Ві́ліс Тенісович Ла́цис (12 травня 1904, d — 6 лютого 1966, Рига) — латиський радянський письменник і державний діяч. Кандидат у члени ЦК КПРС (1952—1961). Депутат Верховної ради СРСР 1—5-го скликань. Депутат Верховної Ради Латвійської РСР.
Віліс Лацис латис. Vilis Lācis | |||
| |||
---|---|---|---|
25 серпня 1940 — 27 листопада 1959 | |||
Попередник: | Посаду започатковано | ||
Наступник: | Яніс Пейве | ||
Народження: | 12 травня 1904[1][2][3] d, Рига, Російська імперія | ||
Смерть: | 6 лютого 1966[4][2][3] (61 рік) Рига, Латвійська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР[4] | ||
Причина смерті: | інфаркт міокарда | ||
Поховання: | Лісовий цвинтар | ||
Країна: | Російська імперія, Латвія і СРСР | ||
Партія: | Комуністична партія Латвії і КПРС | ||
Автограф: | |||
Нагороди: | |||
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Народився в селі Рінужі, нині — в межах міста Рига (Латвія), в родині портового робітника.
У 1917 році разом з сім'єю виїхав до Алтайського краю (Росія), протягом 1917—1918 років навчався в Барнаульській учительській семінарії. Наймитував, був секретарем сільської ради.
У 1921 році повернувся в Латвію. Працював вантажником в порту, рибалкою, кочегаром на судні. У вільний від роботи час займався літературною діяльністю.
Після більшовицького перевороту в червні 1940 року, підтриманого СРСР, став міністром внутрішніх справ в Народному уряді А. Кірхенштейна (20 червня — 25 серпня 1940). 21 липня 1940 року на засіданні Сейму Латвії Віліс Лацис вніс пропозицію про входження Латвії до складу СРСР.
25 серпня 1940 — 27 листопада 1959 року — голова Ради народних комісарів Латвійської РСР. Обраний також членом ЦК КП(б) Латвії.
Під час німецької окупації Латвії з липня 1941 по жовтень 1944 року перебув у Москві, очолюючи уряд Латвійської РСР у вигнанні.
Після повторної радянської окупації Латвії у 1944 році повертаються до Риги, де веде активну радянську політику. Після перетворення у 1946 році Раднаркому Латвійської РСР в Раду міністрів Латвійської РСР, продовжив очолювати останню.
З 20 квітня 1954 року по 27 березня 1958 року — голова Ради Національностей Верховної Ради СРСР 4-го скликання.
27 листопада 1959 року полишив посаду голови Ради міністрів Латвійської РСР і відійшов від великої політики. В останні роки життя обіймав посаду заступника голови і члена Правління Спілки письменників Латвії.
Літературна діяльність
Друкуватись в періодичних виданнях розпочав у 1921 році.
Ввів у латиську літературу образ самобутнього вольового героя — неспокійного шукача правди, носія кращих чеснот трудового народу.
Найвідоміші твори: трилогія «Безкрилі птахи» (1931—33), романи «Син рибалки» (т. 1—2, 1933—34), «Старе гніздо моряка» (1937), «Земля і море» (1938), «Буря» (1945—48; Сталінська премія — 1949), «До нового берегу» (1950—51; Сталінська премія — 1952).
Твори Віліса Лациса перекладені багатьма мовами світу, а також екранізовані.
Нагороди і почесні звання
- сім орденів Леніна;
- орден Вітчизняної війни 1-го ступеня;
- медалі;
- дві Сталінських премії.
Література
- Краулинь К., Вилис Лацис. — М., 1958.
- Соколова И., Бочаров А., Вилис Лацис. — М., 1959.
- Табун Б., Вилис Лацис // История латышской литературы. — Рига, 1971. — Т. 2.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #106242997 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- The Fine Art Archive — 2003.
- Лацис Вилис Тенисович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Посилання
- Peoples.ru: Вилис Лацис [ 22 вересня 2017 у Wayback Machine.]. (рос.)
- Народный писатель Вилис Лацис и его трилогия «Бескрылые птицы». (рос.)
- Лучшие книги Вилиса Тенисовича Лациса. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lacis Vi lis Tenisovich La cis 12 travnya 1904 1904 05 12 d 6 lyutogo 1966 1966 02 06 Riga latiskij radyanskij pismennik i derzhavnij diyach Kandidat u chleni CK KPRS 1952 1961 Deputat Verhovnoyi radi SRSR 1 5 go sklikan Deputat Verhovnoyi Radi Latvijskoyi RSR Vilis Lacis latis Vilis Lacis Prapor 1 j Golova Radi narodnih komisariv Latvijskoyi RSR 25 serpnya 1940 27 listopada 1959 Poperednik Posadu zapochatkovano Nastupnik Yanis Pejve Narodzhennya 12 travnya 1904 1904 05 12 1 2 3 d Riga Rosijska imperiyaSmert 6 lyutogo 1966 1966 02 06 4 2 3 61 rik Riga Latvijska Radyanska Socialistichna Respublika SRSR 4 Prichina smerti infarkt miokardaPohovannya Lisovij cvintarKrayina Rosijska imperiya Latviya i SRSRPartiya Komunistichna partiya Latviyi i KPRS Avtograf Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v seli Rinuzhi nini v mezhah mista Riga Latviya v rodini portovogo robitnika U 1917 roci razom z sim yeyu viyihav do Altajskogo krayu Rosiya protyagom 1917 1918 rokiv navchavsya v Barnaulskij uchitelskij seminariyi Najmituvav buv sekretarem silskoyi radi U 1921 roci povernuvsya v Latviyu Pracyuvav vantazhnikom v portu ribalkoyu kochegarom na sudni U vilnij vid roboti chas zajmavsya literaturnoyu diyalnistyu Pislya bilshovickogo perevorotu v chervni 1940 roku pidtrimanogo SRSR stav ministrom vnutrishnih sprav v Narodnomu uryadi A Kirhenshtejna 20 chervnya 25 serpnya 1940 21 lipnya 1940 roku na zasidanni Sejmu Latviyi Vilis Lacis vnis propoziciyu pro vhodzhennya Latviyi do skladu SRSR 25 serpnya 1940 27 listopada 1959 roku golova Radi narodnih komisariv Latvijskoyi RSR Obranij takozh chlenom CK KP b Latviyi Pid chas nimeckoyi okupaciyi Latviyi z lipnya 1941 po zhovten 1944 roku perebuv u Moskvi ocholyuyuchi uryad Latvijskoyi RSR u vignanni Pislya povtornoyi radyanskoyi okupaciyi Latviyi u 1944 roci povertayutsya do Rigi de vede aktivnu radyansku politiku Pislya peretvorennya u 1946 roci Radnarkomu Latvijskoyi RSR v Radu ministriv Latvijskoyi RSR prodovzhiv ocholyuvati ostannyu Z 20 kvitnya 1954 roku po 27 bereznya 1958 roku golova Radi Nacionalnostej Verhovnoyi Radi SRSR 4 go sklikannya 27 listopada 1959 roku polishiv posadu golovi Radi ministriv Latvijskoyi RSR i vidijshov vid velikoyi politiki V ostanni roki zhittya obijmav posadu zastupnika golovi i chlena Pravlinnya Spilki pismennikiv Latviyi Literaturna diyalnistDrukuvatis v periodichnih vidannyah rozpochav u 1921 roci Vviv u latisku literaturu obraz samobutnogo volovogo geroya nespokijnogo shukacha pravdi nosiya krashih chesnot trudovogo narodu Najvidomishi tvori trilogiya Bezkrili ptahi 1931 33 romani Sin ribalki t 1 2 1933 34 Stare gnizdo moryaka 1937 Zemlya i more 1938 Burya 1945 48 Stalinska premiya 1949 Do novogo beregu 1950 51 Stalinska premiya 1952 Tvori Vilisa Lacisa perekladeni bagatma movami svitu a takozh ekranizovani Nagorodi i pochesni zvannyasim ordeniv Lenina orden Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya medali dvi Stalinskih premiyi LiteraturaKraulin K Vilis Lacis M 1958 Sokolova I Bocharov A Vilis Lacis M 1959 Tabun B Vilis Lacis Istoriya latyshskoj literatury Riga 1971 T 2 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 106242997 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Lacis Vilis Tenisovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135PosilannyaPeoples ru Vilis Lacis 22 veresnya 2017 u Wayback Machine ros Narodnyj pisatel Vilis Lacis i ego trilogiya Beskrylye pticy ros Luchshie knigi Vilisa Tenisovicha Lacisa ros