Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лаптєв Віктор Петрович (24.12.1925 — 7.03.1974) — радянський офіцер, учасник Радянсько-німецької війни, стрілець 241-го гвардійського стрілецького полку 75-ї гвардійської стрілецької дивізії 30-го стрілецького корпусу 60-ї Армії Центрального фронту, Герой Радянського Союзу (17.10.1943), гвардії червоноармієць, пізніше — капітан ІІ рангу.
| Лаптєв Віктор Петрович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження | 24 грудня 1925 с. Решети, Нижньоінгашський район, Красноярський край, СРСР. | |||
| Смерть | 7 березня 1974 (48 років) м. Североморськ, Мурманська область, СРСР | |||
| Поховання | Севастополь | |||
| Країна |  СРСР | |||
| Рід військ | стрілецькі війська | |||
| Роки служби | 1943–1974 | |||
| Партія | КПРС | |||
| Звання | капітан ІІ рангу | |||
| Командування | стрілець 241-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонопрапорної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії | |||
| Війни / битви | Радянсько-німецька війна Чернігівсько-Прип'ятська операція Битва за Дніпро Битва за Київ (1943) | |||
| Нагороди |
| |||
 Лаптєв Віктор Петрович у Вікісховищі | ||||
Біографія
Народився 24 грудня 1925 року в с. Решети (Нижньоінгашський район, Красноярський край). Закінчив десятирічку.
В січні 1943 року призваний до Червоної Армії і направлений в піхотне училище м. Ачинська (Красноярський край). В серпні 1943 року через важке становище на фронті курсантів училища відправили на поповнення діючої армії у званні червоноармійців. Лаптєв став стрільцем 241-го гвардійського стрілецького полку 75-ї гвардійської стрілецької дивізії.
В. П. Лаптєв особливо відзначився при форсуванні ріки Дніпро північніше Києва восени 1943 року, у боях при захопленні та утриманні плацдарму на правому березі Дніпра в районі сіл Глібівка та Ясногородка (Вишгородський район Київської області). 23 вересня 1943 року, форсувавши разом із полком ріку Дніпро, самовіддано діяв на посаді зв'язкового, забезпечуючи зв'язком взводи своєї роти і одночасно підносячи набої. Був нагороджений медаллю «За відвагу».
23-25 вересня бере участь в важких боях за утримання плацдарму. Командир 241-го гвардійського стрілецького полку гвардії підполковник Бударін М. П. в нагородному листі написав, що рота, в якій знаходився Лаптєв, була розрізана противником на частини. Лаптєв разом із п'ятьма бійцями був оточений німцями у кількості до 40 солдатів. Лаптєв взяв командування на себе, сказавши: « Живими не здамося». Шість годин група відбивалася від ворога, який провів сім безуспішних атак. В цьому бою Лаптєв знищив 15 гітлерівців, після чого підняв бійців в атаку, гранатами вони прорвали оточення і вийшли до своїх. 25.09.1943 року в нічній розвідці Лаптєв гранатами знищив станковий кулемет з обслугою, від якого підрозділ ніс втрати. Повернувшись із розвідки дав цінні відомості про вогневі точки ворога, завдяки чому вони були подавлені артилерією.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року за мужність і героїзм проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму гвардії червоноармійцю Лаптєву Віктору Петровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».
В червні 1944 року був направлений на навчання до Військово-морського авіаційно-технічного училища ім. Молотова, що розташовувалося у м. Перм. По закінченню в 1945 році отримав звання старший сержант, служив на флоті. В 1950 році поступив до Київського вищого військово-морського політичного училища, яке закінчив у 1953 році і отримав звання «лейтенант». Служив у Севастополі на лінкорі Новоросійськ, був вахтеним офіцером під час загибелі лінкору у 1955 році. Служив в бригаді торпедних катерів в Севастополі, в інших військово-морських з'єднаннях у містах Полярний, Феодосія, с. Роста Мурманської області, в тому числі на підводних човнах. В 1960 році закінчив Військово-політичну академію ім. В. І. Леніна. Мав звання капітан другого рангу.
Помер 7 березня 1974 року в госпіталі м. Североморськ після автомобільної аварії. Похований у м. Севастополь на кладовищі Героїв.
Нагороди
- медаль «Золота Зірка» № 1561 Героя Радянського Союзу (17 жовтня 1943)
- Орден Леніна
- Медалі
Пам'ять
- Ім'ям Героя названа одна з вулиць с. Нижня Пойма (Нижньоінгашський район, Красноярський край).
- На батьківщині Героя в с. Нижній Інгаш його ім'я увічнено в меморіалі Пам'яті учасникам Великої Вітчизняної війни.
- У навчальному центрі Сухопутних військ Збройних сил України «Десна» встановлено бюст Героя.
Посилання
- Лаптєв Віктор Петрович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- Публикации Красноярска[недоступне посилання з квітня 2019] (рос.)
- Мой Красноярск (рос.)
- Лаптев Виктор Петрович [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Примітки
- Посада та військове звання подані на дату здійснення подвигу
- http://www.podvignaroda.mil.ru/ — [ 2015-10-09 у Wayback Machine.] ЦАМО Фонд 33. — Оп.686044, д.2728, запись 20184341, стр. 1 (рос.)
- http://www.podvignaroda.mil.ru/ — [ 2015-10-09 у Wayback Machine.] ЦАМО Фонд 33. — Оп.793756, д.27, запись 150018798, стр. 136 (рос.)
- http://www.podvignaroda.mil.ru/ — [ 2015-10-09 у Wayback Machine.] ЦАМО — фонд 33, опись 68252,5 ед. хран 48, запись 12057300 (рос.)
- История ЕВВАУЛ. Вопросы и ответы[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
- Герои Советского Союза Нижнеингашского района. Архів оригіналу за 24 квітня 2012. Процитовано 13 січня 2015. (рос.)
- История Нижнеингашского района. Архів оригіналу за 13 серпня 2012. Процитовано 13 січня 2015. (рос.)
Література
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382 (рос.)
- Днепр — река героев. — 2-е изд., доп. — Киев: Изд. полит. лит Украины, 1988. — (рос.)
- Половников А. Красноярцы — герои Отечественной войны. — Красноярск: Красноярское книжное изд-во, 1959 (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Laptyev Viktor Petrovich 24 12 1925 7 03 1974 radyanskij oficer uchasnik Radyansko nimeckoyi vijni strilec 241 go gvardijskogo strileckogo polku 75 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi 30 go strileckogo korpusu 60 yi Armiyi Centralnogo frontu Geroj Radyanskogo Soyuzu 17 10 1943 gvardiyi chervonoarmiyec piznishe kapitan II rangu Laptyev Viktor PetrovichNarodzhennya24 grudnya 1925 1925 12 24 s Resheti Nizhnoingashskij rajon Krasnoyarskij kraj SRSR Smert7 bereznya 1974 1974 03 07 48 rokiv m Severomorsk Murmanska oblast SRSRPohovannyaSevastopolKrayina SRSRRid vijskstrilecki vijskaRoki sluzhbi1943 1974PartiyaKPRSZvannyakapitan II ranguKomanduvannyastrilec 241 go gvardijskogo strileckogo polku 75 yi Bahmackoyi dvichi Chervonoprapornoyi ordena Suvorova gvardijskoyi strileckoyi diviziyiVijni bitviRadyansko nimecka vijna Chernigivsko Prip yatska operaciya Bitva za Dnipro Bitva za Kiyiv 1943 NagorodiMedali Laptyev Viktor Petrovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Laptyev BiografiyaNarodivsya 24 grudnya 1925 roku v s Resheti Nizhnoingashskij rajon Krasnoyarskij kraj Zakinchiv desyatirichku V sichni 1943 roku prizvanij do Chervonoyi Armiyi i napravlenij v pihotne uchilishe m Achinska Krasnoyarskij kraj V serpni 1943 roku cherez vazhke stanovishe na fronti kursantiv uchilisha vidpravili na popovnennya diyuchoyi armiyi u zvanni chervonoarmijciv Laptyev stav strilcem 241 go gvardijskogo strileckogo polku 75 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi V P Laptyev osoblivo vidznachivsya pri forsuvanni riki Dnipro pivnichnishe Kiyeva voseni 1943 roku u boyah pri zahoplenni ta utrimanni placdarmu na pravomu berezi Dnipra v rajoni sil Glibivka ta Yasnogorodka Vishgorodskij rajon Kiyivskoyi oblasti 23 veresnya 1943 roku forsuvavshi razom iz polkom riku Dnipro samoviddano diyav na posadi zv yazkovogo zabezpechuyuchi zv yazkom vzvodi svoyeyi roti i odnochasno pidnosyachi naboyi Buv nagorodzhenij medallyu Za vidvagu 23 25 veresnya bere uchast v vazhkih boyah za utrimannya placdarmu Komandir 241 go gvardijskogo strileckogo polku gvardiyi pidpolkovnik Budarin M P v nagorodnomu listi napisav sho rota v yakij znahodivsya Laptyev bula rozrizana protivnikom na chastini Laptyev razom iz p yatma bijcyami buv otochenij nimcyami u kilkosti do 40 soldativ Laptyev vzyav komanduvannya na sebe skazavshi Zhivimi ne zdamosya Shist godin grupa vidbivalasya vid voroga yakij proviv sim bezuspishnih atak V comu boyu Laptyev znishiv 15 gitlerivciv pislya chogo pidnyav bijciv v ataku granatami voni prorvali otochennya i vijshli do svoyih 25 09 1943 roku v nichnij rozvidci Laptyev granatami znishiv stankovij kulemet z obslugoyu vid yakogo pidrozdil nis vtrati Povernuvshis iz rozvidki dav cinni vidomosti pro vognevi tochki voroga zavdyaki chomu voni buli podavleni artileriyeyu Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 17 zhovtnya 1943 roku za muzhnist i geroyizm proyavleni pri forsuvanni Dnipra i utrimanni placdarmu gvardiyi chervonoarmijcyu Laptyevu Viktoru Petrovichu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka V chervni 1944 roku buv napravlenij na navchannya do Vijskovo morskogo aviacijno tehnichnogo uchilisha im Molotova sho roztashovuvalosya u m Perm Po zakinchennyu v 1945 roci otrimav zvannya starshij serzhant sluzhiv na floti V 1950 roci postupiv do Kiyivskogo vishogo vijskovo morskogo politichnogo uchilisha yake zakinchiv u 1953 roci i otrimav zvannya lejtenant Sluzhiv u Sevastopoli na linkori Novorosijsk buv vahtenim oficerom pid chas zagibeli linkoru u 1955 roci Sluzhiv v brigadi torpednih kateriv v Sevastopoli v inshih vijskovo morskih z yednannyah u mistah Polyarnij Feodosiya s Rosta Murmanskoyi oblasti v tomu chisli na pidvodnih chovnah V 1960 roci zakinchiv Vijskovo politichnu akademiyu im V I Lenina Mav zvannya kapitan drugogo rangu Pomer 7 bereznya 1974 roku v gospitali m Severomorsk pislya avtomobilnoyi avariyi Pohovanij u m Sevastopol na kladovishi Geroyiv Nagorodimedal Zolota Zirka 1561 Geroya Radyanskogo Soyuzu 17 zhovtnya 1943 Orden Lenina MedaliPam yatIm yam Geroya nazvana odna z vulic s Nizhnya Pojma Nizhnoingashskij rajon Krasnoyarskij kraj Na batkivshini Geroya v s Nizhnij Ingash jogo im ya uvichneno v memoriali Pam yati uchasnikam Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni U navchalnomu centri Suhoputnih vijsk Zbrojnih sil Ukrayini Desna vstanovleno byust Geroya PosilannyaLaptyev Viktor Petrovich Sajt Geroi strany ros Publikacii Krasnoyarska nedostupne posilannya z kvitnya 2019 ros Moj Krasnoyarsk ros Laptev Viktor Petrovich 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros PrimitkiPosada ta vijskove zvannya podani na datu zdijsnennya podvigu http www podvignaroda mil ru 2015 10 09 u Wayback Machine CAMO Fond 33 Op 686044 d 2728 zapis 20184341 str 1 ros http www podvignaroda mil ru 2015 10 09 u Wayback Machine CAMO Fond 33 Op 793756 d 27 zapis 150018798 str 136 ros http www podvignaroda mil ru 2015 10 09 u Wayback Machine CAMO fond 33 opis 68252 5 ed hran 48 zapis 12057300 ros Istoriya EVVAUL Voprosy i otvety nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros Geroi Sovetskogo Soyuza Nizhneingashskogo rajona Arhiv originalu za 24 kvitnya 2012 Procitovano 13 sichnya 2015 ros Istoriya Nizhneingashskogo rajona Arhiv originalu za 13 serpnya 2012 Procitovano 13 sichnya 2015 ros LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Pred red kollegii I N Shkadov M Voenizdat 1987 T 1 Abaev Lyubichev 911 s 100 000 ekz ISBN ots Reg v RKP 87 95382 ros Dnepr reka geroev 2 e izd dop Kiev Izd polit lit Ukrainy 1988 ISBN 5 319 00085 5 ros Polovnikov A Krasnoyarcy geroi Otechestvennoj vojny Krasnoyarsk Krasnoyarskoe knizhnoe izd vo 1959 ros