Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кіцкани (рос. Кицканы; рум. Chițcani) — село в Слободзейському районі в Молдові (Придністров'ї). Згідно з законодавством Республіки Молдова, входить до складу Каушенського району і є адміністративним центром однойменної комуни, до складу якої також входять села Меренешть та Загорна.
| Село Кіцкани рум. Chițcani | ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
|---|---|---|---|---|
| 46°47′08″ пн. ш. 29°36′31″ сх. д. / 46.78556° пн. ш. 29.60861° сх. д.Координати: 46°47′08″ пн. ш. 29°36′31″ сх. д. / 46.78556° пн. ш. 29.60861° сх. д. | ||||
| Країна |  Молдова | |||
| Район | Слободзейський район | |||
| Комуна | Кіцкань | |||
| Перша згадка | 1367 | |||
| Населення | 9000 (2004) | |||
| Поштові індекси (Poșta Moldovei) | MD-5714 | |||
| Висота над р.м. | 4 м м | |||
| Відстань | ||||
| До районного центру | ||||
| До Кишинева | ||||
| Місцева влада | ||||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| GeoNames | 618067 | |||
| Freebase | /m/0cq48p | |||
| Карта | ||||
  Кіцкани Кіцкани (Молдова) | ||||
 Кіцкани у Вікісховищі | ||||
Географія
Село розташоване в західній частині району на правому високому березі річки Дністер, на водороздільному виступі, що відомий як «Кіцканський мис», між долинами річок Дністер і Ботна. Село розташоване за 22 км від райцентру і за 8 км від залізничної станції Тирасполь. Кіцкань історично займала виключно вигідне транспортно і торгово-географічне положення на шляхах з центру Молдавського князівства уздовж Дністера на Білгород, з Буджаку на Поділля. Нині село зручно розташоване поблизу Тирасполя - головного споживача сільськогосподарської продукції Кіцкані.
Населений пункт має винятково важливе стратегічне значення, оскільки контролює підступи до переправи через Дністер і пануючої висоти - «Кіцканськоги мису» (158,1 м), або так званому Кіцканському плацдарму, що зіграв вирішальну роль в Яссько-Кишинівській операції 1944 року. Ця висота служила зручною точкою для артилерійського обстрілу населених пунктів в долині Дністра, що використовували нацисти в 1944 році. Село входить до складу Тираспольсько-Бендерської агломерації.
Історія
Заснування села. Розвиток в XIX столітті
Назва села перекладається з румунської мови як землерийки. Село Кіцкань засноване в 1367 році. Кіцкань вперше згадуються в документах 1527 року . Проте археологічні пам'ятники в околицях села свідчать про перебування тут людей задовго до заснування населеного пункту. Серед них виділяються Верхній Траянів вал, гетське городище, могильники, курганні комплекси.
Чисельність населення Кіцкані в XVII-XVIII ст. була схильна до різких коливань через постійні татарські набіги, залучення селян на будівництво і ремонт Бендерської фортеці і доріг, втечі селян за Дністер в Запорізьку Січ, у Слобожанщину, Поділля і Галичину. Враховуючи характер та інтенсивність господарської діяльності, особливості топографії села можна припустити, що в середині XVIII століття в селі налічувалося 30-40 дворів і проживало не більше 150-200 осіб.
В 1812 році разом з приєднанням Бессарабії село стає частиною Російської імперії надалі у складі Бендерського повіту Бессарабської губернії. Вагому роль у житті села зіграв, заснований в 1859 році Ново-Нямецький Свято-Вознесенський монастир. У 1861 році монастир отримує у власність 1859 десятин лісових угідь. У 1862 році казенне село Кіцкань передається у власність монастирю. У напівкріпацьку залежність потрапляють 272 кіцканських і копанських родини. Монастирю було передано найкращі землі села. Багато кіцканців були змушені переселитися в міста і села Лівобережжя.
Розвиток села в другій половині XX століття
У 1960-70-і роки настає розквіт аграрного виробництва в місцевому колгоспі. Колгосп «Червоний садівник» досяг великих успіхів в економіці та соціально-побутовому будівництві. Матеріально-технічна база колгоспу вивела його в десятку найбільш оснащених в МРСР. Так була створена потужна меліоративна система, яка зрошувала майже 800 га, що було одним з найбільших показників в Молдавській РСР. Будуються великий тепличний комбінат, овочесховища, польові дороги, здійснюється зарибнення ставків. Наприкінці 1960-х рр. «Червоний садівник» увійшов до числа колгоспів-мільйонерів. До середини 1970-х рр. щорічний чистий прибуток колгоспу сягав 3 млн рублів.
Колгосп мав овочево-садівничу спеціалізацію. Понад 400 га колгоспних земель було відведено під вирощування томатів, баклажанів, огірків, редиски, різноманітної зелені та інших овочевих культур. На заплавних землях отримало розвиток баштанництво. Головною спеціалізацією колгоспу було вирощування яблук, груш, слив, абрикосів, персиків, айви, черешні, вишні. Під фруктові сади було відведено понад 300 га землі. Щорічно колгосп збирав близько 10-15 тис. тонн плодів. На західному схилі Кіцканського мису розбивається масив виноградників площею більше 200 га. Особлива увага приділялася бджільництву і рибництву. У ставках вирощували товстолобика, коропа, білого амура, карася, ляща.
У 1960-80-і роки в основному на кошти колгоспу були побудовані: 2 середні і 1 восьмирічна школи; Будинок культури; музична студія; шахово-шашковий клуб "Каїсса"; літня естрада; літній кінотеатр; 2 бібліотеки - доросла та дитяча; поліклініка, лікарня; пологовий будинок; аптека; 4 дитячих садки; відділення зв'язку та ощадкаси; комбінат побутового обслуговування; готель; ресторан; 6 магазинів; 2 музею; парк культури і відпочинку, баня. У селі були встановлені пам'ятник В. І. Леніну і пам'ятник радянським воїнам, полеглим у Великій Вітчизняній війні, Меморіал Яссько-Кишинівській операції. З Кіцкані в Тирасполь і Слободзею були налагоджені маршрути рейсових автобусів, чому сприяли будівництво моста, що зв'язує село з центром Тирасполя. Кіцкань - стало першим селом в Молдавській РСР, яке ще в 1989 році на засіданні сільської Ради офіційно затвердило свій герб.
Враховуючи велику територію села, його умовно поділили на адміністративно-територіальні одиниці: Меренешть, Загірне, Індія, Центр, Рипа, Фламинда-I Фламинда-II, Прагон, Царани, Габарда, Голопузівка.
Сучасна Кіцкань
Наприкінці 1990-х рр. колгосп був ліквідований. На його місці сформувалися невеликі дрібнотоварні кооперативи. Спеціалізацією Кіцканського сільського господарства є овочівництво (у тому числі парникове), садівництво, виноградарство, рибництво, бджільництво. Частина жителів села знаходять роботу в сусідніх містах Придністров'я - Тирасполі і Бендерах. Сучасна Кіцкань - багатонаціональне село. Станом на 1 січня 2004 року в селі проживало близько 9 тис. чол. (52% - жінки), з них росіяни становлять 53%, молдавани - 34%, українці - 10%, проживають також болгари , гагаузи, білоруси.. У селі налічувалося 2 855 домогосподарств.
Визначні місця
- Обеліск бойової слави на Кіцканському плацдармі
- Свято-Вознесенський Ново-Нямецький (Кіцканський монастир)
Див. також
Примітки
- (рос.). 13.09.2008. Архів оригіналу за 4 лютого 2016. Процитовано 16 квітня 2013.
 | Це незавершена стаття з географії Молдови. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kickani ros Kickany rum Chițcani selo v Slobodzejskomu rajoni v Moldovi Pridnistrov yi Zgidno z zakonodavstvom Respubliki Moldova vhodit do skladu Kaushenskogo rajonu i ye administrativnim centrom odnojmennoyi komuni do skladu yakoyi takozh vhodyat sela Merenesht ta Zagorna selo komuna Moldovi Selo Kickani rum Chițcani Osnovni dani 46 47 08 pn sh 29 36 31 sh d 46 78556 pn sh 29 60861 sh d 46 78556 29 60861 Koordinati 46 47 08 pn sh 29 36 31 sh d 46 78556 pn sh 29 60861 sh d 46 78556 29 60861Krayina MoldovaRajon Slobodzejskij rajonKomuna KickanPersha zgadka 1367Naselennya 9000 2004 Poshtovi indeksi Poșta Moldovei MD 5714Visota nad r m 4 m mVidstan Do rajonnogo centru Do Kishineva Misceva vlada Identifikatori i posilannya GeoNames 618067Freebase m 0cq48pKartaKickaniKickani Moldova Kickani u VikishovishiGeografiyaSelo roztashovane v zahidnij chastini rajonu na pravomu visokomu berezi richki Dnister na vodorozdilnomu vistupi sho vidomij yak Kickanskij mis mizh dolinami richok Dnister i Botna Selo roztashovane za 22 km vid rajcentru i za 8 km vid zaliznichnoyi stanciyi Tiraspol Kickan istorichno zajmala viklyuchno vigidne transportno i torgovo geografichne polozhennya na shlyahah z centru Moldavskogo knyazivstva uzdovzh Dnistera na Bilgorod z Budzhaku na Podillya Nini selo zruchno roztashovane poblizu Tiraspolya golovnogo spozhivacha silskogospodarskoyi produkciyi Kickani Naselenij punkt maye vinyatkovo vazhlive strategichne znachennya oskilki kontrolyuye pidstupi do perepravi cherez Dnister i panuyuchoyi visoti Kickanskogi misu 158 1 m abo tak zvanomu Kickanskomu placdarmu sho zigrav virishalnu rol v Yassko Kishinivskij operaciyi 1944 roku Cya visota sluzhila zruchnoyu tochkoyu dlya artilerijskogo obstrilu naselenih punktiv v dolini Dnistra sho vikoristovuvali nacisti v 1944 roci Selo vhodit do skladu Tiraspolsko Benderskoyi aglomeraciyi IstoriyaZasnuvannya sela Rozvitok v XIX stolitti Nazva sela perekladayetsya z rumunskoyi movi yak zemlerijki Selo Kickan zasnovane v 1367 roci Kickan vpershe zgaduyutsya v dokumentah 1527 roku Prote arheologichni pam yatniki v okolicyah sela svidchat pro perebuvannya tut lyudej zadovgo do zasnuvannya naselenogo punktu Sered nih vidilyayutsya Verhnij Trayaniv val getske gorodishe mogilniki kurganni kompleksi Chiselnist naselennya Kickani v XVII XVIII st bula shilna do rizkih kolivan cherez postijni tatarski nabigi zaluchennya selyan na budivnictvo i remont Benderskoyi forteci i dorig vtechi selyan za Dnister v Zaporizku Sich u Slobozhanshinu Podillya i Galichinu Vrahovuyuchi harakter ta intensivnist gospodarskoyi diyalnosti osoblivosti topografiyi sela mozhna pripustiti sho v seredini XVIII stolittya v seli nalichuvalosya 30 40 dvoriv i prozhivalo ne bilshe 150 200 osib V 1812 roci razom z priyednannyam Bessarabiyi selo staye chastinoyu Rosijskoyi imperiyi nadali u skladi Benderskogo povitu Bessarabskoyi guberniyi Vagomu rol u zhitti sela zigrav zasnovanij v 1859 roci Novo Nyameckij Svyato Voznesenskij monastir U 1861 roci monastir otrimuye u vlasnist 1859 desyatin lisovih ugid U 1862 roci kazenne selo Kickan peredayetsya u vlasnist monastiryu U napivkripacku zalezhnist potraplyayut 272 kickanskih i kopanskih rodini Monastiryu bulo peredano najkrashi zemli sela Bagato kickanciv buli zmusheni pereselitisya v mista i sela Livoberezhzhya Rozvitok sela v drugij polovini XX stolittya Obelisk bojovoyi Slavi na Kickanskomu placdarmi na pridnistrovskomu rubli 2007 roku U 1960 70 i roki nastaye rozkvit agrarnogo virobnictva v miscevomu kolgospi Kolgosp Chervonij sadivnik dosyag velikih uspihiv v ekonomici ta socialno pobutovomu budivnictvi Materialno tehnichna baza kolgospu vivela jogo v desyatku najbilsh osnashenih v MRSR Tak bula stvorena potuzhna meliorativna sistema yaka zroshuvala majzhe 800 ga sho bulo odnim z najbilshih pokaznikiv v Moldavskij RSR Buduyutsya velikij teplichnij kombinat ovocheshovisha polovi dorogi zdijsnyuyetsya zaribnennya stavkiv Naprikinci 1960 h rr Chervonij sadivnik uvijshov do chisla kolgospiv miljoneriv Do seredini 1970 h rr shorichnij chistij pributok kolgospu syagav 3 mln rubliv Kolgosp mav ovochevo sadivnichu specializaciyu Ponad 400 ga kolgospnih zemel bulo vidvedeno pid viroshuvannya tomativ baklazhaniv ogirkiv rediski riznomanitnoyi zeleni ta inshih ovochevih kultur Na zaplavnih zemlyah otrimalo rozvitok bashtannictvo Golovnoyu specializaciyeyu kolgospu bulo viroshuvannya yabluk grush sliv abrikosiv persikiv ajvi chereshni vishni Pid fruktovi sadi bulo vidvedeno ponad 300 ga zemli Shorichno kolgosp zbirav blizko 10 15 tis tonn plodiv Na zahidnomu shili Kickanskogo misu rozbivayetsya masiv vinogradnikiv plosheyu bilshe 200 ga Osobliva uvaga pridilyalasya bdzhilnictvu i ribnictvu U stavkah viroshuvali tovstolobika koropa bilogo amura karasya lyasha U 1960 80 i roki v osnovnomu na koshti kolgospu buli pobudovani 2 seredni i 1 vosmirichna shkoli Budinok kulturi muzichna studiya shahovo shashkovij klub Kayissa litnya estrada litnij kinoteatr 2 biblioteki dorosla ta dityacha poliklinika likarnya pologovij budinok apteka 4 dityachih sadki viddilennya zv yazku ta oshadkasi kombinat pobutovogo obslugovuvannya gotel restoran 6 magaziniv 2 muzeyu park kulturi i vidpochinku banya U seli buli vstanovleni pam yatnik V I Leninu i pam yatnik radyanskim voyinam poleglim u Velikij Vitchiznyanij vijni Memorial Yassko Kishinivskij operaciyi Z Kickani v Tiraspol i Slobodzeyu buli nalagodzheni marshruti rejsovih avtobusiv chomu spriyali budivnictvo mosta sho zv yazuye selo z centrom Tiraspolya Kickan stalo pershim selom v Moldavskij RSR yake she v 1989 roci na zasidanni silskoyi Radi oficijno zatverdilo svij gerb Vrahovuyuchi veliku teritoriyu sela jogo umovno podilili na administrativno teritorialni odinici Merenesht Zagirne Indiya Centr Ripa Flaminda I Flaminda II Pragon Carani Gabarda Golopuzivka Suchasna Kickan Novo Nyameckij Kickanskij monastir na groshovomu znaku v 10 pridnistrovskih rubliv 2000 roku Naprikinci 1990 h rr kolgosp buv likvidovanij Na jogo misci sformuvalisya neveliki dribnotovarni kooperativi Specializaciyeyu Kickanskogo silskogo gospodarstva ye ovochivnictvo u tomu chisli parnikove sadivnictvo vinogradarstvo ribnictvo bdzhilnictvo Chastina zhiteliv sela znahodyat robotu v susidnih mistah Pridnistrov ya Tiraspoli i Benderah Suchasna Kickan bagatonacionalne selo Stanom na 1 sichnya 2004 roku v seli prozhivalo blizko 9 tis chol 52 zhinki z nih rosiyani stanovlyat 53 moldavani 34 ukrayinci 10 prozhivayut takozh bolgari gagauzi bilorusi U seli nalichuvalosya 2 855 domogospodarstv Viznachni miscyaObelisk bojovoyi slavi na Kickanskomu placdarmi Svyato Voznesenskij Novo Nyameckij Kickanskij monastir Div takozhKickanskij placdarm Kickanskij monastirPrimitki ros 13 09 2008 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2016 Procitovano 16 kvitnya 2013 Ce nezavershena stattya z geografiyi Moldovi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi