Сапоте-Бобаль (ісп. Zapote Bobal) — руїни міста цивілізації мая в північно-західному Петені (Гватемала). Отримала назву на честь рослини пахіри водяної з родини мальвових.
Сапоте-Бобаль | |
---|---|
Стела 12 з Сапоте-Бобаля | |
Країна | Гватемала |
Регіон | Петен |
Історія | |
Датування | 200 — 900 |
Періоди | Класичний період |
Археологічна культура | мая |
Дослідження | |
Відкрито | 1970-ті |
Відкривач | Ієн Грехем |
Історія
Стародавня назва міста невідома. Поселення утворилося наприкінці докласичного періоду. Навколо цього міста та сусіднім — Пахараль — утворилося царство Хіш-Віц («Ягуарові пагорби»). Тривалий час вважалося першою столицею цієї держави. Проте у 2001 році визнано, що скоріше Пахараль був першою столицею, а Сапоте-Бобаль важливим економічним центром разом з Ла-Хоянкою. Десь наприкінці VI або на початку VII ст. столицю Хіш-Віца перенесено до Сапоте-Бобаля. Його розквіт тривав з 600 до 800 року. Того часу володарі Хіш-Віца з незрозумілих причин використовували лише титул ахав (володар), а не кухуль ахав (священний володар), що дозволила низки дослідникам висунути теорію стосовно перебування в Сапоте-Бобалі одного з представників правлячої династії, а священний володар Хіш-Віца сидів у Ла-Хоянці або Пахаралі.
У 630-х роках опинилося під впливом Канульського царства. Тоді ж уклало союз з Південним Мутульським царством (під загальним контролем Кануля), допомагаючи ахаву останнього — Баахлах-Чан-К'авіілю — врятуватися від військ мутульців. Тоді ж укладено союз з Йокіб-К'інським царством. У рамках цього союзу Шукууб'-Чан-Ак, ахав Хіш-Віца в Сапоте-Бобалі, виступив проти Па'чанського царства, проте у 647 році зазнав поразки й потрапив у полон.
Незважаючи на це Сапоте-Бобаль не сильно постраждав, швидко відновився в правління …-Ті’-К'авііля завдяки підтримці союзників. Після занепаду Кануля у 690-х роках у союзі з південним Мутулєм зумів відстояти свою самостійність проти Мутульської держави. Водночас налагодив добрі відносини з царствами Вака' (в городищі Ель-Перу) і Ік' (в городищі Мотуль-де-Сан-Хосе).
У IX столітті відбувся занепад міста, яке було залишено: більшість населення, насамперед знать і ремісники, перебралися до Ла-Хоянки. До 900 року перестало існувати як місто.
Опис
Розташовано на південь від річки Сан-Педро-Мартир, у північно-західній частині департаменту Петен.
Ритуально-адміністративний центр складався з центральної площі, 65 будов. Головна площа зведена на природному узвишші завдовжки 1 км і 700 м завширшки, що було вирівняно. Основними будовами є 3 храми-піраміди заввишки 11-12 м. Неподалік розташовано північну площу з царським палацом. На південь від центральної площі виявлено 4 дворики і храм-піраміда заввишки 25 м, яка є найвищою будовою пам'ятки.
Навколо ритуально-адміністративного центру розташовувався житловий комплекс радіусом 2,5 км, що має 400 будов.
На території в свій час існувало декілька штучних водойм, які виявили археологи.
Натепер знайдено 16 різьбленим стел (з 642 до 749 року) і 21 вівтарів, переважно в передній частині Будови 55, відомої як Ель-Цементеріо (Цвинтар).
Історія досліджень
Відкрито й досліджено Ієном Грехемом у 1970-х роках. Саме він надав археологічній пам'ятці сучасну назву. У 2003 році епіграфіст Девід Стюарт довів належність Сапоте-Бобаля до царства Хіш-Віца. Того ж року засновано археологічний проект «Північно-Західний Петен», якій очолили Джеймс Фіцсиммонс з Коледжу Міддлбарі та Лора Гамес з Піттсбурзького університету.
Джерела
- Breuil, Véronique, Laura Gamez, James L. Fitzsimmons, Jean-Paul Metailie, Edy Barrios, and Edwin Roman (2004) Primeras noticias de Zapote Bobal, una ciudad maya clasica del norocidente de Peten, Guatemala. Mayab 17: 61-83. (ісп.)
Посилання
- Zapote Bobal [недоступне посилання з листопада 2017]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sapote Bobal isp Zapote Bobal ruyini mista civilizaciyi maya v pivnichno zahidnomu Peteni Gvatemala Otrimala nazvu na chest roslini pahiri vodyanoyi z rodini malvovih Sapote BobalStela 12 z Sapote BobalyaKrayinaGvatemalaRegionPetenIstoriyaDatuvannya200 900PeriodiKlasichnij periodArheologichna kulturamayaDoslidzhennyaVidkrito1970 tiVidkrivachIyen GrehemIstoriyaStarodavnya nazva mista nevidoma Poselennya utvorilosya naprikinci doklasichnogo periodu Navkolo cogo mista ta susidnim Paharal utvorilosya carstvo Hish Vic Yaguarovi pagorbi Trivalij chas vvazhalosya pershoyu stoliceyu ciyeyi derzhavi Prote u 2001 roci viznano sho skorishe Paharal buv pershoyu stoliceyu a Sapote Bobal vazhlivim ekonomichnim centrom razom z La Hoyankoyu Des naprikinci VI abo na pochatku VII st stolicyu Hish Vica pereneseno do Sapote Bobalya Jogo rozkvit trivav z 600 do 800 roku Togo chasu volodari Hish Vica z nezrozumilih prichin vikoristovuvali lishe titul ahav volodar a ne kuhul ahav svyashennij volodar sho dozvolila nizki doslidnikam visunuti teoriyu stosovno perebuvannya v Sapote Bobali odnogo z predstavnikiv pravlyachoyi dinastiyi a svyashennij volodar Hish Vica sidiv u La Hoyanci abo Paharali U 630 h rokah opinilosya pid vplivom Kanulskogo carstva Todi zh uklalo soyuz z Pivdennim Mutulskim carstvom pid zagalnim kontrolem Kanulya dopomagayuchi ahavu ostannogo Baahlah Chan K aviilyu vryatuvatisya vid vijsk mutulciv Todi zh ukladeno soyuz z Jokib K inskim carstvom U ramkah cogo soyuzu Shukuub Chan Ak ahav Hish Vica v Sapote Bobali vistupiv proti Pa chanskogo carstva prote u 647 roci zaznav porazki j potrapiv u polon Nezvazhayuchi na ce Sapote Bobal ne silno postrazhdav shvidko vidnovivsya v pravlinnya Ti K aviilya zavdyaki pidtrimci soyuznikiv Pislya zanepadu Kanulya u 690 h rokah u soyuzi z pivdennim Mutulyem zumiv vidstoyati svoyu samostijnist proti Mutulskoyi derzhavi Vodnochas nalagodiv dobri vidnosini z carstvami Vaka v gorodishi El Peru i Ik v gorodishi Motul de San Hose U IX stolitti vidbuvsya zanepad mista yake bulo zalisheno bilshist naselennya nasampered znat i remisniki perebralisya do La Hoyanki Do 900 roku perestalo isnuvati yak misto OpisRoztashovano na pivden vid richki San Pedro Martir u pivnichno zahidnij chastini departamentu Peten Ritualno administrativnij centr skladavsya z centralnoyi ploshi 65 budov Golovna plosha zvedena na prirodnomu uzvishshi zavdovzhki 1 km i 700 m zavshirshki sho bulo virivnyano Osnovnimi budovami ye 3 hrami piramidi zavvishki 11 12 m Nepodalik roztashovano pivnichnu ploshu z carskim palacom Na pivden vid centralnoyi ploshi viyavleno 4 dvoriki i hram piramida zavvishki 25 m yaka ye najvishoyu budovoyu pam yatki Navkolo ritualno administrativnogo centru roztashovuvavsya zhitlovij kompleks radiusom 2 5 km sho maye 400 budov Na teritoriyi v svij chas isnuvalo dekilka shtuchnih vodojm yaki viyavili arheologi Nateper znajdeno 16 rizblenim stel z 642 do 749 roku i 21 vivtariv perevazhno v perednij chastini Budovi 55 vidomoyi yak El Cementerio Cvintar Istoriya doslidzhenVidkrito j doslidzheno Iyenom Grehemom u 1970 h rokah Same vin nadav arheologichnij pam yatci suchasnu nazvu U 2003 roci epigrafist Devid Styuart doviv nalezhnist Sapote Bobalya do carstva Hish Vica Togo zh roku zasnovano arheologichnij proekt Pivnichno Zahidnij Peten yakij ocholili Dzhejms Ficsimmons z Koledzhu Middlbari ta Lora Games z Pittsburzkogo universitetu DzherelaBreuil Veronique Laura Gamez James L Fitzsimmons Jean Paul Metailie Edy Barrios and Edwin Roman 2004 Primeras noticias de Zapote Bobal una ciudad maya clasica del norocidente de Peten Guatemala Mayab 17 61 83 isp PosilannyaZapote Bobal nedostupne posilannya z listopada 2017