Ель-Мірадор (ісп. El Mirador) — руїни міста цивілізації мая в департаменті Петен (Гватемала). З іспанської мови перекладається як «Еркер». У 2007 році уряд Гватемали висунув Ель-Мірадор для включення до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Ель-Мірадор | |
---|---|
Країна | Гватемала |
Регіон | Петен |
Історія | |
Датування | 600 до н. е. — 900 |
Періоди | Докласичний період |
Археологічна культура | мая |
Дослідження | |
Відкрито | 1926 |
Ель-Мірадор у Вікісховищі |
Історія
Утворилася в середині докласичного періоду. Надалі значна частина династій держав мая, пов'язували своє виникнення з областю Мірадор. Давній ієрогліфічна емблема перекладається як Кан-Ахау. Втім стародавня назва міста невідома, однією з найбільш імовірних версій є «Кан», тобто «Змія». У подальшому цей знак перейняли володарі Канульської держави.
Масштабні розбудови розпочалися в період Мамом (600—300 роки до н. е.). Вважається, що місто було столицею держави в басейні річки Мірадор, одним з центром формування цивілізації мая. Протягом перших століть існування підпорядковувалося місту-державі Накбе. Водночас за результатами археологічних досліджень стало відомо про військові походи, які дозволили мешканцям міста розширити свою владу. Посиленню Ель-Мірадора сприяло вигідне географічне положення й нормальне постачання питною водою.
Найбільше піднесення відбулося у 300 до н. е. — 100 роках н. е. Тоді місто розширило свій вплив на більшу частину Петену. Само населення досягло кількості 100-250 тисяч містян. На думку вчених, Ель-Мірадор протягом 100—10 років до н. е. підкорив міста Накбе, Ла-Муралла, Вакнаб, Ла-Мантека, Тінталь, Шульналь, Вікналь, Чан Кан, Вакна', Паішбан, Наачтун, Дос-Лагунас (загалом близько 30 міст докласичного періоду), з якими зв'язували сакбе 6 м заввишки, 40 м завширшки, 40 км завдовжки. Ель-Мірадор поєднала з Тінталєм гребля у 40 км, що є найдовшою у Месоамериці.
Місто зрештою стало значним науковим та економічним центром. Саме мірадорці одними з перших мая впровадили нові засоби обробки землі і одомашнення культур, що сприяло економічному піднесенню Ель-Мірадора. Упродовж розквіту міста велася торгівля з поселеннями долини Мотагуа, узбережжям Карибського басейну і Тихого океану, Камінальхуйю. Основою торгівлі було м'ясо оленів, індиків, диких свиней, ігуан, черепах, мавп, молюсків, обсидіан, граніт, кварцит, мушлі молюсків, корали, сіль, кераміка, вулканічний попіл. Тут відбувалися перші професійні астрономічні дослідження, про що свідчать виявлені піраміди.
У I ст. н. е. намітилася державна криза, викликана посиленням інших міст басейну Мірадор і посиленим вирубанням лісів для будівництва (для храму середнього рівня потрібно було 400 га лісу). Наприкінці докласичного періоду в місті з'явилися оборонні споруди, що тоді було рідкістю для міст мая. Це, на думку дослідників, свідчить про перехід до захисної тактики. Близько 150 року значна частина мешканців залишило Ель-Мірадор. Зрештою на початку III століття місто було захоплено і знищено ворогами на чолі з Мутульським царством. Останнім місцем бою був головний храм у «Тигровому комплексі».
На початку класичного періоду встановлені в Ель-Мірадорі політичні, економічні релігійні, культурні установи стали основою для формування державних інституцій в Тікалі та Калакмулі, що вважали себе спадкоємцями царів Ель-Мірадора. Звідси походять ідеї гегемонії, «імперії», що стали домінуючими в класичний період. Ель-Мірадор як царство Кан перетворилося на своєрідну легенду мая класичного періоду (вчені порівнюють його з європейською легендою про Камелот).
Опис
Розташовано у північній частині Гватемали, у басейні річки Мірадор департаменту Петен, на відстані 13 км від руїн Накбе і 8 км від кордону Гватемали з Мексикою, 60 км від Тікаля. Є найбільшим і найдавнішим містом басейну Мірадор. Ель-Мірадор був побудований на краю крутого схилу, який забезпечував захист з півночі і заходу, на сході перебував під захистом боліт.
Архітектура
Загальна площа становить 26 км². На його території виявлено близько 2000 будов. Архітектуру Ель-Мірадора відносять до «стилю Петен», який започаткувався в саме цьому місті. Після занепаду Ель-Мірадора колишні підлеглі міста продовжили розвивати цей стиль. Значна частина пірамід і храмів має зображення Зміїного володаря.
Основу городища являє собою прямокутний трикутних з 3 великими храмовими комплексами (Ла-Данта, Ель-Тигре, Лос-Монос) у вершинах й Центральним Акрополем.
Центральна площа була у 4 рази більші за відповідну площу в Тікалі. Біля неї виявлено 2 величезні піраміди, з яких найвідомішою є комплекс Ла Данта (Тапір). Назву отримав за те, що навколо швендяли численні групи тапірів.
Її зведено близько 400 року до н. е. Нині вважається наймасивнішою у світі. Є найвищою будовою Доколумбової Америки. Імовірно своєю появою він зобов'язаний цікавому властивості рельєфу: при спостереженні з піраміди Ель-Тигре влітку над вершиною Ла-Данта знаходиться трикутник Марс — Сатурн — Юпітер.
Обстеження показало, що він був побудований поверх природного пагорба, що дозволило стародавнім маянським архітекторам створити ансамбль з терас, пірамід і храмів. Цей комплекс складається з 4 платформ, 3 храмів загальною висотою 24 м. Основу Ла-Данта складає величезна база, яка дорівнює 36 футбольним полям — розміром 330×620 м заввишки 7 м, яка підтримує другу платформу тієї ж висоти площею 7,5 га і піраміду з «тріадою» «Павич». Далі йде третя платформа заввишки 21 м і площею 2,4 га і завершує ще одна храмова «тріада» на трирівневій основі.
Загалом Ла-Данта — заввишки 72 м з об'ємом 2,800.000 м³. Це робить її на 200000 м³ більше за Велику піраміду в Єгипті. За підрахунками для спорудження Ла Данта потрібно було 15 мільйонів людино/днів. На сьогодні розкопана лише верхня частина. Ла-Данта складається з великих і прямокутних блоків, що добре підігнані один до одного на цегляній кладці. Вхід до Ла-Данта здійснювався центральними сходами, що розташовувалися вглиб цієї будови. Їх підтримували масивні маски зі стукко. Нині від них залишилися лише рештки. Частину Ла-Данта становило житло знаті. Наприкінці Ла-Данта перетворилася на суто культовий центр. Радіовуглецевий аналіз довів, що Ла-Данта в останній раз використовували близько 180 року.
Поруч з центральною площею виявлено сотні будов. Основу складає Центральний Акрополь (в Західній групі Ель-Мірадору) заввишки 28 м, де мешкали володарі. У палаці існував Царський басейн, який був частиною гідравліки міста. Акрополь являє собою складний ансамбль з декількох пірамід і довгих «палацових» будівель на 8-метровій платформі-основі розмірами 300×150 м. На площі акрополя були знайдені залишки стел. Вся Західна група, що є ритуально-адміністративним ядром Ель-Мірадора, була укріплена. З півночі і заходу схили височини, на якій вона розташовувалася, були ескарпіровани, а з півдня і сходу центр міста захищала величезна система кам'яно-земляних укріплень. Першу лінію становила стіна загальною довжиною 1270 м, 20 м завширшки і від 4 до 6 м заввишки. З внутрішньої сторони був парапет і розташовувалися довгі прямокутні споруди, які служили сховищами. Вважається, по верху стіни йшов частокіл. Рів 5-6 м шириною і 2,5 м глибиною, виритий уздовж стіни, був другою лінією укріплень.
Далі розташовані 15 храмів, 3 майданчики для гри в м'яч, кілька площ (тут знайдені нефритові та обсидіанові артефакти) і «Група Пума» (акрополь Пума). Вони були вкриті штукатуркою забарвленою червоним пігментом. Цю традицію в подальшою перейняли майстри Тікаля.
Також значним комплексом є «Ель-Тигре» (тріадовий комплекс, що отримав назву від вчених «Тигровий»), що розташовано на площі Ель-Тигре. Має заввишки 55,47 м загальною площею 21,750 м², об'єм — 380 000 м³. Дістав назву за зображення численних ягуарів на стінах (Ель-Мірадор є одним з найбільшим місць поширення ягуарів у Месоамериці), насамперед у вигляді масок при вході. Являє собою масивну піраміду з храмовою тріадою. На півдні розташована Будова 34, яка також є «тріадою». Розкопки на площі комплексу, на північ від Будови 34 засвідчили, що будівництво тут почалося на межі IV—III ст. до н. е. Навколо цього комплексу існували невеличкі будови загальним об'ємом 48 680 м³.
Третім за розміром комплексом є Лос-Монос, що є заввишки 44,2 м. Його база становить 160 000 м³. Розташований на південь від «Тигрового комплексу». Лос-Монос також являє собою тріадовий комплекс. Його було зведено у 3 етапи: перший відбувався на початку середньо-докласичного періоду, 2 і 3 — наприкінці докласичного періоду (близько 100 року до н. е.). Основу складає піраміда заввишки 42 м і об'ємом 305000 м³. Розкопки на нижніх рівнях комплексу Монос в Західній групі виявили існування ранньої споруди, яка датується V—IV століттями до н. е. Це була невисока (1-1,5 м) платформа. Річард Хансен вважає, що в Ель-Мірадорі в цей час вже існувала «Е-група» з Будовою G212 (Leon) і Будовою 5D1-1.
Наприкінці докласичного періоду виник Західний акрополь — політико-адміністративний центр Ель-Мірадора пізнього часу. Східна група починає будуватися пізніше, ніж комплекси «Ель-Тигре» і «Лос-Монос». Східна група являла собою суто ритуальний центр наприкінці існування Ель-Мірадора. На перетині з сакбе, що веде до Східної групі, був побудований спеціальний прохід. У цьому місці дорога звужується і переходить у підйом, а потім у спуск по похилій площині. Загальний обсяг земляних робіт при створенні цієї оборонної системи перевищив 100000 м³.
На 2016 рік виявлено складну мережу сакбе, що складалася з 17 шляхів, які з'єднували Ель-Мірадор з прилеглими центрами на периферії. Кожна дорога досягала завширшки 40 м. Разом вони охоплювали територію в 200 км, на думку дослідників, використовувалися для транспортування товарів.
Скульптура
Інтерес являє великий фриз завдовжки 3 м і завширшки 4 м, який створено близько 300 року до н. е., що прикрашав Царський басейн. На ньому зображені міфологічні герої-близнюки Хун-Ахпу і Ішбальнке з головою їхнього батька.
На відстані 2 км від церемоніального центру Ель-Мірадор виявлено скульптури з ієрогліфами «Змії».
Кераміка
Ель-Мірадор був відомий написами на кераміці, що є важливим джерелом з політичної та культурної історії мая. Відомий як один з найбільших центрів з виробництва таких написів.
Кераміка середини докласичного періоду була знайдена під час розкопок ряду домогосподарств на північ від комплексу Ель-Тигре в Західній групі, зокрема в «патіо-групах» А та В.
Історія досліджень
У 1926 році було виявлено руїни Ель-Мірадора. У 1930 році було проведено дослідження з повітря, здійснене фотографування, зокрема виявили комплекс Ла-Данта, спочатку прийнявши його за вулкан.
У 1962 році Ієн Грехем обстежив руїни і на підставі попереднього аналізу кераміки відніс їх до докласичного періоду. Починаючи з 1978 року, на городищі працювали три різних проекти американських наукових організацій на чолі із Брюсем Даліном з Католичного університету Америки і Реєм Матені з університету Байана Юнга.
З 1981 року значні дослідження здійснювала група археологів на чолі із Річардом Хансеном з університету Айдахо. За його ініціативою у 2001 році розпочато «Проект басейн Мірадор», спрямований на збереження археологічної пам'ятки і довкілля (захист 40 видів тварин, 200 — птахів, 300 — дерев) і водночас стимулювання економічного зростання за рахунок екологічного туризму. Цей проект підтримало національне географічне товариство і Фонд Новелла Гватемали, а також .
У 2002 році археологи домовилися про створення регіональної системи спеціальної охорони культурної спадщини як засобу охорони археологічних об'єктів в межах біосферного заповідника Мая. Тоді ж створено особливу археологічну зону «Мірадор—Ріо-Асуль» загальною площею 242,811 га.
Національним географічним товариством знято фільм «Світанок мая», де розповідається про Ель-Мірадор як найстарішу й найбільшу територію стародавніх мая. Цей фільм у 2005 році був одним з номінантів на премію «Оскар» в категорії документальних фільмів.
У 2008 році на створення Археологічного парку Ель-Мірадор приватні бізнесмени виділили 5 млн доларів. Проект почали реалізовувати Р. Хансен та його помічники.
Джерела
- Dahlin B.H. A colossus in Guatemala: the Preclassic Maya city of El Mirador // Archaeology. 1984. Vol.37. P. 18-25
- Hansen R.D. Excavations in the Tigre Complex, El Mirador, Peten, Guatemala. Provo, 1990. (англ.)
- Šprajc, Ivan, Carlos Morales-Aguilar, and Richard D. Hansen (2009). Early Maya Astronomy and Urban Planning at El Mirador, Peten, Guatemala. Anthropological Notebooks 15 (3): 79−101. (англ.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ель-Мірадор |
- El Mirador [ 1 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
El Mirador isp El Mirador ruyini mista civilizaciyi maya v departamenti Peten Gvatemala Z ispanskoyi movi perekladayetsya yak Erker U 2007 roci uryad Gvatemali visunuv El Mirador dlya vklyuchennya do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO El MiradorKrayinaGvatemalaRegionPetenIstoriyaDatuvannya600 do n e 900PeriodiDoklasichnij periodArheologichna kulturamayaDoslidzhennyaVidkrito1926 El Mirador u VikishovishiIstoriyaUtvorilasya v seredini doklasichnogo periodu Nadali znachna chastina dinastij derzhav maya pov yazuvali svoye viniknennya z oblastyu Mirador Davnij iyeroglifichna emblema perekladayetsya yak Kan Ahau Vtim starodavnya nazva mista nevidoma odniyeyu z najbilsh imovirnih versij ye Kan tobto Zmiya U podalshomu cej znak perejnyali volodari Kanulskoyi derzhavi Masshtabni rozbudovi rozpochalisya v period Mamom 600 300 roki do n e Vvazhayetsya sho misto bulo stoliceyu derzhavi v basejni richki Mirador odnim z centrom formuvannya civilizaciyi maya Protyagom pershih stolit isnuvannya pidporyadkovuvalosya mistu derzhavi Nakbe Vodnochas za rezultatami arheologichnih doslidzhen stalo vidomo pro vijskovi pohodi yaki dozvolili meshkancyam mista rozshiriti svoyu vladu Posilennyu El Miradora spriyalo vigidne geografichne polozhennya j normalne postachannya pitnoyu vodoyu Najbilshe pidnesennya vidbulosya u 300 do n e 100 rokah n e Todi misto rozshirilo svij vpliv na bilshu chastinu Petenu Samo naselennya dosyaglo kilkosti 100 250 tisyach mistyan Na dumku vchenih El Mirador protyagom 100 10 rokiv do n e pidkoriv mista Nakbe La Muralla Vaknab La Manteka Tintal Shulnal Viknal Chan Kan Vakna Paishban Naachtun Dos Lagunas zagalom blizko 30 mist doklasichnogo periodu z yakimi zv yazuvali sakbe 6 m zavvishki 40 m zavshirshki 40 km zavdovzhki El Mirador poyednala z Tintalyem greblya u 40 km sho ye najdovshoyu u Mesoamerici Misto zreshtoyu stalo znachnim naukovim ta ekonomichnim centrom Same miradorci odnimi z pershih maya vprovadili novi zasobi obrobki zemli i odomashnennya kultur sho spriyalo ekonomichnomu pidnesennyu El Miradora Uprodovzh rozkvitu mista velasya torgivlya z poselennyami dolini Motagua uzberezhzhyam Karibskogo basejnu i Tihogo okeanu Kaminalhujyu Osnovoyu torgivli bulo m yaso oleniv indikiv dikih svinej iguan cherepah mavp molyuskiv obsidian granit kvarcit mushli molyuskiv korali sil keramika vulkanichnij popil Tut vidbuvalisya pershi profesijni astronomichni doslidzhennya pro sho svidchat viyavleni piramidi U I st n e namitilasya derzhavna kriza viklikana posilennyam inshih mist basejnu Mirador i posilenim virubannyam lisiv dlya budivnictva dlya hramu serednogo rivnya potribno bulo 400 ga lisu Naprikinci doklasichnogo periodu v misti z yavilisya oboronni sporudi sho todi bulo ridkistyu dlya mist maya Ce na dumku doslidnikiv svidchit pro perehid do zahisnoyi taktiki Blizko 150 roku znachna chastina meshkanciv zalishilo El Mirador Zreshtoyu na pochatku III stolittya misto bulo zahopleno i znisheno vorogami na choli z Mutulskim carstvom Ostannim miscem boyu buv golovnij hram u Tigrovomu kompleksi Na pochatku klasichnogo periodu vstanovleni v El Miradori politichni ekonomichni religijni kulturni ustanovi stali osnovoyu dlya formuvannya derzhavnih institucij v Tikali ta Kalakmuli sho vvazhali sebe spadkoyemcyami cariv El Miradora Zvidsi pohodyat ideyi gegemoniyi imperiyi sho stali dominuyuchimi v klasichnij period El Mirador yak carstvo Kan peretvorilosya na svoyeridnu legendu maya klasichnogo periodu vcheni porivnyuyut jogo z yevropejskoyu legendoyu pro Kamelot OpisRoztashovano u pivnichnij chastini Gvatemali u basejni richki Mirador departamentu Peten na vidstani 13 km vid ruyin Nakbe i 8 km vid kordonu Gvatemali z Meksikoyu 60 km vid Tikalya Ye najbilshim i najdavnishim mistom basejnu Mirador El Mirador buv pobudovanij na krayu krutogo shilu yakij zabezpechuvav zahist z pivnochi i zahodu na shodi perebuvav pid zahistom bolit Arhitektura Zagalna plosha stanovit 26 km Na jogo teritoriyi viyavleno blizko 2000 budov Arhitekturu El Miradora vidnosyat do stilyu Peten yakij zapochatkuvavsya v same comu misti Pislya zanepadu El Miradora kolishni pidlegli mista prodovzhili rozvivati cej stil Znachna chastina piramid i hramiv maye zobrazhennya Zmiyinogo volodarya Osnovu gorodisha yavlyaye soboyu pryamokutnij trikutnih z 3 velikimi hramovimi kompleksami La Danta El Tigre Los Monos u vershinah j Centralnim Akropolem Centralna plosha bula u 4 razi bilshi za vidpovidnu ploshu v Tikali Bilya neyi viyavleno 2 velichezni piramidi z yakih najvidomishoyu ye kompleks La Danta Tapir Nazvu otrimav za te sho navkolo shvendyali chislenni grupi tapiriv Yiyi zvedeno blizko 400 roku do n e Nini vvazhayetsya najmasivnishoyu u sviti Ye najvishoyu budovoyu Dokolumbovoyi Ameriki Imovirno svoyeyu poyavoyu vin zobov yazanij cikavomu vlastivosti relyefu pri sposterezhenni z piramidi El Tigre vlitku nad vershinoyu La Danta znahoditsya trikutnik Mars Saturn Yupiter Obstezhennya pokazalo sho vin buv pobudovanij poverh prirodnogo pagorba sho dozvolilo starodavnim mayanskim arhitektoram stvoriti ansambl z teras piramid i hramiv Cej kompleks skladayetsya z 4 platform 3 hramiv zagalnoyu visotoyu 24 m Osnovu La Danta skladaye velichezna baza yaka dorivnyuye 36 futbolnim polyam rozmirom 330 620 m zavvishki 7 m yaka pidtrimuye drugu platformu tiyeyi zh visoti plosheyu 7 5 ga i piramidu z triadoyu Pavich Dali jde tretya platforma zavvishki 21 m i plosheyu 2 4 ga i zavershuye she odna hramova triada na tririvnevij osnovi Zagalom La Danta zavvishki 72 m z ob yemom 2 800 000 m Ce robit yiyi na 200000 m bilshe za Veliku piramidu v Yegipti Za pidrahunkami dlya sporudzhennya La Danta potribno bulo 15 miljoniv lyudino dniv Na sogodni rozkopana lishe verhnya chastina La Danta skladayetsya z velikih i pryamokutnih blokiv sho dobre pidignani odin do odnogo na ceglyanij kladci Vhid do La Danta zdijsnyuvavsya centralnimi shodami sho roztashovuvalisya vglib ciyeyi budovi Yih pidtrimuvali masivni maski zi stukko Nini vid nih zalishilisya lishe reshtki Chastinu La Danta stanovilo zhitlo znati Naprikinci La Danta peretvorilasya na suto kultovij centr Radiovuglecevij analiz doviv sho La Danta v ostannij raz vikoristovuvali blizko 180 roku Poruch z centralnoyu plosheyu viyavleno sotni budov Osnovu skladaye Centralnij Akropol v Zahidnij grupi El Miradoru zavvishki 28 m de meshkali volodari U palaci isnuvav Carskij basejn yakij buv chastinoyu gidravliki mista Akropol yavlyaye soboyu skladnij ansambl z dekilkoh piramid i dovgih palacovih budivel na 8 metrovij platformi osnovi rozmirami 300 150 m Na ploshi akropolya buli znajdeni zalishki stel Vsya Zahidna grupa sho ye ritualno administrativnim yadrom El Miradora bula ukriplena Z pivnochi i zahodu shili visochini na yakij vona roztashovuvalasya buli eskarpirovani a z pivdnya i shodu centr mista zahishala velichezna sistema kam yano zemlyanih ukriplen Pershu liniyu stanovila stina zagalnoyu dovzhinoyu 1270 m 20 m zavshirshki i vid 4 do 6 m zavvishki Z vnutrishnoyi storoni buv parapet i roztashovuvalisya dovgi pryamokutni sporudi yaki sluzhili shovishami Vvazhayetsya po verhu stini jshov chastokil Riv 5 6 m shirinoyu i 2 5 m glibinoyu viritij uzdovzh stini buv drugoyu liniyeyu ukriplen Dali roztashovani 15 hramiv 3 majdanchiki dlya gri v m yach kilka plosh tut znajdeni nefritovi ta obsidianovi artefakti i Grupa Puma akropol Puma Voni buli vkriti shtukaturkoyu zabarvlenoyu chervonim pigmentom Cyu tradiciyu v podalshoyu perejnyali majstri Tikalya Takozh znachnim kompleksom ye El Tigre triadovij kompleks sho otrimav nazvu vid vchenih Tigrovij sho roztashovano na ploshi El Tigre Maye zavvishki 55 47 m zagalnoyu plosheyu 21 750 m ob yem 380 000 m Distav nazvu za zobrazhennya chislennih yaguariv na stinah El Mirador ye odnim z najbilshim misc poshirennya yaguariv u Mesoamerici nasampered u viglyadi masok pri vhodi Yavlyaye soboyu masivnu piramidu z hramovoyu triadoyu Na pivdni roztashovana Budova 34 yaka takozh ye triadoyu Rozkopki na ploshi kompleksu na pivnich vid Budovi 34 zasvidchili sho budivnictvo tut pochalosya na mezhi IV III st do n e Navkolo cogo kompleksu isnuvali nevelichki budovi zagalnim ob yemom 48 680 m Tretim za rozmirom kompleksom ye Los Monos sho ye zavvishki 44 2 m Jogo baza stanovit 160 000 m Roztashovanij na pivden vid Tigrovogo kompleksu Los Monos takozh yavlyaye soboyu triadovij kompleks Jogo bulo zvedeno u 3 etapi pershij vidbuvavsya na pochatku seredno doklasichnogo periodu 2 i 3 naprikinci doklasichnogo periodu blizko 100 roku do n e Osnovu skladaye piramida zavvishki 42 m i ob yemom 305000 m Rozkopki na nizhnih rivnyah kompleksu Monos v Zahidnij grupi viyavili isnuvannya rannoyi sporudi yaka datuyetsya V IV stolittyami do n e Ce bula nevisoka 1 1 5 m platforma Richard Hansen vvazhaye sho v El Miradori v cej chas vzhe isnuvala E grupa z Budovoyu G212 Leon i Budovoyu 5D1 1 Naprikinci doklasichnogo periodu vinik Zahidnij akropol politiko administrativnij centr El Miradora piznogo chasu Shidna grupa pochinaye buduvatisya piznishe nizh kompleksi El Tigre i Los Monos Shidna grupa yavlyala soboyu suto ritualnij centr naprikinci isnuvannya El Miradora Na peretini z sakbe sho vede do Shidnoyi grupi buv pobudovanij specialnij prohid U comu misci doroga zvuzhuyetsya i perehodit u pidjom a potim u spusk po pohilij ploshini Zagalnij obsyag zemlyanih robit pri stvorenni ciyeyi oboronnoyi sistemi perevishiv 100000 m Na 2016 rik viyavleno skladnu merezhu sakbe sho skladalasya z 17 shlyahiv yaki z yednuvali El Mirador z prileglimi centrami na periferiyi Kozhna doroga dosyagala zavshirshki 40 m Razom voni ohoplyuvali teritoriyu v 200 km na dumku doslidnikiv vikoristovuvalisya dlya transportuvannya tovariv Skulptura Interes yavlyaye velikij friz zavdovzhki 3 m i zavshirshki 4 m yakij stvoreno blizko 300 roku do n e sho prikrashav Carskij basejn Na nomu zobrazheni mifologichni geroyi bliznyuki Hun Ahpu i Ishbalnke z golovoyu yihnogo batka Na vidstani 2 km vid ceremonialnogo centru El Mirador viyavleno skulpturi z iyeroglifami Zmiyi Keramika El Mirador buv vidomij napisami na keramici sho ye vazhlivim dzherelom z politichnoyi ta kulturnoyi istoriyi maya Vidomij yak odin z najbilshih centriv z virobnictva takih napisiv Keramika seredini doklasichnogo periodu bula znajdena pid chas rozkopok ryadu domogospodarstv na pivnich vid kompleksu El Tigre v Zahidnij grupi zokrema v patio grupah A ta V Istoriya doslidzhenU 1926 roci bulo viyavleno ruyini El Miradora U 1930 roci bulo provedeno doslidzhennya z povitrya zdijsnene fotografuvannya zokrema viyavili kompleks La Danta spochatku prijnyavshi jogo za vulkan U 1962 roci Iyen Grehem obstezhiv ruyini i na pidstavi poperednogo analizu keramiki vidnis yih do doklasichnogo periodu Pochinayuchi z 1978 roku na gorodishi pracyuvali tri riznih proekti amerikanskih naukovih organizacij na choli iz Bryusem Dalinom z Katolichnogo universitetu Ameriki i Reyem Mateni z universitetu Bajana Yunga Z 1981 roku znachni doslidzhennya zdijsnyuvala grupa arheologiv na choli iz Richardom Hansenom z universitetu Ajdaho Za jogo iniciativoyu u 2001 roci rozpochato Proekt basejn Mirador spryamovanij na zberezhennya arheologichnoyi pam yatki i dovkillya zahist 40 vidiv tvarin 200 ptahiv 300 derev i vodnochas stimulyuvannya ekonomichnogo zrostannya za rahunok ekologichnogo turizmu Cej proekt pidtrimalo nacionalne geografichne tovaristvo i Fond Novella Gvatemali a takozh U 2002 roci arheologi domovilisya pro stvorennya regionalnoyi sistemi specialnoyi ohoroni kulturnoyi spadshini yak zasobu ohoroni arheologichnih ob yektiv v mezhah biosfernogo zapovidnika Maya Todi zh stvoreno osoblivu arheologichnu zonu Mirador Rio Asul zagalnoyu plosheyu 242 811 ga Nacionalnim geografichnim tovaristvom znyato film Svitanok maya de rozpovidayetsya pro El Mirador yak najstarishu j najbilshu teritoriyu starodavnih maya Cej film u 2005 roci buv odnim z nominantiv na premiyu Oskar v kategoriyi dokumentalnih filmiv U 2008 roci na stvorennya Arheologichnogo parku El Mirador privatni biznesmeni vidilili 5 mln dolariv Proekt pochali realizovuvati R Hansen ta jogo pomichniki DzherelaDahlin B H A colossus in Guatemala the Preclassic Maya city of El Mirador Archaeology 1984 Vol 37 P 18 25 Hansen R D Excavations in the Tigre Complex El Mirador Peten Guatemala Provo 1990 angl Sprajc Ivan Carlos Morales Aguilar and Richard D Hansen 2009 Early Maya Astronomy and Urban Planning at El Mirador Peten Guatemala Anthropological Notebooks 15 3 79 101 angl PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu El MiradorEl Mirador 1 kvitnya 2016 u Wayback Machine ros