Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
І́гор Олекса́ндрович Кістякі́вський (4 (16) січня 1876, Київ — 1940, Париж) — український державний діяч, міністр внутрішніх справ Гетьманського уряду України.
| Ігор Олександрович Кістяківський | |
|---|---|
 Ігор Кістякіський — міністр внутрішніх справ Української держави. Часопис "Око", 1918 рік. | |
2-й Міністр внутрішніх справ Гетьманського уряду України  | |
| липень 1918 — жовтень 1918 | |
| Попередник | Лизогуб Федір Андрійович |
| Наступник | Рейнбот Віктор Євгенович |
| | |
| Народився | 4 (16) січня 1876[1] Київ, Російська імперія[1] |
| Помер | 1940 Париж, Франція |
| Похований | Сент-Женев'єв-де-Буа |
| Відомий як | адвокат |
| Місце роботи | КНУ імені Тараса Шевченка і МДУ |
| Країна | Російська імперія, УНР і Українська Держава |
| Національність | українець |
| Alma mater | Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка |
| Політична партія | Конституційно-демократична партія |
| Батько | Олександр Федорович Кістяківський |
| Професія | український державний діяч |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис
Народився 4 (16) січня 1876 року в Києві у родині українського вченого, юриста, громадського діяча, професора Київського університету Олександра Федоровича Кістяківського. Закінчив юридичний факультет Київського університету Святого Володимира (1897). В юнацькі і студентські роки часто зустрічався з Володимиром Антоновичем, Павлом Житецьким, П. Науменком, спілкування з якими сприяло формуванню національного світогляду.
Декілька років навчався в університетах Німеччини. Після повернення додому обраний доцентом Київського університету св. Володимира. З 1903 жив у Москві, де займався адвокатською практикою і викладав в університеті. Разом з В. Вернадським та ін. науковцями залишив викладацьку роботу в університеті на знак протесту проти реакційної політики міністра освіти Л. Кассо. В 1910-17 викладав у Московському комерційному інституті. У лютому 1911 разом із В. Вернадським та іншими науковцями залишив викладацьку роботу в Московському університеті на знак протесту проти порушення університетської автономії.
Співпрацював з діячами українського національного руху, матеріально підтримував видання часопису «Украинская Жизнь».
У травні 1918 призначений державним секретарем Української Держави. 5 липня 1918 наказом Гетьмана П.Скоропадського в.о. державного секретаря І.Кістяківського призначено міністром внутрішніх справ. В липні-листопаді 1918 — міністр внутрішніх справ у кабінетах Ф. Лизогуба і С. Гербеля. Належав в уряді до групи міністрів (В. Любинський, Д. Дорошенко, Б. Бутенко, О. Рогоза), які відстоювали незалежницький курс та виступали проти укладення федеративного договору з Росією.
З 1919 жив у Стамбулі, пізніше — у Парижі. Співпрацював з російськими еміграційними колами. Автор праць: «Боргова відповідальність наслідника в римському праві» (1900), «Поняття про суб'єкт права» (1903) та ін.
Родина
Брати:
Примітки
- метрична книга
Джерела
- І. Б. Усенко. Кістяківський Ігор Олександрович [ 20 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 336. — .
- І. Б. Усенко. Кістяківський Ігор Олександрович [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Гай-Ныжнык П. П. Игорь Кистяковский: российский кадет и государственный деятель Украины / П. П. Гай-Ныжнык // Белоруссия и Украина: история и культура: Сборник статей. — Вып.5. — М.: Институт славяноведения РАН, 2015. [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Гай-Нижник П. П. Ігор Кістяковський: особистість, політик, державний діяч України // Гілея. — 2010. — № 38. — серпень. — С.38-53. [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Гай-Нижник П. П. Ігор Кістяківський — державний секретар і міністр внутрішніх справ Української Держави: нариси до політичного портрету // Науково-документальна збірка до 90-річчя запровадження державної служби в Україні. — К.: Центр сприяння інституційному розвитку державної служби, 2008. — С.71–82. [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Гай-Нижник Павло Павлович. Ігор Кістяковський — «злий геній і дух» Гетьмана Скоропадського // Київська старовина. — 2005. — № 1. — С.161–172. [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Проект «Українці в світі» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Література
- В. І. Головченко. Кістяківський Ігор Олександрович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
Посилання
- Кістяківський Ігор Олександрович [ 4 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
 | Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
I gor Oleksa ndrovich Kistyaki vskij 4 16 sichnya 1876 Kiyiv 1940 Parizh ukrayinskij derzhavnij diyach ministr vnutrishnih sprav Getmanskogo uryadu Ukrayini Igor Oleksandrovich KistyakivskijIgor Oleksandrovich KistyakivskijIgor Kistyakiskij ministr vnutrishnih sprav Ukrayinskoyi derzhavi Chasopis Oko 1918 rik 2 j Ministr vnutrishnih sprav Getmanskogo uryadu Ukrayinilipen 1918 zhovten 1918Poperednik Lizogub Fedir AndrijovichNastupnik Rejnbot Viktor YevgenovichNarodivsya 4 16 sichnya 1876 1 Kiyiv Rosijska imperiya 1 Pomer 1940 Parizh FranciyaPohovanij Sent Zhenev yev de BuaVidomij yak advokatMisce roboti KNU imeni Tarasa Shevchenka i MDUKrayina Rosijska imperiya UNR i Ukrayinska DerzhavaNacionalnist ukrayinecAlma mater Yuridichnij fakultet Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa ShevchenkaPolitichna partiya Konstitucijno demokratichna partiyaBatko Oleksandr Fedorovich KistyakivskijProfesiya ukrayinskij derzhavnij diyach Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kistyakivskij ZhittyepisNarodivsya 4 16 sichnya 1876 18760116 roku v Kiyevi u rodini ukrayinskogo vchenogo yurista gromadskogo diyacha profesora Kiyivskogo universitetu Oleksandra Fedorovicha Kistyakivskogo Zakinchiv yuridichnij fakultet Kiyivskogo universitetu Svyatogo Volodimira 1897 V yunacki i studentski roki chasto zustrichavsya z Volodimirom Antonovichem Pavlom Zhiteckim P Naumenkom spilkuvannya z yakimi spriyalo formuvannyu nacionalnogo svitoglyadu Dekilka rokiv navchavsya v universitetah Nimechchini Pislya povernennya dodomu obranij docentom Kiyivskogo universitetu sv Volodimira Z 1903 zhiv u Moskvi de zajmavsya advokatskoyu praktikoyu i vikladav v universiteti Razom z V Vernadskim ta in naukovcyami zalishiv vikladacku robotu v universiteti na znak protestu proti reakcijnoyi politiki ministra osviti L Kasso V 1910 17 vikladav u Moskovskomu komercijnomu instituti U lyutomu 1911 razom iz V Vernadskim ta inshimi naukovcyami zalishiv vikladacku robotu v Moskovskomu universiteti na znak protestu proti porushennya universitetskoyi avtonomiyi Spivpracyuvav z diyachami ukrayinskogo nacionalnogo ruhu materialno pidtrimuvav vidannya chasopisu Ukrainskaya Zhizn U travni 1918 priznachenij derzhavnim sekretarem Ukrayinskoyi Derzhavi 5 lipnya 1918 nakazom Getmana P Skoropadskogo v o derzhavnogo sekretarya I Kistyakivskogo priznacheno ministrom vnutrishnih sprav V lipni listopadi 1918 ministr vnutrishnih sprav u kabinetah F Lizoguba i S Gerbelya Nalezhav v uryadi do grupi ministriv V Lyubinskij D Doroshenko B Butenko O Rogoza yaki vidstoyuvali nezalezhnickij kurs ta vistupali proti ukladennya federativnogo dogovoru z Rosiyeyu Z 1919 zhiv u Stambuli piznishe u Parizhi Spivpracyuvav z rosijskimi emigracijnimi kolami Avtor prac Borgova vidpovidalnist naslidnika v rimskomu pravi 1900 Ponyattya pro sub yekt prava 1903 ta in RodinaBrati Kistyakovskij Bogdan Oleksandrovich Kistyakovskij Volodimir OleksandrovichPrimitkimetrichna kniga d Track Q932420d Track Q34544468DzherelaI B Usenko Kistyakivskij Igor Oleksandrovich 20 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 336 ISBN 978 966 00 0692 8 I B Usenko Kistyakivskij Igor Oleksandrovich 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Gaj Nyzhnyk P P Igor Kistyakovskij rossijskij kadet i gosudarstvennyj deyatel Ukrainy P P Gaj Nyzhnyk Belorussiya i Ukraina istoriya i kultura Sbornik statej Vyp 5 M Institut slavyanovedeniya RAN 2015 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Gaj Nizhnik P P Igor Kistyakovskij osobistist politik derzhavnij diyach Ukrayini Gileya 2010 38 serpen S 38 53 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Gaj Nizhnik P P Igor Kistyakivskij derzhavnij sekretar i ministr vnutrishnih sprav Ukrayinskoyi Derzhavi narisi do politichnogo portretu Naukovo dokumentalna zbirka do 90 richchya zaprovadzhennya derzhavnoyi sluzhbi v Ukrayini K Centr spriyannya institucijnomu rozvitku derzhavnoyi sluzhbi 2008 S 71 82 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Gaj Nizhnik Pavlo Pavlovich Igor Kistyakovskij zlij genij i duh Getmana Skoropadskogo Kiyivska starovina 2005 1 S 161 172 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Proekt Ukrayinci v sviti 4 bereznya 2016 u Wayback Machine LiteraturaV I Golovchenko Kistyakivskij Igor Oleksandrovich Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 XPosilannyaKistyakivskij Igor Oleksandrovich 4 serpnya 2020 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi