Лал Бал Пал (гінді लाल बाल पाल) — радикальне угруповання, що відкололося на початку XX століття від Індійського національного конгресу.
Наприкінці XIX століття в Індійському національно-визвольному русі почали набирати чинності радикальні ідеї. Вони прорвалися на поверхню, коли в 1905 віце-король Індії Джордж Керзон зробив розділ Бенгалії. У відповідь у Бенгалії почався рух "свадеші" - рух за бойкот англійських товарів.
Не всі в Індійському національному конгресі підтримали весілля. В 1906 Конгресу вдалося уникнути розколу, проте в 1907 в Сураті протиріччя між «помірними» і «крайніми» («екстремістами») досягли межі. Суратський конгрес потонув у хаосі і був розпущений.
Лідерами «крайніх» були:
- Лала Ладжпат Рай - військовий лідер Арья-самадж з Пенджабу,
- Бал Гангадхар Тілак - затятий радикал (маратхі за походженням),
- Біпін Чандра Пал – радикальний бенгальський журналіст.
За їхніми іменами та прізвищами угруповання почали коротко називати «Лал Бал Пал».
Крайнім вдалося довести ідеї весілля до реформи освіти, організації праці, програм взаємодопомоги та культурних заходів. Проте, захищаючи бойкот і виступаючи за припинення співпраці з англійцями (зокрема, за несплату податків), «Лал Бал Пал» звернула на себе жорстокі репресії уряду. У 1907 Пал і Ладжпат Рай були змушені залишити країну, а в 1908 Тілак, чиї підбурювання призвели до зупинки промисловості Бомбея, був заарештований і засуджений до 6 років в'язниці.
Джерела
- Джон Кей «История Индии» — Москва: «АСТ», 2010.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lal Bal Pal gindi ल ल ब ल प ल radikalne ugrupovannya sho vidkololosya na pochatku XX stolittya vid Indijskogo nacionalnogo kongresu Tilak Ladzhpat Raj ta Pal Naprikinci XIX stolittya v Indijskomu nacionalno vizvolnomu rusi pochali nabirati chinnosti radikalni ideyi Voni prorvalisya na poverhnyu koli v 1905 vice korol Indiyi Dzhordzh Kerzon zrobiv rozdil Bengaliyi U vidpovid u Bengaliyi pochavsya ruh svadeshi ruh za bojkot anglijskih tovariv Ne vsi v Indijskomu nacionalnomu kongresi pidtrimali vesillya V 1906 Kongresu vdalosya uniknuti rozkolu prote v 1907 v Surati protirichchya mizh pomirnimi i krajnimi ekstremistami dosyagli mezhi Suratskij kongres potonuv u haosi i buv rozpushenij Liderami krajnih buli Lala Ladzhpat Raj vijskovij lider Arya samadzh z Pendzhabu Bal Gangadhar Tilak zatyatij radikal marathi za pohodzhennyam Bipin Chandra Pal radikalnij bengalskij zhurnalist Za yihnimi imenami ta prizvishami ugrupovannya pochali korotko nazivati Lal Bal Pal Krajnim vdalosya dovesti ideyi vesillya do reformi osviti organizaciyi praci program vzayemodopomogi ta kulturnih zahodiv Prote zahishayuchi bojkot i vistupayuchi za pripinennya spivpraci z anglijcyami zokrema za nesplatu podatkiv Lal Bal Pal zvernula na sebe zhorstoki represiyi uryadu U 1907 Pal i Ladzhpat Raj buli zmusheni zalishiti krayinu a v 1908 Tilak chiyi pidburyuvannya prizveli do zupinki promislovosti Bombeya buv zaareshtovanij i zasudzhenij do 6 rokiv v yaznici DzherelaDzhon Kej Istoriya Indii Moskva AST 2010 ISBN 978 5 17 070521 4