Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Голубі́вка (до 1944 року — Голубівський Рудник; у 1962–2016 роках — Кіровськ) — місто в Україні, у Кадіївській міській громаді Алчевського району Луганської області.
| Голубівка | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
 | |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна | ||||||||
| Область | Луганська область | ||||||||
| Район | Алчевський район | ||||||||
| Громада | Кадіївська міська громада | ||||||||
| Засноване | 1764 як селище Голубівське | ||||||||
| Статус міста | з 1962 року | ||||||||
| Населення | ▼27 703 (01.01.2017) | ||||||||
| Агломерація | Алчевсько-Кадіївська | ||||||||
| Площа | 34,96 км² | ||||||||
| Густота населення | 792 осіб/км² | ||||||||
| Поштові індекси | 93880—889 | ||||||||
| Телефонний код | +380-6446 | ||||||||
| Координати | 48°38′15″ пн. ш. 38°38′36″ сх. д. / 48.63750° пн. ш. 38.64333° сх. д.Координати: 48°38′15″ пн. ш. 38°38′36″ сх. д. / 48.63750° пн. ш. 38.64333° сх. д. | ||||||||
| Висота над рівнем моря | 189 м | ||||||||
| Водойма | р. Лугань | ||||||||
| Назва мешканців | голубівча́нин, голубівча́нка, голубівча́ни | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Голубівка | ||||||||
| До станції | 4 км | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - залізницею | 122 км | ||||||||
| - автошляхами | 59,2 км | ||||||||
| До Києва | |||||||||
| - залізницею | 862 км | ||||||||
| - автошляхами | 722 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Рада | Кіровська міська рада | ||||||||
| Адреса | 93800, Луганської обл., м. Голубівка, вул. 23 партз'їзду, 7 | ||||||||
| Міський голова | Патюта Володимир Васильович | ||||||||
|
| |||||||||
Кіровській міській раді підпорядковані 2 смт (Донецький і Криничанське).
З 2014 року під окупацією російською терористичною організацією «Луганська народна республіка».
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області» увійшло до складу Кадіївської міської громади.
Географія
Голубівка розташована на річці Лугані, поблизу залізничної станції Голубівка. Сусідні населені пункти: міста Первомайськ (примикає) на південному заході (вище за течією Лугані) і Ірміно на південному південно-заході, Кадіївка на півдні, селища Криничне на південному сході, Тавричанське, села Весняне, Бердянка на сході; селище Сентянівка і село Дачне на північному сході, місто Золоте на північному заході, селище Голубівське і село Березівське на півночі (всі чотири нижче за течією Лугані).
Історія
Засновано у 1764 році (як село Голубівка) полковником російської армії та емігрантом з Сербії (на той час турецького володіння) Петром Голубом, перше населення склали привезені Голубом з Росії кріпаки. У 1830-х роках місцеві селяни відкрили розміщені майже на поверхні землі поклади кам'яного вугілля і почали їхній видобуток у примітивних шахтах — «копанках» (тодішній поміщик — нащадок П.Голуба не виявив зацікавленості до нового джерела доходів). Першим ринком збуту голубівського вугілля стали солеварні Бахмута. З 1890-х років (на тлі швидкого зростання важкої промисловості України та розбудови залізничного транспорту) до Голубівки приходять іноземні (переважно французькі та бельгійські) інвестиції, завдяки яким створюються великі шахти з тисячами робітників та новітнім обладнанням (хоча становище шахтарів залишалося дуже важким). Робітники, приваблені відносно високими заробітками, приїздили з багатьох губерній Російської імперії (власне російських, українських, білоруських). Поруч із селом Голубівка (що існує досі й не є частиною міста Голубівка) виникло нове робітниче селище, назване Рудник Голубівський.
Під час громадянської війни 1918-1920-х років у Руднику Голубівському багаторазово змінювалася влада, а економіка селища занепала (хоча повністю видобуток вугілля не припинявся). 1942 року селище окуповане німецькою армією, визволене 3 вересня 1943 року. У 1944-1949-х роках знищені під час Другої світової війни шахти відбудовано. 1944 року утворений Голубівський район Кадіївки; 1962 року перетворено на місто обласного підпорядкування та перейменовано на Кіровськ (хоча С. М. Кіров не відіграв якоїсь помітної ролі в історії міста). 1989 року шахтарі Голубівки (тоді Кіровська) брали активну участь у страйках, що охопили Донбас.
Повноваження місцевого самоуправління покладені на міську раду та міського голову. З 1990 року міськими головами Голубівки обиралися: О. І. Матвієнко (1990—1994 та 1998—2002), В. І. Костомаров (1994—1998) та В. В. Патюта (2002—2006 та з 2006).
12.05.2016 року ВРУ постановила повернути місту історичну назву Голубівка. Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її опублікування.
Війна на сході України
Попри «режим припинення вогню», українських військових обстрілюють з 14 вересня 2014 під Кіровськом важкою артилерією; ведеться прицільний обстріл — міномети та гаубиці, з 1-ї години ночі до 6-ї. Українські військові у відповідь не стріляють. Станом на 21 вересня у військових 4 доби немає води, перебитий водогін у таборі.
Станом на 25 вересня 2014 року місто знаходиться під контролем бойовиків та російських військових.
У квітні 2016 року ГУ розвідки МО України виявило мобільні комплекси «Свет-КУ» на озброєнні російських бойовиків у цьому місті та суміжних населених пунктах — Сміле та Первомайськ.
Склад населення
42,3 тис. осіб у 1959 р., 40 тис. осіб — у 1979 р., 41,3 тис. осіб — у 1989 р.
Населення: 44,9 тис. осіб, із них 20,4 тис. чоловіків і 24,5 тис. жінок (за переписом 2001 року, населення склало 43,8 тис. осіб). Найпоширеніша конфесія — православ'я (парафія організована навколо церкви святого Миколи), є також громади баптистів та Свідків Єгови.
Етнічний склад населення міста на 2001 рік був представлений наступним чином:
Мова
За даними перепису 2001 року 14,94 % населення міста вказали українську мову рідною, 84,57 % — російську, 0,49 % — інші мови.
Економіка
Економічне становище міста є важким, оскільки більшість шахт, що були впродовж століття основним місцем роботи та джерелом доходів мешканців, закриті — з більш ніж десятка залишилися лише дві — ім. Кірова та «Голубівська», але й вони є нерентабельними та перебувають під загрозою закриття.
З не пов'язаних з видобутком вугілля великих підприємств лише металообробний завод «Центрокуз» стабільно працює, решта (завод металопорошків, швейна фабрика) багаторазово скоротили обсяги виробництва у порівнянні з 1980-ми роками. Існують малі та середні підприємства (переважно торговельні), які так само не здатні забезпечити зайнятість більшої частини населення. З 25,5 тисяч працездатних голубівців за станом на 2001 рік лише 3093 особи були зайняті в промисловості, а 2054 — в бюджетній сфері.
Освіта
Кіровський транспортний технікум, професійно-технічне училище, 8 шкіл (із них одна гімназія з українською мовою викладання, решта шкіл є частково чи повністю російськомовними).
Культура
Працюють міська та дитяча бібліотеки, міське радіо (мовить кілька десятків хвилин на тиждень), виходить щотижнева газета «Рабочее слово».
Відомі уродженці
- Батаршин Гільфан Абубекерович (1914—1947) — прикордонник, Герой Радянського Союзу.
- Корота Євген Миколайович (1969—2015) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Науменко Олег Сергійович (* 1986) — український фехтувальник, паралімпійський призер.
- Чугаєнко Юрій Олексійович (* 1942) — український дипломат. Професор. Доктор історичних наук.
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
- . Архів оригіналу за 23 травня 2016. Процитовано 12 травня 2016.
- . Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 12 травня 2016.
- . Архів оригіналу за 22 вересня 2014. Процитовано 21 вересня 2014.
- . Архів оригіналу за 28 вересня 2014. Процитовано 26 вересня 2014.
- . ЛІГА.Новости. 26.04.2016. Архів оригіналу за 23 лютого 2017. Процитовано 26 квітня 2016.
- Дністрянський М. Етнополітична географія України: проблеми теорії, методології, практики. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2006. — 490 с.
- Банк даних — перепис 2001
Посилання
- Офіційний сайт Верховної Ради України[недоступне посилання з липня 2019]
- kirovsk [ 29 квітня 2008 у Wayback Machine.]
Література
- Василь Пірко // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
- Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с.
- Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
- Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Golubivka znachennya Golubi vka do 1944 roku Golubivskij Rudnik u 1962 2016 rokah Kirovsk misto v Ukrayini u Kadiyivskij miskij gromadi Alchevskogo rajonu Luganskoyi oblasti GolubivkaGerb Golubivki Prapor GolubivkiOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Luganska oblastRajon Alchevskij rajonGromada Kadiyivska miska gromadaZasnovane 1764 yak selishe GolubivskeStatus mista z 1962 rokuNaselennya 27 703 01 01 2017 Aglomeraciya Alchevsko KadiyivskaPlosha 34 96 km Gustota naselennya 792 osib km Poshtovi indeksi 93880 889Telefonnij kod 380 6446Koordinati 48 38 15 pn sh 38 38 36 sh d 48 63750 pn sh 38 64333 sh d 48 63750 38 64333 Koordinati 48 38 15 pn sh 38 38 36 sh d 48 63750 pn sh 38 64333 sh d 48 63750 38 64333Visota nad rivnem morya 189 mVodojma r LuganNazva meshkanciv golubivcha nin golubivcha nka golubivcha niVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya GolubivkaDo stanciyi 4 kmDo obl resp centru zalizniceyu 122 km avtoshlyahami 59 2 kmDo Kiyeva zalizniceyu 862 km avtoshlyahami 722 kmMiska vladaRada Kirovska miska radaAdresa 93800 Luganskoyi obl m Golubivka vul 23 partz yizdu 7Miskij golova Patyuta Volodimir VasilovichGolubivka u Vikishovishi KartaGolubivkaGolubivka Kirovskij miskij radi pidporyadkovani 2 smt Doneckij i Krinichanske Z 2014 roku pid okupaciyeyu rosijskoyu teroristichnoyu organizaciyeyu Luganska narodna respublika Vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 717 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Luganskoyi oblasti uvijshlo do skladu Kadiyivskoyi miskoyi gromadi GeografiyaGolubivka roztashovana na richci Lugani poblizu zaliznichnoyi stanciyi Golubivka Susidni naseleni punkti mista Pervomajsk primikaye na pivdennomu zahodi vishe za techiyeyu Lugani i Irmino na pivdennomu pivdenno zahodi Kadiyivka na pivdni selisha Krinichne na pivdennomu shodi Tavrichanske sela Vesnyane Berdyanka na shodi selishe Sentyanivka i selo Dachne na pivnichnomu shodi misto Zolote na pivnichnomu zahodi selishe Golubivske i selo Berezivske na pivnochi vsi chotiri nizhche za techiyeyu Lugani IstoriyaZasnovano u 1764 roci yak selo Golubivka polkovnikom rosijskoyi armiyi ta emigrantom z Serbiyi na toj chas tureckogo volodinnya Petrom Golubom pershe naselennya sklali privezeni Golubom z Rosiyi kripaki U 1830 h rokah miscevi selyani vidkrili rozmisheni majzhe na poverhni zemli pokladi kam yanogo vugillya i pochali yihnij vidobutok u primitivnih shahtah kopankah todishnij pomishik nashadok P Goluba ne viyaviv zacikavlenosti do novogo dzherela dohodiv Pershim rinkom zbutu golubivskogo vugillya stali solevarni Bahmuta Z 1890 h rokiv na tli shvidkogo zrostannya vazhkoyi promislovosti Ukrayini ta rozbudovi zaliznichnogo transportu do Golubivki prihodyat inozemni perevazhno francuzki ta belgijski investiciyi zavdyaki yakim stvoryuyutsya veliki shahti z tisyachami robitnikiv ta novitnim obladnannyam hocha stanovishe shahtariv zalishalosya duzhe vazhkim Robitniki privableni vidnosno visokimi zarobitkami priyizdili z bagatoh gubernij Rosijskoyi imperiyi vlasne rosijskih ukrayinskih biloruskih Poruch iz selom Golubivka sho isnuye dosi j ne ye chastinoyu mista Golubivka viniklo nove robitniche selishe nazvane Rudnik Golubivskij Pid chas gromadyanskoyi vijni 1918 1920 h rokiv u Rudniku Golubivskomu bagatorazovo zminyuvalasya vlada a ekonomika selisha zanepala hocha povnistyu vidobutok vugillya ne pripinyavsya 1942 roku selishe okupovane nimeckoyu armiyeyu vizvolene 3 veresnya 1943 roku U 1944 1949 h rokah znisheni pid chas Drugoyi svitovoyi vijni shahti vidbudovano 1944 roku utvorenij Golubivskij rajon Kadiyivki 1962 roku peretvoreno na misto oblasnogo pidporyadkuvannya ta perejmenovano na Kirovsk hocha S M Kirov ne vidigrav yakoyis pomitnoyi roli v istoriyi mista 1989 roku shahtari Golubivki todi Kirovska brali aktivnu uchast u strajkah sho ohopili Donbas Povnovazhennya miscevogo samoupravlinnya pokladeni na misku radu ta miskogo golovu Z 1990 roku miskimi golovami Golubivki obiralisya O I Matviyenko 1990 1994 ta 1998 2002 V I Kostomarov 1994 1998 ta V V Patyuta 2002 2006 ta z 2006 12 05 2016 roku VRU postanovila povernuti mistu istorichnu nazvu Golubivka Postanova nabiraye chinnosti z dnya nastupnogo za dnem yiyi opublikuvannya Vijna na shodi Ukrayini Dokladnishe Rosijsko ukrayinska vijna ta Vijna na shodi Ukrayini Popri rezhim pripinennya vognyu ukrayinskih vijskovih obstrilyuyut z 14 veresnya 2014 pid Kirovskom vazhkoyu artileriyeyu vedetsya pricilnij obstril minometi ta gaubici z 1 yi godini nochi do 6 yi Ukrayinski vijskovi u vidpovid ne strilyayut Stanom na 21 veresnya u vijskovih 4 dobi nemaye vodi perebitij vodogin u tabori Stanom na 25 veresnya 2014 roku misto znahoditsya pid kontrolem bojovikiv ta rosijskih vijskovih U kvitni 2016 roku GU rozvidki MO Ukrayini viyavilo mobilni kompleksi Svet KU na ozbroyenni rosijskih bojovikiv u comu misti ta sumizhnih naselenih punktah Smile ta Pervomajsk Sklad naselennya42 3 tis osib u 1959 r 40 tis osib u 1979 r 41 3 tis osib u 1989 r Naselennya 44 9 tis osib iz nih 20 4 tis cholovikiv i 24 5 tis zhinok za perepisom 2001 roku naselennya sklalo 43 8 tis osib Najposhirenisha konfesiya pravoslav ya parafiya organizovana navkolo cerkvi svyatogo Mikoli ye takozh gromadi baptistiv ta Svidkiv Yegovi Etnichnij sklad naselennya mista na 2001 rik buv predstavlenij nastupnim chinom ukrayinci 56 9 rosiyani 40 7 bilorusi 1 inshi nacionalnosti 1 4 Mova Za danimi perepisu 2001 roku 14 94 naselennya mista vkazali ukrayinsku movu ridnoyu 84 57 rosijsku 0 49 inshi movi EkonomikaEkonomichne stanovishe mista ye vazhkim oskilki bilshist shaht sho buli vprodovzh stolittya osnovnim miscem roboti ta dzherelom dohodiv meshkanciv zakriti z bilsh nizh desyatka zalishilisya lishe dvi im Kirova ta Golubivska ale j voni ye nerentabelnimi ta perebuvayut pid zagrozoyu zakrittya Z ne pov yazanih z vidobutkom vugillya velikih pidpriyemstv lishe metaloobrobnij zavod Centrokuz stabilno pracyuye reshta zavod metaloporoshkiv shvejna fabrika bagatorazovo skorotili obsyagi virobnictva u porivnyanni z 1980 mi rokami Isnuyut mali ta seredni pidpriyemstva perevazhno torgovelni yaki tak samo ne zdatni zabezpechiti zajnyatist bilshoyi chastini naselennya Z 25 5 tisyach pracezdatnih golubivciv za stanom na 2001 rik lishe 3093 osobi buli zajnyati v promislovosti a 2054 v byudzhetnij sferi OsvitaKirovskij transportnij tehnikum profesijno tehnichne uchilishe 8 shkil iz nih odna gimnaziya z ukrayinskoyu movoyu vikladannya reshta shkil ye chastkovo chi povnistyu rosijskomovnimi KulturaPracyuyut miska ta dityacha biblioteki miske radio movit kilka desyatkiv hvilin na tizhden vihodit shotizhneva gazeta Rabochee slovo Vidomi urodzhenciBatarshin Gilfan Abubekerovich 1914 1947 prikordonnik Geroj Radyanskogo Soyuzu Korota Yevgen Mikolajovich 1969 2015 serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Naumenko Oleg Sergijovich 1986 ukrayinskij fehtuvalnik paralimpijskij prizer Chugayenko Yurij Oleksijovich 1942 ukrayinskij diplomat Profesor Doktor istorichnih nauk PrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2017 roku PDF zip www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 25 sichnya 2022 Procitovano 22 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 23 travnya 2016 Procitovano 12 travnya 2016 Arhiv originalu za 13 travnya 2016 Procitovano 12 travnya 2016 Arhiv originalu za 22 veresnya 2014 Procitovano 21 veresnya 2014 Arhiv originalu za 28 veresnya 2014 Procitovano 26 veresnya 2014 LIGA Novosti 26 04 2016 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2017 Procitovano 26 kvitnya 2016 Dnistryanskij M Etnopolitichna geografiya Ukrayini problemi teoriyi metodologiyi praktiki Lviv LNU imeni Ivana Franka 2006 490 s Bank danih perepis 2001PosilannyaOficijnij sajt Verhovnoyi Radi Ukrayini nedostupne posilannya z lipnya 2019 kirovsk 29 kvitnya 2008 u Wayback Machine LiteraturaVasil Pirko Doneck Ukr centr 1998 124 s Petro Lavriv Istoriya pivdenno shidnoyi Ukrayini Lviv Slovo 1992 152s ISBN 5 8326 0011 8 Alforov M A Urbanizacijni procesi v Ukrayini v 1945 1991 rr Monografiya M A Alforov Doneck Donecke viddilennya NTSh im Shevchenka TOV Shidnij vidavnichij dim 2012 552 s Alforov M A Migracijni procesi ta yih vpliv na socialno ekonomichnij rozvitok Donbasu 1939 1959 rr monografiya M A Alforov Ukr kulturol centr Donec vid nya Nauk t va im Shevchenka Doneck 2008 192 c