Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Латин Сільвій лат Latinus Silvius міфічний цар Альба Лонги За однією з версій епонім міста Лавіній З ним пов язувалося з

Латин Сільвій

Латин Сільвій

Латин Сільвій (лат. Latinus Silvius) — міфічний цар Альба-Лонги. За однією з версій, епонім міста Лавіній. З ним пов'язувалося заснування вісімнадцяти латинських міст і самого Латинського союзу. Образ Латина Сильвія пов'язаний з латинськими лісовими царями-жерцями.

Латин Сільвій
лат. Latinus Silvius
image
Міфологіядавньоримська
МісцевістьЛаціум
Посадакороль
ДинастіяСільвії
Батькоd
ДітиАльба Сільвій
Частина відримська міфологія

Біографія

Згідно з переказами, Альба-Лонга була заснована Асканієм як колонія Лавініуму. Місто було столицею Латинського союзу і важливим релігійним центром. Альбою-Лонгой правили царі з роду Сільвієв, нащадки брата чи сина Асканія. З цієї династії, по материнській лінії, походили близнюки Ромул і Рем — засновники Риму. Французький історик XVIII століття Луї де Бофор першим висловив думку про штучність списку. Ця гіпотеза була підтримана наступними вченими та залишається загальновизнаною. Вважається, що список служив для заповнення трьохсотрічної лакуни між падінням Трої і заснуванням Риму. Археологічні відкриття XX століття дозволяють судити, що список був сформований Квінтом Фабієм Піктором або кимось із його попередників. На думку антикознавця Александра Грандаззі, початковий список був створений у середині IV століття до н. е.

Латин Сільвій в римської міфології був нащадком Енея і четвертим царем Альба-Лонги. Він наслідував своєму батькові . Наступником Латина став його син Альба Сільвій. Він був названий на честь свого предка — царя аборігінів Латина. Згідно Діонісію Галікарнаському, Латин Сільвій правил протягом 51 року, що є найдовшим правлінням серед альбанських царів. Антикознавець Роланд Ларош вважав це число штучним. Виходячи з терміну правління його наступника — 39 рік, їх загальний час правління тривав 90 років, що становить рівно три покоління по тридцять років. На думку дослідника, даний термін правління порушує симетрії в довжині правлінь, згідно з якою два правителі сумарно правлять 60 років. Більше підходить число 21. Однак Роланд Ларош зазначав, що альтернативні терміни правління Латина Сільвія з джерел невідомі.

Давньогрецький історик Діодор Сицилійський називав Латина Сільвія успішним правителем, як у внутрішніх справах, так і на війні. Йому вдалося спустошити сусідні землі й заснувати там вісімнадцять міст-колоній, що отримали назву «міст латинів»: , , Габії, Тускул, , Пометія, Ланувій, [en], Скаптія, Сатрик, Арікія, Телени, , Ценіна, , Камерія, Медулія та [en]. Римський історик Тіт Лівій називає ці міста «Старими латинами» (лат. Prisci Latini). У пізньоантичної компіляції [en], з посиланням на Аннали понтифіків, поіменно перераховуються лише десять міст, причому там присутній не згадуваний Діодором Бовілле. Дослідник Бернадетт Ліу-Жиль вважала Латина Сільвія засновником не лише міст, а й самого Латинського союзу. Також вона припустила, що цар був міфічною моделлю для латинських лісових , одним з яких був [en], вказуючи на значення його імені — «латинський цар лісу».

Латин Сільвій згадується у більшості варіантів альбанського царського списку. З п'ятнадцяти проаналізованих робіт Конрадом Трібером, царя пропустив тільки Візантія візантійський історик [en], який замінив його на С. Юлія.

Роланд Ларош вважав Латина Сільвія та Альбу Сільвія епонімами Лавінія та Альба-Лонги відповідно. А те, що Альба Сільвій успадковує Латину Сільвію — відображенням оповіді про перенесення столиці Латинського союзу з Лавінії в Альбу-Лонгу. Робін Хард вважав Латина Сільвія поряд з Енеєм Сільвієм і «тінями» своїх більш відомих тезок.

Примітки

  1. Smith, 1854, p. 87—88.
  2. Grandazzi, 2008, p. 731—890.
  3. Hard, 2004.
  4. Trieber, 1894, s. 126.
  5. Діонісій Галікарнаський, 2005, I. 71.
  6. Laroche, 1982, p. 115.
  7. Діодор Сицилійський, VII. 5. 9.
  8. Тіт Лівій, 1989, I, 6–7.
  9. Origo gentis Romanae, 2004, XVII. 6.
  10. Frier, 1999, p. 54.
  11. Liou Gille, 2004, p. 421, 442.
  12. Trieber, 1894, s. 123-124, 126.
  13. Laroche, 1982, p. 117—118.
  14. Hard, 2004, p. 595.

Джерела та література

Джерела

  • Діодор Сицилійський. Історична бібліотека.
  • Діонісій Галікарнаський. Римські давнини / Переклад з давньогрецької Н. Г. Майорової (гл. I-IX), І. Л. Маяк (гл. X-XC). Відповідальний редактор Маяк, Ія Леонідівна. — Москва : Видавничий дім «Рубежі XXI», 2005. — Т. I.
  • Тіт Лівій. Історія Риму від заснування міста. — Москва : Наука, 1989. — Т. 1. — 576 с. — .
  • Origo gentis Romanae : [ 4 березня 2022] : ( )[англ.] / Translated by Kyle Haniszewski, Lindsay Karas, Kevin Koch, Emily Parobek, Colin Pratt та Brian Serwicki. — Buffalo, New York : Canisius College Translated Texts, 2004. — 31 p. — (Canisius College Translated Texts ; no. 3).

Література

  • Bruce W. Frier. Libri Annales Pontificum Maximorum: Origins of the Annalistic Tradition : ( )[англ.]. — Ann Arbor : , 1999. — 345 p. — .
  • Alexandre Grandazzi. Chapitre X. Les Rois d’Albe : analyse d’une tradition // Alba Longa, histoire d'une légende. Recherches sur l'archéologie, la religion, les traditions de l'ancien Latium : ( )[фр.]. — École française de Rome, 2008. — P. 731—890. — 988 p. — .
  • Bernadette Liou Gille. Le gouvernement federal de la ligue latine sous la royauté romaine : dictateur federal, roi federal, "hegemon toû éthnos" : ( )[фр.] // Revue des études anciennes. — 2004. — Vol. 106, no. 2. — P. 421-444. — ISSN 0035-2004.
  • Robin Hard, H. J. Rose. Aeneas, Romulus and the origins of Rome // The Routledge Handbook of Greek Mythology: Based on H.J. Rose's "Handbook of Greek Mythology" : ( )[англ.]. — Psychology Press, 2004. — 753 p. — .
  • Roland A. Laroche. The Alban King-List in Dionysius I, 70-71: A Numerical Analysis : ( )[англ.]. — Historia: Zeitschrift für Alte Geschichte. — 1982. — № 1. — С. 112—120.
  • William Smith. ALBA LONGA // Dictionary of Greek and Roman Geography : ( )[англ.]. — Walton & Maberly, 1854. — Vol. 1. — P. 87—89.
  • Conrad Trieber. Zur Kritik des Eusebios. I. Die Königstafel von Alba Longa : ( )[нім.]. — Hermes. — 1894. — № 1. — С. 124—142.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Latin Silvij lat Latinus Silvius mifichnij car Alba Longi Za odniyeyu z versij eponim mista Lavinij Z nim pov yazuvalosya zasnuvannya visimnadcyati latinskih mist i samogo Latinskogo soyuzu Obraz Latina Silviya pov yazanij z latinskimi lisovimi caryami zhercyami Latin Silvij lat Latinus SilviusMifologiyadavnorimskaMiscevistLaciumPosadakorolDinastiyaSilviyiBatkodDitiAlba SilvijChastina vidrimska mifologiyaBiografiyaZgidno z perekazami Alba Longa bula zasnovana Askaniyem yak koloniya Laviniumu Misto bulo stoliceyu Latinskogo soyuzu i vazhlivim religijnim centrom Alboyu Longoj pravili cari z rodu Silviyev nashadki brata chi sina Askaniya Z ciyeyi dinastiyi po materinskij liniyi pohodili bliznyuki Romul i Rem zasnovniki Rimu Francuzkij istorik XVIII stolittya Luyi de Bofor pershim visloviv dumku pro shtuchnist spisku Cya gipoteza bula pidtrimana nastupnimi vchenimi ta zalishayetsya zagalnoviznanoyu Vvazhayetsya sho spisok sluzhiv dlya zapovnennya trohsotrichnoyi lakuni mizh padinnyam Troyi i zasnuvannyam Rimu Arheologichni vidkrittya XX stolittya dozvolyayut suditi sho spisok buv sformovanij Kvintom Fabiyem Piktorom abo kimos iz jogo poperednikiv Na dumku antikoznavcya Aleksandra Grandazzi pochatkovij spisok buv stvorenij u seredini IV stolittya do n e Latin Silvij v rimskoyi mifologiyi buv nashadkom Eneya i chetvertim carem Alba Longi Vin nasliduvav svoyemu batkovi Nastupnikom Latina stav jogo sin Alba Silvij Vin buv nazvanij na chest svogo predka carya aboriginiv Latina Zgidno Dionisiyu Galikarnaskomu Latin Silvij pravil protyagom 51 roku sho ye najdovshim pravlinnyam sered albanskih cariv Antikoznavec Roland Larosh vvazhav ce chislo shtuchnim Vihodyachi z terminu pravlinnya jogo nastupnika 39 rik yih zagalnij chas pravlinnya trivav 90 rokiv sho stanovit rivno tri pokolinnya po tridcyat rokiv Na dumku doslidnika danij termin pravlinnya porushuye simetriyi v dovzhini pravlin zgidno z yakoyu dva praviteli sumarno pravlyat 60 rokiv Bilshe pidhodit chislo 21 Odnak Roland Larosh zaznachav sho alternativni termini pravlinnya Latina Silviya z dzherel nevidomi Davnogreckij istorik Diodor Sicilijskij nazivav Latina Silviya uspishnim pravitelem yak u vnutrishnih spravah tak i na vijni Jomu vdalosya spustoshiti susidni zemli j zasnuvati tam visimnadcyat mist kolonij sho otrimali nazvu mist latiniv Gabiyi Tuskul Pometiya Lanuvij en Skaptiya Satrik Arikiya Teleni Cenina Kameriya Meduliya ta en Rimskij istorik Tit Livij nazivaye ci mista Starimi latinami lat Prisci Latini U piznoantichnoyi kompilyaciyi en z posilannyam na Annali pontifikiv poimenno pererahovuyutsya lishe desyat mist prichomu tam prisutnij ne zgaduvanij Diodorom Boville Doslidnik Bernadett Liu Zhil vvazhala Latina Silviya zasnovnikom ne lishe mist a j samogo Latinskogo soyuzu Takozh vona pripustila sho car buv mifichnoyu modellyu dlya latinskih lisovih odnim z yakih buv en vkazuyuchi na znachennya jogo imeni latinskij car lisu Latin Silvij zgaduyetsya u bilshosti variantiv albanskogo carskogo spisku Z p yatnadcyati proanalizovanih robit Konradom Triberom carya propustiv tilki Vizantiya vizantijskij istorik en yakij zaminiv jogo na S Yuliya Roland Larosh vvazhav Latina Silviya ta Albu Silviya eponimami Laviniya ta Alba Longi vidpovidno A te sho Alba Silvij uspadkovuye Latinu Silviyu vidobrazhennyam opovidi pro perenesennya stolici Latinskogo soyuzu z Laviniyi v Albu Longu Robin Hard vvazhav Latina Silviya poryad z Eneyem Silviyem i tinyami svoyih bilsh vidomih tezok PrimitkiSmith 1854 p 87 88 Grandazzi 2008 p 731 890 Hard 2004 Trieber 1894 s 126 Dionisij Galikarnaskij 2005 I 71 Laroche 1982 p 115 Diodor Sicilijskij VII 5 9 Tit Livij 1989 I 6 7 Origo gentis Romanae 2004 XVII 6 Frier 1999 p 54 Liou Gille 2004 p 421 442 Trieber 1894 s 123 124 126 Laroche 1982 p 117 118 Hard 2004 p 595 Dzherela ta literaturaDzherela Diodor Sicilijskij Istorichna biblioteka Dionisij Galikarnaskij Rimski davnini Pereklad z davnogreckoyi N G Majorovoyi gl I IX I L Mayak gl X XC Vidpovidalnij redaktor Mayak Iya Leonidivna Moskva Vidavnichij dim Rubezhi XXI 2005 T I Tit Livij Istoriya Rimu vid zasnuvannya mista Moskva Nauka 1989 T 1 576 s ISBN 5 02 008995 8 Origo gentis Romanae 4 bereznya 2022 angl Translated by Kyle Haniszewski Lindsay Karas Kevin Koch Emily Parobek Colin Pratt ta Brian Serwicki Buffalo New York Canisius College Translated Texts 2004 31 p Canisius College Translated Texts no 3 Literatura Bruce W Frier Libri Annales Pontificum Maximorum Origins of the Annalistic Tradition angl Ann Arbor 1999 345 p ISBN 9780472109159 Alexandre Grandazzi Chapitre X Les Rois d Albe analyse d une tradition Alba Longa histoire d une legende Recherches sur l archeologie la religion les traditions de l ancien Latium fr Ecole francaise de Rome 2008 P 731 890 988 p ISBN 9782728308323 Bernadette Liou Gille Le gouvernement federal de la ligue latine sous la royaute romaine dictateur federal roi federal hegemon tou ethnos fr Revue des etudes anciennes 2004 Vol 106 no 2 P 421 444 ISSN 0035 2004 Robin Hard H J Rose Aeneas Romulus and the origins of Rome The Routledge Handbook of Greek Mythology Based on H J Rose s Handbook of Greek Mythology angl Psychology Press 2004 753 p ISBN 9780415186360 Roland A Laroche The Alban King List in Dionysius I 70 71 A Numerical Analysis angl Historia Zeitschrift fur Alte Geschichte 1982 1 S 112 120 William Smith ALBA LONGA Dictionary of Greek and Roman Geography angl Walton amp Maberly 1854 Vol 1 P 87 89 Conrad Trieber Zur Kritik des Eusebios I Die Konigstafel von Alba Longa nim Hermes 1894 1 S 124 142

Дата публікації:
Топ