) Страсбурзький університет[d] Санкт-Петербурзький державний технологічний інститут Страсбурзький університет МДУ[5] |
| Галузь | фізика[6] |
| Заклад | d d |
| Науковий ступінь | доктор філософії (1891), доктор фізико-математичних наук (1899) і доктор наук[d] |
| Науковий керівник | Август Кундт[5] і d[5] |
| Відомі учні | d d Q55104446? |
| Аспіранти, докторанти | d d d d d d d[5] |
 Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах Лебедєв Петро Миколайович у Вікісховищі | |
Життєпис
Народився в Москві. У 1884 р. після закінчення реального училища вступив до МВТУ. В архіві АН СРСР зберігаються товсті зошити юного Лебедєва, які свідчать про його виняткову винахідливість і велике захоплення наукою, зокрема фізикою. Палке бажання стати фізиком (а в російські університети без диплома про закінчення гімназії вступити було неможливо) примусило П. М. Лебедєва виїхати до Німеччини, де він спочатку працював в університетських фізичних лабораторіях А. Кундта в Страсбурзі (1887—1888) і Берліні (1889—1890), а потім знову у Страсбурзькому університеті в 1890—1891 рр. у Ф. Кольрауша. Тут він самостійно працював над обраними ним проблемами і в 1891 р. захистив дисертацію «Про вимірювання діелектричних сталих пари і про теорію діелектриків Моссотті — Клаузіуса» на ступінь доктора філософії. В 1891 р. почав працювати асистентом Московського університету, а з 1900, після успішного захисту докторської дисертації «Експериментальне дослідження пондеромоторної дії хвиль на резонатори» — професором цього університету. В університеті виконав основні наукові дослідження, організував велику школу фізиків, до якої входили П. П. Лазарєв, Т. П. Кравець, С. І. Вавилов, А. К. Тімірязєв, Б. В. Ільїн, В. К. Аркадьєв, А. Б. Млодзеєвський та ін. Проблему світлового тиску П. М. Лебедєв почав досліджувати з початку 90-х років. У 1891 р. вийшла його праця «Про відштовхуючу силу випромінюючих тіл», в якій показано універсальну роль механічної дії випромінювання як для космічних процесів, так і молекулярних взаємодій і, зокрема, вперше кількісно обґрунтовано ідею про вирішальне значення світлового тиску в утворенні кометних хвостів. У наступній праці «Експериментальне дослідження пондеромоторної дії хвиль на резонатори», яка вийшла у вигляді трьох статей (1894 р., 1896 і 1897 рр.), він описав дослідження електромагнітних, гідродинамічних І акустичних резонаторів і встановив загальні для коливань різної фізичної природи закони взаємодії осциляторів при відстанях, менших за довжину хвиль. У дослідах з акустичними резонаторами, розміщеними на відстані, більшій за довжину хвилі, П. М. Лебедєв дістав інший результат: при всіх різницях частот діяли тільки відштовхуючі сили, що досягали максимуму при резонансі. Встановивши аналогію відштовхувальних сил із силами світлового тиску, він обчислив силу тиску плоскої електромагнітної хвилі на осцилятор. Ці досліди П. М. Лебедєва принесли йому світову славу й навічно вписали його ім'я в історію експериментальної фізики. В 1904 р. Російська Академія наук одноголосно присудила йому свою премію за ці досліди.
Їх дуже високо оцінили і видатні зарубіжні фізики У. Томсон, В. Він, Ф. Пашен, К. Шварцшільд та ін. Міжнародним визнанням заслуг було обрання П. М. Лебедєва почесним членом Лондонського королівського товариства (Англійська Академія наук). Проте П. М. Лебедєв не вважав свою роботу завершеною і кульмінаційним моментом його робіт стали дослідження, проведені на початку XX ст., які експериментально підтвердили існування світлового тиску на гази. І цього разу його велике експериментаторське мистецтво допомогло подолати всі труднощі. Понад 10 років він усебічно досліджував цю проблему, побудував понад 20 різних пристроїв, поки не примусив слабкі газові потоки приводити під дією сил світлового тиску в рух легенький поршень, підвішений до коромисла крутильних терезів. Його відхилення й давало змогу виміряти числове значення тиску світла на гази (яке, до речі, майже в сто раз менше за тиск світла на тверді тіла). У 1907 р. П. М. Лебедєв зробив повідомлення на Першому Менделєєвському з'їзді про відкриття ним тиску світла на гази, акцентувавши увагу на значенні цього відкриття для про- блем астрофізики. В 1910 р. його праця «Сила тиску світла на гази» була одночасно опублікована в багатьох наукових журналах. Розглядувані праці П. М. Лебедєва в галузі світлового тиску мали величезне значення як для ствердження електромагнітної теорії Максвелла, так і для термодинаміки випромінювання, оскільки вичерпали проблему експериментального обґрунтування цієї галузі термодинаміки. Досліди повністю підтвердили правильність основного положення діалектичного матеріалізму — про матеріальність світу. їх важливим науковим результатом було експериментальне доведення наявності механічного імпульсу в світлового променя, завдяки чому було встановлено спільність важливих властивостей двох форм існування матерії: речовини і світла.
П. М. Лебедєв зробив видатні відкриття також в інших галузях, він уперше отримав електромагнітні хвилі довжиною 6 мм, в 1905—1907 рр. брав участь у роботі міжнародної комісії по дослідженню Сонця, в 1909—1911 рр. досліджував природу земного магнетизму, запропонував нові методи добування високого вакууму та ін. У 1911 р. П. М. Лебедєв разом з великою групою прогресивних учених покинув університет на знак протесту проти реакційних дій царського міністра освіти. У ті тяжкі часи, коли він разом із своїми учнями залишився без експериментальної бази, створеної ним в університеті, його запрошували на роботу деякі зарубіжні наукові установи. Зокрема, директор фізико-хімічної лабораторії Нобелівського інституту в Стокгольмі професор С. Арреніус писав П. М. Лебедєву, що для Нобелівського інституту було б великою честю, якби він погодився там працювати. Великий патріот своєї батьківщини, П. М. Лебедєв відмовився від усіх запрошень і залишився в Москві. В дуже важких умовах, на власні кошти, користуючись лише науковою і громадською підтримкою, він разом з учнями почав створювати нову фізичну лабораторію в кількох кімнатах підвального приміщення. Тут він закінчив свою останню працю, присвячену з'ясуванню природи земного магнетизму, результати якої опублікував у статті «Магнітометричне дослідження тіл» (1911).
Великий задум щодо нових наукових досліджень був перерваний його раптовою смертю, але сформульовані вченим ідеї знайшли свій плідний розвиток у працях його численних учнів, яких він вчив великій творчості й своїй неперевершеній винахідливості.
Іменем П. М. Лебедєва названий Фізичний інститут АН СРСР — один з флагманів радянської фізичної науки. Перу П. М. Лебедєва належить ряд наукових праць, виданих 1913 року в його «Зібранні творів», а 1949 року у «Вибраних творах».
Примітки
- http://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/09500340802130779
- http://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/09500340802315339
- http://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/10587259708041979
- Храмов Ю. А. Петр Николаевич Лебедев и его школа (К 120-летию со дня рождения) // УФН / под ред. В. А. Рубаков — Москва: ФИАН, 1986. — Т. 150. — С. 585–597. — ISSN 1063-7869; 1468-4780; 0038-5670; 0042-1294; 1996-6652 — doi:10.3367/UFNR.0150.198612F.0585
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Czech National Authority Database
Джерела
- Храмов Ю. А. Лебедев Петр Николаеви // Физики : биографический справочник / под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и доп. — М. : Наука, 1983. — С. 158. — 200 000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Le bedyev Petro Mikola jovich 24 lyutogo 8 bereznya 1866 18660308 1 14 bereznya 1912 fizik eksperimentator zasnovnik velikoyi fizichnoyi shkoli v Rosiyi profesor chlen korespondent Peterburzkoyi AN Lebedyev Petro MikolajovichNarodivsya24 lyutogo 8 bereznya 1866 1866 03 08 MoskvaPomer1 14 bereznya 1912 1912 03 14 46 rokiv MoskvaPohovannyaNovodivichij cvintarKrayina Rosijska imperiya 1 2 3 Diyalnistfizik vikladach universitetuAlma materd 1887 Strasburzkij universitet d Sankt Peterburzkij derzhavnij tehnologichnij institut Strasburzkij universitet MDU 5 Galuzfizika 6 Zakladd dNaukovij stupindoktor filosofiyi 1891 doktor fiziko matematichnih nauk 1899 i doktor nauk d Naukovij kerivnikAvgust Kundt 5 i d 5 Vidomi uchnid d Q55104446 Aspiranti doktorantid d d d d d d 5 Roboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Lebedyev Petro Mikolajovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lebedyev ZhittyepisNarodivsya v Moskvi U 1884 r pislya zakinchennya realnogo uchilisha vstupiv do MVTU V arhivi AN SRSR zberigayutsya tovsti zoshiti yunogo Lebedyeva yaki svidchat pro jogo vinyatkovu vinahidlivist i velike zahoplennya naukoyu zokrema fizikoyu Palke bazhannya stati fizikom a v rosijski universiteti bez diploma pro zakinchennya gimnaziyi vstupiti bulo nemozhlivo primusilo P M Lebedyeva viyihati do Nimechchini de vin spochatku pracyuvav v universitetskih fizichnih laboratoriyah A Kundta v Strasburzi 1887 1888 i Berlini 1889 1890 a potim znovu u Strasburzkomu universiteti v 1890 1891 rr u F Kolrausha Tut vin samostijno pracyuvav nad obranimi nim problemami i v 1891 r zahistiv disertaciyu Pro vimiryuvannya dielektrichnih stalih pari i pro teoriyu dielektrikiv Mossotti Klauziusa na stupin doktora filosofiyi V 1891 r pochav pracyuvati asistentom Moskovskogo universitetu a z 1900 pislya uspishnogo zahistu doktorskoyi disertaciyi Eksperimentalne doslidzhennya ponderomotornoyi diyi hvil na rezonatori profesorom cogo universitetu V universiteti vikonav osnovni naukovi doslidzhennya organizuvav veliku shkolu fizikiv do yakoyi vhodili P P Lazaryev T P Kravec S I Vavilov A K Timiryazyev B V Ilyin V K Arkadyev A B Mlodzeyevskij ta in Problemu svitlovogo tisku P M Lebedyev pochav doslidzhuvati z pochatku 90 h rokiv U 1891 r vijshla jogo pracya Pro vidshtovhuyuchu silu viprominyuyuchih til v yakij pokazano universalnu rol mehanichnoyi diyi viprominyuvannya yak dlya kosmichnih procesiv tak i molekulyarnih vzayemodij i zokrema vpershe kilkisno obgruntovano ideyu pro virishalne znachennya svitlovogo tisku v utvorenni kometnih hvostiv U nastupnij praci Eksperimentalne doslidzhennya ponderomotornoyi diyi hvil na rezonatori yaka vijshla u viglyadi troh statej 1894 r 1896 i 1897 rr vin opisav doslidzhennya elektromagnitnih gidrodinamichnih I akustichnih rezonatoriv i vstanoviv zagalni dlya kolivan riznoyi fizichnoyi prirodi zakoni vzayemodiyi oscilyatoriv pri vidstanyah menshih za dovzhinu hvil U doslidah z akustichnimi rezonatorami rozmishenimi na vidstani bilshij za dovzhinu hvili P M Lebedyev distav inshij rezultat pri vsih riznicyah chastot diyali tilki vidshtovhuyuchi sili sho dosyagali maksimumu pri rezonansi Vstanovivshi analogiyu vidshtovhuvalnih sil iz silami svitlovogo tisku vin obchisliv silu tisku ploskoyi elektromagnitnoyi hvili na oscilyator Ci doslidi P M Lebedyeva prinesli jomu svitovu slavu j navichno vpisali jogo im ya v istoriyu eksperimentalnoyi fiziki V 1904 r Rosijska Akademiya nauk odnogolosno prisudila jomu svoyu premiyu za ci doslidi Yih duzhe visoko ocinili i vidatni zarubizhni fiziki U Tomson V Vin F Pashen K Shvarcshild ta in Mizhnarodnim viznannyam zaslug bulo obrannya P M Lebedyeva pochesnim chlenom Londonskogo korolivskogo tovaristva Anglijska Akademiya nauk Prote P M Lebedyev ne vvazhav svoyu robotu zavershenoyu i kulminacijnim momentom jogo robit stali doslidzhennya provedeni na pochatku XX st yaki eksperimentalno pidtverdili isnuvannya svitlovogo tisku na gazi I cogo razu jogo velike eksperimentatorske mistectvo dopomoglo podolati vsi trudnoshi Ponad 10 rokiv vin usebichno doslidzhuvav cyu problemu pobuduvav ponad 20 riznih pristroyiv poki ne primusiv slabki gazovi potoki privoditi pid diyeyu sil svitlovogo tisku v ruh legenkij porshen pidvishenij do koromisla krutilnih tereziv Jogo vidhilennya j davalo zmogu vimiryati chislove znachennya tisku svitla na gazi yake do rechi majzhe v sto raz menshe za tisk svitla na tverdi tila U 1907 r P M Lebedyev zrobiv povidomlennya na Pershomu Mendelyeyevskomu z yizdi pro vidkrittya nim tisku svitla na gazi akcentuvavshi uvagu na znachenni cogo vidkrittya dlya pro blem astrofiziki V 1910 r jogo pracya Sila tisku svitla na gazi bula odnochasno opublikovana v bagatoh naukovih zhurnalah Rozglyaduvani praci P M Lebedyeva v galuzi svitlovogo tisku mali velichezne znachennya yak dlya stverdzhennya elektromagnitnoyi teoriyi Maksvella tak i dlya termodinamiki viprominyuvannya oskilki vicherpali problemu eksperimentalnogo obgruntuvannya ciyeyi galuzi termodinamiki Doslidi povnistyu pidtverdili pravilnist osnovnogo polozhennya dialektichnogo materializmu pro materialnist svitu yih vazhlivim naukovim rezultatom bulo eksperimentalne dovedennya nayavnosti mehanichnogo impulsu v svitlovogo promenya zavdyaki chomu bulo vstanovleno spilnist vazhlivih vlastivostej dvoh form isnuvannya materiyi rechovini i svitla P M Lebedyev zrobiv vidatni vidkrittya takozh v inshih galuzyah vin upershe otrimav elektromagnitni hvili dovzhinoyu 6 mm v 1905 1907 rr brav uchast u roboti mizhnarodnoyi komisiyi po doslidzhennyu Soncya v 1909 1911 rr doslidzhuvav prirodu zemnogo magnetizmu zaproponuvav novi metodi dobuvannya visokogo vakuumu ta in U 1911 r P M Lebedyev razom z velikoyu grupoyu progresivnih uchenih pokinuv universitet na znak protestu proti reakcijnih dij carskogo ministra osviti U ti tyazhki chasi koli vin razom iz svoyimi uchnyami zalishivsya bez eksperimentalnoyi bazi stvorenoyi nim v universiteti jogo zaproshuvali na robotu deyaki zarubizhni naukovi ustanovi Zokrema direktor fiziko himichnoyi laboratoriyi Nobelivskogo institutu v Stokgolmi profesor S Arrenius pisav P M Lebedyevu sho dlya Nobelivskogo institutu bulo b velikoyu chestyu yakbi vin pogodivsya tam pracyuvati Velikij patriot svoyeyi batkivshini P M Lebedyev vidmovivsya vid usih zaproshen i zalishivsya v Moskvi V duzhe vazhkih umovah na vlasni koshti koristuyuchis lishe naukovoyu i gromadskoyu pidtrimkoyu vin razom z uchnyami pochav stvoryuvati novu fizichnu laboratoriyu v kilkoh kimnatah pidvalnogo primishennya Tut vin zakinchiv svoyu ostannyu pracyu prisvyachenu z yasuvannyu prirodi zemnogo magnetizmu rezultati yakoyi opublikuvav u statti Magnitometrichne doslidzhennya til 1911 Velikij zadum shodo novih naukovih doslidzhen buv perervanij jogo raptovoyu smertyu ale sformulovani vchenim ideyi znajshli svij plidnij rozvitok u pracyah jogo chislennih uchniv yakih vin vchiv velikij tvorchosti j svoyij neperevershenij vinahidlivosti Imenem P M Lebedyeva nazvanij Fizichnij institut AN SRSR odin z flagmaniv radyanskoyi fizichnoyi nauki Peru P M Lebedyeva nalezhit ryad naukovih prac vidanih 1913 roku v jogo Zibranni tvoriv a 1949 roku u Vibranih tvorah Primitkihttp www tandfonline com doi abs 10 1080 09500340802130779 http www tandfonline com doi abs 10 1080 09500340802315339 http www tandfonline com doi abs 10 1080 10587259708041979 Hramov Yu A Petr Nikolaevich Lebedev i ego shkola K 120 letiyu so dnya rozhdeniya UFN pod red V A Rubakov Moskva FIAN 1986 T 150 S 585 597 ISSN 1063 7869 1468 4780 0038 5670 0042 1294 1996 6652 doi 10 3367 UFNR 0150 198612F 0585 d Track Q4501190d Track Q649d Track Q20089959d Track Q1810862d Track Q1888743d Track Q2542140 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Czech National Authority Database d Track Q13550863DzherelaHramov Yu A Lebedev Petr Nikolaevi Fiziki biograficheskij spravochnik pod red A I Ahiezera Izd 2 e ispr i dop M Nauka 1983 S 158 200 000 ekz