Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Лавріненко Юрій Андріянович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 3 травня 1905 Хижинці | |||
| Помер | 14 грудня 1987 (82 роки) Нью-Йорк | |||
| Поховання | Цвинтар святого Андрія | |||
| Країна |  СРСР Російська імперія | |||
| Діяльність | літературознавець, публіцист, есеїст, критик, редактор, літературний критик, літературознавець | |||
| Сфера роботи | література[1][1] | |||
| Alma mater | ХНУ ім. В. Н. Каразіна | |||
| Заклад | ХНУ ім. В. Н. Каразіна | |||
| | ||||
Лавріненко Юрій Андріянович (3 травня 1905, Хижинці, Звенигородський повіт Київської губернії — 14 грудня 1987, Нью-Йорк) — український літературознавець, публіцист, есеїст, критик, редактор, дослідник «Розстріляного відродження».
Життєпис
Юрій Андріянович Лавріненко народився 3 травня 1905 року у с. Хижинцях Лисянського району. Навчався в Уманському агротехнікумі. В Умані прилучився до літературного життя.
Умань 1920-х років була епіцентром багатьох значних і бурхливих подій, у тому числі й культурологічних. Там гастролював театр Леся Курбаса, працювали драмгуртки, філії літоб'єднань. До наймасовішої з них — «плужанської» прилучився Ю. Лавріненко став членом літературної організації «Плуг». Тут освоїв майбутній критик ази літературної роботи.
У 1926 році Лавріненко став студентом літературного факультету Харківського університету (тоді — Інститут профосвіти). Після закінчення університету в 1930 році став аспірантом Харківського науково-дослідного інституту ім. Т.Шевченка. Одночасно пише літературознавчі праці «Василь Елан-Блакитний» (1929), «Василь Чумак» (1930), «Творчість Павла Тичини» (1930).
Критична позиція Ю. Лавріненка щодо монополії в літературі стилю соцреалізму викликала підстави для його переслідування. У 1933 —1935 роках його було декілька разів арештовано, а з 1935 по 1939 рік Лавріненко відбував термін у Норильському концтаборі. Після відбуття терміну заслання він вибрав місцем життя м. Нальчик, там одружився і вже в роки війни пробрався до Києва, згодом до Львова.
З 1944 року Ю. Лавріненко жив в Австрії, потім в США, де важко входив в ритм і цінності американського життя. До того ж прогресувала хвороба, останні роки Лавріненко доживав зовсім калікою. Тим більшу повагу викликає дух ученого-патріота.
В 1950-х роках Ю. Лавріненко пише низку публіцистичних праць, на замовлення редактора Єжи Ґедройця укладає антологію «Розстріляне відродження».
Юрій Лавріненко написав десятки досліджень про письменників-сучасників: М. Рильського, М. Семенка, Т. Осьмачку, Є. Маланюка, І. Сенченка, М. Бажана. Найбільше ж творчої уваги приділив П. Тичині, написавши дві ґрунтовні праці «На шляхах клярнетизму» (1977) і «Павло Тичина і його поема про Сковороду на тлі епохи». Загалом же бібліографія Лавріненкових творів складає майже триста позицій.
У 1959 році, з ініціативи й коштом Єжи Ґедройця, у Бібліотеці паризької «Культури» побачила світ найголовніша праця Ю. Лавріненка — антологія «Розстріляне відродження». Термін «розстріляне відродження» належить Єжи Ґедройцю. Вперше це формулювання з'явилося у листі Єжи Ґедройця до Юрія Лавріненка від 13 серпня 1958 року — як пропозиція назви антології, що її Лавріненко готував для Ґедройця: «Щодо назви. Чи не було би, може, добре дати як загальну назву: „Розстріляне відродження. Антологія 1917—1933 etc.“ Назва тоді звучала би ефектно. З другого боку, скромна назва „Антологія“ може тільки полегшити проникнення за залізну завісу. Що Ви думаєте?»
Видавець, Єжи Ґедройць, докладав значних зусиль, аби це видання стало відомим в Україні. Після виходу книги Ґедройць коштом редакції надіслав був рецензійні примірники на адресу Спілки Письменників у Києві й редакціям українських радянських журналів. Видавець також використовував кожну можливість поширення книги «за залізною завісою».
Антологія справила значний вплив на формування світогляду шістдесятників, а термін «розстріляне відродження», що народився у листуванні видавця (Єжи Ґедройця) та упорядника (Юрія Лавріненка), набув значного поширення.
З 1950 року і до смерті 14 грудня 1987 року Ю. Лавріненко жив у Нью-Йорку. Брав активну участь у створенні Об'єднання українських письменників (ОУП) «Слово». В 1986 році за свою працю був нагороджений премією Фундації Антоновичів.
Похований на українському православному цвинтарі в Баунд-Бруку, штат Нью-Джерсі.
Праці
- «Василь Елан-Блакитний» [ 22 вересня 2020 у Wayback Machine.] (1929)
- «Василь Чумак» (1930)
- «Творчість Павла Тичини» (1930)
- «В масках епохи» (1948)
- «Соціалізм і українська революція» (1949)
- «Український комунізм і совєтсько-російська політика супроти України: анотована бібліографія, 1917—1953» (англ. мовою) (1953)
- «Розстріляне відродження» (Париж, 1959)
- «Зруб і парости» (збірка літературно-публіцистичних статей) (1971)
- «Василь Каразін» (1975)
- «На шляхах синтези клярнетизму» (1977)
- «Павло Тичина і його поема „Сковорода“ на тлі епохи» (1980)
- «Чорна пурга» (спогади) (1985)
Примітки
- Czech National Authority Database
- Француженко, 2015, с. 244.
- Француженко, 2015, с. 245.
- Француженко, 2015, с. 250.
Джерела та література
- О. С. Рубльов. Лавріненко Юрій Андріанович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 13. — .
- П. В. Одарченко, С. І. Лущій. Лавріненко Юрій Андріянович [ 21 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — .
Література
- Лавріненко Ю. А. Розстріляне відродження: Антологія 1917 — 1933: Поезія — проза — драма — есей. — К.: Вид. Центр «Просвіта», 2001. — 794 с. Київ, «Просвіта», 2001.- 794 с.// Київ, «Смолоскип», 2007. — 976 с. I S B N 978-966-8499-79-1
- Юрій Лавріненко: Твори. Бібліогр. довідка В. Яременка //Українське слово: Хрестоматія. — К., 2001. — Кн.. 3. — С. 643 — 654.
- Поліщук В. Літописець «Розстріляного відродження» //Розбудова держави. — 1996. — № 7. — С. 52 — 54.
- Біляїв Володимир. «На неокраянім крилі…» — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 348 с.
- Єжи Ґедройць — українська еміґрація. Листування 1952—1982 років. Упорядкування, переднє слово і коментарі Боґуміли Бердиховської. — Київ: Критика, 2008 ()
- Бойчук Б. Юрій Лавріненко // Спомини в біографії. — К.: Факт, 2003. — С. 51-53.
- Дальний Мар'ян. Юрій Лавріненко (Дивнич) — дещо про його писання // Вибране: Люди — події-коментарі. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2007. -С. 280—287.
- Жулинський М. Юрій Лавріненко: творення сили національного відродження // Слово і .час. −2005. — № 12. — С. 3-8.
- Лисенко І. М. Лавріненко Юрій Андріянович // Українська літературна енциклопедія: У 5 т. — К.,1995. — Т. 3. — С. 120—121.
- Одарченко П. Юрій Лавріненко// Українська література: Збірник вибраних статей. — К.: Смолоскип,1995. — С. 208—220.
- Поліщук В. Літописець «Розстріляного відродження» // Розбудова держави. — 1996. — № 7. -С. 52- 54.
- Поліщук Я. Критика і самокритика (Юрій Шерех та Юрій Лавріненко) // Література як геокультурний проект. Монографія. — К., 2008. — С. 235—268.
- На шляхах синтези думки (теоретичні засновки спадщини Юрія Лавріненка): монографія / Т. П. Шестопалова. — Луганськ: ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2010. — 320 с.
- Шестопалова Т. П. Історія літератури як предмет науково-критичних рефлексій Ю. Лавріненка / Т. П. Шестопалова // Вісн. Луган. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка. — 2010. — № 11 : Філологічні науки. — С. 201—208.
- Шестопалова Т. П. Перцептивне тло читацького акту Юрія Лавріненка / Т. П. Шестопалова // Вісн. Луган. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка. — 2010. — № 5 : Філологічні науки. — С. 149—156.
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
- Француженко-Вірний Микола. Заокеанські письменники України. — Київ : Смолоскип, 2015. — 312 с. — .
Див. також
Посилання
- Концептний шар «Місто» в полі теоретичної свідомості Ю. Лавріненка [ 5 грудня 2014 у Wayback Machine.] Шестопалова, Т. П.
- Юрій Лавріненко. Українська соціял-демократія (група УСД) і її лідер Леся Українка [ 9 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lavrinenko Primitki Lavrinenko Yurij AndriyanovichNarodivsya3 travnya 1905 1905 05 03 HizhinciPomer14 grudnya 1987 1987 12 14 82 roki Nyu JorkPohovannyaCvintar svyatogo AndriyaKrayina SRSR Rosijska imperiyaDiyalnistliteraturoznavec publicist eseyist kritik redaktor literaturnij kritik literaturoznavecSfera robotiliteratura 1 1 Alma materHNU im V N KarazinaZakladHNU im V N Karazina Lavrinenko Yurij Andriyanovich 3 travnya 1905 Hizhinci Zvenigorodskij povit Kiyivskoyi guberniyi 14 grudnya 1987 Nyu Jork ukrayinskij literaturoznavec publicist eseyist kritik redaktor doslidnik Rozstrilyanogo vidrodzhennya ZhittyepisYurij Andriyanovich Lavrinenko narodivsya 3 travnya 1905 roku u s Hizhincyah Lisyanskogo rajonu Navchavsya v Umanskomu agrotehnikumi V Umani priluchivsya do literaturnogo zhittya Uman 1920 h rokiv bula epicentrom bagatoh znachnih i burhlivih podij u tomu chisli j kulturologichnih Tam gastrolyuvav teatr Lesya Kurbasa pracyuvali dramgurtki filiyi litob yednan Do najmasovishoyi z nih pluzhanskoyi priluchivsya Yu Lavrinenko stav chlenom literaturnoyi organizaciyi Plug Tut osvoyiv majbutnij kritik azi literaturnoyi roboti U 1926 roci Lavrinenko stav studentom literaturnogo fakultetu Harkivskogo universitetu todi Institut profosviti Pislya zakinchennya universitetu v 1930 roci stav aspirantom Harkivskogo naukovo doslidnogo institutu im T Shevchenka Odnochasno pishe literaturoznavchi praci Vasil Elan Blakitnij 1929 Vasil Chumak 1930 Tvorchist Pavla Tichini 1930 Kritichna poziciya Yu Lavrinenka shodo monopoliyi v literaturi stilyu socrealizmu viklikala pidstavi dlya jogo peresliduvannya U 1933 1935 rokah jogo bulo dekilka raziv areshtovano a z 1935 po 1939 rik Lavrinenko vidbuvav termin u Norilskomu konctabori Pislya vidbuttya terminu zaslannya vin vibrav miscem zhittya m Nalchik tam odruzhivsya i vzhe v roki vijni probravsya do Kiyeva zgodom do Lvova Z 1944 roku Yu Lavrinenko zhiv v Avstriyi potim v SShA de vazhko vhodiv v ritm i cinnosti amerikanskogo zhittya Do togo zh progresuvala hvoroba ostanni roki Lavrinenko dozhivav zovsim kalikoyu Tim bilshu povagu viklikaye duh uchenogo patriota V 1950 h rokah Yu Lavrinenko pishe nizku publicistichnih prac na zamovlennya redaktora Yezhi Gedrojcya ukladaye antologiyu Rozstrilyane vidrodzhennya Yurij Lavrinenko napisav desyatki doslidzhen pro pismennikiv suchasnikiv M Rilskogo M Semenka T Osmachku Ye Malanyuka I Senchenka M Bazhana Najbilshe zh tvorchoyi uvagi pridiliv P Tichini napisavshi dvi gruntovni praci Na shlyahah klyarnetizmu 1977 i Pavlo Tichina i jogo poema pro Skovorodu na tli epohi Zagalom zhe bibliografiya Lavrinenkovih tvoriv skladaye majzhe trista pozicij U 1959 roci z iniciativi j koshtom Yezhi Gedrojcya u Biblioteci parizkoyi Kulturi pobachila svit najgolovnisha pracya Yu Lavrinenka antologiya Rozstrilyane vidrodzhennya Termin rozstrilyane vidrodzhennya nalezhit Yezhi Gedrojcyu Vpershe ce formulyuvannya z yavilosya u listi Yezhi Gedrojcya do Yuriya Lavrinenka vid 13 serpnya 1958 roku yak propoziciya nazvi antologiyi sho yiyi Lavrinenko gotuvav dlya Gedrojcya Shodo nazvi Chi ne bulo bi mozhe dobre dati yak zagalnu nazvu Rozstrilyane vidrodzhennya Antologiya 1917 1933 etc Nazva todi zvuchala bi efektno Z drugogo boku skromna nazva Antologiya mozhe tilki polegshiti proniknennya za zaliznu zavisu Sho Vi dumayete Vidavec Yezhi Gedrojc dokladav znachnih zusil abi ce vidannya stalo vidomim v Ukrayini Pislya vihodu knigi Gedrojc koshtom redakciyi nadislav buv recenzijni primirniki na adresu Spilki Pismennikiv u Kiyevi j redakciyam ukrayinskih radyanskih zhurnaliv Vidavec takozh vikoristovuvav kozhnu mozhlivist poshirennya knigi za zaliznoyu zavisoyu Antologiya spravila znachnij vpliv na formuvannya svitoglyadu shistdesyatnikiv a termin rozstrilyane vidrodzhennya sho narodivsya u listuvanni vidavcya Yezhi Gedrojcya ta uporyadnika Yuriya Lavrinenka nabuv znachnogo poshirennya Z 1950 roku i do smerti 14 grudnya 1987 roku Yu Lavrinenko zhiv u Nyu Jorku Brav aktivnu uchast u stvorenni Ob yednannya ukrayinskih pismennikiv OUP Slovo V 1986 roci za svoyu pracyu buv nagorodzhenij premiyeyu Fundaciyi Antonovichiv Pohovanij na ukrayinskomu pravoslavnomu cvintari v Baund Bruku shtat Nyu Dzhersi Praci Vasil Elan Blakitnij 22 veresnya 2020 u Wayback Machine 1929 Vasil Chumak 1930 Tvorchist Pavla Tichini 1930 V maskah epohi 1948 Socializm i ukrayinska revolyuciya 1949 Ukrayinskij komunizm i sovyetsko rosijska politika suproti Ukrayini anotovana bibliografiya 1917 1953 angl movoyu 1953 Rozstrilyane vidrodzhennya Parizh 1959 Zrub i parosti zbirka literaturno publicistichnih statej 1971 Vasil Karazin 1975 Na shlyahah sintezi klyarnetizmu 1977 Pavlo Tichina i jogo poema Skovoroda na tli epohi 1980 Chorna purga spogadi 1985 PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Francuzhenko 2015 s 244 Francuzhenko 2015 s 245 Francuzhenko 2015 s 250 Dzherela ta literaturaO S Rublov Lavrinenko Yurij Andrianovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 13 ISBN 978 966 00 1028 1 P V Odarchenko S I Lushij Lavrinenko Yurij Andriyanovich 21 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2024 ISBN 966 02 2074 X Literatura Lavrinenko Yu A Rozstrilyane vidrodzhennya Antologiya 1917 1933 Poeziya proza drama esej K Vid Centr Prosvita 2001 794 s Kiyiv Prosvita 2001 794 s Kiyiv Smoloskip 2007 976 s I S B N 978 966 8499 79 1 Yurij Lavrinenko Tvori Bibliogr dovidka V Yaremenka Ukrayinske slovo Hrestomatiya K 2001 Kn 3 S 643 654 Polishuk V Litopisec Rozstrilyanogo vidrodzhennya Rozbudova derzhavi 1996 7 S 52 54 Bilyayiv Volodimir Na neokrayanim krili Doneck Shidnij vidavnichij dim 2003 348 s Yezhi Gedrojc ukrayinska emigraciya Listuvannya 1952 1982 rokiv Uporyadkuvannya perednye slovo i komentari Bogumili Berdihovskoyi Kiyiv Kritika 2008 Bojchuk B Yurij Lavrinenko Spomini v biografiyi K Fakt 2003 S 51 53 Dalnij Mar yan Yurij Lavrinenko Divnich desho pro jogo pisannya Vibrane Lyudi podiyi komentari K Vid dim Kiyevo Mogilyanska akademiya 2007 S 280 287 Zhulinskij M Yurij Lavrinenko tvorennya sili nacionalnogo vidrodzhennya Slovo i chas 2005 12 S 3 8 Lisenko I M Lavrinenko Yurij Andriyanovich Ukrayinska literaturna enciklopediya U 5 t K 1995 T 3 S 120 121 Odarchenko P Yurij Lavrinenko Ukrayinska literatura Zbirnik vibranih statej K Smoloskip 1995 S 208 220 Polishuk V Litopisec Rozstrilyanogo vidrodzhennya Rozbudova derzhavi 1996 7 S 52 54 Polishuk Ya Kritika i samokritika Yurij Shereh ta Yurij Lavrinenko Literatura yak geokulturnij proekt Monografiya K 2008 S 235 268 Na shlyahah sintezi dumki teoretichni zasnovki spadshini Yuriya Lavrinenka monografiya T P Shestopalova Lugansk DZ LNU imeni Tarasa Shevchenka 2010 320 s Shestopalova T P Istoriya literaturi yak predmet naukovo kritichnih refleksij Yu Lavrinenka T P Shestopalova Visn Lugan nac un tu imeni Tarasa Shevchenka 2010 11 Filologichni nauki S 201 208 Shestopalova T P Perceptivne tlo chitackogo aktu Yuriya Lavrinenka T P Shestopalova Visn Lugan nac un tu imeni Tarasa Shevchenka 2010 5 Filologichni nauki S 149 156 Ukrayinska diaspora literaturni postati tvori biobibliografichni vidomosti Uporyadk V A Prosalovoyi Doneck Shidnij vidavnichij dim 2012 516 s Francuzhenko Virnij Mikola Zaokeanski pismenniki Ukrayini Kiyiv Smoloskip 2015 312 s ISBN 978 617 717 323 5 Div takozh Rozstrilyane vidrodzhennya Rozstrilyane vidrodzhennya antologiya PosilannyaKonceptnij shar Misto v poli teoretichnoyi svidomosti Yu Lavrinenka 5 grudnya 2014 u Wayback Machine Shestopalova T P Yurij Lavrinenko Ukrayinska sociyal demokratiya grupa USD i yiyi lider Lesya Ukrayinka 9 zhovtnya 2014 u Wayback Machine