Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття не містить посилань на джерела Ви можете допомогти поліпшити цю статтю додавши посилання на надійні авторитетн

Лабораторії Белла

Лабораторії Белла
Ця стаття не містить . Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на . Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (січень 2020)

Лабораторії Белла (англ. Bell Laboratories, скорочено Bell Labs, колишні назви AT&T Bell Laboratories, Bell Telephone Laboratories) — в минулому американська корпорація, створена 1925 р. шляхом злиття та централізації науково-дослідних відділів компаній і Western Electric. З 1996 р. — дослідницький підрозділ Lucent Technologies. Великий дослідницький центр в царині телекомунікацій, електронних та комп'ютерних систем.

Лабораторії Белла
англ. Bell Labs
Тип приватна компанія
науково-дослідний інститут і видавництво
Організаційно-правова форма господарювання товариство з обмеженою відповідальністю
Галузь інформаційні технології і індустрія програмного забезпечення
Засновано 1925
Засновник(и) Александер Ґрем Белл
Штаб-квартира image Мюррей Гілл, Нью-Джерсі, США
Власник(и) Nokia
Холдингова компанія Lucent Technologies
bell-labs.com
Нагороди
image Лабораторії Белла у Вікісховищі

Провідний принцип лабораторій полягає у тому, що інновації є результатом постійної взаємодії між фундаментальними та прикладними дослідженнями та між технологами та відповідальними за маркетингове та бізнес-управління.

1 грудня 2006 Lucent Technologies у результаті злиття з французькою компанією Alcatel перетворилася на Alcatel-Lucent, а Лабораторії Белла стала дослідницьким центром корпорації Alcatel-Lucent.

У 2008 році було оголошено про згортання фундаментальних наукових досліджень у галузі матеріалознавства і фізики напівпровідників. Замість цього діяльність дослідницького центру сконцентрувалася на технологіях, що представляють для материнської компанії Alcatel-Lucent найбільший комерційний інтерес.

14 січня 2016 р. Лабораторії Белла у складі Alcatel-Lucent стала частиною Nokia.

image
Перший транзистор
image
Обкладинка першої книги з мови програмування C

Історія компанії

Лабораторії Белла визначили розвиток багатьох галузей сучасної науки та техніки — від засобів зв'язку до кіно та телебачення, від авіації до освоєння космосу.

У 20-30 р.р. ХХ ст. дослідники лабораторій «дали звук» кіноіндустрії, продемонстрували далеку телевізійну передачу та електричний цифровий комп'ютер. Два винаходи цифрового століття — транзистор і теорія інформації — дітища досліджень Лабораторій Белла у 40-х роках. Фотоелемент, концепція лазера, супутниковий зв'язок — усе це в числі інших важливих внесків лабораторій у період між 1950 та 1960 роками.

З 1925 року одинадцять дослідників Лабораторій Белла стали лауреатами Нобелівської премії, шістнадцять вчених і інженерів удостоїлися медалей за розвиток науки і техніки. Усього ж на рахунку Bell Labs понад тридцять тисяч винаходів (це більш ніж три патенти за кожні два робочі дні).

У 1962—1985 роках директором компанії був Макс Вернон Метьюз — піонер комп'ютерної музики та творець першої в світі музичної комп'ютерної програми.

У 1962 році фізик створив за допомогою комп'ютера IBM 704 одне з найвідоміших досягнень в історії Лабораторій Белла — синтезатор мови. Вважається, що саме це досягнення відображене в романі «Космічна Одіссея» Артура Кларка (HAL 9000).

У Лабораторіях Белла були створені операційні системи Unix, Plan 9 і Inferno, мови програмування C та .

Як науково-дослідний центр Lucent Technologies, Bell Labs зробила для розвитку зв'язку більше, ніж будь-яка інша компанія, що займається . Це дозволило Lucent Technologies досягти високих рівнів системної надійності в устаткуванні.

Найвідоміші розробки

Посилання

  • Офіційний сайт компанії Лабораторії Белла. [ 31 серпня 2008 у Wayback Machine.]


image Це незавершена стаття про підприємство.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2020 Laboratoriyi Bella angl Bell Laboratories skorocheno Bell Labs kolishni nazvi AT amp T Bell Laboratories Bell Telephone Laboratories v minulomu amerikanska korporaciya stvorena 1925 r shlyahom zlittya ta centralizaciyi naukovo doslidnih viddiliv kompanij AT amp T i Western Electric Z 1996 r doslidnickij pidrozdil Lucent Technologies Velikij doslidnickij centr v carini telekomunikacij elektronnih ta komp yuternih sistem Laboratoriyi Bellaangl Bell LabsShtab kvartira Laboratorij Bella v en Tip privatna kompaniya naukovo doslidnij institut i vidavnictvoOrganizacijno pravova forma gospodaryuvannya tovaristvo z obmezhenoyu vidpovidalnistyuGaluz informacijni tehnologiyi i industriya programnogo zabezpechennyaZasnovano 1925Zasnovnik i Aleksander Grem BellShtab kvartira Myurrej Gill Nyu Dzhersi SShAVlasnik i NokiaHoldingova kompaniya Lucent Technologiesbell labs comNagorodi Nacionalna medal tehnologij ta innovacij SShA d Laboratoriyi Bella u Vikishovishi Providnij princip laboratorij polyagaye u tomu sho innovaciyi ye rezultatom postijnoyi vzayemodiyi mizh fundamentalnimi ta prikladnimi doslidzhennyami ta mizh tehnologami ta vidpovidalnimi za marketingove ta biznes upravlinnya 1 grudnya 2006 Lucent Technologies u rezultati zlittya z francuzkoyu kompaniyeyu Alcatel peretvorilasya na Alcatel Lucent a Laboratoriyi Bella stala doslidnickim centrom korporaciyi Alcatel Lucent U 2008 roci bulo ogolosheno pro zgortannya fundamentalnih naukovih doslidzhen u galuzi materialoznavstva i fiziki napivprovidnikiv Zamist cogo diyalnist doslidnickogo centru skoncentruvalasya na tehnologiyah sho predstavlyayut dlya materinskoyi kompaniyi Alcatel Lucent najbilshij komercijnij interes 14 sichnya 2016 r Laboratoriyi Bella u skladi Alcatel Lucent stala chastinoyu Nokia Pershij tranzistor Obkladinka pershoyi knigi z movi programuvannya CIstoriya kompaniyiLaboratoriyi Bella viznachili rozvitok bagatoh galuzej suchasnoyi nauki ta tehniki vid zasobiv zv yazku do kino ta telebachennya vid aviaciyi do osvoyennya kosmosu U 20 30 r r HH st doslidniki laboratorij dali zvuk kinoindustriyi prodemonstruvali daleku televizijnu peredachu ta elektrichnij cifrovij komp yuter Dva vinahodi cifrovogo stolittya tranzistor i teoriya informaciyi ditisha doslidzhen Laboratorij Bella u 40 h rokah Fotoelement koncepciya lazera suputnikovij zv yazok use ce v chisli inshih vazhlivih vneskiv laboratorij u period mizh 1950 ta 1960 rokami Z 1925 roku odinadcyat doslidnikiv Laboratorij Bella stali laureatami Nobelivskoyi premiyi shistnadcyat vchenih i inzheneriv udostoyilisya medalej za rozvitok nauki i tehniki Usogo zh na rahunku Bell Labs ponad tridcyat tisyach vinahodiv ce bilsh nizh tri patenti za kozhni dva robochi dni U 1962 1985 rokah direktorom kompaniyi buv Maks Vernon Metyuz pioner komp yuternoyi muziki ta tvorec pershoyi v sviti muzichnoyi komp yuternoyi programi U 1962 roci fizik stvoriv za dopomogoyu komp yutera IBM 704 odne z najvidomishih dosyagnen v istoriyi Laboratorij Bella sintezator movi Vvazhayetsya sho same ce dosyagnennya vidobrazhene v romani Kosmichna Odisseya Artura Klarka HAL 9000 U Laboratoriyah Bella buli stvoreni operacijni sistemi Unix Plan 9 i Inferno movi programuvannya C ta C Yak naukovo doslidnij centr Lucent Technologies Bell Labs zrobila dlya rozvitku zv yazku bilshe nizh bud yaka insha kompaniya sho zajmayetsya doslidnickoyu i konstruktorskoyu diyalnistyu Ce dozvolilo Lucent Technologies dosyagti visokih rivniv sistemnoyi nadijnosti v ustatkuvanni Najvidomishi rozrobki1933 Karl Yanskij vidkriv radiohvili sho jdut z centru galaktiki pochatok radioastronomiyi 1947 vinajdeno tranzistor V 1956 roci Dzhon Bardin Vilyam Bredford Shokli i Volter Gauzer Brattejn otrimali za ce Nobelivsku premiyu z fiziki 1948 Klod Shennon opublikuvav stattyu angl A Mathematical Theory of Communication odnu z osnovnih robit iz teoriyi informaciyi 1954 u Bell Labs stvoreni pershi praktichni fotoelementi U 1970 h Brayan Kernigan Dennis Ritchi i Ken Tompson rozrobili pershi versiyi operacijnoyi sistemi UNIX ta movi C U 1980 h B yarn Straustrup rozrobiv movu C Z kincya 1980 h pochatku 1990 h rozroblyayetsya perspektivna eksperimentalna operacijna sistema Plan 9 Rozrobka movi programuvannya AMPL PosilannyaOficijnij sajt kompaniyi Laboratoriyi Bella 31 serpnya 2008 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro pidpriyemstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ