Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Павло Іванович Лабуз 12 листопада 1925 9 грудня 1988 радянський військовик в роки Другої світової війни командир танка 2

Лабуз Павло Іванович

Лабуз Павло Іванович

Павло Іванович Лабуз (12 листопада 1925 — 9 грудня 1988) — радянський військовик, в роки Другої світової війни — командир танка 2-го танкового батальйону 10-го гвардійського танкового корпусу 4-ї танкової армії, гвардії молодший лейтенант. Герой Радянського Союзу (1945).

Павло Іванович Лабуз
image
Народження12 листопада 1925(1925-11-12)
Івашки
Смерть9 грудня 1988(1988-12-09) (63 роки)
Москва
ПохованняВведенське кладовище
Країнаimage СРСР
Приналежністьimage Радянська армія
Вид збройних силсухопутні війська
Рід військimage танкові війська
Роки служби1943—1951
ПартіяКПРС
Званняimage Майор у відставці
Війни / битвиНімецько-радянська війна
Нагороди
image
image image image
image
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
image image image image
image
Медаль «За взяття Берліна»
image
Медаль «За визволення Праги»
image
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
image
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
image
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
image
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»

Життєпис

Народився 12 листопада 1925 року в селі Івашки, нині Золочівського району Харківської області, в селянській родині. Українець. Закінчив 8 класів. Працював у колгоспі.

До лав РСЧА призваний Семипалатинським РВК у червні 1943 року. У 1944 році закінчив Харківське бронетанкове училище, що перебувало в евакуації у Ташкенті (Узбекистан). Учасник німецько-радянської війни з 22 грудня 1944 року. Воював на 1-му Українському фронті.

Особливо гвардії молодший лейтенант П. І. Лабуз відзначився під час проведення Вісло-Одерської наступальної операції радянських військ. 31 січня 1945 року під час наступу на місто Штейнау він виконував обов'язки командира взводу танків Т-34. Взвод під командуванням гвардії молодшого лейтенанта П. І. Лабуза першим увірвався на вулиці міста й нищівним вогнем забезпечив підход решти танків батальйону і піхоти до центру міста. Пройшовши все місто, на північно-східній його околиці вступив у нерівний бій з танками супротивника. Будучи відрізаним від основних сил батальйону, вміло маневруючи між будинками, зайняв кругову оборону і успішно відбивав всі контратаки ворога. У ході бою П. І. Лабуз зі своїм екіпажем знищив 6 танків супротивника типу Pz IV , 2 САУ, 3 бронетранспортери і до 100 піхотинців супротивника.

Після закінчення війни продовжив військову службу. У 1951 році старший лейтенант П. І. Лабуз вийшов у запас. Мешкав у Москві, працював на заводі тракторних гідроагрегатів. Член КПРС з 1956 року. Помер майор у відставці П. І. Лабуз 9 грудня 1988 року. Похований на Введенському кладовищі.

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 квітня 1945 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм», гвардії молодшому лейтенантові Лабузу Павлу Івановичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 6007).

Також нагороджений двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня (25.05.1945, 11.03.1985) і медалями.

Посилання

  • Лабуз Павло Іванович. // Сайт «Герои страны» (рос.).

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pavlo Ivanovich Labuz 12 listopada 1925 9 grudnya 1988 radyanskij vijskovik v roki Drugoyi svitovoyi vijni komandir tanka 2 go tankovogo bataljonu 10 go gvardijskogo tankovogo korpusu 4 yi tankovoyi armiyi gvardiyi molodshij lejtenant Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 Pavlo Ivanovich LabuzNarodzhennya12 listopada 1925 1925 11 12 IvashkiSmert9 grudnya 1988 1988 12 09 63 roki MoskvaPohovannyaVvedenske kladovisheKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih silsuhoputni vijskaRid vijsk tankovi vijskaRoki sluzhbi1943 1951PartiyaKPRSZvannya Major u vidstavciVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodiMedal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Medal Za vzyattya Berlina Medal Za vizvolennya Pragi Medal 30 rokiv Radyanskij Armiyi ta Flotu Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 60 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 70 rokiv Zbrojnih Sil SRSR ZhittyepisNarodivsya 12 listopada 1925 roku v seli Ivashki nini Zolochivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti v selyanskij rodini Ukrayinec Zakinchiv 8 klasiv Pracyuvav u kolgospi Do lav RSChA prizvanij Semipalatinskim RVK u chervni 1943 roku U 1944 roci zakinchiv Harkivske bronetankove uchilishe sho perebuvalo v evakuaciyi u Tashkenti Uzbekistan Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni z 22 grudnya 1944 roku Voyuvav na 1 mu Ukrayinskomu fronti Osoblivo gvardiyi molodshij lejtenant P I Labuz vidznachivsya pid chas provedennya Vislo Oderskoyi nastupalnoyi operaciyi radyanskih vijsk 31 sichnya 1945 roku pid chas nastupu na misto Shtejnau vin vikonuvav obov yazki komandira vzvodu tankiv T 34 Vzvod pid komanduvannyam gvardiyi molodshogo lejtenanta P I Labuza pershim uvirvavsya na vulici mista j nishivnim vognem zabezpechiv pidhod reshti tankiv bataljonu i pihoti do centru mista Projshovshi vse misto na pivnichno shidnij jogo okolici vstupiv u nerivnij bij z tankami suprotivnika Buduchi vidrizanim vid osnovnih sil bataljonu vmilo manevruyuchi mizh budinkami zajnyav krugovu oboronu i uspishno vidbivav vsi kontrataki voroga U hodi boyu P I Labuz zi svoyim ekipazhem znishiv 6 tankiv suprotivnika tipu Pz IV 2 SAU 3 bronetransporteri i do 100 pihotinciv suprotivnika Pislya zakinchennya vijni prodovzhiv vijskovu sluzhbu U 1951 roci starshij lejtenant P I Labuz vijshov u zapas Meshkav u Moskvi pracyuvav na zavodi traktornih gidroagregativ Chlen KPRS z 1956 roku Pomer major u vidstavci P I Labuz 9 grudnya 1988 roku Pohovanij na Vvedenskomu kladovishi NagorodiUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 10 kvitnya 1945 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nimecko fashistskimi zagarbnikami ta viyavleni pri comu vidvagu i geroyizm gvardiyi molodshomu lejtenantovi Labuzu Pavlu Ivanovichu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 6007 Takozh nagorodzhenij dvoma ordenami Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 25 05 1945 11 03 1985 i medalyami PosilannyaLabuz Pavlo Ivanovich Sajt Geroi strany ros

Дата публікації:
Топ