Кирена́їки — представники киренської філософської школи у Стародавній Греції, яка була заснована Арістіппом з Кирени. Його послідовники — Арет і , потім , Гегесій, .
Ця школа розвинула принципи Сократа у напрямку послідовного гедонізму. Засновник школи Арістіпп, дотримуючись Протагора, стверджував, що відчуття завжди суб'єктивні і людина нічого не може знати про навколишній світ достеменно. Головною цінністю киренаїки проголошували особисте задоволення, що ріднить киренську школу з епікурейством. Киренаїки вперше сформулювали доктрину гедонізму.
Історія
Школа була названа киренською, оскільки грецька колонія Кирена в Північній Африці була центром її діяльності та місцем народження кількох її членів. Хоча її загальновизнаним засновником вважається Арістіпп — старший, учень Сократа, розквіт школи припав на кінець IV ст. до н. е. Арістіпп навчав філософії свою доньку Арету, яка навчила філософії свого сина Арістіппа — молодшого. Саме Арістіпп — молодший сформулював більшість учення киренаїків.
Приблизно в III ст. до н. е. киренська школа припинила своє існування. Лишилися перекази, в яких киренаїків описано аморальними людьми, що готові заради особистого задоволення здійснювати ганебні чи злочинні вчинки.
Етичні доктрини пізніших киренаїків були включені до більш поміркованого вчення Епікура. Аргументи киренаїків проти можливості отримання знань про зовнішній світ були використані пізнішими академічними і Пірронівськими скептиками.
Погляди
Згідно з філософією киренаїків, людина може сприймати речі за їх впливом, але не може пізнати їхню суть. Тому будь-які зовнішні відчуття суб'єктивні і всі уявлення про навколишній світ потрібно сприймати скептично. Лише переживання власних станів можна сприймати як дійсність.
Людина під впливом речей може перебувати в трьох станах: насильницької зміни, м'якої зміни та стабільності. Перший стан супроводжується болем, другий — задоволенням, третій — ні тим, ні іншим. Потрібно уникати болю та прагнути задоволення; са́ме задоволення є єдиним благом. На думку киренаїків, цінність задоволення залежить тільки від його інтенсивності, бо відчуття миттєві — неможливо насолоджуватися тим, що вже минуло, чи ще не сталося. З цієї причини потрібно шукати задоволення в поточний момент, а не сподіватися на більше задоволення потім (що протилежно поглядам Епікура, який допускав уникнення меншого задоволення задля більшого в майбутньому). При цьому киренаїки не розробляли теорій загального блага, вважаючи, що в кожної людини є свої критерії задоволення.
Киренаїки визнавали поряд з тілесними задоволеннями та стражданнями і інтелектуальні. Наприклад, радість від процвітання своєї країни є задоволенням. Проте тілесні відчуття вважали сильнішими. На їхню думку, уявлення про мораль — це людські домовленості. Через це злочини не є поганими самі по собі, а погані через покарання, яке за них настає. Дружба також пояснювалася гедоністично: друзі вигідні для отримання більшого задоволення.
Думки киренаїків не були одностайними.
Гегесій вирізнявся песимістичними поглядами, вважаючи, що життя цілком визначене долею. В його поглядах людина, маючи тіло, котре є смертним і вразливим, приречена постійно страждати. Йому приписувалося проповідування самогубства задля уникнення страждань.
Анікерід вважав, що дружба сама по собі приносить задоволення, але наголошував на цінності особистого задоволення.
Феодор був учнем Анікеріда, він заперечував, що насолода і біль однозначно добрі або погані, його метою була радість, навіть якщо для цього потрібно вчиняти злочини. На думку Феодора, людина повинна бути самодостатньою, тому мудрі люди не потребують друзів.
Представники
- Арістіпп з Кирени (старший)
- Антипатр
- Гегесій
- Евгемер
Див. також
Примітки
- Cyrenaic | Hedonism, Epicureanism & Skepticism | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 7 грудня 2023.
- Cyrenaics | Internet Encyclopedia of Philosophy (амер.). Процитовано 7 грудня 2023.
- Пролеєв, С. (2002). Киренаїки / Філософський енциклопедичний словник. Абрис. с. 282.
Література
- С. Пролеєв. Кіренаїки // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
Це незавершена стаття з філософії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kirena yiki predstavniki kirenskoyi filosofskoyi shkoli u Starodavnij Greciyi yaka bula zasnovana Aristippom z Kireni Jogo poslidovniki Aret i potim Gegesij Cya shkola rozvinula principi Sokrata u napryamku poslidovnogo gedonizmu Zasnovnik shkoli Aristipp dotrimuyuchis Protagora stverdzhuvav sho vidchuttya zavzhdi sub yektivni i lyudina nichogo ne mozhe znati pro navkolishnij svit dostemenno Golovnoyu cinnistyu kirenayiki progoloshuvali osobiste zadovolennya sho ridnit kirensku shkolu z epikurejstvom Kirenayiki vpershe sformulyuvali doktrinu gedonizmu IstoriyaShkola bula nazvana kirenskoyu oskilki grecka koloniya Kirena v Pivnichnij Africi bula centrom yiyi diyalnosti ta miscem narodzhennya kilkoh yiyi chleniv Hocha yiyi zagalnoviznanim zasnovnikom vvazhayetsya Aristipp starshij uchen Sokrata rozkvit shkoli pripav na kinec IV st do n e Aristipp navchav filosofiyi svoyu donku Aretu yaka navchila filosofiyi svogo sina Aristippa molodshogo Same Aristipp molodshij sformulyuvav bilshist uchennya kirenayikiv Priblizno v III st do n e kirenska shkola pripinila svoye isnuvannya Lishilisya perekazi v yakih kirenayikiv opisano amoralnimi lyudmi sho gotovi zaradi osobistogo zadovolennya zdijsnyuvati ganebni chi zlochinni vchinki Etichni doktrini piznishih kirenayikiv buli vklyucheni do bilsh pomirkovanogo vchennya Epikura Argumenti kirenayikiv proti mozhlivosti otrimannya znan pro zovnishnij svit buli vikoristani piznishimi akademichnimi i Pirronivskimi skeptikami PoglyadiZgidno z filosofiyeyu kirenayikiv lyudina mozhe sprijmati rechi za yih vplivom ale ne mozhe piznati yihnyu sut Tomu bud yaki zovnishni vidchuttya sub yektivni i vsi uyavlennya pro navkolishnij svit potribno sprijmati skeptichno Lishe perezhivannya vlasnih staniv mozhna sprijmati yak dijsnist Lyudina pid vplivom rechej mozhe perebuvati v troh stanah nasilnickoyi zmini m yakoyi zmini ta stabilnosti Pershij stan suprovodzhuyetsya bolem drugij zadovolennyam tretij ni tim ni inshim Potribno unikati bolyu ta pragnuti zadovolennya sa me zadovolennya ye yedinim blagom Na dumku kirenayikiv cinnist zadovolennya zalezhit tilki vid jogo intensivnosti bo vidchuttya mittyevi nemozhlivo nasolodzhuvatisya tim sho vzhe minulo chi she ne stalosya Z ciyeyi prichini potribno shukati zadovolennya v potochnij moment a ne spodivatisya na bilshe zadovolennya potim sho protilezhno poglyadam Epikura yakij dopuskav uniknennya menshogo zadovolennya zadlya bilshogo v majbutnomu Pri comu kirenayiki ne rozroblyali teorij zagalnogo blaga vvazhayuchi sho v kozhnoyi lyudini ye svoyi kriteriyi zadovolennya Kirenayiki viznavali poryad z tilesnimi zadovolennyami ta strazhdannyami i intelektualni Napriklad radist vid procvitannya svoyeyi krayini ye zadovolennyam Prote tilesni vidchuttya vvazhali silnishimi Na yihnyu dumku uyavlennya pro moral ce lyudski domovlenosti Cherez ce zlochini ne ye poganimi sami po sobi a pogani cherez pokarannya yake za nih nastaye Druzhba takozh poyasnyuvalasya gedonistichno druzi vigidni dlya otrimannya bilshogo zadovolennya Dumki kirenayikiv ne buli odnostajnimi Gegesij viriznyavsya pesimistichnimi poglyadami vvazhayuchi sho zhittya cilkom viznachene doleyu V jogo poglyadah lyudina mayuchi tilo kotre ye smertnim i vrazlivim prirechena postijno strazhdati Jomu pripisuvalosya propoviduvannya samogubstva zadlya uniknennya strazhdan Anikerid vvazhav sho druzhba sama po sobi prinosit zadovolennya ale nagoloshuvav na cinnosti osobistogo zadovolennya Feodor buv uchnem Anikerida vin zaperechuvav sho nasoloda i bil odnoznachno dobri abo pogani jogo metoyu bula radist navit yaksho dlya cogo potribno vchinyati zlochini Na dumku Feodora lyudina povinna buti samodostatnoyu tomu mudri lyudi ne potrebuyut druziv PredstavnikiAristipp z Kireni starshij Antipatr Gegesij EvgemerDiv takozhEpikurejstvo Ekzistencijnij nigilizm Sub yektivnij idealizm LokayataPrimitkiCyrenaic Hedonism Epicureanism amp Skepticism Britannica www britannica com angl Procitovano 7 grudnya 2023 Cyrenaics Internet Encyclopedia of Philosophy amer Procitovano 7 grudnya 2023 Proleyev S 2002 Kirenayiki Filosofskij enciklopedichnij slovnik Abris s 282 LiteraturaS Proleyev Kirenayiki Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Ce nezavershena stattya z filosofiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi