Лаврик Геннадій Іванович

Геннадій Іванович Ла́врик (рос. Геннадий Иванович Лаврик; 28 серпня 1930, Красний Куток — 21 червня 2014) — український архітектор, доктор архітектури з 1980 року, професор з 1982 року. Член Спілки архітекторів УРСР з 1962 року, дійсний член Української академії архітектури з 1993 року.

Геннадій Іванович Лаврик
рос. Геннадий Иванович Лаврик
Народження	20 серпня 1930(1930-08-20) Красний Куток
Смерть	21 червня 2014(2014-06-21) (83 роки)
Країна (підданство)	Україна
Навчання	Харківський інженерно-будівельний інститут
Діяльність	архітектор
Членство	Національна спілка архітекторів України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лаврик.

Біографія

Народився 28 серпня 1930 року в селі Красному Кутку Борисовського району Бєлгородської області на Східній Слобідщині. 1955 року закінчив Харківський інженерно-будівельний інститут. Відтоді працював у Харківській філії інститу «Діпромісто». У 1959—1960 роках — у Ворошиловському гірничо-металургійному інституті; у 1963—1967 роках — у Київському зональному науково-дослідному інституті експериментального проектування; у 1967—1970 роках — у Київському науково-дослідному інституті теорії і історії архітектури; у 1970—1975 роках — у Київському НДПІ містобудування; у 1975—2006 роках — у Київському університеті будівництва і архітектури:

• у 1976—1985 роках — завідувач кафедри архітурного проектування;
• у 1989—2006 роках — завідувач кафедри архітектурної кваліметрії;

Від 2006 року — професор кафедри архітектурири Бєлгородського технологічного університету.

Помер 21 червня 2014 року.

Роботи

Основні наукові дослідження в галузі типології, методології та моделювання архітектурних систем. Запропонував і розвинув новий аспект у архітурній теорії — демоекологію. Досліджував проблемні питання містобудування та районного планування. Серед проектів:

• музична школа в Лисичанську (1956—1958);
• комплекс Будинку інвалідів у Слов'янську (1958—1963);
• Палац культури в Донецьку (1978—1985);
• серія перспективних житлових секцій для умов України (1966);
• детальне планування житлової забудови (1958—1970);
• прогнозування розвитку міст Казахстану (1970—1974);
• методологія та методи дослідження і проектування архітектурних систем (1980—1995).

Праці:

• Економіка проектування житла. Системні методи дослідження. К., 1970;
• Методологические основы районной планировки. Москва, 1975;
• Качество проектирования жилища. К., 1976;
• Основи системного аналізу в архітектурних дослідженнях і проектуванні: Підручник К., 2002;
• Методологические основы районной планировки. Введение в демоэкологию: Учеб. Белгород, 2006;
• Методы оценки качества жилища. Исследование, проектирование, экспертиза: Учебник. Белгород, 2007.

Примітки

1. Енциклопедія сучасної України
2. Белгородский государственный технологический университет. [ 27 лютого 2020 у Wayback Machine.](рос.)

Література

• Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 840. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]