Ла-Хоянка (ісп. La Joyanca) — руїни міста цивілізації мая у північно-західному Петені (Гватемала).
Ла-Хоянка | |
---|---|
Країна | Гватемала |
Регіон | Петен |
Історія | |
Датування | 200 до н. е. — 1000 |
Періоди | Докласичний, класичний, післякласичний періоди |
Археологічна культура | мая |
Дослідження | |
Відкрито | 1994 |
Історія
Старовинна назва міста невідома. Як невелике поселення було засновано близько 200 року до н. е. Того часу знаходилося у сфері впливу Ель-Мірадора. На початку класичного періоду поселення перетворилось на місто, сформувалася власна держава . Засновником династії ахавів цього царства вважається натепер («Небесна Черепаха» або «Змія-Черепаха»), що почав володарювати з 486 року (він є єдиним на сьогодні відомим правителем міста) У цей період визнавало зверхність Мутульського царства. Водночас Ла-Хоянка було важливим ритуальним та економічним центром держави. Тут мешкали представники знаті, щодо столичного статусу у вчених існують сумніви.
Після поразок Мутульського царства у 646 році місто потрапило в залежність від Південного Мутульського царства. Після падіння у 761 році столиці останнього, вступило у суперництво за владу у Петешбатуні, насамперед проти Па'чанського царства. Нове піднесення міста (разом з посиленням держави) тривало з кінця VIII до середини IX століття. Вважається, що в цей час сюди було перенесено столицю Хіш-Віца (за іншою версією в цей час було другою столицею після Ель-Пахараля або Сапоте-Бобаля).
На початку X ст. відбувся частковий занепад міста. У 950-х було нетривале відродження міста і держави, відновлені палаци, храми та оселі. Сюди переселилися ахави, за іншою версією відновився статус другої столиці. Втім вже до 1000 року Ла-Хоянка була залишена.
Опис
Розташовано на південь від річки Сан-Педро-Мартир, на схід від руїн міста Наранхо. Досить близько знаходяться руїни городищ Сапоте-Бобаля та Ель-Пахараль.
Загальна площа становить 3,6 км2. Виявлено понад 400 будівель. При цьому відсутній майданчик для гри у м'яч.
Ритуально-адміністративний центр складається з головної площі та 2 пірамід з храмами заввишки 10 і 12 м (Будови 6E і 6E-12). Храми мають 3 кімнати з кам'яним склепінням. Будова 6E-13 має від 7 до 9 суміжних кімнат на платформі 6 м заввишки і 56 м завдовжки.
На відстані від адміністративного центру розташувалися оселі царських родин та знаті. Це так звана група Гуакамая, де більшість палаців має кам'янисте склепіння. Наприкінці класичного періоду палаци в групі Гуакамая, цю область повторно зайнято у 900—1000 роках. Мешканці міста, що були менш знатного походження, селилися в житлах «Групи Гавілан». Він складається з 2 невеличких курганів.
Фігура божества сонця зі стукко була виявлена у вхідному коридорі напроти дверей храму Будови 6E-12. Найважливішою є стела 1, на якій знайдено ім'я ахава Чан-Ака.
Дослідження
Було відкрито у 1994 році під час підготовки до будівництва трубопроводу Шан-Ла-Лібертад. Того ж року впроваджено спеціальний археологічний проект з дослідження цієї археологічної пам'ятки. Його очолили вчені Шарлотта Арнольд, Ерік Пончіано та Вероніка Бройль, які проводили розкопки у 1998—2003 роках. Саме тут у 2001 році Д. Стюарт виявив «емблемний ієрогліф» царства Хіш-Віц.
Джерела
- Arnauld, Charlotte (2004). La Joyanca (La Libertad, Guatemala): Antigua Ciudad Maya del Noroeste del Peten. Mexico City: Centro Frances de Estudios Mexicanos y Centroamericanos. (ісп.)
- Gamez L., Fitzsimmons J., Forne M. Epigrafia y arqueologia de Hixwitz: Investigaciones en Zapote Bobal, La Libertad, Peten. In XX Simposio de Investigaciones Arqueologicas en Guatemala, edited by Juan Pedro Laporte, Barbara Arroyo, and Hector E. Mejia, Guatemala City: Museo Nacional de Arqueologia y Etnologia. 2006 — P. 345—367. (ісп.)
- Martin S., Reents-Budet D. A Hieroglyphic Block from the Region of Hiix Witz, Guatemala // The PARI Journal. (2008). 11(1). P. 1-6. (англ.)
Посилання
- La Joyanca (ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
La Hoyanka isp La Joyanca ruyini mista civilizaciyi maya u pivnichno zahidnomu Peteni Gvatemala La HoyankaKrayinaGvatemalaRegionPetenIstoriyaDatuvannya200 do n e 1000PeriodiDoklasichnij klasichnij pislyaklasichnij periodiArheologichna kulturamayaDoslidzhennyaVidkrito1994IstoriyaStarovinna nazva mista nevidoma Yak nevelike poselennya bulo zasnovano blizko 200 roku do n e Togo chasu znahodilosya u sferi vplivu El Miradora Na pochatku klasichnogo periodu poselennya peretvorilos na misto sformuvalasya vlasna derzhava Zasnovnikom dinastiyi ahaviv cogo carstva vvazhayetsya nateper Nebesna Cherepaha abo Zmiya Cherepaha sho pochav volodaryuvati z 486 roku vin ye yedinim na sogodni vidomim pravitelem mista U cej period viznavalo zverhnist Mutulskogo carstva Vodnochas La Hoyanka bulo vazhlivim ritualnim ta ekonomichnim centrom derzhavi Tut meshkali predstavniki znati shodo stolichnogo statusu u vchenih isnuyut sumnivi Pislya porazok Mutulskogo carstva u 646 roci misto potrapilo v zalezhnist vid Pivdennogo Mutulskogo carstva Pislya padinnya u 761 roci stolici ostannogo vstupilo u supernictvo za vladu u Peteshbatuni nasampered proti Pa chanskogo carstva Nove pidnesennya mista razom z posilennyam derzhavi trivalo z kincya VIII do seredini IX stolittya Vvazhayetsya sho v cej chas syudi bulo pereneseno stolicyu Hish Vica za inshoyu versiyeyu v cej chas bulo drugoyu stoliceyu pislya El Paharalya abo Sapote Bobalya Na pochatku X st vidbuvsya chastkovij zanepad mista U 950 h bulo netrivale vidrodzhennya mista i derzhavi vidnovleni palaci hrami ta oseli Syudi pereselilisya ahavi za inshoyu versiyeyu vidnovivsya status drugoyi stolici Vtim vzhe do 1000 roku La Hoyanka bula zalishena OpisRoztashovano na pivden vid richki San Pedro Martir na shid vid ruyin mista Naranho Dosit blizko znahodyatsya ruyini gorodish Sapote Bobalya ta El Paharal Zagalna plosha stanovit 3 6 km2 Viyavleno ponad 400 budivel Pri comu vidsutnij majdanchik dlya gri u m yach Ritualno administrativnij centr skladayetsya z golovnoyi ploshi ta 2 piramid z hramami zavvishki 10 i 12 m Budovi 6E i 6E 12 Hrami mayut 3 kimnati z kam yanim sklepinnyam Budova 6E 13 maye vid 7 do 9 sumizhnih kimnat na platformi 6 m zavvishki i 56 m zavdovzhki Na vidstani vid administrativnogo centru roztashuvalisya oseli carskih rodin ta znati Ce tak zvana grupa Guakamaya de bilshist palaciv maye kam yaniste sklepinnya Naprikinci klasichnogo periodu palaci v grupi Guakamaya cyu oblast povtorno zajnyato u 900 1000 rokah Meshkanci mista sho buli mensh znatnogo pohodzhennya selilisya v zhitlah Grupi Gavilan Vin skladayetsya z 2 nevelichkih kurganiv Figura bozhestva soncya zi stukko bula viyavlena u vhidnomu koridori naproti dverej hramu Budovi 6E 12 Najvazhlivishoyu ye stela 1 na yakij znajdeno im ya ahava Chan Aka DoslidzhennyaBulo vidkrito u 1994 roci pid chas pidgotovki do budivnictva truboprovodu Shan La Libertad Togo zh roku vprovadzheno specialnij arheologichnij proekt z doslidzhennya ciyeyi arheologichnoyi pam yatki Jogo ocholili vcheni Sharlotta Arnold Erik Ponchiano ta Veronika Brojl yaki provodili rozkopki u 1998 2003 rokah Same tut u 2001 roci D Styuart viyaviv emblemnij iyeroglif carstva Hish Vic DzherelaArnauld Charlotte 2004 La Joyanca La Libertad Guatemala Antigua Ciudad Maya del Noroeste del Peten Mexico City Centro Frances de Estudios Mexicanos y Centroamericanos ISBN 968 6029 79 6 isp Gamez L Fitzsimmons J Forne M Epigrafia y arqueologia de Hixwitz Investigaciones en Zapote Bobal La Libertad Peten In XX Simposio de Investigaciones Arqueologicas en Guatemala edited by Juan Pedro Laporte Barbara Arroyo and Hector E Mejia Guatemala City Museo Nacional de Arqueologia y Etnologia 2006 P 345 367 isp Martin S Reents Budet D A Hieroglyphic Block from the Region of Hiix Witz Guatemala The PARI Journal 2008 11 1 P 1 6 angl PosilannyaLa Joyanca isp